Рішення № 39828504, 15.07.2014, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 року Справа № 915/637/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед-Інвест»

юридична адреса: 02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, 22, офіс 172

місцезнаходження: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4-Б

відповідач: Обласний онкологічний диспансер-заклад охорони здоров’я комунальної власності області

54018, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 18

про: стягнення заборгованості в сумі 370 377,49 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 05.05.14 р. звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 370 377,49 грн., яка складається з суми основного боргу – 348 752,00 грн., інфляційних втрат – 8439,80 грн., 3% річних – 13185,69 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору № 197 від 20.09.2012 р. про закупівлю товарів за державні кошти устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне; довіреності № 827 від 02.10.12 р.; накладної № 117 від 02.10.12 р. на суму 174 895,00 грн.; довіреності № 905 від 26.11.12 р.; видаткової накладної № 222 від 26.11.12 р. на суму 348 752,00 грн.; рахунків на оплату товару № 121 від 02.10.12 та № 220 від 21.11.12 р.; банківських виписок про часткові оплати на загальну суму 174 895,00 грн.; акту звірки підписаного сторонами; норм ст.ст. 655, 692, 526, 525, 629, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 193, 265 Господарського кодексу України та мотивовані наступним: позивачем виконані всі взяті на себе зобов’язання у повному обсязі, в строк та порядок передбачений договором. Однак, з боку відповідача було порушено умови договору та не було проведено оплату за отриманий товар, поставлений на підставі видаткових накладних у жовтні – листопаді 2012 році, що є обґрунтованою підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення боргу за договором в сумі 348 752,00 грн.

04.07.14 р. позивач скерував до суду заяву про збільшення суми розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 402 240,05 грн., яка складається з суми основного боргу – 348 752,00 грн., інфляційних втрат – 37 665,22 грн., 3% річних – 15 822,83 грн.

Відповідно, до абз. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, вказану заяву прийнято судом до розгляду.

Відповідач у відзиві (23.05.14 р.) просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову посилаючись на норми п. 48 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, Постанову Кабінету Міністрів України від 09.04.2012 р. № 372 «Про затвердження порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання медичного автотранспорту та обладнання для закладів охорони здоров’я» та мотивуючи наступним: на виконання вищевказаної норми, після надання позивачем видаткових накладних на поставлене устаткування та виставлення рахунків по вищевказаним договірним зобов’язанням, відповідач підготував платіжні доручення на оплату на загальну суму 523 647,00 грн., що є повною сумою договору. Платіжне доручення № 1953 від 27.11.2012 р. на суму 348 752,00 грн. за наркозно-дихальну станцію, зареєстроване у ГУДКСУ у Миколаївській області від 28.11.2012 р. оплачено не було, з підстав, що не залежали від відповідача, оскільки останній виконав усі покладені на нього обов’язки. Позивачу були відомі обставини про бюджетне фінансування закупівлі товарів. Відповідач виконав зі свого боку усі зобов’язання, покладені на нього нормами діючого законодавства, які зобов’язують його вчинити певні дії, як розпорядника субвенцій. Однак, з підстав, що не залежали від відповідача, зобов’язання, по оплаті поставленого устаткування було виконано частково, у зв’язку із тим, що ГУДСКУ у Миколаївській області, за умови наявності грошових коштів, не перерахувало грошові кошти за платіжним дорученням відповідача та повернуло їх на кінець року до Державного бюджету України. Тому, вищевказане договірне зобов’язання виникло в результаті виконання програми по субвенціях на 2012 р., а тому є зобов’язанням Держави.

01.07.14 р. від Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області надійшли письмові пояснення, в яких зазначається, що Державна казначейська служба України управляє коштами, що обліковується на рахунках, відкритих у Головних управліннях Державного казначейства України, і проводиться через СЕП, шляхом встановлення ліміту технічного рахунку, ліміту початкових оборотів у СЕП та підкріплень субрахунків ЄКР з урахуванням дотримання необхідного рівня платоспроможності, який визначається Державним казначейством України.

01.07.14 р. суд оголошував перерву в засіданні до 15.07.14 р.

