Ухвала суду № 39819019, 17.07.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Шимонович Р.М.

Суддя-доповідач:Шидловський В.Б.

УХВАЛА

іменем України

"17" липня 2014 р. Справа № 806/1887/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Євпак В.В.

Капустинського М.М.,

при секретарі Волянській О.В. ,

за участю сторін:

представника позивача Наталюк Н.В.

представника відповідача Ковальчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "28" травня 2014 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ВІНДЗОР" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Віндзор" (далі - ТОВ "Фірма Віндзор", Товариство) звернулося з адміністративним позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Житомирська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.03.2014 р. № 0000472201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 168 211 грн., у тому числі: 112 140 грн. - за основним платежем та 56 071 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000482201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 119 260 грн., у тому числі: 95 408 грн. - за основним платежем та 23 852 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Житомирська ОДПІ звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

ТОВ "Фірма Віндзор" звернулося з адміністративним позовом до Житомирської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.03.2014 року № 0000472201 та № 0000482201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки, викладені у акті перевірки, на підставі якого прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що відповідач не довів правомірність оспорюваних податкових повідомлень - рішень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією з 12 листопада 2013 р. по 29 листопада 2013 р. проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Фірма Віндзор" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт № 3662/22-01/22052546 від 6 грудня 2013 р. (том 1 а.с.32-66), згідно з висновками якого проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема:

- п.138.2, 138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 160 621 грн., у тому числі: 4 квартал 2011 року - 28 788 грн., 1 квартал 2012 року - 11 224 грн., 2 квартал 2012 року - 26 940 грн., 1 півріччя 2012 року - 38 164 грн., 3 квартал 2012 року - 40 349 грн., 3 квартали 2012 року - 78513 грн., 4 квартал 2012 року - 43 696 грн., 2012 рік - 131 833 грн.;

- п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 95 408 грн., в тому числі по періодам: жовтень 2011 року - 10 311 грн., листопад 2011 року - 9 519 грн., грудень 2011 року - 3 532 грн., січень 2012 року - 84 грн., лютий 2012 року - 948 грн., березень 2012 року - 6 314 грн., квітень 2012 року - 6 389 грн., травень 2012 року - 6934 грн., червень 2012 року - 9 827 грн., липень 2012 року - 9 908 грн., серпень 2012 року - 4489 грн., вересень 2012 року - 8 137 грн., жовтень 2012 року - 13 281 грн., листопад 2012 року - 3 548 грн., грудень 2012 року - 2 187 грн.

За результатами розгляду акту перевірки, 20 грудня 2013 р. Житомирською ОДПІ прийнято податкові повідомлення рішення № 0002692201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 240 932 грн., у тому числі: 160621 грн. - за основним платежем та 80 311 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с.67); та № 0002682201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 143 112 грн., у тому числі: 95 408 грн. - за основним платежем та 47 704 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с.68).

Не погодившись із прийнятими контролюючим органом рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 21 лютого 2014 року за вих.№ 3107/С-С/10-205 (том 1 а.с.69-76) частково задоволено скаргу ТОВ "Фірма Віндзор", а саме:

- скасовано податкове повідомлення рішення Житомирської ОДПІ від 20 грудня 2013 року № 0002682201 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в частині зайво застосованої штрафної (фінансової) санкції в сумі 23 852 грн., а в іншій частині основного платежу в сумі 95 408 грн. та штрафної (фінансової) санкції в сумі 23 852 грн. - залишено без змін;

- скасовано податкове повідомлення рішення Житомирської ОДПІ від 20 грудня 2013 року № 0002692201 в частині основного платежу з податку на прибуток - 48 481 грн. та зайво застосованої штрафної (фінансової) санкції в сумі 24 240 грн., а в іншій частині основного платежу - 112 140 грн. та застосованої штрафної (фінансової) санкції в сумі 56 071 грн. - залишено без змін.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 26 березня 2014 року за вих.№5630/6/99-99/0-01-15 скаргу ТОВ "Фірма Віндзор" залишено без задоволення, а податкові повідомлення рішення Житомирської ОДПІ від 20 грудня 2013 року №0002682201, № 0002692201 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, - без змін (том 1 а.с.80-82).

На підставі рішення Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 21 лютого 2014 року за вих.№ 3107/С-С/10-205, 4 березня 2014 року Житомирською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000472201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 168 211 грн., у тому числі: 112140 грн. - за основним платежем та 56 071 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с.79); № 0000482201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 119 260 грн., у тому числі: 95 408 грн. - за основним платежем та 23 852 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с.78).

Перевіряючи спірні податкові повідомлення рішення на відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає наступне.

Однією з підстав для донарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств став висновок контролюючого органу про безпідставне віднесення до складу валових витрат вартості товаро-матеріальних цінностей, придбаних у ТОВ "Віпласт" та Київської філії "ЄФ-Пласт", не підтвердженої відповідними первинними документами. Зокрема, по контрагенту - Київська філія "ЄФ-Пласт" до перевірки надано видаткові накладні, у яких не розшифровано підписи відповідальних осіб за отримання товару, не зазначено, згідно якої довіреності отримувався товар. Крім того, у ході перевірки встановлено відсутність актів приймання-передачі товаро-матеріальних цінностей, товаро-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання товаро-матеріальних цінностей у ТОВ "Віпласт" та Київської філії "ЄФ-Пласт", документів, що підтверджують надання послуг перевезення товаро-матеріальних цінностей, завантаження та розвантаження товаро-матеріальних цінностей сторонніми організаціями. Оскільки у ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від зазначених контрагентів, у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених документів, що засвідчують транспортування, зберігання товаро-матеріальних цінностей, сертифікатів відповідності, контролюючий орган дійшов висновку, що Товариством не доведено факт отримання та використання у господарській діяльності придбаного товару у ТОВ "Віпласт" та Київської філії "ЄФ-Пласт".

