Постанова № 39819409, 18.07.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-5141/12/2170

Категорія: 8.3.3. Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Романішина Л.В., Лук'янчук О.В.

розглянув в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2012 року ФОП ОСОБА_2 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 грудня 2012 року №0000731702.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при проведенні перевірки податковий орган вийшов за межі своєї компетенції та продублював нічим не підтверджені висновки, викладені в акті від 17.09.2012р. №655/1520/37867421 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Арсаон» і зробив висновки про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та вказаним контрагентом. Чинне на момент виникнення правовідносин податкове законодавство не ставить в залежність отримання результатів перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування від підтвердження правомірності віднесення ним до податкового кредиту сум податку на додану вартість, якщо останній виконав всі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За наслідками розгляду адміністративного позову Херсонським окружним адміністративним судом 28 березня 2013 року ухвалено постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_2

Приймаючи означене рішення, Херсонський окружний адміністративний суд виходив з того, що надані позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог акти приймання-здачі робіт (надання послуг) від ТОВ «Арсаон» не містять чіткого переліку виконаних робіт (послуг) та не дозволяють встановити їх беззаперечний зв'язок з отриманими доходами та задекларованими податковими зобов'язаннями ФОП ОСОБА_2 Як договір так і акти виконаних робіт не дають можливості визначити об'єм виконаних послуг, які вантажі і куди перевозилися, а також обґрунтованість визначення затрат.

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_2, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та задовольнити його позов у повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при вирішенні спору суд першої інстанції поставив під сумнів реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «Арсаон» та фактично погодився з доводами відповідача про те, що правочин між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Арсаон» укладений з метою отримання податкової вигоди, однак жодного підтверджуючого цей факт доказу судом не досліджено, окрім акту перевірки, який є суто службовим документом податкового органу. Також, на думку апелянта, Херсонський окружний адміністративний суд не надав належної оцінки тому факту, що ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби, виходячи за межі своєї компетенції, протиправно, визнала недійсним правочин, укладений між позивачем та ТОВ «Арсаон».

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до наказу ДПІ у м.Новій Каховці від 08.11.2012р. №393, згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79, ст.82 Податкового кодексу України, у період з 08.11.2012р. по 14.11.2012р. головним державним податковим ревізором-інспектором відповідача проведено документальну невиїзну перевірку суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1) з питань правових відносин з ТОВ «Арсаон» (код за ЄДРПОУ 378674121) контрагентами-покупцями за лютий 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки №1062/172/НОМЕР_1 від 21.11.2012р.

У висновках акту перевірки зазначено про порушення позивачем:

- ч.1 ст.203, ст.ст. 215, 216, 228, 626, 629 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_2 з ТОВ «Арсаон»;

- п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 124166,70 грн., у тому числі: за лютий 2012 року в сумі 124166,70 грн.

Зокрема, згідно відомостей акту перевірки за період лютий 2012 року ФОП ОСОБА_2 задекларовано податковий кредит по податку на додану вартість в сумі 128993 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за лютий 2012 року встановлено його завищення всього у сумі 124166,7 грн. за результатами здійснення господарських відносин з контрагентом ТОВ «Арсаон». ДПІ у м.Нова Каховка від Кіровоградської ОДПІ отримано акт від 17.09.2012р. №655/1520/37867421 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Арсаон» щодо документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень, лютий, квітень 2012 року», яким встановлено, що в ході проведення аналізу податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу. Для оцінки господарських зв'язків позивача з ТОВ «Арсаон» відповідач використав висновок ГВПМ Кіровоградської ОДПІ від 14.09.2012р. №1531/07/5023, відповідно до якого встановлено наявність ознак сумнівності факту реального здійснення господарської діяльності цим підприємством у січні-лютому та квітні 2012 року, у зв'язку з тим, що ТОВ «Арсаон» сформувало податковий кредит від постачальників ТОВ «Інтегра Лімітед», ТОВ «Бау Тек», ПП «О-Лекс Плюс», які мають ознаки фіктивності, не знаходяться за місцем реєстрації, через що не підтверджено фактичне здійснення операцій для формування податкового кредиту цього постачальника позивача.

