Ухвала суду № 39821426, 17.07.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

17 липня 2014 року Справа № 925/1126/13

Господарський суд у складі головуючого судді Гури І.І., при секретарі судового засідання Голуб Є.О., за участю: ліквідатора банкрута - Рекун В.А., представника УПФУ в Золотоніському районі Черкаської області - Малихін В.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області про визнання поточних кредиторських вимог у справі за заявою приватного акціонерного товариства "Веста-К" про визнання його банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2014 року до суду надійшла заява від УПФУ в Золотоніському районі Черкаської області про визнання поточних кредиторських вимог, в якій просять суд визнати кредиторські вимоги в сумі 1686,04 грн. та включити до реєстру вимог кредиторів.

Заява мотивована тим, що: за час провадження у справі про банкрутство з моменту визнання боржника банкрутом заборгованість боржника перед кредитором збільшилась на суму 1686,04 грн. з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення », «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

За період червня 2014 року управлінням було виплачено пенсію ОСОБА_3 на загальну суму 1657,65 грн., які станом на дату подачі заяви не відшкодовані, що підтверджується карткою особового рахунку ПАТ «Веста-К», розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Оскільки підприємство не ліквідовано, що підтверджується витягом з ЄДР, то відповідно до Закону України № 1058-ІV воно не звільнено від покладених на нього обов'язків щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Правова позиція щодо можливості та підстав органів пенсійного фонду в межах ліквідаційної процедури заявляти грошові вимоги по зобов'язаннях з відшкодування фактичних витрат на доставку та виплату пільгових пенсій викладена у постановах Верховного суду України від 30.05.2011 у справі № 21-103а11 та від 21.02.2012 у справі № 21-19а12, Постанові ВГСУ від 28.02.2013 у справі № 18-14-08/466, Постанові ВГСУ по справі № 14/906/8-Б/13-Г від 28.01.2014.

Ухвалою від 04 липня 2014 року заява призначена до розгляду у судове засідання на 17.07.2014.

16 липня 2014 року ліквідатор банкрута подав до суду повідомлення про розгляд кредиторських вимог, в якому просить суд відмовити у задоволенні заяви УПФУ в Золотоніському районі про визнання поточних кредиторських вимог повністю, з наступних підстав. Відповідно до п. 2 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо : є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Спір стосовно визнання кредиторських вимог УПФУ в Золотоніському районі розглядався судом, повторний розгляд між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав є недоцільним. Додав копію повідомлення від 15.07.2014 відправленого УПФУ в Золотоніському районі.

У судовому засіданні :

- представник УПФУ в Золотоніському районі Черкаської області підтримав подані заяви про визнання кредиторських вимог за червень 2014 року в сумі 1686,04 грн.;

- ліквідатор банкрута заперечив проти задоволення заяв УПФУ в Золотоніському районі повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши ліквідатора банкрута та представника УПФУ в Золотоніському районі Черкаської області, встановив наступне.

Предметом розгляду є визнання кредиторських вимог УПФУ в Золотоніському районі в сумі 1686,04 грн. за червень 2014 року та включення їх до реєстру вимог кредиторів під час ліквідаційної процедури.

Згідно ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 19.01.2013 зі змінами (далі - Закон), що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.

У ст. 1 Закону, надані такі визначення, зокрема, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Згідно ч. 2 ст. 41 Закону ліквідатор з дня свого призначення. здійснює такі повноваження, зокрема, заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;

Оголошення про визнання боржника - приватного акціонерного товариства "Веста-К" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури було опубліковане у газеті "Голос України" №140 (5640) від 31.07.2013.

Із заяв УПФУ В Золотоніському районі про визнання поточних кредиторських вимог банкрута за червень 2014 року, вбачається що заборгованість виникла після введення судом ліквідаційної процедури банкрута, після спливу двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, під час якої не виникає будь-яких нових зобов'язань, що можуть бути заявлені в порядку ст. 38 Закону ( ч. 1 ст. 38 Закону).

У справах про банкрутство норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який є спеціальним законом, мають перевагу серед інших нормативно-правових актів.

Викладене є підставою для відмови у визнанні заявлених вимог. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18 березня 2014 року у справі про банкрутство ВАТ "Охтирсільмаш".

Керуючись ст. 86 ГПК України, ст. ст. 1, 38, 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 19.01.2013 зі змінами, суд , -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області про визнання поточних кредиторських вимог в сумі 1686,04 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду у строк та в порядку, встановленому розділом XII ГПК України.

Повне рішення виготовлено 18 липня 2014 року.

Суддя І.І. Гура