Ухвала суду № 39828744, 14.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2014 р.Справа № 816/1201/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2014р. по справі № 816/1201/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК Житлобуд"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "МЖК Житлобуд", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення :

- №0001022202/343 від 14.03.2014 року, яким йому визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 113 916 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 56 958 грн.

- №0001032202/344 від 14.03.2014 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 22 500 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилався на протиправність висновків акту перевірки №510/16-03-22-02-12/32275458 від 21.02.2014 року щодо порушення ТОВ "МЖК "Житлобуд" п.198.6 ст.198. п.п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в загальній сумі 113 916 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в сумі 22 500 грн. Наголошував на тому, що оскаржувані рішення відповідачем винесені безпідставно та протиправно, суперечать чинному законодавству та підлягають скасуванню. Акт перевірки контрагента позивача, ТОВ "Придніпровський Агропромисловий союз", яким встановлено неможливість виконання останнім своїх договірних зобов'язань в силу відсутності адміністративного - господарських можливостей, не може бути підставою для визнання фіктивними взаємовідносин позивача зі вказаним суб'єктом господарювання, оскільки господарські операції, що стали об'єктом оподаткування у відповідному звітному періоді, оформлені належними первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідні документи первинного бухгалтерського обліку були надані податковому органу для перевірки. Як позивач, так і його контрагент, в охопленому перевіркою періоді, були зареєстрованими суб'єктами господарювання, платниками ПДВ, перебуваючи на відповідному обліку в податкових органах. Висновки перевіряючих про нікчемність правочинів, безтоварний характер операцій обґрунтовані лише припущеннями та спростовуються наданими документами. З боку позивача виконані всі вимоги бухгалтерського та податкового законодавства, суму податкового кредиту сформовано за рахунок операцій, які мають реальний характер, господарські операції оформлені належними податковими накладними, що були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, а отриманий товар та послуги використані у господарській діяльності позивача. Наголошував на індивідуальному характері юридичної відповідальності платника податків та відсутності залежності права платника на формування податкового кредиту від виконання своїх податкових зобов'язань його контрагентом. Відтак, оскільки в діях ТОВ "МЖК "Житлобуд" відсутні порушення податкового законодавства, про які стверджує відповідач, оскаржувані рішення Кременчуцької ОДПІ є необґрунтованими, протиправними та підлягають скасуванню.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.14 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК Житлобуд" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області №0001022202/343 від 14.03.2014 року та №0001032202/344 від 14.03.2014 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

У відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МЖК "Житлобуд" (ідентифікаційний код - 34957936 ) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 03.12.2002 року. (т.1,а.с.20-21,15)

Позивач перебуває на обліку у Кременчуцькій ОДПІ з 24.12.2002 року, зареєстрований платником податку на додану вартість, на даний час свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ дійсне за №23705877 від 20.07.2004 року. (т.1, а.с.14).

Відповідачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "МЖК "Житлобуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з ТОВ "Придніпровський Агропромисловий союз" за період з 01.03.2012 року по 31.10.2013 року.

Правомірність підстав та процедури проведення перевірки позивачем не оспорювалися.

За результатами даної перевірки Кременчуцькою ОДПІ складений акт (надалі - Акт перевірки) №510/16-03-22-02-12/32275458 від 21.02.2014 року, у висновках якого зафіксовано порушення ТОВ "МЖК "Житлобуд" п.п.198.1,198.6 ст.198., п.п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за листопад 2012 року, лютий, травень, липень, жовтень 2013 року в загальній сумі 113 916 грн., а також завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2012 року, березень 2013 року на суму 22 500 грн. (т.1,а.с.26-50 )

На підставі вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення №0001022202/343 від 14.03.2014 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 113 916 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 56 958 грн., а також податкове повідомлення - рішення №0001032202/344 від 14.03.2014 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 22 500 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення не оскаржувались позивачем у порядку адміністративного оскарження.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковими повідомленнями-рішеннями від 14.03.2014 року №0001022202/343 та №0001032202/344 порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказані рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Приймаючи оскаржувані рішення, відповідач посилався як на правову підставу їх винесення встановлені ним у Акті перевірки порушення позивачем п.п.198.1,198.6 ст.198., п.п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за листопад 2012 року, лютий, травень, липень, жовтень 2013 року в загальній сумі 113 916 грн., а також завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2012 року, березень 2013 року на суму 22 500 грн.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Згідно п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Зважаючи на вищевказані норми Податкового кодексу України, посилаючись на те, що ТОВ "МЖК "Житлобуд" фактично не здійснювало придбання товарів та послуг у ТОВ "Придніпровський Агропромисловий союз", оскільки, на думку контролюючого органу, такі товари та послуги фактично контрагентом позивача не поставлялись в силу відсутності в останнього адміністративно-господарських ресурсів для виконання своїх договірних зобов'язань, а оподатковані господарські операції полягали лише у їх документальному оформленні, відповідач стверджує про заниження платником податку на додану вартість в сумі 113 916 грн. та завищення від'ємного значення ПДВ в сумі 22 500 грн.

Колегія суддів знаходить помилковими висновки податкового органу про порушення позивачем вказаних норм чинного законодавства, з огляду на наступне.

