Ухвала суду № 39825937, 15.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1667/14 Головуючий у 1-й інстанції: Головенко О.Д. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

15 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Старової Н.Е.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Ковтун І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП СПЕЦ-Сервіс" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП СПЕЦ-Сервіс" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення -задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу ДПІ у Києво-Святошинському районі від 12 грудня 2013 року № 521 та керуючись п.п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75, п. 79.1, п. 79.2 статті 79 Податкового кодексу України посадовими особами відповідача було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимоги валютного законодавства ТОВ «НВП Спец - Сервіс» з метою здійснення контролю за валютними операціями за період з 15 травня 2013 року по 30 листопада 2013 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт перевірки від 17 грудня 2013 року № 340/10-13-22-04-133/36577538, яким встановлено порушення позивачем вимоги статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме розрахунки по експортному контракту № 1205 від 15 травня 2012 року, укладеного з нерезидентом «JIN YU LIMITED» HONKONG, проведенні з простроченням термінів розрахунків.

За наслідками зроблених висновків відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 25 грудня 2013 року № 0002382200, яким йому було нараховано грошове зобов'язання у розмірі 98 493,94 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем ТОВ «НВП Спец - Сервіс» та нерезидентом «JIN YU LIMITED» HONKONG було укладено контракт № 1205 від 15 травня 2012 року про експорт частин та пристроїв моторно - транспортних засобів (колеса ходові та їх частини та приладдя, деталі системи підвіски). На підставі даного контракту позивач експортував 17 січня 2013 року товар на суму 97 148 доларів США, що підтверджується належною міжнародною товарно - транспортною накладною № 1301 від 17 січня 2013 року та інвойсом № 120501 від 16 травня 2012 року.

Платником по даному контракту є FOXWELL EXPRESS, 2/50 ТН STREET GLOBAL PLAZA TOWER,2/19 TН FLOOR SUITE. PANAMA.

Додатковою угодою №1 від 01січня 2013 року до контракту №1205 від 15 травня 2012 року компанія нерезидент «JIN YU LIMITED» (Покупець) та TOB «НВП Спец-Сервіс» (Продавець) дійшли згоди, що у зв'язку з неможливістю здійснити повний розрахунок відповідно до контракту компанією нерезидентом FOXWELL EXPRESS INC., платником по даному контракту виступить V1TOIL LIMITED, 869 High RcL North Finchley, London, England N128QA (United Kingdom).

Судом першої інстанції встановлено, що повний розрахунок нерезидента відбувався у наступному порядку: 17 жовтня 2012 року сплачено 30 000 доларів США (платіжне доручення в іноземній валюті № С390277ВВК101712), 03 червня 2013 року сплачено 20 000 доларів США (платіжне доручення в іноземній валюті № ААS315107176500), 18. червня 2013 року сплачено 20 000 доларів США (платіжне доручення в іноземній валюті № FAAS316809041700) та останнім платежем 27 червня 2013 року сплачено 27 148 доларів США (платіжне доручення в іноземній валюті № FAAS317710399300).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Тобто, виходячи з вищевказаної норми закону, проведення розрахунків у іноземній валюті підлягає зарахуванню на валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення.

Разом з тим, апелянт зазначає, що у зв'язку з набранням чинності з 17 листопада 2012 року Закону України №5480-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» та Постанови Правління НБУ від 16 листопада 2012 року № 475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», Законом №5480 внесено зміни до Закону України № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», відповідно до яких Національному банку України надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті. що встановлені частиною першою статті 1 та 2 Закону N 185.

Постановою НБУ № 475, яка набрала чинності 19 листопада встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Однак, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.1 р. 2 Прикінцевих положень Закону України від 06 листопада 2012 pоку №5480-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок», цей Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування. А саме 17 листопада 2012 року. Однак, Постанова Правління Національного банку України «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів i запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» були прийнята 16 листопада 2012 року, тобто до набрання чинності змін до 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до п. 56.21 статті 56 Податкового Кодексу у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що кінцевий термін повернення валютної виручки має обчислюватися з урахуванням строків виплати заборгованостей, зазначених в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення

Тобто, останній розрахунок по контракту мав відбуится не пізніше 16 липня 2013 року. Оскільки останнім платежем сплачено 27 148 доларів США (платіжне доручення в іноземній валюті № FAAS317710399300) 27 червня 2013 року, то встановлений строк пропущено не було.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції стосовно того, що податковим органом було безпідставно зроблено висновки щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» в частині порушення строків проведення розрахунків у іноземній валюті по контракту № 1205 від 15 травня 2012 року, оскільки проплата поставленого товару відбулась нерезидентом до кінцевого строку сплати.

А як наслідок, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність оскаржуваного повідомлення-рішення відповідача.

Таким чином правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні постанови судом було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Старова Н.Е.

Мєзєнцев Є.І.