Постанова № 39822933, 14.07.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 липня 2014 р. Справа № 802/2268/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мультян Марини Бондівни,

за участі секретаря судового засідання: Щербацької Ольги Сергіївни

представників сторін:

позивача: Ольштинського С.К.- представник на підставі довіреності

відповідача: Цимбал В.А., Бойка С.В.- представники на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанії "ЕВЕРЕСТ"

до:Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

про: скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ЕВЕРЕСТ" (далі - ТОВ "Телерадіокомпанія "ЕВЕРЕСТ") до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ) про скасування наказу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що виданий Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Вінницькій області наказ № 1704 від 13 червня 2014 року про проведення позапланової невиїзнової документальної перевірки є протиправним оскільки виданий з порушенням норм чинного законодавства. Окрім того, діяльність ТОВ "Телерадіокомпанії "ЕВЕРЕСТ" за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року вже була перевірена, що підтверджується актом № 1065/2201/36310160 від 26 листопада 2013 року. Зазначений акт не оскаржувався та є чинним.

Тому дії відповідача щодо прийняття спірного наказу суперечать нормам чинного податкового законодавства, оскільки останнім не передбачено проведення повторних перевірок.

Представник позивача в судовому засіданні заявлений адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представники відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечували та просили врахувати подані письмові заперечення (а.с. 71-74).

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ЕВЕРЕСТ" зареєстровано виконавчим комітетом Вінницької міської ради 16 грудня 2008 року.

24 березня 2014 року начальником другого відділу КР СУ ФР ГУ Міндоходів у Вінницькій області полковником податкової міліції ОСОБА_4 винесено постанову про призначення позапланової документальної виїзної перевірки в рамках досудового розслідування за № 32014020000000041 від 24 березня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України та направлено її для виконання ГУ Міндоходів у Вінницькій області (а.с. 6-9).

13 червня 2014 року в.о. начальника Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області видано наказ № 1704 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанії "ЕВЕРЕСТ" за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року, з 16 червня 2014 року тривалістю п'ять робочих днів (а.с. 10).

Тому позивач не погоджується із правомірністю наказу № 1704 з тих підстав, що податковим органом вже була проведена перевірка діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанії "ЕВЕРЕСТ" за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, що підтверджується актом № 1065/2201/36310160 від 26 листопада 2013 року. Зазначений акт не оскаржувався та є чинним (а.с. 11-42). Крім того, наказ № 1704 прийнято не зважаючи на те, що кримінальне провадження відкрито за фактом службового підроблення службовими особами відповідача, які в період часу з січня 2012 року по липень 2013 року внесли до офіційних документів - податкових декларацій по податку на додану вартість та по податку на прибуток завідомо неправдиві відомості про проведення господарських операцій з ТОВ "Алтаюр" (м. Київ) та ТОВ "Будівельна фірма "Укрбуд" (м. Одеса)". Тобто, на думку позивача видання наказу про проведення перевірки за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року суперечить нормам податкового законодавства.

Даючи правову оцінку обставинам справи суд враховує наступне.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1.1 ст. 1 ПК України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України); отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону (пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України).

Згідно з п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Статтею 79 Податкового кодексу України визначені особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно з п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

У відповідності до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Так, згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа: Державна податкова адміністрація в Донецькій області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Окрім того судом встановлено, що станом на час розгляду справи, перевірка позивача вже відбулася.

Зважаючи на вищевикладене обумовлюється висновок про те, що правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Крім того суд звертає увагу не те, що спірний наказ виданий саме на виконання постанови начальника другого відділу КР СУ ФР ГУ Міндоходів у Вінницькій області полковника податкової міліції ОСОБА_4 в рамках досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення передбаченого статтею 366 КК України. Відтак, податковий орган при винесенні наказу №1704 від 13 червня 2014 року діяв в межах своїх повноважень та відповідно до вимог, що передбачені Податковим кодексом України.

Так, податкові органи не наділені правом перевіряти законність прийнятих у порядку Кримінально-процесуального кодексу України постанов слідчих, в той час, як постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами, що кореспондується і з приписами п.п. 78.1.11 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Із встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що приймаючи спірний наказ, відповідач діяв у спосіб та у порядку, передбаченими законодавством.

Суд критично оцінює доводи представника позивача про те, що постанова від 24 березня 2014 року винесена з порушенням норм Податкового кодексу України, у зв'язку з чим відповідач не мав правових підстав для винесення оскаржуваного наказу про проведення перевірки, оскільки вказана постанова слідчого не скасована і за приписами статті 110 Кримінального процесуального кодексу України є обов'язковою для виконання.

Відповідно до статті 71 кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відтак, з огляду на матеріали справи, суд вважає, що оскаржуваний наказ є правомірним, позивачем не наведено ґрунтовних аргументів, які б підтверджували неправомірність дій відповідача, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

Оскільки позивачу в задоволенні адміністративного позову відмовлено, а також за відсутності витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати відповідно до статті 94 КАС України відшкодуванню з Державного бюджету України не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мультян Марина Бондівна