В ході перевірки Кременчуцькою ОДПІ встановлено укладення між ТОВ "МЖК "Житлобуд" (замовник) та ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" (підрядник) договору підряду №01/10 від 01.10.2012 року, за умовами якого Підрядник зобов'язується за дорученням Замовника виконати будівельно-монтажні роботи, а саме штукатурні роботи на об'єкті будівництва житлового будинку в мікрорайоні 15-А на перехресті вул. Радянської та вул. Добровольського в м. Комсомольськ, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість за умовами цього договору. (т.1, а.с.94-97 )

Крім того, було встановлено факт укладення між позивачем (покупець) та ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" (продавець) договору поставки №02/08 від 02.08.2013 року, за умовами якого Продавець поставляє, а Покупець зобов'язується прийняти поставку та оплатити товар - цеглу силікатну рядову потовщену, на умовах даного Договору. (т.1, а.с.54 )

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження дійсності укладення та реального виконання вищевказаних угод представником позивача надано суду видаткові накладні, податкові накладні, рахунки, товарно - транспортні накладні, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, накази про призначення посадових осіб позивача, які підтверджують факт придбання за вищевказаним договором товару - цеглу силікатну рядову потовщену. Надано також акти приймання виконаних будівельних робіт, підписані сторонами без заперечень, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, декларацію про готовність об'єкта до експлуатації. Оплата придбаних товарів та наданих і отриманих послуг підтверджується наданими позивачем платіжними дорученнями та виписками по розрахункових рахунках. Отримання товару посадовими особами позивача підтверджено витягом із журналу довіреностей. (т.1,а.с.55-221)

У ході судового розгляду справи у суді першої інстанції представником позивача надано пояснення стосовно використання придбаного товару та отриманих послуг від ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" у господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем придбана цегла та надані штукатурні роботи були використані для будівництва об'єкта (дев'ятиповерхового багатоквартирного житлового будинку №1 з вбудованими офісними приміщеннями в мікрорайоні №15-А на розі вул. Добровольського та вул. Радянської м. Комсомольськ, Полтавська обл.) на замовлення Управління по інвестиціях та будівництву виконавчого комітету Комсомольської міської ради.

Під час дослідження вищевказаних первинних документів бухгалтерського обліку колегією суддів не встановлено жодних порушень щодо їх оформлення, які б свідчили, що вказані документи не можуть бути доказом реальності оподаткованих господарських операцій. Оформлені належним чином податкові накладні не були визнані недійсними та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Відтак, в силу приписів норм Податкового кодексу України, наявність належним чином оформлених податкових надає позивачу право на формування податкового кредиту у відповідному звітному періоді.

З урахуванням зазначеного, позивачем податковий кредит у відповідних звітних періодах сформований за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено доказами; товар та послуги, в ціні якого ТОВ "МЖК "Житлобуд" сплачені суми податку на додану вартість, використаний в господарській діяльності позивача і отриманий від контрагента, який був зареєстрований на дату вчинення господарських операцій платниками податку на додану вартість в порядку, визначеному чинним законодавством. Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по придбанню товарів та послуг у ТОВ "Придніпровський Агропромисловий союз", подальше їх використання в господарській діяльності позивача, оформлені у відповідності до вимог Податкового Кодексу України.

Посилання податкового органу про неналежне оформлення видаткових та товарно - транспортних накладних може свідчити лише про порушення позивачем вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а не про порушення вимог податкового законодавства, що б позбавляло платника податку права на отримання відповідного податкового кредиту.

Таким чином висновки акту перевірки, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення, ґрунтуються на безпідставних та непідтверджених даних податкового органу.

Безпідставними колегія суддів вважає також висновки відповідача щодо фіктивного характеру господарської діяльності ТОВ "Придніпровський Агропромисловий союз", яке "спрямовує її на надання податкової вигоди третім особам", оскільки вказане податковим органом не підтверджено жодними фактичними доказами.

Висновки акту перевірки вказаного контрагента позивача №5763/16-03-22-02-12/34957936 від 24.12.2013 року, яким встановлено відсутність у останнього відповідних умов для досягнення відповідних результатів в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів, що свідчить про відсутність адміністративного - господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, не можуть бути беззаперечним доказом фіктивності господарських операцій, за рахунок яких сформовано спірний податковий кредит.

Як припущення колегія суддів розцінює посилання податкового органу на відсутність у зазначеного контрагента позивача основних фондів, виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів, що виключає, як на думку відповідача, можливість виконання ним своїх договірних зобов'язань. Жодною нормою закону не встановлено залежність права платника податку на формування податкового кредиту від наявності у його контрагента трудових та інших ресурсів для виконань своїх договірних зобов'язань, оскільки ТОВ "Придніпровський Агропромисловий союз" має нічим не обмежене право укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Колегія суддів вказує на індивідуальний характер юридичної відповідальності платників податку. ТОВ "МЖК "Житлобуд" не може нести відповідальність за можливе порушення податкового та валютного законодавства його контрагентом. Висновки податкового органу щодо фіктивності контрагента , ТОВ "Придніпровський Агропромисловий союз", не можуть впливати на податкові зобов'язання позивача та ставити в залежність право платника на податковий кредит.

Відтак, колегія суддів критично оцінює твердження податкового органу про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за відповідний звітний період за рахунок сплачених сум ПДВ в ціні господарських операцій з ТОВ "Придніпровський Агропромисловий союз", оскільки вони ґрунтуються лише на суб'єктивних доводах відповідача.

Колегія суддів, таким чином, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм закону, на які посилається відповідач, і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача протирічать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 14.05.14 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2014р. по справі № 816/1201/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Старостін В.В.