Рішення № 39825039, 15.07.2014, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 2011/13385/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.14 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого: судді Омельченко К.О.

При секретарі: Забіякі Ю.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, повернення у власність квартири, визнання недійсним договору позики, визнання недійсною розписки, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, повернення у власність квартири, визнання недійсним договору позики, визнання недійсною розписки .

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що протягом 25 років він страждає на алкоголізм та перебуває на обліку у наркологічному диспансері. Скориставшись цим, після смерті його матері сусід ОСОБА_8 з метою заволодіння квартирою познайомив позивача з адвокатом ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які виявили намір допомогти вирішити спір про повернення квартири АДРЕСА_1, який розглядався у Дзержинському районному суді в м. Харкові. Після цього на ім'я ОСОБА_4 була оформлена довіреність, після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_4 побили позивача, відібрали паспорт громадянина України та під впливом насильства змусили написати розписку про те, що позивач ніби то у 2002 році позичив у ОСОБА_4 20 тисяч доларів на лікування матері. З цього приводу позивач звертався до Дзержинського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області. В подальшому ОСОБА_4 подав до суду позовну заяву про стягнення з нього грошових коштів по розписці. Після цього познайомив позивача з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як з агентами з нерухомості, які можуть допомогти у продажу квартири. Для оформлення документів у БТІ позивачем була надана довіреність, посвідчена нотаріусом, яку він при підписанні не читав. В подальшому ОСОБА_2 на підставі довіреності уклала від імені позивача в Дзержинському районному суді м. Харкова мирову угоду, відповідно до якої було передано у власність ОСОБА_4 70% спірної квартири. Зазначена ухвала про затвердження мирової угоди за апеляцією позивача ОСОБА_1 була скасована апеляційним судом Харківської області. Вважає, що відповідачі шляхом омани, погроз та застосування насильства заволоділи його квартирою АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити. Надали пояснення про те, що грошові кошти за продаж спірної квартири позивача останній взагалі не отримував. Всі розписки та інші документи були підписані під впливом насильства та омани. При цьому представник позивача надала пояснення про те, що останній, внаслідок наявності у нього хронічного алкоголізму, при написанні розписок та укладанні угод не усвідомлював свої дії та не міг керувати ними. Також позивач пояснив, що все було підписано під впливом насильства, але в чому це насильство виявилось і якими доказами обґрунтовується, суду пояснити не зміг.

Відповідачка ОСОБА_5 позовні вимоги визнала, надала пояснення про те, що за належну їй частину спірної квартири вона грошові кошти отримала, а позивач - ні. При цьому не послалася на будь-які докази таких тверджень.

Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала. Просила відмовити у їх задоволенні. Надала пояснення про те, що нею як агентом з нерухомості квартира позивача була продана за його волею, грошові кошти за квартиру як завдаток, так і остаточну суму, він отримав, але витратив на придбання спиртних напоїв. При цьому завдаток за квартиру передавався у присутності свідка. Позивач неодноразово звертався до неї з проханням допомоги як найшвидше продати квартиру. Після продажу квартири вона пропонувала позивачу придбати інше житло за ті кошти, які він отримав, але позивач її допомогою не скористався. Також свої заперечення обґрунтувала тим, що знає позивача ОСОБА_1 з 2005 року. В той час вона працювала агентом по продажу нерухомості у АН « Альянс ». За всі ці роки ОСОБА_1 неодноразово звертався до неї з питання продажі квартири АДРЕСА_1. У зв'язку з цим неодноразово вона розміщувала об'яви у пресі про продажу квартири в доме АДРЕСА_1, що підтверджується об'явами у газети «Прем'єр» № 78 від квітня 2009 p., № 125 від 01.06.2009 p., №179 від 03.08.2009р., № 185 від 10.08.2009 p., № 197 від 24.08.2009 p., № 203 від 31.08.2009 р. Також вона неодноразово здійснювала покази квартири в присутності ОСОБА_1 потенціальним покупцям задовго до складення мирової угоди в Дзержинському районному суді в травні 2009 року і продажу її у вересні 2009 року. Їй відомо, що позивач також звертався до других агентств з метою продажі цієї квартири, агенти кількох АН проводили покази покупцям квартири зі згоди ОСОБА_1, він письмово нотаріально доручав другим агентам підготовку документів для продажу квартири АДРЕСА_1, що підтверджується заявою ОСОБА_1 від 31.03.2009 року на ім'я приватного нотаріусу ХМНО ОСОБА_11 За кожний показ квартири покупцям ОСОБА_1 вимагав або позичав у неї і других агентів гроші на сигарети, на життя в рахунок майбутнього продажу квартири. 31.03.2009 року ОСОБА_1 підписав доручення у приватного нотаріусу ХМНО ОСОБА_12 та прохав її прийняти участь 01.04.2009 р. в судовому засіданні у Дзержинському районному суді у складі судді Лосевої Д.А., де вона вперше побачила ОСОБА_5 ОСОБА_1 був згоден з рішенням, яке було постановлено суддею Лосевої Д.А. про визнання за ним 70/ 100 частин спірної квартири. У березні 2009 року вона замовляла в Міск БТІ за проханням ОСОБА_1 документи, необхідні для продажу квартири АДРЕСА_1. Але в кінці квітня 2009 року вона дізналася від ОСОБА_1, що він повинен повернути ОСОБА_4 борг в сумі 20 тисяч доларів США, у Дзержинському районному суду розглядається цивільна справа про стягнення з ОСОБА_1 цієї сумі, ухвалою суду накладений арешт на частину квартири. ОСОБА_1 був згоден з позовом ОСОБА_4 про стягнення боргу, просив її прийняти участь в судовому засіданні в Дзержинському районному суді у складі судді Шишкіна О.В. та підписати мирову угоду у травні 2009 року зі ОСОБА_4 , редакцію якої ОСОБА_1 погоджував особисто. Вважає, що вона добросовісно представляла інтереси ОСОБА_1 в Дзержинському районному суді в межах його доручення, виконувала тільки ті дії, які прохав виконувати довіритель, погоджувала з ним кожну дію, кожний документ. З метою захисту інтересів ОСОБА_1 нею була складена розписка ОСОБА_4 12.05.2009 року про повернення остатку коштів ОСОБА_1 з лишку суми боргу при продажу квартири. Позивач після підписання мирової угоді наполягав на продажу квартири. Продажем квартири займався його знайомий ОСОБА_14, з яким її познайомив ОСОБА_1 в липні 2009 року. Родина ОСОБА_3 з початку дивилася квартиру у присутності ОСОБА_1 і ОСОБА_14 з агентом другого АН, пізніше ОСОБА_3 по об'яві у газеті зателефонувала їй та вона з ними познайомилась у вересні 2009 року, що підтверджується договором № Д 659 від 08.09.2009 року про надання інформаційно-консультаційних послуг по придбанню нерухомого майна. Ціна, дата, час, всі умови угоди по продажу квартири АДРЕСА_1 були погоджені з ОСОБА_1, ОСОБА_5 Стан квартири, комунікації у квартирі були у жахливому стані, ремонт не робився більш 30 років, але квартира була продана не нижче вартості квартир в цьому районі міста: із рахунку 900 доларів США за 1 кв.м., що підтверджується цінами на нерухомість майна в Харкові за травень -вересень 2009 року. ОСОБА_1 схвалював цю угоду, отримав завдаток у сумі 800 доларів США, що підтверджується його розпискою від 19.09.2009 року. ОСОБА_1 також отримав 200 доларів США, що підтверджується його розпискою від 27.09.2009 року. Напередодні угоди 27.09.2009 року ОСОБА_1 за допомогою ОСОБА_14 вивіз меблі, речі та інше майно з квартири АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 до свого знайомого. 28.09.2009 року вона отримала від ОСОБА_4 17.300 доларів США для передачі їх ОСОБА_1, в той же день ці гроші отримав ОСОБА_1, що підтверджується розпискою позивача від 28.09.2009 року. Ці гроші вона віддала ОСОБА_1 в присутності його знайомого ОСОБА_14 в кафе по АДРЕСА_1. Випадково в кафе заходила агент по нерухомості АН «Альянс» ОСОБА_16, яка бачила передачу доларів США ОСОБА_1 Також надала пояснення про те, що у Дзержинському районному суді вже розглядався позов ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 28.09.2009 року /справа № 2-863/11 від 07.07.2011 року/, рішенням суду в позові ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі, рішення суду першої інстанції апеляційний судом Харківської області залишено без змін. Позивач ОСОБА_1, його представник ОСОБА_14 погодились з рішенням суду, не оскаржували його в касаційному порядку. У рішенні Дзержинського районного суду від 07.07.2011 року, яке набрало закону силу, зазначено, що «позивач ОСОБА_1 підтвердив факт власноручного написання цих розписок про отримання грошей». Позивач затверджує, що ОСОБА_3 є агент АН, вона не мала достатніх коштів для придбання квартири. Але на момент продажу квартири були борги за комунальні послуги в сумі близько 2000 доларів США, які сплачені родиною ОСОБА_3. В дійсності ОСОБА_3 ніколи не була агентом АН, придбала квартиру за власні кошті своєї родини, де мешкає з чоловіком та неповнолітнім сином по теперішній час. Вважає, що на теперішній час ОСОБА_1 має намір повернути квартиру з метою чергового її продажу та повернення боргів своїм друзям, у яких позичав гроші в рахунок майбутній продажі квартири. Дзержинським районним судом постановлено рішення про стягнення з ОСОБА_1 боргу у сумі еквівалентній 10 тисяч доларів США на користь його знайомого ОСОБА_14, у якого позивач мешкає на момент розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні. Надала пояснення аналогічні поясненням відповідача ОСОБА_2 Також пояснила, що квартира була у жахливому стані. Крім цього, позивач намагався отримати кошти за її продаж до підписання договору купівлі-продажу, оскільки грошові кошти були йому потрібні швидко. Позивач отримав всю суму, щодо якої сторони домовлялися за продаж квартири. Куди позивач витратив грошові кошти, вона не знає.

