Ухвала суду № 39819567, 21.07.2014, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/6071/14-ц

Провадження № 2-р/520/16/14

УХВАЛА

21.07.2014 року

Київський районний суд м.Одеси у складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про роз'яснення рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя,

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2014 року представник заявника звернувся до суду з даною заявою, в якій просить суд роз'яснити рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 червня 2014 року по справі №520/6071/14-ц та зазначити загальну та житлову площу ? частини будинку АДРЕСА_1 який належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

В своїй заяві посилається на те, що з резолютивної частини рішення суду неможна зробити однозначний висновок про те, яка саме ? частину будинку належить подружжю на праві спільної сумісної власності.

Крім того стверджує, що Державна реєстраційна служба вимагає відомості про загальну та житлову площу ? зазначеного будинку, яка складає відповідно 63, 4 кв.м. та 33, 6 кв.м.

Вказане і стало підставою для звернення до суду з даною заявою.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.74, 76, 77 ЦПК України.

Сторони по справі у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи сповіщались належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 221 ЦПК України заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

У судовому засіданні встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 520/6071/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 27.06.2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено. Визнано договір дарування ? частини будинку АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 01.03.2004 року, реєстр. № 536, удаваним правочином, який приховав договір купівлі-продажу ? частину будинку АДРЕСА_1 Визнано право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на ? частину будинку АДРЕСА_1.

Вищевказане судове рішення оскаржено не було, а від так набрало законної сили, що відповідає вимогам ст. 223 ЦПК України.

Однак, до теперішнього часу рішення суду не виконано через те, що в резолютивній частині у не зазначено загальну та житлову площу спірного будинку.

Судове рішення (постанова, ухвала) - це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов'язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов'язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов'язаної особи та обов'язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов'язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов'язковим і підлягає точному виконанню. Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов'язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця.

Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України «Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України». Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, є «обов'язковість рішень суду»

Ч.1 ст.14 ЦПК України закріпила - «Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державних влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами».

Також згідно ст. 11 «Про судоустрій України» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом.

Відповідно до ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому змісту. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане, або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

У пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України N14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі» закріплено, що відповідно до статті 221 ЦПК роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.

Нормами ст. 124 Конституції України визначено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

З огляду на вищевказані вимоги чинного законодавства України, а також беручи до уваги технічний паспорт від 27.01.2011 року виготовлений КП «ОМБТІ та РОН», суд дійшов до висновку, що заява ОСОБА_1 про роз'яснення підлягає задоволенню, а рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 червня 2014 року - роз'ясненню.

Керуючись ст.221 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про роз'яснення рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя - задовольнити.

Роз'яснити рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 червня 2014 року по справі №520/6071/14-ц, вказавши, що загальна площа ? частини будинку АДРЕСА_1 яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3, складає 63, 4 кв.м., а житлова площа - 33,6 кв.м.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її проголошення через Київський районний суд м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.