ФОП ОСОБА_2 включено до складу податкового кредиту податкові накладні від постачальника ТОВ «Арсаон», який, в свою чергу, суму ПДВ по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_2 не задекларував до бюджету, про що свідчать відхилення між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість, встановлені програмним продуктом «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та дані додатка 5 до податкової декларації з ПДВ. Розбіжності між сумою задекларованого податкового кредиту ФОП ОСОБА_2 та сумою податкових зобов'язань з підприємством-постачальником ТОВ «Арсаон» у лютому 2012 року становлять 620833,30 грн., ПДВ - 124166,70 грн., у зв'язку з чим, на думку податкового органу, у ФОП ОСОБА_2 відсутні підстави для включення до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року ПДВ по придбаних послугах у ТОВ «Арсаон» в сумі 124166,70 грн.

05.12.2012р., на підставі акту перевірки №1062/172/НОМЕР_1 від 21.11.2012р., ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення №0000731702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 155208,37 грн. (в тому числі: за основним платежем - 124166,70 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 31041,67 грн.).

Відмовляючи в задоволенні позову ФОП ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 грудня 2012 року №0000731702, суд першої інстанції дійшов висновку, що надані відповідачем докази та встановлені судом обставини свідчать про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. При складанні декларації з ПДВ для реалізації права на податковий кредит з ПДВ позивач мав забезпечити складання бухгалтерських та податкових документів у спосіб, який дозволяв би встановити приналежність придбаних товарів (послуг) до власної оподаткованої господарської діяльності і, оскільки з наданих суду документів такого зв'язку встановити неможливо, суд дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_2 протиправно сформував податковий кредит по відносинах з ТОВ «Арсаон». Колегія суддів не погоджується з такими висновками Херсонського окружного адміністративного суду. При цьому, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, обов'язкові реквізити.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_2 у лютому 2012 року на підставі договору від 30.09.2011р. №09-11 на надання транспортно-експедиційного обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом документував надання транспортно-експедиційних послуг ТОВ «Завод будівельних матеріалів №1». Надання послуг підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними та актами здачі-приймання робіт, у яких зазначено маршрути перевезень, що супроводжувались позивачем.

Для фактичного надання транспортно-експедиційних послуг ТОВ «Завод будівельних матеріалів №1» 01 лютого 2012 року ФОП ОСОБА_2 уклав з ТОВ «Арсаон» договір-доручення №02/12 на транспортно-експедиційне обслуговування і перевезення вантажів автомобільним транспортом. (а.с. 48)

Отримання послуг від ТОВ «Арсаон» згідно договору №02/12 від 01.02.2012р. підтверджується: податковим накладними №427 від 01.02.2012р., №428 від 02.02.2012р., №429 від 03.02.2012р., №430 від 06.02.2012р., №431 від 07.02.2012р., №432 від 08.02.2012р., №433 від 09.02.2012р., №434 від 10.02.2012р., №435 від 13.02.2012р., №436 від 14.02.2012р., №437 від 15.02.2012р., №438 від 16.02.2012р., №439 від 17.02.2012р., №440 від 20.02.2012р., №441 від 21.02.2012р., №442 від 22.02.2012р., №443 від 23.02.2012р., №444 від 24.02.2012р., №445 від 28.02.2012р., №446 від 29.02.2012р.; актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №000427, №000428, №000429, №000430, №000431, №000432, №000433, №000434, №000435, №000436, №000437, №000438, №000439, №000440, №000441, №000442, №000443, №000444, №000445, №000446. (а.с. 65-84).

Оплата за надані послуги згідно договору №02/12 від 01.02.2012р. підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №6 від 07.02.2012р. на суму 19000 грн., №7 від 08.02.2012р. на суму 29000 грн., №10 від 14.02.2012р. на суму 49000 грн., №14 від 16.02.2012р. на суму 49000 грн., №17 від 20.02.2012р. на суму 73000 грн., №18 від 21.02.2012р. на суму 73000 грн., №20 від 24.02.2012р. на суму 39000 грн., №21 від 24.02.2012р. на суму 98000 грн., №22 від 28.02.2012р. на суму 40000 грн., №26 від 03.03.2012р. на суму 45000 грн., №27 від 03.03.2012р. на суму 11000 грн., №29 від 06.03.2012р. на суму 45000 грн., №31 від 13.03.2012р. на суму 153000 грн., №34 від 15.03.2012р. на суму 22000 грн. (а.с.85-98).