Такі висновки контролюючого органу не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи та спростовані наступним.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Приписами пункту 138.1 статті 138 ПК України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно пункту 138.2 статті 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.4 статті 138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пунктом 138.8 статті 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до підпункту 138.8.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Колегією суддів встановлено, що впродовж 2011-2012 років ТОВ "Фірма Віндзор" придбавало у ТОВ "Віпласт" товари, зокрема: ущільнювачі, фіксуючі шнури, підкладки, підвіконня, гладкі листи, фурнітуру та інше.

На підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Віпласт" позивачем надані документи:

1) рахунки фактури - № СФ-0000439 від 05 жовтня 2011 р.; № СФ-0000461 від 14 жовтня 2011 р.; № СФ-0000494 від 31 жовтня 2011 р.; № СФ-0000505 від 04 листопада 2011р.; № СФ-0000516 від 11 листопада 2011 р.; № СФ-0000529 від 18 листопада 2011 р.; № СФ-0000545 від 28 листопада 2011 р.; СФ-0000572 від 09 грудня 2011 р.; № СФ-0000046 від 15 лютого 2012 р.; № СФ- 0000066 від 6 березня 2012 р.; № СФ-0000086 від 22 березня 2012р.; № СФ-0000101 від 02 квітня 2012 р.; № СФ-0000117 від 12 квітня 2012 р.; № СФ-00000135 від 25 квітня 2012 р.; № СФ-00000155 від 10 травня 2012 р.; № СФ-00000164 від 18 травня 2012 р.; № СФ-0000170 від 22 травня 2012 р.; № СФ-00000190 від 06 червня 2012 р.; № СФ-00000225 від 26 червня 2012 р.; № СФ-0000255 від 06 липня 2012 р.; № СФ-0000267 від 11 липня 2012 р.; № СФ-0000292 від 19 липня 2012 р.; № СФ-00000315 від 2 серпня 2012р.; № СФ-0000346 від 14 серпня 2012 р.; № СФ-0000407 від 4 вересня 2012 р.; № СФ-0000413 від 11 вересня 2012 р.; №СФ- 00000423 від 18 вересня 2012 р.; № СФ-00000436 від 26 вересня 2012 р.; № СФ-00000471 від 9 жовтня 2012 р.; № СФ-0000490 від 22 жовтня 2012р.; № СФ-0000515 від 2 листопада 2012 р.; № СФ-0000539 від 21 листопада 2012 р.; № СФ-0000633 від 20 грудня 2012 р. (том 2 а.с. 122-154);

2) видаткові накладні - № РН-0000384 від 11 жовтня 2011 р.; № РН-0000405 від 21 жовтня 2011 р.; № РН-0000438 від 3 листопада 2011 р.; № РН-0000451 від 11 листопада 2011р.; № РН-0000460 від 21 листопада 2011 р.; № РН-0000466 від 23 листопада 2011 р.; № РН-0000470 від 29 листопада 2011 р.; РН-0000506 від 19 грудня 2011 р.; № РН-0000044 від 15 березня 2012 р.; № РН-0000045 від 19 березня 2012 р.; № РН- 0000082 від 20 квітня 2012 р.; № РН-0000083 від 20 квітня 2012 р.; № РН-0000084 від 20 квітня 2012 р.;№ РН-00000117 від 21 травня 2012 р.; № РН-00000118 від 21 травня 2012 р.; № РН-00000127 від 29 травня 2012р.; № РН-0000128 від 29 травня 2012 р.; № РН-00000158 від 15 червня 2012 р.; № РН-00000186 від 6 липня 2012 р.; № РН-0000213 від 17 липня 2012 р.; № РН-0000212 від 17 липня 2012 р.; № РН-0000226 від 26 липня 2012 р.; № РН-00000252 від 09 серпня 2012 р.; № РН-0000259 від 15 серпня 2012 р.; № РН-0000301 від 5 вересня 2012 р.; № РН-0000317 від 24 вересня 2012 р.; № РН-00000423 від 18 вересня 2012 р.; № РН-00000340 від 03 жовтня 2012р.; № РН- 00000351 від 17 жовтня 2012 р.; № РН-0000376 від 26 жовтня 2012 р.; № РН-0000397 від 12 листопада 2012 р.; № РН-0000410 від 26 листопада 2012 р.; № РН-0000445 від 24 грудня 2012 р. (том 2 а.с. 155-187);

3) податкові накладні - № 46 від 20 липня 2012 р.; № 21 від 11 липня 2012 р.; № 35 від 16 липня 2012 р.; № 14 від 8 серпня 2012 р.; № 24 від 15 серпня 2012 р.; № 21 від 13 червня 2012 р.; № 17 від 11 травня 2012 р.; № 16 від 11 травня 2012 р.; № 29 від 23 травня 2012 р.; № 34 від 28 травня 2012 р.; № 20 від 19 березня 2012 р.; № 7 від 6 березня 2012 р.; № 30 від 20 квітня 2012 р.; № 12 від 10 квітня 2012 р.; № 11 від 10 квітня 2012 р.; №28 від 19 грудня 2011р.; № 25 від 18 жовтня 2011 р.; № 12 від 11 жовтня 2011 р.; № 41 від 29 листопада 2011р.; № 34 від 23 листопада 2011 р.; № 21 від 14 листопада 2011 р.; № 18 від 11 листопада 2011 р.; № 4 від 3 листопада 2011 р.; № 5 від 3 липня 2012 р.; № 5 від 5 вересня 2012 р.; № 11 від 12 вересня 2012 р.; № 27 від 24 вересня 2012 р.; № 27 від 26 листопада 2012 р.; № 9 від 12 листопада 2012 р.; № 50 від 26 жовтня 2012 р.; № 36 від 17 лютого 2012 р.; № 2 від 1 жовтня 2012 р.; № 27 від 24 грудня 2012 р. (том 3 а.с. 210-242)

