Рішення № 39822809, 14.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8304/14 14.07.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії

до Національного музею історії України Міністерства культури мистецтв України

про стягнення заборгованості

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача Беліменко О.О., довіреність №567 від 11.12.2013;від відповідача не з'явилися.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Національного музею історії України Міністерства культури мистецтв України про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги в розмірі 14013,96 грн., пені в сумі 143,64 грн., індексу інфляції в сумі 152,30 грн. та 3% річних в сумі 66,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №2101080 від 02.01.2007 про надання телекомунікаційних послуг в частині оплати наданих послуг, внаслідок чого у Національного музею історії України Міністерства культури мистецтв України виникла заборгованість перед позивачем в сумі 14013,96 грн., що зумовило нарахування пені, 3% річних та втрат від інфляції.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.05.2014 порушено провадження у справі №910/8304/14 та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням Керівника апарату господарського суду міста Києва №04-23/317 від 12.06.2014 призначено повторний автоматичний розподіл справи у господарському суді міста Києва, у зв'язку з тривалим лікарняним судді Дупляк О.М., справу № 910/8304/14 передано для розгляду судді Васильченко Т.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.06.2014 справу №910/8304/14 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено до розгляду на 07.07.2014.

В судовому засіданні 07.07.2014 на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 14.07.2014.

14.07.2014 відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання, в якому вказав, що станом на 11.07.2014 ним сплачено заборгованість за користування послугами ПАТ «Укртелеком» в тому числі за спірний період та пеню в заявленому позивачем розмірі.

В судовому засідання 14.07.2014 позивач підтримав позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат та підтвердив факт погашення відповідачем основної заборгованості та пені.

Відповідач своїх представників в судове засідання не направив, втім 14.07.2014 подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.07.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь під час розгляду справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (нова назва Публічне акціонерне товариство "Укртелеком") в особі начальника Центру обслуговування споживачів і продажу послуг Київської міської філії (підприємство зв'язку) та Національним музеєм історії України Міністерства культури мистецтв України (споживач) укладено договір №2101080 про надання телекомунікаційних послуг (далі -договір), відповідно до умов якого підприємство зв'язку надає телекомунікаційні послуги, перераховані в додатку 1 і безкоштовні послуги, перераховані в додатку 2, а споживач в свою чергу, зобов`язується своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші телекомунікаційні послуги (п.п.1, 3.2.8 договору).

Під час розгляду справи доказів припинення дії договору про надання телекомунікаційних послуг сторонами не надано, отже договір № 2101080 від 02.01.2007 є чинним на момент розгляду даної справи.

На підставі даного договору, позивач надав відповідачу послуги зв'язку за період з вересня 2013 року по січень 2014 року включно на загальну суму 14013,96 грн., що підтверджується виставленими позивачем рахунками та розшифровками по телефонних з'єднаннях відповідача за спірний період.

У відповідності до п.п. 4.1, 4.5 договору послуги, які надаються підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством і розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

За умовами ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Втім, відповідач, в порушення умов договору, оплату наданих позивачем послуг у період з вересня 2013 року по січень 2014 року включно не здійснив, внаслідок чого у нього виник борг в сумі 14013,96 грн. на який виходячи з п.5.8 договору позивачем нараховано пеню.

Проте, в процесі розгляду справи, основний борг в сумі 14013,96 грн. та пеня в сумі 143,64 грн. були погашені відповідачем, що підтверджується платіжними дорученнями №255 від 12.05.2014 та №256 від 12.05.2014.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За умовами п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами, у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Враховуючи викладене, а також те, що сплата основного боргу та пені відповідачем здійснена після подання позову (30.04.2014) та порушення провадження у даній справі (05.05.2014), провадження у справі в цій частині підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Окрім того, оскільки у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача за прострочення оплати наданих послуг 3% річних в сумі 66,28 грн., за період з 21 жовтня 2013 по 28 лютого 2014 та інфляційних втрат в сумі 152,30 грн. за період з жовтня 2013 по лютий 2014.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню, оскільки факт прострочення сплати підтверджено матеріалами справи.

Проте вимоги в частині інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в сумі 99,63 грн., оскільки, позивач не врахував, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому, сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця (абз.3 п.2 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" №01-06/928/2012 від 17.07.2012).

За розрахунком суду індекс інфляції складає 99,63 грн. (за вересень 2013 на суму 527,02 грн. з листопада 2013 по лютий 2014 = 7,89 грн.; за жовтень 2013 на суму 3381,80 грн. з грудня 2013 по лютий 2014 = 43,96 грн.; за листопад 2013 на суму 3464,94 грн. з січня 2014 по лютий 2014 = 27,72 грн.; за грудень 2013 на суму 38342,86 грн. лютий 2014 = 20,06 грн.), у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем під час розгляду справи не було надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в частині припинення провадження у справі покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини і сплата основного боргу та пені здійснена після порушення провадження у справі. В іншій частині судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Керуючись ст.ст. 43 , 33, 34, 43, 44, 49, п.1.1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 14013,96 грн. та пені в сумі 143,64 грн.

2. В іншій частині позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Національного музею історії України Міністерства культури мистецтв України (01001, м. Київ, вул.Володимирська, 2, ідентифікаційний код 02226103) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії (01033, м. Київ, вул.Горького, 40, ідентифікаційний код 01189910) 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 63 коп. інфляційних втрат, 66 (шістдесят шість) грн. 28 коп. 3% річних та 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) грн. 31 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.07.2014.

Суддя Т.В.Васильченко