Рішення № 39828490, 09.07.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2014 р. Справа № 911/2341/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "АЕС Київобленерго", м. Вишневе Києво-Святошинського району

до Бородянського центру соціально-психологічної реабілітації населення та його інформування з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, смт. Бородянка

про стягнення 21363,67 грн.

за участю представників згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Публічним акціонерним товариством "АЕС Київобленерго" (далі – позивач) заявлено позов до Бородянського центру соціально-психологічної реабілітації населення та його інформування з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (далі – відповідач) про стягнення 21363,67 грн., з яких: 20650,38 грн. основного боргу та 713,29 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором від 24.01.2012 р. № 00059 про постачання електричної енергії.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.06.2014 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 09.07.2014 р.

09.07.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано лист, яким останній повідомляє суд, що станом на дату судового засідання відповідачем сплачено основний борг у повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду даного спору ухвалою суду від 19.06.2014 р., явку представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

У п.п. 3.9.1, 3.9.2 роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України у постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, вказано, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003 р. № 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням відповідача є: 07800, Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Леніна, буд. 228, оскільки, копія ухвал суду від 19.06.2014 р. було направлено на вказану адресу, дане свідчить, що судом належним чином повідомлено відповідача про місце, дату та час розгляду справи.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

24.01.2012 р. між Публічним акціонерним товариством "А.Е.С. Київобленерго" (далі – позивач, постачальник) та Бородянським центром соціально-психологічної реабілітації населення та його інформування з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (далі – відповідач, споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 00059 (далі – договір), відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 25 кВт, а споживач оплачує вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.3.3. договору, споживач зобов’язаний оплачувати вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» та Додатку № 6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку».

Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктом 2.3.3. договору з порушенням термінів визначених у Додатку № 4, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

У п. 9.4. договору зазначено, що даний договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2012 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною з сторін не буде заявлено про припинення дії договору, або про перегляд його умов.

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток підприємств.

Пунктом 1.1. Додатку № 4 передбачено, що розрахунковий період встановлено споживачу з 20-го числа календарного місяця до 20-го числа наступного місяця.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу електричну енергію в межах договірних величин та по ціні визначеній договором, що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими відтисками печаток підприємств Актами прийняття-передавання електричної енергії: Акт № А-9648780493 за грудень 2013 р. на суму 8550,74 грн.; Акт № А-9024687742 за січень 2014 р. на суму 2042,92 грн.; Акт № А-9071312772 за лютий 2014 р. на суму 3835,58 грн.; Акт № А-9026899519 за березень 2014 р. на суму 3762,47 грн.; Акт № А-9748672848 за квітень 2014 р. на суму 2632,63 грн. Всього позивачем було поставлено відповідачу електричної енергії на суму 20824,34 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснено розрахунки з позивачем по оплаті основного боргу за договором про постачання електричної енергії від 24.01.2012 р. № 00059, про що позивачем повідомлено суд і що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами: платіжне доручення від 15.06.2014 р. № 41; платіжне доручення від 19.06.2014 р. № 46; платіжне доручення від 13.06.2014 р. № 22; платіжне доручення від 13.06.2014 р. № 23.

З наведеного вбачається, що позивачем здійснено розрахунки частково до подання позивачем позовної заяви до суду, а частково після.

Відповідно до частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У п. 4.4. роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України у постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, вказано, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що сума боргу у частині стягнення 19476,84 грн., які було сплачено відповідачем до порушення провадження у справі, підлягають відмові у їх задоволенні, а у сума боргу у частині стягнення 1173,54 грн., які було сплачено відповідачем після порушення провадження у справі – припиненню.

Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 713,29 грн. – пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини першої ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктом 2.3.3. договору з порушенням термінів визначених у Додатку № 4, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Зробивши розрахунок пені, суд встановив, що результат відповідного розрахунку, який зроблено позивачем є невірний, оскільки, останнім невірно встановлено строк прострочення за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання за договором про постачання електричної енергії від 24.01.2012 р. № 00059, за таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 713,29 грн. підлягає частковому задоволенні у розмірі 651,22 грн.

Судові витрати, в частині стягнення судового збору, відповідно до частини п’ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 80, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Бородянського центру соціально-психологічної реабілітації населення та його інформування з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (07801, Київська область, смт. Бородянка, вул. Леніна, буд. 228; код ЄДРПО України 20577606) на користь Публічного акціонерного товариства "АЕС Київобленерго" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б; код ЄДРПО України 23243188) – 651 (шістсот п’ятдесят одну гривню) 22 коп. пені та 156 (сто п’ятдесят шість гривень) 05 коп. судового збору.

3. У частині стягнення 1173 (тисячу сто сімдесят три гривні) 54 коп. припинити.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.07.2014 р.

Суддя А.В. Лопатін