Ухвала суду № 39828716, 14.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2014 р.Справа № 818/726/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.05.2014р. по справі № 818/726/14

за позовом Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області , Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 20.01.2014 № 0000261502/2225 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2011 року в сумі 8119,00 грн. та застосування штрафу в сумі 4060,00 грн.

- стягнути з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (ідентифікаційний код 30991664) 12179 грн. 00 коп. (дванадцять тисяч сто сімдесят дев'ять грн. 00 коп.), сплачених згідно з податковим повідомленням-рішенням від 20.01.2014 № 0000261502/2225.

Свій позов який мотивує тим, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року. За наслідками перевірки 20.01.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення, яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість. Відповідно до акту перевірки, донарахування проведено по господарських операціях позивача з ТОВ "Касс" та ТОВ "Метал Сервіс". З таким рішенням не погоджується. Фактично перевірка ТОВ "Касс" не проводилась, документи вилучені слідчим і на підприємство не повернуті. Крім того, відносини позивача з цим контрагентом вже були предметом позапланової перевірки. В акті зроблено висновок про порушення позивачем вимог податкового законодавства, але у встановлений законом строк відповідачем ніяких рішень про збільшення зобов'язань позивача та про застосування санкцій не приймалось. Відносини позивача з ТОВ "Касс" підтверджуються належними первинними документами.

Також належними документами підтверджуються операції позивача з ТОВ "Метал Сервіс". Вважає, що податковий кредит по операціях з вказаними контрагентами сформовано правомірно. В зв'язку з наявністю від'ємного значення з ПДВ, суми податкового кредиту було заявлено позивачем до відшкодування в декларації за жовтень 2011 року, відшкодовано в автоматичному режимі. Відповідачем застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 50% суми завищеного бюджетного відшкодування як за повторне порушення. Підстав для застосування стягнення в такому розмірі відповідач не мав, оскільки до позивача санкції раніше не застосовувались. Для уникнення негативних наслідків, пов'язаних з винесенням відповідачем податкового повідомлення-рішення, позивачем було сплачено кошти у сумі 12179 грн.

Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення неправомірним, необґрунтованим, безпідставним через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства, а тому просив скасувати його в повному обсязі.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.05.14 року позов дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення коштів задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 20.01.2014 № 0000261502/2225 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2011 року в сумі 8119,00 грн. та застосування штрафу в сумі 4060,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (ідентифікаційний код 30991664) 12179 грн. 00 коп. (дванадцять тисяч сто сімдесят дев'ять грн. 00 коп.), сплачених згідно з податковим повідомленням-рішенням від 20.01.2014 № 0000261502/2225.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

У відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ДПІ в м. Сумах проведено планову виїзну перевірку дотримання позивачем вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року. За наслідками перевірки 20.01.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 8119 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4060 грн. (а.с. 10). З платіжного доручення № 163 від 27 січня 2014 року вбачається, що позивачем сплачено зазначено суму (а.с. 12). Відповідно до акту перевірки, ДПІ в м. Сумах в ході її проведення зроблено висновки про безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по відносинах з ТОВ "Касс" та ТОВ "Метал Сервіс". Твердження відповідача в судовому засіданні про ненадання позивачем документів на перевірку в повному обсязі суд вважає безпідставним, оскільки в акті перевірки таких відомостей не міститься.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим повідомленням-рішенням від 20.01.2014 № 0000261502/2225 порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказані рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем 18 липня 2011 року укладено з ТОВ "Касс" договір надання транспортно-експедиційних послуг № 18/07-2011, за яким ТОВ "Касс" (експедитор) за дорученням Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (замовник) зобов'язується організувати та здійснити перевезення вантажів автотранспортом в міжнародному сполученні та по Україні, а замовник зобов'язується оплатити вказані послуги. (а.с. 136)

Висновки про безтоварність операцій за вказаним договором відповідач обґрунтовує висновками акту про неможливість проведення перевірки ТОВ "Касс" через відсутність його за місцем реєстрації на момент перевірки.