15.07.2014 року за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд –

встановив:

20 вересня 2012 року між сторонами був укладений договір № 197 «на закупівлю за державні кошти устаткування медичне, хірургічне та орпопедичне» згідно з предметом якого позивач, як постачальник, зобов’язався у вересні – грудні 2012 року поставити замовнику товари, а відповідач, як замовник, зобов’язався – прийняти та оплатити такі товари устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне.

Найменування (номенклатура, асортимент) товару (робіт або послуг) та кількість товару лот 5 (1-наркозно-дихальна станція; 2-Монітор пацієнта (з капнографом, мультигазовим аналізатором та BIS системою) вказано в специфікації, яка є невід’ємною частиною цього договору (п. 1.2 договору).

Згідно специфікації це: 1- наркозно-дихальна станція (Апарат наркозно-дихальний ROYTECH 5) – 1 шт., ціна – 348 752,00 грн.; 2 – Монітор пацієнта (з капнографом, мультигазовим аналізатором та BIS системою (монітор реанімаційно-хірургічне ЮМ-3001) – 1 шт., ціна – 174 895,00 грн.

Ціна договору становить 523 647,00 грн. (без ПДВ).

Розділом 4 договору сторони обумовили, що розрахунки проводяться шляхом: оплати замовником після пред’явлення постачальником рахунка на оплату товару (робіт або послуг). Ціна, перелік та кількість товару визначаються рахунком та накладними, які є невід’ємною частиною договору. Оплата поставленого товару проводиться замовником протягом 30 календарних днів з дня поставки товару, по мірі фінансування ЛПЗ. Відповідно до ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України платіжні зобов'язання покупця за цим договором виникають за умови наявності відповідного бюджетного призначення. Замовник вправі брати зобов’язання щодо отримання товарів за цим договором лише в межах реального фінансування видатків на цілі визначені договором.

Згідно пунктів 5.1 та 5.2 договору строк (термін) поставки (передачі) товарів: не пізніше 3-ох календарних днів з моменту надання замовником заявки. Місце поставки (передачі) товарів: м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 18, інд. 54018.

Покупець зобов’язався: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари. Приймати поставлені товари згідно наданої заявки (п. 6.1.1 та 6.1.2 договору).

Постачальник зобов’язався: забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором (п. 6.3.1 договору).

За узгодженням сторін, цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.12 р. (п. 10.1 договору).

Спірні відносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями цивільного законодавства про поставку.

Так, відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищевказаного договору позивач поставив та передав відповідачу, а останній прийняв товар:

1) 1- наркозно-дихальна станція (Апарат наркозно-дихальний ROYTECH 5) – 1 шт., ціна – 348 752,00 грн., про що свідчать копії: видаткової накладної № 222 від 26.11.12 р. та довіреності № 905 від 26.11.12 р.;

2) 2 – Монітор пацієнта (з капнографом, мультигазовим аналізатором та BIS системою (монітор реанімаційно-хірургічне ЮМ-3001) – 1 шт., ціна – 174 895,00 грн., про що свідчать копії: видаткової накладної № 117 від 02.10.2012 р. та довіреності № 827 від 02.10.12 р.

Копії рахунків – фактур на оплату: № 121 від 02.10.12 р. на 174 895,00 грн., та № 220 від 21.11.12 р. на 348 752,00 грн. також виступили підставою поставки товару для подальшого проведення між сторонами відповідних розрахунків.

Факт оформлення всіх вищевказаних документів по спірним відносинам відповідачем не спростовано.

Копія банківської виписки, яку надав позивач вказує на проведення відповідачем 04.10.12 р. лише часткової оплати за поставлений товар, а саме в сумі 174 895,00 грн. – за видатковою накладною № 117 та рахунком на оплату від 02.10.2012 р.

Копія ж платіжного доручення № 1953 від 27.11.2012 р., яка надана відповідачем до письмових пояснень, свідчить про намір провести Обласним онкологічним диспансером-закладом охорони здоров’я комунальної власності області для ТОВ «Мед-Інвест» платежу в розмірі 348 752,00 грн. за договором № 197 від 20.09.12 р. за видатковою накладною № 222 від 26.11.12 р. Але, вказане платіжне доручення № 1953, за даними відповідача, було повернуто казначейською службою без виконання.

