Постанова № 39828660, 19.05.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2014 року № 810/5342/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Лапія С.М.,

при секретарі – Пшику Ю.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Моньє" до Київської обласної митниці Міндоходів України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

ТОВ «Моньє» звернулось до суду з позовом до Київської обласної митниці Міндоходів України, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.06.2013 №№ 83,84 та 85.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем протиправно нараховано пеню, оскільки сума податкового зобов’язання була неузгодженою

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовних вимог не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, у задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими у зв’язку з наступним.

Так, у зв’язку з несплатою ТОВ «Моньє» узгоджених сум податкових зобов’язань у встановлені терміни Київською митницею Міндоходів на підставі п. 126.1 ст. 126 ПК України нараховано штраф та пеню, про що прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.06.2013 №№ 83,84 та 85.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх оскарження.

Як встановлено судом, Київською обласною митницею на підставі висновків акту позапланової документальної перевірки стану дотримання ТОВ «Моньє» законодавства України з питань митної справи за період 01.06.2006 – 30.06.2009 від 30.11.2009 № 12/9/125000000/32831998 прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 09.02.2010 № 9,10 та 11, якими позивачу визначено сум грошових зобов'язань за платежами: мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності (у т.ч. штрафні санкції) у сумі 194 361,81 грн., податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності (у т.ч. штрафних санкцій) у сумі 583 280,04 грн., митний збір за митне оформлення товарів та інших предметів (у т.ч.) у сумі 2 227,52 грн.

Рекомендовані поштові відправлення, яким дані податкові повідомлення-рішення направлено ТОВ «Моньє», повернулись до Київської обласної митниці у зв’язку з закінченням терміну зберігання, про що складено акт від 11.03.2010 № 1.

Того ж дня вказані податкові повідомлення-рішення розміщенні на дошці податкових повідомлень Київської обласної митниці згідно вимог п. 3.7, 3.8 Порядку підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, установлення й експлуатації дощок податкових повідомлень, затвердженого наказом Держмитслужби України від 11.05.2006 № 370 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.05.2006 за №613/12487.

При цьому день розміщення ППР на дошці податкових повідомлень рішень митного органу, зафіксований в акті про причини невручення платнику податків податкового повідомлення - рішення, вважається днем його вручення.

Відповідно до п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 21.12.2010 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон № 2181) чинного до 01.01.2011, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, тобто у разі, коли протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення, ним розпочинається процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання.

Згідно з п. 5.2.3 п. 5.2 ст.5 Закону № 2181 заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Процедура адміністративного оскарження, відповідно до п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181 закінчується:

- останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк;

- днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;

- днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 передбачено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»-«в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Таким чином, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний з несплатою узгоджених податкових зобов'язань протягом законодавчо встановлених строків.

У разі несвоєчасного звернення платника податків до суду (поза межами строку сплати узгодженого податкового зобов'язання, але в межах строків позовної давності, як це передбачено пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181) несплачене податкове зобов'язання, процедура апеляційного оскарження якого не розпочалась, є узгодженим у день отримання платником податків та набуває статусу податкового боргу платника податків в силу вимог пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України № 2181.

Оскільки ТОВ «Моньє» не оскаржено винесені Київською обласною митницею податкові повідомлення рішення від 09.02.2010 протягом десятиденного строку з дня їх отримання (вручення) ані в адміністративному ані в судовому порядку, визначені в податкових повідомленнях суми грошових зобов'язань повинні бути сплачені підприємством до 22.03.2010 й набули статусу податкового боргу 23.03.2010.

На підставі викладеного, керуючись пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, Порядком надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов'язання за рішенням суду (господарського суду) від інших контролюючих органів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2001 № 1387, Київською обласною митницею направлено до Броварської ОДПІ Київської області подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу.

У свою чергу Броварською ОДПІ винесено відповідні податкові вимоги про погашення ТОВ «Моньє» суми податкового боргу, які оскаржено ТОВ «Моньє» до Київського окружного адміністративного суду (справа № 2а-6050/10/1070).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що дії митного органу є правомірними та вчинені в межах чинного законодавства України. При цьому зроблено висновок, що до податкового органу надійшли належним чином оформленні подання митного органу про здійснення заходів з погашення податкового боргу.