Оплата придбаного у ТОВ "Віпласт" товару підтверджується актами звірки взаєморозрахунків (том 4 а.с. 62-64) та банківськими виписками (том 3 а.с. 243-250, том 4 а.с. 1-61, 65-66)

Придбаний товар у ТОВ "Віпласт" поставлявся власним транспортом позивача.

В підтвердження цього суд зазначає, що у власності ТОВ "Фірма Віндзор" перебувають наступні транспортні засоби: Фольцваген LТ 50 АМ0119АН; Фольцваген LТ 55 5448ІОА; МАN TGL 12.180 АМ4324ХТ; ПР КНОТТ АМ5526АН; ГАЗ 3302-414 АМ6892АТ; JАК НЕС1020К АМ0394АМ, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу, копії яких долучені до матеріалів справи (том 4 а.с.70-75).

Встановлено, що в перевіряємому періоді ТОВ "Фірма Віндзор" придбавало у ТОВ "ЄФ-пласт" товари, зокрема: фурнітуру, аксесуари, профілі та інше.

На підтвердження взаємовідносин з ТОВ"ЄФ-пласт" позивачем надані документи:

1) рахунки-фактури - від 03 жовтня 2011 р. № 1081854; від 03 жовтня 2011 р. № 1081126; від 04 жовтня 2011 р. № 1084513; від 05 жовтня 2011 р. № 1085296; від 12 жовтня 2011 р. № 1095376; від 14 жовтня 2011 р. № 1099482; від 14 жовтня 2011 р. № 1099847; від 14 жовтня 2011 р. № 1100564; від 1 листопада 2011 р. № 1124091; від 11 листопада 2011 р. № 1141606; від 21 листопада 2011 р. № 1155958; від 23 листопада 2011 р. № 1159939; від 29 листопада 2011 р. № 1168758; від 29 листопада 2011 р. № 1169224; від 02 грудня 2011 р. № 1174942; від 13 грудня 2011 р. № 1190821; від 16 грудня 2011 р. № 1198351; від 23 грудня 2011 р. № 1208954; від 16 січня 2012 р. № 1226385; від 16 січня 2012 р. № 1226776; від 25 січня 2012 р. № 1238392; від 31 січня 2012 р. № 1245411; від 08 лютого 2012 р. № 1253721; від 08 лютого 2012 р. № 1254132; від 13 лютого 2012 р. № 1277929; від 21 лютого 2012 р. № 1266793; від 27 лютого 2012 р. № 1272454; від 15 березня 2012 р. № 1292486; від 15 березня 2012 р. № 1292087; від 21 березня 2012 р. № 1300933; від 23 березня 2012 р. № 1304107; від 29 березня 2012 р. № 1312048; від 02 квітня 2012 р. № 1315656; від 03 квітня 2012 р. № 1316212; від 11 квітня 2012 р. № 1328832; від 11 квітня 2012 р. № 1329005; від 17 квітня 2012р. № 1332705; від 18 квітня 2012 року № 1335312; від 3 травня 2012 р. № 1350437; від 27 квітня 2012 р. № 1346373; від 10 травня 2012 р. № 1357970; від 11 травня 2012 р. № 1358529; від 15 травня 2012 р. № 1364087; від 17 травня 2012 р. № 1366173; від 21 травня 2012 р. № 1370702; від 5 червня 2012 р. № 1389031; від 6 червня 2012 р. № 1391421; від 6 червня 2012р. № 1391186; від 6 червня 2012 р. № 1390113; від 20 червня 2012 р. № 1408794; від 21 червня 2012 р. № 1409527.; від 26 червня 2012 р. № 1414557; від 6 липня 2012 р. № 1425965; від 10 липня 2012 р. № 1431138; від 16 липня 2012 р. № 1439144; від 20 липня 2012 р. № 2007-02; від 6 серпня 2012 р. № 1464485; від 8 серпня 2012 р. № 1468794; від 14 серпня 2012 р. № 1475944; від 31 серпня 2012 р. № 1500465; від 5 вересня 2012 р. № 1506010; від 7 вересня 2012 р. № 1510239; від 11 вересня 2012 р. № 1514405; від 11 вересня 2012 р. № 1515909; від 11 вересня 2012 р. № 1516186; від 12 вересня 2012 р. № 1209-1511789; від 12 вересня 2012 р. № 1518391; від 14 вересня 2012 р. № 1521656; від 17 вересня 2012 р. № 1524750; від 20 вересня 2012 р. № 1529109; від 24 вересня 2012 р. № 1533390; від 9 жовтня 2012 р. № 1557465; від 10 жовтня 2012 р. № 1561481; від 13 жовтня 2012 р. № 1566025; від 17 жовтня 2012 р. № 1573296; від 18 жовтня 2012 р. № 1573360; від 30 жовтня 2012 р. № 3010-1592036; від 30 жовтня 2012 р. № 3010-1583013; від 3 листопада 2012 р. № 1601118; від 16 листопада 2012 р. № 1622619; від 19 листопада 2012 р. № 1627391; від 22 листопада 2012 р. № 1634213; від 27 листопада 2012 р. № 1638987; від 7 грудня 2012 р. № 1659876; від 11 грудня 2012 р. № 1663966; від 11 грудня 2012 р. № 1665557; від 13 грудня 2012 р. № 1668607; від 17 грудня 2012 р. № 1675468 (том 2 а.с. 188-250, том 3 а.с. 1-25)