Попри ту обставину, що в акті перевірки відсутні відомості щодо того, що на момент проведення перевірки позивачем не надано податкових накладних, або податкові накладні оформлені із порушеннями ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податкового кодексу України, а також, що жодних зауважень з приводу наданих позивачем доказів та первинних документів на обґрунтування відсутності факту виконання позивачем умов господарського договору з контрагентом в акті перевірки не зазначено, в оскаржуваній постанові Херсонський окружний адміністративний суд дійшов висновку про непідтвердженість позивачем первинними документами реальності здійснення договірних відносин з контрагентом ТОВ «Арсаон».

Згідно акту перевірки №1062/172/НОМЕР_1 від 21.11.2012р. підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість стало не декларування ТОВ «Арсаон» суми ПДВ по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_2 Однак, з цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у разі невиконання контрагентом (іншими особами - учасниками господарських операцій з контрагентами позивача в ланцюгу постачання товару) добросовісного платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету, негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього, так як відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Чинний Податковий кодекс України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов'язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов'язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбанні товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товарів (послуг), який у складі вартості проданого товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов'язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника. Відповідно, несплата податку на додану вартість постачальником сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту зазначеного податку товариству, яке віднесло до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену в ціні товару.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили той факт, що під час здійснення господарської діяльності з безпосереднім контрагентом позивач був обізнаний про обставини його діяльності та діяльності його контрагентів по ланцюгах постачання.

Водночас, колегія суддів вважає недостатніми для висновків акту перевірки про порушення позивачем податкового законодавства, посилання в ньому лише на акти зустрічних звірок/перевірок, складених органом державної податкової служби відносно контрагента позивача, оскільки без визначення в акті перевірки і дослідження договору позивача з його контрагентом, який, на думку перевіряючих, не відповідає закону, поставок та інших господарських операцій, умов цього договору, його виконання з посиланням на первинні документи, такі висновки не ґрунтуються на законодавстві і не можуть бути підставою для прийняття рішення про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій відносно позивача. Більше того, такого роду обґрунтування, взагалі не припустимі в офіційних документах суб'єктів владних повноважень, на підставі яких приймаються акти індивідуальної дії, на зразок оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки приписами ч.2 ст.19 Конституції України чітко визначено, що органи державної влади та їх посадові особи можуть діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, роблячи висновок про допущення будь-яким суб'єктом правовідносин порушення діючого законодавства, орган державної влади зобов'язаний чітко встановити склад такого порушення, зазначивши, в якій саме події воно полягає та якими саме фактичними даними (доказами) це підтверджується, та жодним чином не викладати припущення щодо порушення законодавства за відсутності належних доказів на підтвердження їх вчинення. По-друге, суб'єкт владних повноважень повинен бути здатним підтвердити правомірність зроблених ним висновків у законодавчо визначеному порядку.

Колегія суддів вважає, що можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента позивача при здійсненні господарських операцій в ланцюзі постачання з третіми особами для зниження об'єкту оподаткування, доказів чого податковим органом до суду надано не було, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій у ФОП ОСОБА_2 та відсутність у позивача, як покупця товару/послуг, права на податковий кредит по цих операціях.

Діючим законодавством не передбачено і не визначено обов'язку підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

Варто зазначити, що ані актом перевірки, ані іншими матеріалами справи не встановлено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Арсаон». ДПІ при проведенні перевірки не надано належної оцінки наявним первинним документам позивача, невірно застосовано норми податкового законодавства, що призвело до прийняття незаконного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів не може погодитись з твердженнями ДПІ у м.Нова Каховка про необхідність вивчення платником податків всіх обставин можливостей здійснення господарських операцій його контрагентом постачальником товарів (робіт, послуг). На думку суду, при укладені договорів головним для суб'єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому відповідач не має права наполягати на отримані додаткової інформації позивачем від його контрагента - постачальника товарів (робіт, послуг).

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями та їх постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Як вбачається з матеріалів справи, і позивач, і його контрагент на час укладання договору, були зареєстровані як платники податку на додану вартість, що не заперечувалось відповідачем та не спростовується судом першої інстанції.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Арсаон», суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності зазначеного правочину, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно п.2, п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Оскільки при прийнятті рішення Херсонський окружний адміністративний суд взяв до уваги висновки перевіряючих не підтвердженні жодним доказом, а також допустив порушення норм матеріального права, постанова від 28 березня 2013 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови суду про задоволення позову ФОП ОСОБА_2 в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби від 05 грудня 2012 року №0000731702.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач: Димерлій О.О.

Судді: Романішин В.Л.

Лукянчук О.В.