Ухвала суду № 39824313, 10.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13208/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

10 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-А" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Софія-А" (далі - ТОВ "Софія-А") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 05.08.2013 р. №0003072240.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2013 року позов задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі від 05.08.2013 р. №0003072240. В іншій частині позову відмовлено.

На вказану постанову ДПІ у Шевченківському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в частині задоволення позову та ухвалити в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Софія-А" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "М-Центр-1", їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.03.2013 р. по 31.03.2013 р., за результатами якої складено акт перевірки від 18.07.2013 р. №414/22-40/23506239.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за березень 2013 р. на суму 70508,00 грн., внаслідок укладення позивачем з ТОВ "М-Центр-1" правочину, який не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

На підставі акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі винесено податкове повідомлення-рішення від 05.08.2013 р. №0003072240, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на суму 88135,00 грн. (за основним платежем 70508,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 17627,00 грн.).

Вважаючи таке податкове повідомлення-рішення незаконним позивач звернувся до суду з даним позовом.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ТОВ "М-Центр-1" (постачальник) укладено договір поставки від 01.11.2012 р. №ДГ-дог25, за умовами якого ТОВ "М-Центр-1" зобов'язується постачати позивачу папір крейдований матовий 130г/м2 у кількості 190300 листів, а покупець зобов'язується прийняти товар та його оплатити.

Згідно змін внесених у договір додатковою угодою від 01.12.2012 р. №1, ТОВ "М-Центр-1" зобов'язується постачати позивачу товар, асортимент, кількість та ціна якого узгоджується сторонами шляхом підписання видаткових накладних, які є невід'ємними частинами договору, а покупець зобов'язується приймати цей товар та оплачувати його вартість.

Реальність виконання вказаного договору підтверджується первинними документами, копії яких навні в матеріалах справи, зокрема видатковими та податковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "М-Центр-1", банківською випискою за період з 01.03.2013 р. по 31.03.2013 р. та відповідними платіжними дорученнями.

Такі документи відповідають вимогам законодавства та дають можливість встановити зміст і обсяг поставленого товару, характеристики його кількісних та якісних показників, та ціновий вираз.

На підтвердження використання придбаних товарів у власній господарській діяльності, позивачем надано копії договорів від 12.02.2013 р. №12/02 з ТОВ "Компанія-Простір" про надання поліграфічних послуг з тиражування друкованої продукції, від 29.03.2012 р. №2903/12 з ТОВ "INTER CARS UKRAINE" про надання послуг щодо виготовлення поліграфічної продукції, від 02.10.2012 р. №02/10-12 з ТОВ "Афалін Плюс" про виготовлення поліграфічної продукції, а також видаткових накладних і актів надання послуг, на підтвердження здійснення у березні-квітні 2013 р. виробництва та подальшої поставки виготовленої продукції.

Крім того, позивачем надано копію договору оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва від 29.12.2009 р. №423/8, згідно якого позивачем отримано в оренду нежиле приміщення за адресою: вул. Обсерваторна, 12-Б, м. Київ, задля розміщення офісу, видавництв та пунктів реалізації періодичних видань, засобів масової інформації, теле-радіокомпаній, інформаційних агентств, що свідчить про наявність у позивача адміністративних можливостей для виконання замовлених послуг.

В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та зазначеним контрагентом.

При цьому, як вбачається з акту перевірки податковим органом не надано належної оцінки первинним документам, наданих позивачем при перевірці та не зазначено жодних зауважень щодо їх повноти та змісту.

Як вбачається з акту перевірки, висновок податкового органу про допущені позивачем порушення, ґрунтується на висновках акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі від 24.05.2013 р. №1535/2240/25409457 про неможливість проведення зустрічної звірки.

Зазначені у акті перевірки обставини стосуються лише господарської діяльності контрагента та подання ним податкової звітності, і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

Отже, відповідач позбавив ТОВ "Софія-А" права на формування валових витрат та податкового кредиту через недотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит.

Відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у позивача мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентом.

При цьому, жодним законом не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідачем жодним іншим чином не спростовується факт здійснення господарських операцій, наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій на момент виконання договору та зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено обґрунтованість та правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 05.08.2013 р. №0003072240, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню. При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано вийшов за межі позовних вимог та скасував оскаржуване рішення, оскільки таке рішення за своєю юридичною природою не підлягає визнанню нечинним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову частково, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2013 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Повний текст ухвали складено 15.07.2014 р.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.