2) накладні - від 11 жовтня 2011 р. № 1110-1081854; від 04 жовтня 2011 р. № 0410-1081126; від 6 жовтня 2011 р. № 0610-1084513; від 7 жовтня 2011 р. № 0710-1085296; від 13 жовтня 2011 р. № 1310-1095376; від 15 жовтня 2011 р. № 1510-1099482; від 18 жовтня 2011р. № 1810-1099847; від 18 жовтня 2011 р. № 1810-1100564; від 8 листопада 2011 р. № 0811- 1124091; від 28 листопада 2011 р. № 2811-1141606; від 28 листопада 2011 р. № 2811-1155958; від 28 листопада 2011 р. № 2811-1159939; від 1 грудня 2011 р. № 0112-1168758; від 1 грудня 2011 р. № 0112-1169224; від 7 грудня 2011 р. № 0712-1174942; від 14 грудня 2011 р. № 1412-1190821; від 19 грудня 2011 р. № 1912-1198351; від 16 січня 2012 р. № 1601-1226385; від 16 січня 2012 р. № 1601-1226776; від 25 січня 2012 р. № 2501-1238392; від 3 лютого 2012 р. № 0302-1245411; від 15 лютого 2012 р. № 1502-1253721; від 15 лютого 2012 р. № 1502-1254132; від 6 березня 2012 р. № 0603-127929; від 07 березня 2012 р. № 0703-126679; від 29 лютого 2012 р. № 2902-1272454; від 15 березня 2012 р. № 1503-1292486; від 20 березня 2012 р. № 2003-1292087; від 26 березня 2012 р. № 2603-1300933; від 26 березня 2012 р. № 2603-1304107; від 30 березня 2012 р. № 3003-1312048; від 4 квітня 2012 р. № 0404-1315656; від 4 квітня 2012 р. № 0404-1316212; від 12 квітня 2012 р. № 1204-1328832; від 12 квітня 2012 р. № 1204-1329005; від 23 квітня 2012 р. № 2304-1332705; від 23 квітня 2012 р. № 2304-1335312; від 7 травня 2012 р. № 0705-1350437; від 8 травня 2012 р. № 0805-1346373; від 23 травня 2012 р. № 2305-1357970; від 18 травня 2012 р. № 1805-1358529; від 16 травня 2012 р. № 1605-13640871; від 18 травня 2012 р. № 1805-1366173; від 23 травня 2012 р. № 2305-1370702; від 7 червня 2012 р. № 0706-1389031; від 07 червня 2012 р. № 0706-1391421; від 12 червня 2012 р. № 1206-1391186; від 7 червня 2012 р. № 706-1390113; від 22 червня 2012 р. № 2206-1408794; від 22 червня 2012 р. № 2206-1409527; від 27 червня 2012 р. № 2706-1414557; від 9 липня 2012 р. № 0907-1425965; від 11 липня 2012 р. № 1107-1431338; від 18 липня 2012 р. № 1807-1439144; від 23 серпня 2012 р. № 2007-02; від 6 серпня 2012 р. № 0608-1464485; від 9 серпня 2012 р. № 0908-1468794; від 15 серпня 2012 р. № 1508- 1475944; від 3 вересня 2012 р. № 0309-1500465; від 6 вересня 2012 р. № 0609-1506010; від 10 вересня 2012 р. № 1009-1510239; від 12 вересня 2012 р. № 1209-1514405.; від 12 вересня 2012 р. № 1209-1515909; від 12 вересня 2012 р. № 1209-1516186; від 12 вересня 2012 р. № 1209-1511789; від 17 вересня 2012 р. № 1709-1518391; від 17 вересня 2012 р. № 1709-1521656; від 21 вересня 2012 р. № 2109-1524750; від 21 вересня 2012 р. № 2109-1529109; від 26 вересня 2012 р. № 2609-1533390; від 10 жовтня 2012 р. № 1010-1557465; від 16 жовтня 2012 р. № 1610-1561481; від 16 жовтня 2012 р. № 1610-1566025; від 19 жовтня 2012 р. № 1910-1573296; від 19 жовтня 2012 р. № 1910-1573360; від 30 жовтня 2012 р. № 3010-1592036; від 30 жовтня 2012 р. № 3010-1583013; від 7 листопада 2012 р. № 0711-1601118; від 5 грудня 2012 р. № 0512-1622619; від 21 листопада 2012 р. № 2111-1627391; від 23 листопада 2012 р. № 2311-1634213; від 28 листопада 2012 р. № 2811-1638987; від 12 грудня 2012 р. № 1212-1659876; від 12 грудня 2012р. № 1212-1663966; від 12 грудня 2012 р. № 1212-1665557; від 19 грудня 2012 р. № 1912-1668607; від 18 грудня 2012 р. № 1812-1675468 (том 3 а.с. 26-113);

