Постанова № 39825468, 15.07.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/2529/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.,

представника позивача - Луговської С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно - кредитно -будівельна - спілка" про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

26 червня 2014 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно - кредитно -будівельна - спілка" про стягнення коштів з рахунків платника на погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в сумі 10830,38 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем рахується відповідний податковий борг, що виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи при цьому повідомленим належним чином про час, дату та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення чи розгляд справи за його відсутності не надав. Заперечень проти позову не надав.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за даної явки і наявними у ній матеріалами, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-кредитно-будівельна спілка" зареєстроване як юридична особа у встановленому законом порядку 22.08.2005, ідентифікаційний код 33733402 та перебуває на податковому обліку з 30.08.2005 за №7554.

За відповідачем рахується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в сумі 10830 грн, який виник з наступних підстав.

Відповідачем було подано до податкових органів декларацію з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №1400017093 від 20.02.2014, відповідно до якої визначено податкове зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб в сумі 2498,90 грн з терміном сплати 30.03.2014, в сумі 2 498,90 грн з терміном сплати 30.04.2014, в сумі 2498,90 грн з терміном сплати 30.05.2014.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частинами власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56, статті 54 Податкового Кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, а сума грошового зобов'язання самостійно визначена платником податків та зазначена у податковій декларації вважається узгодженою.

Відтак, вказані вище грошові зобов'язання є узгодженими.

Разом з тим, в порушення вказаних норм, відповідач свого обов'язку не виконав, суму самостійного обрахованого грошового зобов'язання у встановлений законом строк не сплатив.

У зв'язку з викладеним, позивачем на несплачену у встановлений законодавством строк суму податкового боргу було нараховано пеню в сумі 308,22 грн.

Крім того, 18 квітня 2014 року позивачем було проведено перевірку відповідача щодо своєчасності подання платіжного доручення на перерахування належної до сплати орендної плати за землю за 2013 рік, за результатами якої складено акт №525/16-03-15-04. На підставі даного акту винесено податкове повідомлення-рішення від 18.04.2014 № 0003351504/669, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 249,89 грн, а також податкове повідомлення-рішення від 18.04.2014 №0003361504/672, яким відповідачу визначено грошове зобов'язання з плати за землю в сумі 5247,68 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення вручені уповноваженій особі відповідача 18 квітня 2014 року.

Відповідно до вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Станом на момент судового розгляду доказів оскарження податкових повідомлень-рішень в судовому чи адміністративному порядку суду надано не було, таким чином, рішення є чинними, а нараховані суми - узгодженим грошовим зобов'язанням.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно положень ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

У разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

08 серпня 2013 року Кременчуцькою ОДПІ було винесено податкову вимогу № 109-15 на суму 10449 грн, яка отримана уповноваженою особою відповідача 08 серпня 2013 року.

Разом з тим, суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб відповідачем було сплачено лише частково в сумі 2192,88 грн.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Також пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 41.1 статті 41 41.1 контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Зважаючи на право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків на погашення податкового боргу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи зазначені вище положення Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що чинним законодавством контролюючому органу надано право звертатись до суду з позовами про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, а в разі недостатності коштів на рахунках, звертатись до суду за дозволом на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Отже, позовні вимоги Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-кредитно-будівельна спілка" про стягнення коштів підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-кредитно-будівельна спілка" про стягнення коштів задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-кредитно-будівельна спілка" (код ЄДРПОУ 33733402) суму податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 10830,38 грн (десять тисяч вісімсот тридцять гривень 38 коп.) на розрахунковий рахунок № 33218812700008, одержувач Кременчуцьке УК/Кременчуцький район/13050200, код одержувача: 37965850, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 21 липня 2014 року.

Суддя І.Г. Ясиновський