На переконання колегії суддів, акт про неможливість проведення перевірки не може містити необхідної для таких висновків інформації, оскільки свідчить лише про те, що перевірку контрагента не проведено, первинну документацію не досліджено. Також відповідач посилається на постанову про порушення кримінальної справи відносно службових осіб ТОВ "Касс" за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 205 ч.1, 358 ч.ч. 2,3 КК України, на підставі чого вважає встановленим факт створення фіктивного підприємства. Такі дії відповідача суперечать як діючому законодавству України, так і вимогам Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", що ратифікована Україною. Відповідно до ст. 62 ч. 1 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ст. 2 ч. 2 КК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ст. 6 п. 2 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

З викладеного вбачається, що вина особи у вчиненні злочину в України може бути встановлена виключно вироком суду, а не постановою, протоколами допиту та висновками спеціаліста, як стверджує відповідач. Твердження про доведеність вини у вчиненні злочину без наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, є порушенням вимог ст. 6 п. 2 "Про захист прав людини і основоположних свобод", на чому Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував в своїх рішеннях. Зокрема, в справі "Грабчук проти України" він зазначив, що презумпція невинуватості порушена, якщо твердження посадової особи щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, відображає думку, що особа винна, коли цього не було встановлено відповідно до закону. Цього достатньо, навіть за відсутності жодного формального висновку, що існує деяка підстава припустити, що посадова особа вважає цю особу винною. Межі п. 2 ст. 6 Конвенції не обмежуються порушенням кримінальної справи, а поширюються на судові рішення, прийняті після того, як переслідування було припинено, або після засудження.

Крім цього, постановою від 06.03.2014 року кримінальне провадження закрито в зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, тобто вина службових осіб ТОВ "Касс" у фіктивній підприємницькій діяльності не доведена. За таких обставин, твердження ДПІ в м. Сумах про безтоварність операцій позивача з ТОВ "Касс" має бути доведена належними доказами. Таких доказів відповідачем не подано.

Позивачем же на підтвердження виконання умов договору надано копії податкових накладних, рахунків-фактур, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжних доручень про оплату послуг (а.с. 138-145). Будь-яких доказів, що спростовували б достовірність наведених документів, відповідачами не надано.

Колегією суддів встановлено, що позивачем 18.12.2007 року укладено з ТОВ "Метал Сервіс" договір поставки № 79/9-118-07. Відповідачем зроблено висновок про безтоварність операцій з постачання товарів за цим договором та нікчемність правочину. При цьому відповідач свої висновок обґрунтовує посилаючись на висновки перевірок інших суб'єктів: постачальників ТОВ "Метал Сервіс" - ТОВ "Інфорес" та постачальника ТОВ "Інфорес" - ТОВ "Консент 2007", договір між якими визнано нікчемним.

ДПІ в м. Сумах з посиланням на результати вказаних перевірок вважає безтоварним та нікчемним договір між позивачем та ТОВ "Метал Сервіс". В акті перевірки такі висновки обґрунтовуються лише наявністю актів інших податкових органів про результати перевірок контрагентів ТОВ "Метал Сервіс" та нікчемністю правочинів між контрагентом останнього ТОВ "Інфорес" та ТОВ "Консент-2007".

Відповідач посилається на ст. 228 ЦК України, але не наводить в акті перевірки будь-які встановлені в ході її проведення фактичні обставини, що свідчать про наявність ознак, що відповідно до ст. 228 ЦК України є підставою для визнання правочину нікчемним. На вимогу суду акти перевірок, на які мається посилання в акті перевірки позивача, відповідачем не надано. Також не наводиться будь-яких доказів, що підтверджують наявність умислу на вчинення нікчемного правочину у позивача або у ТОВ "Метал Сервіс".

Акт перевірки платника податків статтею 72 КАС не віднесено до підстав звільнення від доказування, а тому відповідач мав довести свої висновки. Ніяких доказів відповідачем суду не подано.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем висновки про безтоварність та нікчемність правочину між позивачем та ТОВ "Метал Сервіс" не обґрунтовано. Позивачем на підтвердження факту виконання умов договору подано копії специфікацій із зазначенням найменування товару та його вартості, видаткової та податкової накладної, приходного ордеру, платіжного доручення, рахунку-фактури (а.с. 133-135). Ніякими дослідженими колегією суддів доказами ці документи не спростовуються.

Колегія суддів вважає, що позивачем виконано вимоги закону і податковий кредит по відносинах з ТОВ "Метал Сервіс" та ТОВ "Касс" в періоді, який перевірявся, сформовано правомірною. В зв'язку з цим. Податкове повідомлення-рішення, винесене ДПІ в м. Сумах 20 січня 2014 року № 0000261502/2225 є протиправним та підлягає скасуванню.

Внаслідок протиправно винесеного відповідачем - ДПІ вм. Сумах рішення позивачу заподіяно збитки в сумі 12179 грн., пов'язані зі сплатою безпідставно визначеного податкового зобов'язання. Суд першої інстанції обґрунтовано зробив висновок про необхідність стягнути з Державного бюджету України на користь позивача зазначену суму.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 12.05.14 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.05.2014р. по справі № 818/726/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Старостін В.В.