3) податкові накладні - № 219/002 від 26 березня 2012 р.; № 218/002 від 26 березня 2012 р., № 146/002 від 20 березня 2012 р., № 289/002 від 30 березня 2012 р.; № 309/2 від 30 травня 2012 р., № 159/2 від 23 квітня 2012 р., № 42/002 від 6 березня 2012 р., № 158/2 від 23 квітня 2012 р., № 84/2 від 12 квітня 2012 р., № 83/2 від 12 квітня 2012 р., № 113/002 від 15 березня 2012 р., № 20/2 від 4 квітня 2012 р., № 19/2 від 4 квітня 2012 р., № 56/002 від 10 лютого 2012 р., № 57/002 від 10 лютого 2012 р., № 16/002 від 3 лютого 2012 р., № 2/002 від 1 грудня 2011 р., № 1/002 від 1 грудня 2011 р., № 39/002 від 16 січня 2012 р., № 40/002 від 16 січня 2012 р., № 97/002 від 25 січня 2012 р., № 106/002 від 14 грудня 2011 р., № 125/002 від 19 грудня 2011 р., № 180/002 від 27 грудня 2012 р., № 31/002 від 7 грудня 2011 р., № 119/002 від 18 жовтня 2011 р., № 123/002 від 18 жовтня 2011 р., № 107/002 від 15 жовтня 2011 р., № 91/002 від 13 жовтня 2011 р., № 31/002 від 6 жовтня 2011 р., № 31/000 від 6 жовтня 2011 р., № 38/002 від 7 жовтня 2011 р., № 74/002 від 11 жовтня 2011 р., № 7/002 від 4 жовтня 2011 р., № 210/2 від 23 липня 2012 р., № 77/2 від 9 липня 2012 р., № 89/2 від 12 вересня 2012 р., № 90/2 від 12 вересня 2012 р., № 59/2 від 10 вересня 2012 р., № 241/2 від 26 вересня 2012 р., № 127/2 від 17 вересня 2012 р., № 243/2 від 23 листопада 2012 р., № 194/2 від 21 листопада 2012 р., № 69/2 від 7 листопада 2012 р., № 327/2 від 30 жовтня 2012 р., № 223/2 від 19 жовтня 2012 р., № 118/2 від 11 жовтня 2012 р., № 58/2 від 10 вересня 2012 р., № 180/2 від 19 грудня 2012 р., № 162/2 від 18 грудня 2012 р., № 205/2 від 23 травня 2012 р., № 101/2 від 12 грудня 2012 р., № 102/2 від 12 грудня 2012 р., № 186/002 від 28 листопада 2011 р., № 159/002 від 23 листопада 2011 р., № 160/002 від 23 листопада 2011 р., № 49/002 від 8 листопада 2011 р., № 176/002 від 29 лютого 2012 р., № 186/002 від 29 лютого 2012 р., № 68/2 від 7 червня 2012 р., № 141/2 від 16 травня 2012 р., № 44/2 від 6 серпня 2012 р., № 163/2 від 18 травня 2012 р., № 165/2 від 18 травня 2012 р., № 104/2 від 12 червня 2012 р., № 234/2 від 22 червня 2012 р., № 105/2 від 11 липня 2012 р., № 163/2 від 18 липня 2012 р., № 67/2 від 7 червня 2012 р., № 235/2 від 22 червня 2012 р., № 158/2 від 18 травня 2012 р., № 7/2 від 3 вересня 2012 р., № 32/2 від 6 вересня 2012 р., № 128/2 від 17 вересня 2012 р., № 88/2 від 12 вересня 2012 р., № 284/2 від 28 листопада 2012 р., № 193/2 від 21 листопада 2012 р., № 224/2 від 19 жовтня 2012 р., № 155/2 від 16 жовтня 2012 р., № 100/2 від 10 жовтня 2012 р.; № 103/2 від 12 грудня 2012 р. (том 3 а.с. 114-209).

Факт оплати придбаного у Київської філії ТОВ "ЄФ-пласт" товару підтверджується актами звірки взаєморозрахунків (том 4 а.с. 67-69) та банківськими виписками (том 3 а.с. 243-250, том 4 а.с. 1-61, 65-66).

У ході судового розгляду справи встановлено, що відсутність товарно-транспортних накладних обумовлена тим, що транспортування придбаного товару власним транспортом контрагента.

Слід відзначити, що фактичне отримання товару від продавців - ТОВ "Віпласт" та Київської філії ТОВ "ЄФ-пласт" підтверджується видатковими накладними, які скріплені підписами уповноважених осіб та печатками Товариств.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У ході судового розгляду справи встановлено, що видаткові і податкові накладні, копії яких містяться у матеріалах справи, відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, і є підставою для формування валових витрат.

Первинні документи по спірним господарським операціям не визнані недійсними, а тому в силу статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України вважаються належними доказами по справі, які свідчать про реальність здійснення описаних вище господарських операцій.

Також, у ході проведення контролюючим органом встановлено завищення показника у рядку 05.1 СВ "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів та послуг" за період з 01.10.11 р. по 31.12.2012 р. у сумі 45833,00 грн., а саме: підприємством за 4 квартал 2012 року відображено у рядку 05.1 СВ "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів та послуг" суму 5601108,00 грн., а згідно наданих до перевірки первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, в тому числі журналу ордеру "Головна книга" за 2012 рік підприємством визначено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів за 4 квартал 2012 р. в сумі 555275,00 грн., в результаті чого, підприємством в порушення пп. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 4 квартал 2012 року в сумі 45 833 грн. Дане порушення зафіксовано на сторінці 11 акту перевірки (том 1 а.с.42).

У ході судового розгляду справи, такі висновки контролюючого органу спростовані наступним.