Представник ОСОБА_2 та ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні. Надала аналогічні пояснення.

Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися. Про день та час судового засідання повідомлялися своєчасно та належним чином причин неявки суду не сповістили.

Суд, вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи та представлені докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

28.09.2009 року згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_18 та зареєстрованого в реєстрі за № 2051, співвласниками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було продано квартиру АДРЕСА_1 покупцю ОСОБА_3 Факт отримання як завдатку, так і основної суми за продану квартиру підтверджується розписками позивача ОСОБА_1

Допитана в якості свідка ОСОБА_19 надала пояснення про те, що відповідачку ОСОБА_2 вона знає близько 20 років. В перших числах травня 2009 року вона прийшла до відповідачки. Згодом почула дзвінок у вхідні двері. Зайшов чоловік неохайного вигляду, як потім дізналася свідок, це був позивач ОСОБА_1. Він почав умовляти останню, щоб вона допомогла із продажем його квартири, що погоджується сплатити кошти, які винен за розпискою. Після цього почав просити у неї грошові кошти на проживання. З розмов між ними свідок зрозуміла, що ОСОБА_1 повинен повернути комусь борг, для чого йому необхідно терміново продати свою квартиру.

Допитана в якості свідка ОСОБА_16 надала суду пояснення про те, що відповідачку ОСОБА_2 знає близько 10 років. Вони разом працюють ріелтерами. Позивача ОСОБА_1 вона побачила вперше навесні 2009 року. Відповідачка ОСОБА_2 разом з ним та клієнтом свідка показувала квартиру позивача, яка була у поганому житловому стані. ОСОБА_1 сказав, що йому терміново потрібно продати квартиру, та йому є де жити в подальшому. В цій квартирі свідок була три рази. Всі ці рази позивач показував свою квартиру. При цьому запевняв, що питання із своїм житлом він вирішить в подальшому сам. Він не уявляв враження людини з психічними вадами. Все розповідав і показував. Постійно просив ОСОБА_2 давати йому гроші за те, що він показує свою квартиру. Також щодо продажу своєї квартири ОСОБА_1 працював і з іншими агентами.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_20 надав пояснення суду про те, що з позивачем він познайомився у 2008-2009 роках. Після того, яка він продав свою квартиру на АДРЕСА_1, близько двох років проживав у свідка. З його слів свідок знає, що грошові кошти за продану квартиру позивач не отримав. При цьому свідок не заперечував, що позивач в його присутності отримав завдаток за квартиру, про що написав відповідну розписку. Ці кошти він витратив на власні потреби протягом декількох днів. Судом була представлена свідку зазначена розписка (т.1 а.с. 82), після чого свідок підтвердив викладені у ній факти, також свій підпис.

Відповідно до висновку амбулаторної комплексної судово-психіатрично-наркологічної експертизи № 436 від 28.05.13 року, позивач ОСОБА_1 в даний час ознак психозу та недоумства не виявляє, встановлений синдром залежності від алкоголю. За своїм психічним станом може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_1 на момент укладення договору купівлі-продажу від 28.09.09 року, розписок від 19.09.09 року, 27.09.09 року, 28.09.09 року, 2001 року, 2002 року, 2004 року міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Дані анамнезу представленої медичної документації та проведеного освідування дозволяють ОСОБА_1 встановити діагноз: психічні та поведінкові розлади в результаті вживання алкоголю. Синдром залежності від алкоголю (хронічний алкоголізм 3 стадії).

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.07.11 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3. треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної квартири від 28.09.09 року залишені без задоволення.

Як встановлено судовим рішенням, твердження позивача ОСОБА_1 про те, що він не мав наміру відчужувати спірну квартиру і будь-які кошти від договору купівлі-продажу він не отримував, спростовані матеріалами справи та розписками. Також, відповідно до рішення суду, в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтвердив факт власноручного написання розписок про отримання ним грошей.

Зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 11.08.11 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.10.11 року (т.1 а.с. 157-158).

Постановою слідчого СВ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області лейтенанта міліції Гурт М.О. від 16.01.14 року кримінальне провадження за ознаками ч.3 ст. 190 КК України, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013220480000202 за заявою ОСОБА_1 за фактом вчинення відносно нього шахрайства при продажу спірної квартири, закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивачем та його представником позовні вимоги не доведені, а тому відмовляє у їх задоволенні.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через районний суд протягом 10-ти днів з дня проголошення.

Суддя: