Постанова № 39823154, 15.07.2014, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

180/1285/14-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої Хомченко С.І

при секретарі Назаренко А.В.

за участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Марганецької міської ради про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

05.05.2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Марганецької міської ради, в якому просить поновити його на роботі на посаді радника міського голови та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. Позовні вимоги вмотивовані тим, що з грудня 2010 року працював на посаді радника міського голови м. Марганця у виконавчому комітеті Марганецької міської ради. Розпорядженням міського голови від 24.03.2014 року, яке було підписано виконуючим обов'язки міського голови, секретарем Марганецької міської ради ОСОБА_2, його було звільнено з посади радника міського голови на підставі його заяви від 24.03.2014 року, за п. 1 ст. 36 КЗпП України, яка була написана ним власноруч, але під тиском зі сторони секретаря Марганецької міської ради ОСОБА_2, що підтверджується зверненням до МВ УМВС України в м. Марганці від 22.04.2014 року. Вважає своє звільнення незаконним, оскільки рішенням Марганецької міської ради від 25.02.2014 року «Про звільнення міського голови ОСОБА_3» незаконно було звільнено міського голову м. Марганця ОСОБА_3 Дане рішення Марганецької міської ради визнано незаконним і скасовано постановою Марганецького міського суду від 03.04.2014 року, міського голову ОСОБА_3 поновлено на роботі. Таким чином, розпорядження від 24.03.2014 року про його звільнення було підписано не уповноваженою особою, всупереч порядку, встановленому вимогами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Тому просить суд поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. Крім того, просить суд поновити пропущений строк звернення з позовом до суду, оскільки даний строк пропущений ним з поважних причин. Так, про порушення свого права від дізнався 24.03.2014 року. В зв'язку з тим, що постанова Марганецького міського суду від 03.04.2014 року у справі за позовом міського голови ОСОБА_3 до Марганецької міської ради про скасування рішень та поновлення на роботі не набула чинності в зв'язку в переглядом в апеляційній інстанції, він чекав рішення апеляційного суду і тому звернувся до суду 05.05.2014 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов, оскільки заява про звільнення написана ним під тиском секретаря міської ради ОСОБА_2, розпорядження про його звільнення підписане не уповноваженою особою, строк звернення до суду пропущений ним з поважних причин, оскільки він чекав набрання чинності постановою Марганецького міського суду від 03.04.2014 року, ухваленою у справі за позовом міського голови ОСОБА_3 про скасування рішень ради та поновлення на роботі.

Представник відповідача - виконкому Марганецької міської ради -Соловйов Є.Ф. суду пояснив, що позов визнає в повному обсязі, оскільки рішення Марганецької ради «Про звільнення міського голови» судом скасовано і визнано незаконним, ухвалою апеляційного суду залишено без змін, а тому позивача звільнила не уповноважена особа, а тому позов належить задовольнити.

Вислухавши сторони, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступного.

Розпорядженням міського голови м. Марганця Дніпропетровської області від 15 грудня 2010 року, № 169-к, ОСОБА_1 прийнятий на посаду радника міського голови з 15 грудня 2010 року.

24 березня 2014 року позивач ОСОБА_1 власноруч написав заяву на ім'я виконуючого обов'язки міського голови, секретаря міської ради ОСОБА_2, де просив звільнити його за угодою сторін з 24.03.2014 року.

Згідно розпорядження від 24 березня 2014 року № 15-к «Про звільнення», підписаного виконуючим обов'язки міського голови, секретарем міської ради ОСОБА_2, ОСОБА_1 звільнено з 24.03.2014 року з посади радника міського голови за угодою сторін, згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до пункту 1 статті 36 Кодексу Законів про працю України підставою для припинення трудового договору може бути угода сторін. Слід зазначити, що законодавством не встановлено відповідного порядку чи строків припинення трудового договору за угодою сторін, у зв'язку з чим вони визначаються працівником і власником або уповноваженим ним органом у кожному конкретному випадку.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 р. № 9 роз'яснено, що в разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП (угода сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може відбутися лише тоді, коли власник або уповноважений ним орган і працівник дійшли взаємної згоди.

З огляду на це працівник не може бути звільнений за пунктом 1 статті 36 КЗпП за угодою сторін, якщо одна зі сторін не дає згоди на припинення трудового договору за цим пунктом або не було досягнуто домовленості про дату звільнення.

Припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору, але пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору за цією підставою може виходити як від працівника, так і від власника або уповноваженого ним органу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 та секретар міської ради ОСОБА_2 прийшли до взаємної згоди про підстави і дату припинення трудового договору, укладеного з ОСОБА_1, і відповідно до цієї домовленості, на підставі заяви ОСОБА_1, було проведено звільнення.

Згідно ч. 2 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради. Секретар сільської, селищної, міської ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови і до моменту початку повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових місцевих виборах.

24.02.2014 року Марганецькою міською радою було прийняте рішення № 1600-50-1/У1 «Про висловлення недовіри та дострокове припинення повноважень міського голови міста Марганця ОСОБА_3.». 25.02.2014 року Марганецькою міською радою було прийняте рішення № 1601-50-2/У1 «Про звільнення міського голови ОСОБА_3.».

На підставі вищезазначених рішень Марганецької міської ради, з 24.02.2014 року по 03.04.2014 року секретар міської ради ОСОБА_2 виконував обов'язки міського голови, і в цей час ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дійшли взаємної згоди про звільнення останнього за угодою сторін, про що ОСОБА_1 написав заяву, а ОСОБА_2 видав розпорядження, що відповідає приписам ч. 1, 3 статті 43 Конституції України, відповідно до яких кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; використання примусової праці забороняється.

22 квітня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Марганецького МВ ГУВВС України в Дніпропетровській області з письмовим зверненням, де повідомив про те, що секретарь Марганецької міської ради ОСОБА_2, на момент незаконного виконання обов'язків міського голови міста Марганця, під тиском змусив його написати заяву про звільнення за угодою сторін, в зв'язку з чим просив вжити заходів щодо притягнення ОСОБА_2 до відповідальності.

Доводи позивача ОСОБА_1 стосовно того, що заява про звільнення написана ним під тиском ОСОБА_2 суд вважає необґрунтованими, оскільки звільнення за угодою сторін передбачає тільки взаємне волевиявлення сторін трудового договору, а також недоведеними, оскільки до міліції ОСОБА_1 звернувся через місяць після звільнення, звернення до начальника Марганецького МВ ГУМВС України має формальний і неконкретний характер, без зазначення обставин вчинення ОСОБА_2 правопорушення.

03.04.2014 року постановою Марганецького міського суду Дніпропетровської області, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014 року, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено - визнано незаконними та скасовано вищевказані рішення Марганецької міської ради та поновлено його на посаді міського голови міста Марганця.

Твердження позивача про те, що ОСОБА_2 не мав права звільняти його, оскільки міський голова був звільнений незаконно і тому всі рішення, підписані ОСОБА_2 є незаконними, суд також вважає необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 звернувся з заявою про звільнення до секретаря міської ради ОСОБА_2 в той час, коли міський голова ОСОБА_3 вирішував у судовому порядку питання про своє поновлення на роботі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу являється необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 99 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Позивач звернувся до суду після спливу встановленого законом строку для захисту свого права і просить поновити даний строк, як пропущений з поважних причин. Даною причиною позивач вважає його очікування на рішення апеляційного суду по справі за позовом міського голови ОСОБА_3 про скасування рішень ради та поновлення на роботі.

Суд вважає, що підстав для поновлення пропущеного процесуального строку в даному випадку не вбачається, оскільки звільнився позивач 24.03.2014 року і у нього не було ніяких перешкод для звернення до суду у передбачений законом строк, очікування ухвали апеляційного суду не є поважною причиною, оскільки дане рішення ніяк не стосується прав і інтересів самого позивача ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 69-72, 99, 158-163, 185 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до виконавчого комітету Марганецької міської ради про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу відмовити.

На постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя: С. І. Хомченко