Відповідно до підпункту 14.1.228 пункту 14.1 статті 14 ПК України, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Згідно із пунктом 138.6 статті 138 ПК України, собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Алгоритмом складання Податкової декларації з податку на прибуток підприємства визначено, що у рядку 05.1 відображаються витрати, які включаються до собівартості виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п.138.8 ПКУ). До них належать:

прямі матеріальні витрати, визначені з урахуванням вимог пп.138.8.1 ПКУ;

прямі витрати на оплату праці, визначені з урахуванням вимог пп.138.8.2 ПКУ, ст.142 ПКУ;

амортизація виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг, визначена з урахуванням вимог ст.144- 146 ПКУ;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку та пп.138.8.5 ПКУ;

вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, визначених з урахуванням вимог п.138.9 ПКУ, пп.138.8.3 - 138.8.4 ПКУ, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року N 291 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за N 893/4186, рахунок 90 "Собівартість реалізації" призначено для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

За дебетом рахунку 90 "Собівартість реалізації" відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), страхові виплати відповідно до договорів страхування, за кредитом - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 "Фінансові результати". За дебетом цього рахунку підприємства, які здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей на території України, відображають створення (формування) забезпечення призового фонду (резерву виплат) і резерву, що покриває суму джек-поту, не забезпечену сплатою участі у лотереї.

Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати не включаються до складу виробничої собівартості готової та реалізованої продукції, а тому інформація про такі витрати узагальнюється на рахунках обліку витрат звітного періоду - 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності".

Рахунок 90 "Собівартість реалізації" має такі субрахунки:

901 "Собівартість реалізованої готової продукції"

902 "Собівартість реалізованих товарів"

903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг"

904 "Страхові виплати"

На субрахунку 901 "Собівартість реалізованої готової продукції" ведеться облік виробничої собівартості реалізованої готової продукції. На субрахунку 902 "Собівартість реалізованих товарів" відображається собівартість реалізованих товарів, яка визначається Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси". На субрахунку 903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг" ведеться облік собівартості реалізованих за звітний період робіт і послуг. На субрахунку 904 "Страхові виплати" підприємства, які є страховиками відповідно до Закону України "Про страхування", узагальнюють інформацію про страхові суми і страхові відшкодування за умовами договору страхування (перестрахування) при настанні страхового випадку.

Встановлено, що у рядку 05.1 декларації СВ "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів та послуг", згідно із даними головної книги, позивачем відображено:

- за 1 квартал 2012 року - 1896539,00 грн.;

- за 2 квартал 2012 року - 2783099,44 грн.;

- за 3 квартал 2012 року - 5410811,10 грн.;

- за 4 квартал 2012 року - 5601040,98 грн.

Усі перелічені суми підтверджуються бухгалтерськими довідками та оборотами по рахунках "901", "902", "943" (том 5 а.с. 135-150).

Відповідно до пункту 152.9 статті 159 ПК України, для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік для платників податків, визначених у пункті 57.1 статті 57 цього Кодексу.

На виконання приписів даної норми ПК України, у рядку 05.1 "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів та послуг" податкової декларації з податку на прибуток позивачем за 1 квартал 2012 року, півріччя 2012 року та три квартали 2012 року були відображені наведені вище дані (том 1 а.с.98-158).

Як вбачається з даних рядку 05.1 "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" податкової декларації з податку на прибуток за 2012 рік (том 1 а.с.159-166), загальна сума таких витрат складає 15 691 557 грн.

Оскільки чинним законодавством передбачено, що декларації з податку на прибуток підприємств складаються платниками наростаючим підсумком, то собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) у 4 кварталі становить різницю між собівартістю придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) у 2012 році та 3 кварталі 2012 року, та становить 5 601 041 грн. 30 коп.

У свою чергу, собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) у 4 кварталі 2012 року складається з суми даних субрахунків 901 (на суму 5223299 грн.13 коп.), 902 (на суму 92 016 грн. 85 коп.) та 943 (на суму 285 725 грн. 32 коп.).

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що позивачем у відповідності до вимог пунктів 138.6, 138.8 ПК України визначено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів у 4 кварталі 2012 року, що також відображено у деклараціях з податку на прибуток у 2012 році.

З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 4 березня 2014 р. № 0000472201 про збільшення ТОВ "Фірма Віндзор" сум грошових зобов'язань з податку на прибуток не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам.

У ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження висновки акту перевірки про заниження позивачем податку на додану вартість за жовтень - грудень 2011 року та січень - грудень 2012 року на суму 95 408 грн.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ "Фірма Віндзор" безпідставно включено до скалу податкового кредиту суми ПДВ з вартості товарів, придбаних у ТОВ "Віпласт" та Київської філії "ЄФ-пласт", по яким не підтверджено бухгалтерськими документами їх фактичне придбання та використання у господарській діяльності.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача, з огляду на наступне.

Так, підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно із пунктом 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Приписами пункту 188.1 статті 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Згідно із пунктами 198.1, 198.2 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ платником податків обумовлено фактичним здійсненням операцій з придбання товарів, робіт (послуг), для подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку, і реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів та в обов'язковому порядку податкових накладних.

Як свідчать матеріали справи, всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними. У свою чергу, ці податкові накладні складені за результатами здійснення господарських операцій та відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 ПК України.

Судом як першої так і апеляційної інстанції не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам. Матеріалами справи підтверджено, факт здійснення господарських операцій у перевіряємому періоді.

На час здійснення спірних господарських операцій контрагенти позивача - ТОВ "Віпласт" та Київська філія "ЄФ-пласт" були зареєстровані як платники податку на додану вартість та перебували в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, що також підтверджується матеріалами податкової перевірки і долученими до матеріалів справи витягами з Реєстру платників ПДВ (том 2, а.с.101, 102).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача, щодо ненадання до перевірки товаро - транспортних накладних, з огляду на наступне.

Метою складання зазначених документів є підтвердження правомірності відображення в податковому обліку витрат, пов'язаних із транспортуванням, проте, зазначені документи не впливають на формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями з приводу постачання товарно-матеріальних цінностей. Наявність товарно-транспортних накладних не пов'язано із формуванням податкового кредиту, порядок визначення якого встановлено ПК України. З огляду на зазначене, висновки про відсутність факту транспортування товару не можуть обґрунтовуватися в залежності від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної.

Таким чином, враховуючи вище встановлене, суд вважає, що позивач правомірно відніс до валових витрат вартість придбаних товарів у ТОВ "Віпласт" та Київської філії "ЄФ-пласт", а відтак законно та у відповідності до приписів ПК України включив сплачені суми податку на додану вартість в ціні придбаних товарів до складу податкового кредиту, зазначивши, що підставою для нарахування податкового кредиту є наявність податкових накладних, оформлених належним чином.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Також у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

В контексті даного роз`яснення суд відзначає, що придбані у вищевказаних контрагентів товари були використані в господарській діяльності позивача під час виконання робіт, що, у свою чергу, свідчить про реальний рух активів у процесі здійснення позивачем господарських операцій та підтверджується:

- договором № ВЗ-11.03704 від 20 жовтня 2011 року на виготовлення, доставку і монтаж вікон та дверей полівінілхлоридних, воріт сталевих секційних підйомних та рулонних, фасадних систем, вікон та дверей з алюмінієвих профілів, укладеного між ТОВ "Фірма Віндзор" та ПП "Укргідропром" (том 4 а.с.89-91). Виконання умов даного договору підтверджується рахунком-фактурою № ВЗ-0000934 від 10 жовтня 2011 року, видатковою накладною № ВЗ-0002372 від 16 грудня 2011 року, довіреністю № 13 від 13 грудня 2011 року (том 4 а.с.92-94);

- договорами підряду № 3185 від 13 грудня 2011 року, № 316 від 05 листопада 2012 року, укладених між ТОВ "Фірма Віндзор" та ОСОБА_5 (том 4 а.с.98, 106). Виконання умов даних договорів підтверджується пропозицією № ПП9/3185 від 13 грудня 2011 року, видатковою накладною № ВЗ-0002404 від 21 грудня 2011 року, пропозицією № ВЗ-12/00316 від 5 листопада 2012 року, видатковою накладною № ВЗ-0002011 від 16 листопада 2012 року, видатковою накладною № ВЗ-0002010 від 16 листопада 2012 року (том 4 а.с.99-105, 107-111);

- договором поставки № ВЗ-12.07744 від 5 грудня 2012 року, укладеного між ТОВ "Фірма Віндзор" та ОПС "Лісова казка" (том 4 а.с.112-113). Виконання умов даного договору підтверджується видатковою накладною № ВЗ-0002252 від 5 грудня 2012 року, довіреністю № 435 від 5 грудня 2012 року (том 4 а.с.114-115);

- договором № ВЗ-12.04253, ВЗ-12.04303 від 1 грудня 2011 року на виготовлення, доставку і монтаж вікон та дверей полівінілхлоридних, воріт сталевих секційних підйомних та рулонних, фасадних систем, вікон та дверей з алюмінієвих профілів, укладеного між ТОВ "Фірма Віндзор" та ПАТ "Житомирський комбінат силікатних виробів" (том 4 а.с.116-118);

- договором на капітальний ремонт приміщень № 20/11 (27Д-КРП) від 9 грудня 2011р., укладеного між ТОВ "Фірма Віндзор" то ЖДНЗ № 27 (том 4 а.с. 121-124). Виконання умов даного договору підтверджується актом приймання виконаних робіт за грудень 2011 р. (том 4 а.с. 125-128);

- договором на капітальний ремонт приміщень № 25/11 (2 сп.-КРП) від 9 грудня 2011р., укладеного між ТОВ "Фірма Віндзор" то ДЮСШ № 2 (том 4 а.с. 129-132). Виконання умов даного договору підтверджується актом приймання виконаних робіт за грудень 2011 р. (том 4 а.с. 133-135);

- договором підряду №ВЗ-12.00974 від 25 травня 2012 р., укладеного між ТОВ "Фірма Віндзор" та ОСОБА_6 (том 4 а.с. 136). Виконання умов даного договору підтверджується додатком до договору, видатковою накладною № ВЗ-0000554 від 8 червня 2012 р., видатковою накладною № ВЗ-0000585 від 14 червня 2012 р., видатковою накладною № ВЗ-0000586 від 14 червня 2012 р. (том 4 а.с. 137-149);

- договорами підряду від 19 березня 2012 р. та 21 березня 2012 р., укладених між ТОВ "Фірма Віндзор" та ОСОБА_7 (том 4 а.с.150, 165). Виконання умов даних договорів підтверджується додатками до договорів, видатковою накладною № ВЗ-0000242 від 6 квітня 2012 р., № ВЗ-0000241 від 6 квітня 2012 р., № ВЗ-0000240 від 6 квітня 2012 р., № ВЗ-0000243 від 6 квітня 2012 р. (том 4 а.с. 151-162, 166-170);

- договором № ВЗ-12.00461, 12.00462 від 5 квітня 2012 р. на виготовлення, доставку і монтаж вікон та дверей полівінілхлоридних, воріт сталевих секційних підйомних та рулонних, фасадних систем, вікон та дверей з алюмінієвих профілів, укладеного між ТОВ "Фірма Віндзор" та ПВКФ "Тетерів-2" (том 4 а.с. 171-173). Виконання умов даного договору підтверджується додатком до договору, рахунком-фактурою № ВЗ-0000142 від 6 квітня 2012 р., рахунком-фактурою № ВЗ-0000144 від 6 квітня 2012 р., видатковою накладною № ВЗ-0000274 від 18 квітня 2012 р., довіреністю № 94 від 17 квітня 2012 р. (том 4 а.с. 174-179);

- договором № ВЗ-12.01628 від 3 липня 2012 р. на виготовлення, доставку і монтаж вікон та дверей полівінілхлоридних, укладеного між ТОВ "Фірма Віндзор" та БО "Підтримка" (том 4 а.с. 180-182). Виконання умов даного договору підтверджується додатком до договору, актом здачі-прийняття робіт № ВЗ-0000967 від 3 серпня 2012 р. (том 4 а.с. 183-187а);

- договором на капітальний ремонт приміщень № 5/12 (63д-КРП) від 8 серпня 2012 р., укладеного між ТОВ "Фірма Віндзор" та ЖДНЗ № 63 (том 4 а.с. 188-192). Виконання умов даного договору підтверджується актом приймання виконаних робіт за серпень 2012 р. (том 4 а.с. 193-195);

- договором на капітальний ремонт приміщень № 14/12 (63д-КРП) від 8 серпня 2012 р., укладеного між ТОВ "Фірма Віндзор" та ЖДНЗ № 63 (том 4 а.с. 188-192). Виконання умов даного договору підтверджується актом приймання виконаних робіт за серпень 2012 р. (том 4 а.с. 193-195);

- договором на капітальний ремонт приміщень № 14/12 (36-КРП) від 22 серпня 2012 р., укладеного між ТОВ "Фірма Віндзор" та ЗОШ № 36 (том 4 а.с. 196-199). Виконання умов даного договору підтверджується актом приймання виконаних робіт за серпень 2012 р. (том 4 а.с. 200-203);

- договором підряду від 14 вересня 2012 р., укладеного між ТОВ "Фірма Віндзор" та ОСОБА_8 (том 4 а.с. 204). Виконання умов даного договору підтверджується додатком до договору, видатковою накладною № ВЗ-0001542 від 3 жовтня 2012 р. (том 4 а.с. 205-216);

- договорами підряду від 4 жовтня 2012 р. та 26 жовтня 2012 р. укладеного між ТОВ "Фірма Віндзор" та ОСОБА_9 (том 4 а.с. 217, 226). Виконання умов даних договорів підтверджується додатком до договору, видатковою накладною № ВЗ-0001712 від 19 жовтня 2012 р., видатковою накладною № ВЗ-0002396 від 27 грудня 2012 р., видатковою накладною № ВЗ-0001921 від 5 листопада 2012 р. (том 4 а.с. 218-225, 227-231);

- договором № ВЗ-11.003870 від 3 листопада 2011 р. на виготовлення, доставку і монтаж вікон та дверей полівінілхлоридних, воріт сталевих секційних підйомних та рулонних, фасадних систем, вікон та дверей з алюмінієвих профілів, укладеного між ТОВ "Фірма Віндзор" та ТОВ "Айс Тім" (том 4 а.с. 232-234). Виконання умов даного договору видатковою накладною № ВЗ-0002100 від 8 листопада 2011 р., дорученням № АБ-Д0001195 від 8 листопада 2011 р. (том 4 а.с. 235, 236);

- договором підряду від 2 квітня 2012 р., укладеного між ТОВ "Фірма Віндзор" та ОСОБА_10 (том 4 а.с. 237). Виконання умов даного договору підтверджується додатком до договору, видатковою накладною № ВЗ-0000269 від 13 квітня 2012 р., видатковою накладною № ВЗ-0000268 від 13 квітня 2012 р., видатковою накладною № ВЗ-0000368 від 4 травня 2012 р., видатковою накладною № ВЗ-0000369 від 4 травня 2012 р. (том 4 а.с. 238-247);

- 24 жовтня 2011 р. ТОВ "Фірма Віндзор" виставлено рахунок-фактуру ТОВ "Даніко" за № ВЗ-0001005. За фактом поставки сторонами підписано видаткову накладну № ВЗ-0002156 від 15 листопада 2011 р. (том 4 а.с. 95, 96).

Крім того, на підтвердження виконання перелічених вище договорів позивачем надано калькуляції вартості виробництва продукції, які безпосередньо стверджують факт використання придбаних у ТОВ "Віпласт" та Київською філією "ЄФ-пласт" товарів (том 4 а.с. 248-250, том 5 а.с. 1-123)

Також, слід відзначити, що у ході перевірки відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, не встановлено у позивача наміру отримати за здійсненими господарськими операціями з ТОВ "Віпласт" та Київською філією "ЄФ-пласт" інший результат, ніж придбання товару.

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 4 березня 2014 року № 0000482201 про збільшення ТОВ "Фірма Віндзор" сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що позивач в повній мірі довів ті обставини, на яких грунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень від 04.03.2014 року № 0000472201 та № 0000482201 не доказана.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "28" травня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) В.Б. Шидловський

судді: (підпис) В.В. Євпак

(підпис) М.М. Капустинський

З оригіналом згідно: суддя _______ В.Б. Шидловський

Повний текст cудового рішення виготовлено "17" липня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ВІНДЗОР" вул.Металістів,4,м.Житомир,10001

3- відповідачу/відповідачам: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014

4-третій особі: - ,