Отже, на сьогодні відповідачем не виконані взяті на себе зобов’язання, визначені умовами договору, про що свідчить наявність боргу в розмірі 348 752,00 грн., за поставлений позивачем товар – наркозно-дихальна станція (Апарат наркозно-дихальний Roytech 5) у кількості 1 компл., відповідно до видаткової накладної № 222 від 26 листопада 2012 року, який був прийнятий уповноваженою особою відповідача за довіреністю № 905 від 26 листопада 2012 року, без претензії та зауважень.

Дана сума боргу була визнана відповідачем, про що свідчить акт звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2012 року – 24.03.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мед-Інвест» і Обласним онкологічним диспансером – закладом охорони здоров’я комунальної власності Миколаївської області, який підписаний уповноваженою особою відповідача та засвідчений печаткою установи.

Відповідно до норм ст. ст. 629, 525, 526 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не довів суду обставин, які спростовують вимоги позивача, а саме – не надав належних доказів, що свідчать про реальне виконання взятих на себе грошових зобов’язань по справі за видатковою накладною № 222 від 26.11.12 р.

Стаття 205 ГК України передбачає, що господарське зобов’язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом.

У разі неможливості виконання зобов’язання повністю або частково зобов’язана сторона з метою запобігання невигідним для сторін майновим та іншим наслідкам повинна негайно повідомити про це управнену сторону, яка має вжити необхідних заходів щодо зменшення зазначених наслідків. Таке повідомлення не звільняє зобов’язану сторону від відповідальності за невиконання зобов’язання відповідно до вимог закону.

Відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не може бути підставою для звільнення відповідача від обов’язку оплатити надані позивачем в повному обсязі послуги щодо поставки товару, оскільки в разі відсутності коштів на оплату відповідач був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати поставленого товару, а не приймати його та використовувати за цільовим призначенням.

На даний час відповідач використовує отриманий товар за його цільовим призначенням, тобто у позивача є всі законні підстави вимагати з відповідача оплату за поставлений товар.

Також, не знайшли свого обґрунтування доводи відповідача, про те, що договірні зобов’язання, які виникли на підставі договору та програми по субвенціях на 2012 рік є зобов’язанням саме Держави, на підставі наступного:

Згідно з частиною першою статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями. Статтями 525, 526 Цивільного Кодексу та статтею 193 Господарського Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Як вбачається з матеріалів справи, договір був укладений між ТОВ «Мед-Інвест» та Обласним онкологічним диспансером – закладом охорони здоров’я комунальної власності області. Отже, спірні правовідносини виникли саме між зазначеними юридичними особами – господарюючими суб’єктами, Держава не є стороною по договору, у зв’язку з чим у відповідача відсутня правова підстава перекладати особисто взяті на себе договірні зобов’язання на Державу.

Таким чином, позивач обґрунтовано та законно звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача оплати за поставлений ним товар - наркозно-дихальна станція (Апарат наркозно-дихальний Roytech 5) в сумі 348 752,00 грн., на підставі чинного законодавства України та на виконання умови передбаченої п.п. 6.4.1. договору.

Також є правомірним звернення позивача до суду за захистом свого майнового права та інтересу, шляхом стягнення з відповідача суми 3% річних в розмірі – 15822,83 грн., що є компенсацією за користування коштами, які належать позивачу, та суми інфляційних витрат в розмірі – 37 665,22 грн., що є відшкодуванням матеріальних витрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Так, умовами пункту 7.1 договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов’язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

За правилами ст. 610, п. 1 ст. 612, 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, на підставі вищенаведених норм та обставин, суд перевірив нарахування позивачем розмір інфляційних та річних, і дійшов висновку про правомірність стягнення з відповідача за період прострочення з 26.12.12 р. по 26.06.14 р. 3 % річних в сумі 15 822,83 грн. та інфляційних за період з січня 2013 р. по червень 2014 р. в сумі 37 665,22 грн.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини щодо фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та задоволенню їх в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Обласного онкологічного диспансеру-закладу охорони здоров’я комунальної власності області (54018, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 18, код ЄДРПОУ 05483316) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед-Інвест» (02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, 22, офіс 172, код ЄДРПОУ 37756973) 402 240,05 грн., яка складається з суми основного боргу – 348 752,00 грн., інфляційних втрат – 37 665,22 грн., 3% річних – 15 822,83 грн. та 8044,80 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 21 липня 2014 року.

Суддя О.Г.Смородінова