Рішення № 39824400, 16.07.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.07.14р. Справа № 904/3619/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про стягнення 24 875 805,75 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: Станішевський І.С., довіреність № 14-69 від 22.03.2013 р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" (далі - відповідач) про стягнення 21 820 739,21 грн. - основного боргу, 2 049 976,85 грн. - пені, 290 269,70 грн. - інфляційних, 714 819,99 грн. - 3 % річних та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за укладеним між позивачем та відповідачем договором № 13/2308-БО-4 купівлі-продажу природного газу від 21.12.2012 р. щодо своєчасної оплати вартості обсягів газу у встановлений строк договором протягом січня - квітня 2013 року, жовтня - грудня 2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог, у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

15.07.2014 р. відповідачем через канцелярію суду факсом надано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку зі звільненням провідного юрисконсульта КП "ТПТЕ Теплотранс".

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку зі звільненням провідного юрисконсульта КП "ТПТЕ Теплотранс" не підлягає задоволенню, оскільки відповідач, як юридична особа був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи та, відповідно до ст. 28 ГПК України надання повноважень на представництво інтересів сторони у процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб.

Відповідно до абзацу п'ятого підпункту 3.6. пункту 3 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника відповідача не доведена.

Крім того, відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду, якщо суд дійде висновку про можливість вирішення спору в даному судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014 р. розгляд справи відкладено на 25.06.2014 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2014 р. розгляд справи відкладено на 26.06.2014 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2014 р. розгляд справи відкладено на 15.07.2014 р.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.07.2014 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.12.2012 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір № 13/2308-БО-4 купівлі-продажу природного газу (далі - Договір) за умовами якого п.1.1. Договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтобаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього Договору.

Згідно п. 1.2. Договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами т організаціями та іншими споживачами (далі - споживачам покупця).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що продавець передає покупцеві з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 7576 тис. куб. м.

Згідно п. 3.1.2. Договору визначено, що покупець до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає продавцю належним чином оформлену заявку на планові обсяги споживання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. Плановий обсяг поставки підтверджується продавцем та доводиться до відома газотранспортних підприємств в електронному вигляді оператором ЄГТСУ на відповідний місяць поставки.

Відповідно до п. 3.3. Договору приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

У відповідності до п. 3.4. Договору визначено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.

Відповідно до пункту 5.5. Договору зазначено, що загальна вартість цього Договору на дату його укладення становить 29 124 265,28 грн., крім того ПДВ - 5 824 853,06 грн., разом з ПДВ - 34 949,118,34 грн.

Згідно п. 6.1. Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 6.3. Договору в платіжних дорученнях Покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу.

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печаткам сторін і діє в частині реалізації газу з 31 грудня 2013 року до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1. Договору).

Додатковою угодою №1 від 19.07.2013 р. до Договору внесено зміни щодо ціни на природний газ.

Додатковою угодою №3 від 18.12.2013 р. до Договору викладено п. 2.1. ст. 2 "Кількість та якість газу" у наступній редакції: "2.1. Продавець передає покупцеві з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 8487 тис.куб. м. "

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач протягом жовтня - грудня 2013 року, здійснив поставку природного газу відповідачу, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.01.2013 р. за січень 2013 р. на суму 9802484,99 грн.; від 28.02.2013 р. за лютий 2013 р. на суму 7224669,20 грн.; від 31.03.2013 р. за березень 2013 р. на суму 5754661,11 грн.; від 30.04.2013 р. за квітень 2013 р. на суму 1045 788,71 грн.; від 31.10.2013 р. за жовтень 2013 р. на суму 1727814,77 грн.; від 30.11.2013 р. за листопад 2013 р. на суму 2227198,56 грн.; від 31.12.2013 р. за грудень 2013 р. на суму 8548321,87 грн. (а.с. 23-29) на загальну суму 36330939,21 грн., які підписані між сторонами та скріплені печатками сторін з датою підписання, які зазначені в вищевказаних актів приймання - передачі, що підтверджує дату отримання природного газу.

Відповідач свої зобов'язання за Договором в частині оплати за товар виконав частково, після чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 21 820 739,21 грн., що і є причиною спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

На момент розгляду справи заборгованість відповідача складає 21 820 739,21 грн., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В пункті 7.2. Договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього Договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавця, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

В зв'язку з неналежним виконанням умов договору щодо своєчасної оплати за переданий природний газ, позивачем нарахована відповідачу пеня за період з 14.02.2013 року по 26.03.2014 року в сумі 2 049 976,85, яка передбачена договором і підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути відповідача інфляційних в розмірі 290 269,70 грн., 3 % річних у розмірі 714 819,99 грн. Розрахунки яких судом перевірено та визнано такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в сумі: 21 820 739,21 грн. - основного боргу, 2 049 976,85 грн. - пені, 290 269,70 грн. - інфляційних, 714 819,99 грн. - 3 % річних.

За невиконання вимог суду - ненадання письмового відзиву на позов, та витребуваних господарським судом матеріалів з відповідача належить стягнути 1 700 грн. штрафу в доход Державного бюджету України згідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 49 Господарський процесуальний кодекс України судовий збір по справі покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Макарова, 32, код ЄДРПОУ 32560611) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 21 820 739,21 грн. (двадцять один мільйон вісімсот двадцять тисяч сімсот тридцять дев'ять грн. 21 коп.) - основного боргу, 2 049 976,85 грн. (два мільйони сорок дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят шість грн. 85 коп.) - пені, 290 269,70 грн. (двісті дев'яносто тисяч двісті шістдесят дев'ять грн. 70 коп.) - інфляційних, 714 819,99 грн. (сімсот чотирнадцять тисяч вісімсот дев'ятнадцять грн. 99 коп.) - 3 % річних, 73 080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Стягнути з Комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Макарова, 32, код ЄДРПОУ 32560611) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, рахунок №31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот грн. 00 коп.) - штрафу, про що видати наказ.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України "21 " липня 2014р.