Ухвала суду № 39818978, 10.07.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Панкеєва В.А.

Суддя-доповідач:Шидловський В.Б.

УХВАЛА

іменем України

"10" липня 2014 р. Справа № 806/562/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Євпак В.В.

Капустинського М.М.,

при секретарі Волянській О.В. ,

за участю сторін:

представника позивача Клинчук І.В.

представника відповідача Курдиляс Ю.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "19" травня 2014 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Яркон" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Яркон" (далі - ТОВ "Яркон", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просило:

- визнати протиправними дії Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Житомирська ОДПІ, відповідач), щодо призначення та проведення 15.01.2014 на підставі наказу № 1648 від 27.12.2013 та 27.01.2014 на підставі наказу № 155 від 20.01.2014 документальних позапланових виїзних перевірок ТОВ "Яркон", з питань фінансово-господарських взаємовідносин по операціям з ТОВ "Де-Люкс" за період з 01.10.2013 по 30.11.2013;

- визнати протиправними дії Житомирської ОДПІ щодо внесення в програмне забезпечення Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та в Інформаційно-аналітичну систему "Податковий блок", висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки № 114/15-01/31678214 від 15.01.2014 та висновків акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 343/22-02/31678214 від 27.01.2014;

- зобов'язати Житомирську ОДПІ вчинити дії щодо вилучення з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та з Інформаційно-аналітичної системи "Податковий блок" відомості, внесені на підставі висновків акту перевірки № 114/15-01/31678214 від 15.01.2014 та висновків акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 343/22-02/31678214 від 27.01.2014 і поновити в Автоматизованій системі "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та в Інформаційно-аналітичній системі "Податковий блок" дані, задекларовані позивачем щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.10.2013 по 30.11.2013;

- визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000102202 від 27.01.2014 та № 0000132202 від 04.02.2014.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області щодо внесення в програмне забезпечення Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та в Інформаційно - аналітичну систему "Податковий блок" висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки № 114/15-01/31678214 від 15.01.2014 та висновків акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 343/22-02/31678214 від 27.01.2014.

Зобов'язано Житомирську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області вчинити дії щодо вилучення з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та з Інформаційно-аналітичної системи "Податковий блок" відомості, внесені на підставі висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки № 114/15-01/31678214 від 15.01.2014 та висновків акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 343/22-02/31678214 від 27.01.2014 та поновити в Автоматизованій системі "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та в Інформаційно-аналітичній системі "Податковий блок" дані, задекларовані товариством з обмеженою відповідальністю "Яркон" щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.10.2013 по 30.11.2013.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000102202 від 27.01.2014 та № 0000132202 від 04.02.2014.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Житомирська ОДПІ звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (пункт 185.1 статті 185 ПК України).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями п.198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.201.11 ст.201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Порядок обчислення та накопичення реєстраторами розрахункових операцій сум податку встановлює Кабінет Міністрів України.

Судом встановлено, що в період з 27.12.2013 року по 11.01.2014 року Житомирською ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Яркон" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Де-Люкс" за жовтень 2013 року, за наслідками якої складено акт від 15.01.2014 № 114/15-01/31678214 (а.с.17-25).

За висновками акту перевірки відповідачем встановлені слідуючі порушення:

- відсутність об'єкту оподаткування податком на додану вартість, який підпадає під визначення ст.22, ст.185, ст.187, ст.198 Податкового кодексу України по операціях з придбання товарів у ТОВ "Де-Люкс" за жовтень 2013 року на суму ПДВ 120 349 грн. та по операціях з продажу цих товарів ПП "Укрпалетсистем" на суму ПДВ 112 283 грн., ДП "Житомирське лісове господарство" на суму ПДВ 6 268 грн., ПП "ВКП Проспект" на суму ПДВ 895 грн., ПП "Еталон 2002" на суму ПДВ 179 грн., КП "ВЖРЕП № 9" Житомирської міської ради на суму ПДВ 142 грн., КП "ВЖРЕП № 13" Житомирської міської ради на суму ПДВ 45 грн., КП "ВЖРЕП № 15" Житомирської міської ради на суму ПДВ 537 грн. у жовтні 2013 р.

- п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІV (із змінами та доповненнями), Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, що призвели до заниження податку на додану вартість за жовтень 2013 р. на загальну суму 10 192 грн.