Також в ході розгляду даної справи судом встановлено, що ТОВ «Моньє» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом лише 12.04.2010, тобто після формування Броварською ОДПІ вимог від 30.03.2010.

Крім того, судом зазначено, що порядок погашення податкового боргу на час його виникнення у ТОВ «Моньє» регулювався нормами ст.ст. 6-15 Закону № 2181, які не передбачають зупинення процедури погашення, у тому числі примусового стягнення податкового боргу в разі оскарження платником податків до суду раніше узгодженої суми податкового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, оскарження платником податків до суду суми узгодженого податкового зобов'язання поза межами строку сплати такого податкового зобов'язання не надає відповідному податковому зобов’язанню статусу неузгодженого. Отже, зазначена сума залишається податковим боргом платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 28.09.2009 №1275/10/13-09.

Враховуючи викладене, на думку суду внаслідок несплати позивачем у законодавчо встановлені строки узгоджених сум грошових зобов'язань, нарахованих Київською обласною митницею за ППР форми "Р" від 09.02.2010 № 9,10,11 з 23.03.2010 у ТОВ «Моньє» утворився податковий борг, який було сплачено підприємством лише 12.06.2013.

Згідно п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Оскільки термін затримки сплати позивачем суми податкового боргу склав 1178 календарних днів, суд приходить до висновку, що Київською митницею Міндоходів обґрунтовано нараховано штраф у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу та надіслано ТОВ «Моньє» податкові повідомлення рішення форми "Ш" від 14.06.2013 № 83, 84, 85 за відповідними кодами бюджетної класифікації у сумі 155 979,87 грн.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

На підставі вказаної норми Київською митницею Міндоходів нараховано пеню на суму податкового боргу за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» у розмірі – 77 167,69 грн., пеню на суму податкового боргу за платежем «податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності», у розмірі – 231 544,60 грн., пеню на суму податкового боргу за платежем «митний збір за митне оформлення товарів та інших предметів» у розмірі 884,26 грн., всього – 309 596,55 грн.

Щодо доводів позивача про оскарження у судовому порядку податкових повідомлень рішень форми «Р» № 9, 10 та 11 суд зазначає, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2012 (справа № 2а-4481/10/1070), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2013, за позовом ТОВ «Моньє» до Київської обласної митниці про скасування даних податкових повідомлень-рішень відмовлено у задоволенні позовних вимог підприємства у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність прийнятих рішень. Водночас, докази, подані позивачем, не підтверджують обставин, на які він посилається на обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача та доказами, наявними в матеріалах справи, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки у суду відсутні докази понесення відповідачем судових витрат, і з клопотанням про їх відшкодування відповідач до суду не звертався, такі витрати з позивача стягненню не підлягають.

Також суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною другою вказаної статті у редакції станом на час звернення позивача до суду з даним позовом, передбачено, що за подання адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» мінімальну заробітну плату з 1 січня встановлено у місячному розмірі на рівні 1 147,00 грн.

Як встановлено судом, розмір майнових вимог, заявлених позивачем, становить 155 978,87 грн., відповідно, ставка судового збору становить 1 559,78 грн.

Проте, зі змісту наявної в матеріалах справи фотокопії платіжного доручення від 09.09.2013 № 3085 слідує, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 34,41 грн.

Будь-яких інших доказів сплати позивачем судового збору за реквізитами Київського окружного адміністративного суду матеріали справи не містять.

Законом України від 19.09.2013 № 590-VII статтю 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI доповнено частиною 3 згідно якої під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскільки позивачем надано докази сплати судного збору при зверненні до суду з даним позовом лише у сумі 34,41 грн., решта суми судового збору у розмірі 1 525,37 грн. підлягає стягненню з нього на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 69, 70, 71, 94, 97, 122, 158-163, 167, 254, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Моньє» на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 525 (одна тисяча п’ятсот двадцять п’ять) грн. 37 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 23 травня 2014 р.