Рішення № 39821213, 08.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6392/14 08.07.14

за позовом Приватного малого виробничо-комерційного підприємства "Ассоль "

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

1)Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС"

2) ОСОБА_3

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

ОСОБА_4

про стягнення страхового відшкодування

Головуючий суддя Полякова К.В.

Суддя Васильченко Т.В.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Грушко А.С. (дов.№5 від 03.01.2013)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи 1 на стороні позивача: не з'явився

від третьої особи 2 на стороні позивача: не з'явився

від третьої особи на стороні відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне мале виробничо-комерційне підприємство "Ассоль" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" про стягнення страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2014 порушено провадження у справі №910/6392/14 та призначено її до розгляду на 13.05.2014 року.

05.05.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від Калінінського районного суду міста Донецька надійшли на виконання вимог ухвали суду від 11.04.2014 копії матеріалів по витребуваній адміністративній справі.

08.05.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від позивача надійшов лист із письмовими поясненнями у справі.

13.05.2014 суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" та громадянина ОСОБА_3, та відклав розгляд справи на 29.05.2014, про що виніс відповідну ухвалу суду.

29.05.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від позивача надійшли письмові пояснення у справі та клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

За наслідками розгляду спору у судовому засіданні 29.05.2014, суд ухвалив направити запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України, продовжив строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та відклав розгляд справи на 19.06.2014 року.

05.06.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від третьої особи - Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" - надійшло клопотання про зобов'язання вчинити позивача направити на його поштову адресу копію позовної заяви з додатками.

11.06.2014 від МТСБУ через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва надійшла відповідь на запит суду від 29.05.2014 року.

19.06.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від позивача надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

За наслідками розгляду спору у судовому засіданні 19.06.2014, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичну особу ОСОБА_4, ухвалено направити до МТСБУ повторний запит про надання інформації та призначено колегіальний розгляд у справі у складі трьох суддів.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 19.06.2014 визначено для розгляду справи № 910/6392/14 колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Полякова К.В., судді Васильченко Т.В., Картавцева Ю.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2014 справа № 910/6392/14 прийнята вищезазначеною колегією суддів до провадження та призначена до розгляду на 08.07.2014 року.

25.06.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від ПрАТ "Страхова група "ТАС" надійшло клопотання про розгляд справи без присутності його представника.

27.06.2014 позивача надав через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

02.07.2014 від МТСБУ надійшла відповідь на запит суду від 19.06.2014 щодо інформації по Полісам №АС2091419 та №АВ9469822.

У судовому засіданні 03.07.2014 представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог та просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судові засідання не з'являвся, вимоги ухвал суду не виконав та відзиву на позовну заяву не надав, тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України. Про належне повідомлення представника відповідача щодо дати, часу та місця проведення судових засідань свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення із відміткою про вручення поштового відправлення, однак відповідач не скористався наданим законом правом на участь представника у судовому засіданні. (а. с. 25)

Представники третіх осіб на стороні позивача та відповідача у судове засідання також не з'явились, проте про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином направленою на їх поштові адреси ухвалою суду від 19.06.2014 року.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що вказані учасники процесу не з'явились до судового засідання, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.07.2013 на перехресті пр.Лівобережна та пр.Павших Комунарів у м.Донецьк відбулась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) між транспортним засобом марки "ВАЗ2170", державний номер НОМЕР_1, що належить позивачу (Приватному малому виробничо-комерційному підприємству «Ассоль») та перебував під керуванням ОСОБА_3, (право керування підтверджується у технічному паспорті, наявне також посвідчення про відрядження НОМЕР_4 від 04.07.2013 та подорожній лист №424904 від 04.07.2013) та транспортним засобом марки "Деу", державний номер НОМЕР_2, що перебував під керуванням ОСОБА_4 (а. с. 28-32)

Дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України, якого постановою Калінінського районного суду м.Донецька від 14.08.2013 у справі №256/5778/13-п визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. (а. с. 13)

Цивільно-правова відповідальність винної у спричиненні ДТП особи - ОСОБА_4, який керував транспортним засобом марки "Деу", державний номер НОМЕР_2, на момент скоєння ДТП застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія "Інкомстрах" (відповідач у справі), за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС2091419, відповідно до витягу з Єдиної централізованої бази МТСБУ. (а. с. 109)