Також, на підставі наказу начальника Житомирської ОДПІ від 20.01.2014 року № 155, була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Яркон" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Де-Люкс" за період з 01.10.2013 року по 30.11.2013 року. За результатам проведеної перевірки, відповідачем було складено акт від 27.01.2014 року № 343/22-02/31678214 (а.с.26-35).

Згідно з висновками даного акту перевірки, було встановлено наступні порушення:

- відсутність об'єкту оподаткування податком на додану вартість, який підпадає під визначення ст.22, ст.185, ст.187, ст.198 Податкового кодексу України по операціях з придбання товарів у ТОВ "Де-Люкс" за жовтень 2013 року на суму ПДВ 25 321 грн. та по операціях з продажу цих товарів ПП "Укрпалетсистем" на суму ПДВ 19 990 грн. ДП "Житомирське лісове господарство" на суму ПДВ 4 998 грн., ТОВ "ОЛЛ ІНЖИНІРИНГ" на суму ПДВ 333 грн. у листопаді 2013 року.

- п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІV (із змінами та доповненнями), Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, що призвели до заниження податку на додану вартість за жовтень 2013 року на загальну суму 2 973 грн.

На підставі висновків даних актів перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 27.01.2014 року № 0000102202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 12 740 грн., з них за основним платежем 10 192 грн. та штрафні санкції 2 548 грн. (а.с.36).

- від 04.02.2014 року № 0000132202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4 460 грн., з них за основним платежем 2 973 грн. та штрафні санкції 1 487 грн. (а.с.43).

Як зазначено контролюючим органом в акті перевірки від 15.01.2014 року № 114/15-01/31678214 (а.с.29) надані до перевірки видаткові накладні не містять обов'язкових реквізитів - код форми, а тому не можуть бути прийняті до уваги при проведення перевірки, як такі, що не мають юридичної сили. В договорі поставки скрапленого газу № 21.05-2013 від 21.05.2013 року наданого до перевірки зазначається, що продавець здійснює передачу продукції в пункті поставки в присутності представника покупця, згідно ТТН та паспорта якості. Акти приймання товару не передбачені вказаним договором. В договорі поставки скрапленого газу № 21.05-2013 від 21.05.2013 року не зазначено умов транспортування товару. В наданих до перевірки товарно-транспортних накладних вказано пункти навантаження: Кременчуцький НПЗ, ВАТ "Укрнафта", Глинсько-Розбишівський П м.Глинськ, Качанівський НПЗ, Селищинський ГПЗ, тоді як у видаткових накладних стоїть місце складання: м.Київ, тобто існує розбіжність між місцем складання та пунктом навантаження у первинних документах на отримання товару; не містять посади осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарських операцій складання первинних документів у ТОВ "Яркон" та ТОВ "Де-Люкс" не зазначено номери подорожніх листів до яких виписані товарно-транспортні накладні. Згідно викладеного контролюючим органом зроблено висновок, що на підприємстві відсутня наявність первинних документів оформлених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які б давали право на віднесення їх до складу податкового кредиту. Тому ТОВ "Яркон" не мало можливості отримувати послуги, роботи від ТОВ "Де-Люкс" за жовтень 2013 року, так як наслідок відображених у складі податкового кредиту ПДВ в сумі 158 834,84 грн. за жовтень 2013 року, чим порушило п.198.2., 198.3., 198.6. ст.198 ПК України та ст.228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є таким, що не спрямований на реальне здійснення господарських операцій.

З матеріалів справи слідує, що згідно умов договору поставки скрапленого газу №21.05-2013 від 21.05.2013 року (а.с.37) ТОВ "Де-Люкс" (Продавець) зобов'язується продати ТОВ "Яркон" (Покупець) зріджений газ ДСТУ-4047-2001 у кількості та за цінами визначеними в рахунках-фактурах, а покупець зобов'язується оплатити товар згідно з виставленими рахунками-фактурами та прийняти згідно з ТТН. Відповідно до п.2.1. даного договору покупець оплачує товар за ціною, що визначена у рахунках-фактурах, та згідно п.2.4. розрахунки за даним договором проводиться в гривнях в безготівковій грошовій формі. Відповідно п.4.1. договору продавець здійснює передачу продукції в пункті поставки в присутності представника покупця згідно ТТН та паспорта якості.

На підтвердження реальності проведення господарських операцій позивачем долучено до матеріалів справи копії первинних документів, що підтверджують факт покупки та транспортування товару, а саме податкові накладні (а.с.38-42), платіжні доручення (а.с.49, 92-106), видаткові накладні (а.с.64-68), товаро-транспортні накладні (а.с.69-73), подорожні листи (а.с.74-78).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" 16.07.1999 року № 996-XIV, із змінами і доповненнями (далі - Закон), визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року N 88, із змінами і доповненнями, передбачено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 цього Положення).

Статтею 9 Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку.

Досліджені судом видаткові накладні та інші первинні документи відповідають вимогам ч.2 ст.9 вказаного Закону, п.201.1 ст.201 ПК України та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку № 88 щодо наявності в них необхідних реквізитів.

Крім того, суд зазначає, що Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III, із змінами і доповненнями, та Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року N 363, із змінами і доповненнями (далі - Правила), визначають товарно-транспортну накладну обов'язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" від 29.12.1995 року № 488/346 (чинним на момент виникнення спірних правовідносин) затверджена типова форма товарно-транспортної накладної. Проте даний документ не було внесено до Державного реєстру нормативно-правових актів, у зв'язку з чим його норми носять лише рекомендаційний характер.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.05.2006 року N 493 було виключено п.11.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року N 363, згідно якого товарно-транспортні накладні і дорожні листи вантажного автомобіля належать до документів суворої звітності, які виготовляються друкарським способом з обліковою серією та номером.

А тому документи, що підтверджують факт транспортування товару (подорожні листи, товарно-транспортні накладні, квитанції від перевізників) не є первинними документами в розумінні ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до роз'яснень наданих Вищим адміністративним судом України сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (інформаційний лист від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11).

Згідно висновків акту перевірки від 27.01.2014 року № 343/22-02/31678214 (а.с.34) контролюючий орган вказує, що отримані від ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві - акту від 17.01.2014 року № 39/3-22-07-33880538 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Де-Люкс" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками та контрагентами - покупцями за період з 01.10.2013 року по 31.10.2013 року, а також те що на підприємстві відсутня наявність первинних документів оформлених у відповідності до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та, які б давали право на віднесення їх до складу податкового кредиту. ТОВ "Яркон" не мало можливості отримувати товари від ТОВ "Де-Люкс" за жовтень 2013 року, так як наслідок відображених у складі податкового кредиту ПДВ в сумі 158834,84 грн. (встановлено в акті № 114/15-01/31678214 від 15.01.2014), чим порушило п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України та ст.228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є таким, що не спрямований на реальне здійснення господарських операцій.

Тобто із зазначеного слідує, що висновку щодо нікчемності правочину перевіряючий дійшов на підставі дефектності описаних в акті документів та неможливості проведення зустрічної перевірки.

Як встановлено судом, договір, укладений між позивачем та ТОВ "Де-Люкс", спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільним і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим ст.203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано доказів щодо умислу укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Усі господарські операції підтверджені первинними документами, відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та ПК України, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно із частиною 2 статтею 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Колегія суддів зазначає, що ПК України не ставить в залежність виникнення у платника права на формування розміру витрат від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

ПК України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформлених первинних документів, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Суд не знаходить обґрунтованих підстав вважати нереальність здійснення позивачем господарських операцій з його контрагентами, та не ставить в залежність добросовісність платника податку - позивача по справі від можливого невиконання податкових обов'язків його контрагентом.

Крім того, чинним законодавством України на покупця товару, послуг - платника податку не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту перевіряти дотримання постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

Так, у постанові від 11 грудня 2007 року Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до п.6. Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 року N 984 (далі - Порядок), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В порушення вимог п.6. вказаного Порядку в актах перевірки відсутні посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначеного факту порушення.

Згідно ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Судом встановлено, що за результатами вказаних перевірок були внесені зміни до Системи співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту (5 додаток) по операціях з контрагентами за перевірений період (а.с.118).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що позивач в повній мірі довів ті обставини, на яких грунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність оспорюваних дій не доказана.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "19" травня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) В.Б. Шидловський

судді: (підпис) В.В. Євпак

(підпис) М.М. Капустинський

З оригіналом згідно: суддя _______ В.Б. Шидловський

Повний текст cудового рішення виготовлено "10" липня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Яркон" вул.Східна,88/2,м.Житомир,10000

3- відповідачу/відповідачам: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014

4-третій особі: - ,