Розмір страхового відшкодування визначений позивачем на підставі виставлених Товариством з обмеженою відповідальністю СТО «Зелений Гай» рахунку-фактури №СФ-0000541 від 27.08.2013, акту №ОУ-000054 здачі-прийняття робіт та кошторису витрат на ремонт ТЗ марки "ВАЗ2170", державний номер НОМЕР_1 у розмірі 24777,60 грн. (а. с. 58-61)

Вищезазначена сума перерахована позивачем на ТОВ СТО «Зелений Гай» у повному обсязі, що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями до прибуткового касового ордера №224 від 28.08.2013 на суму 10000,00 грн., №229 від 29.08.2013 на суму 10000,00 грн. та №244 від 30.08.2013 на суму 4777,60 грн., тобто на загальну суму 24777,60 грн. (а. с. 59)

Як вбачається із матеріалів справи, 29.10.2013 ОСОБА_3 (який є потерпілою особою) звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, проте коштів станом на момент розгляду спору у суді ані ОСОБА_3, ані позивач, як власник пошкодженого ТЗ, так і не отримали. (а. с. 15-16)

Під час розгляду спору у суді, ОСОБА_3 надав також письмові пояснення у справі, у яких зауважив, що страхове відшкодування відповідачем йому досі не сплачено. (а. с. 63)

На виконання вимоги ухвали суду від 13.05.2014, позивач звернувся із листом №06/06/14 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (що виступає страховиком позивача) для підтвердження відсутності отримання від нього страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку за договором, посвідченим полісом №АВ9469822. (а. с. 80-83)

13.06.2014 Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» надало лист №60900/3704, у якому страховик підтверджує, що страхове відшкодування внаслідок настання ДТП 04.07.2013 ним не перераховувалось. (а. с. 84)

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільним кодексом України встановлено, що цивільно-правова відповідальність виникає лише за наявності вини особи. Цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішенням суду (п. 5 ст. 11 ЦК України).

Наявною у матеріалах справи постановою Калінінського районного суду м.Донецька від 14.08.2013 у справі №256/5778/13-п, копії якої долучені до матеріалів даної справи, встановлено вину ОСОБА_4 у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди під час керування транспортним засобом марки "Деу", державний номер НОМЕР_2.

На момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, який керував транспортним засобом марки "Деу", державний номер НОМЕР_2, застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія "Інкомстрах" (відповідач у справі), за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС2091419, відповідно до витягу з Єдиної централізованої бази МТСБУ.

Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія "Інкомстрах" є відповідальною особою за завдані збитки власнику транспортного засобу марки "Toyota", державний номер НОМЕР_3.

Відповідно до статті 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до п.36.2. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, а у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Із матеріалів справи вбачається, що страхувальником - ОСОБА_3 направлялась 29.10.2013 вимога відповідачу - Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія "Інкомстрах" про сплату страхового відшкодування внаслідок настання ДТП 04.07.2013, проте коштів станом на момент розгляду спору у суді ані позивачу, ані страхувальнику перераховано так і не було.

Відповідно до приписів статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Статтею 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як зазначено у полісі №АС2091419, виданого відповідачем - Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія "Інкомстрах", розмір франшизи становить 1000,00 грн., у зв'язку із чим, оскільки позивачем не вирахувано із заявленою до стягнення суми страхового відшкодування відповідний розмір франшизи, то сума страхового відшкодування має бути зменшена та становити 23777,60 грн. (24777,60 грн. - 1000,00 грн. = 23777,60 грн.)

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Пункт 4 ст. 129 Конституції України встановлює змагальність сторін та свободу в наданні ними суду доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідачем - Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія "Інкомстрах" не доведено відсутність у нього зобов'язання по виплаті страхового відшкодування.

З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню частково.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного малого виробничо-комерційного підприємства «Ассоль» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Інкомстрах", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_3, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Інкомстрах" (03150, місто Київ, вулиця Червоноармійська, будинок 72, офіс 32-33; ідентифікаційний код 31282951) на користь Приватного малого виробничо-комерційного підприємства «Ассоль» (71600, Запорізька область, місто Василівка, вулиця Чекістів, будинок 43, ідентифікаційний код 20470908) 23777 (двадцять три тисячі сімсот сімдесят сім) гривень 60 копійок страхового відшкодування та 1753 (одну тисячу сімсот п'ятдесят три) гривні 26 копійок судового збору.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 08.07.2014 року.

Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 11.07.2014 року

Головуючий суддя К.В. Полякова

Суддя Т.В. Васильченко

Суддя Ю.В. Картавцева