Постанова № 39818945, 08.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/19170/13-а ( в 3-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2014 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.11.2013 №0000583720 та №0000573720,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" звернулося до суду з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.11.2013 №0000583720 та №0000573720.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2014 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для зміни судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням Міндоходів у м. Києві Державною податковою Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка правомірності нарахування ТОВ "АТ Каргілл" суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за 2010-2013 роки.

В ході проведення документальної планової виїзної перевірки та згідно висновків цього Акта, відповідачем порушено вимоги статті 185, пунктів 198.3, 198.4, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту в розмірі 4 985 933,00 грн., завищення суми бюджетного відшкодування на суму 4 853 479,00 грн. та заниження суми податку на додану вартість на 126 078,00 грн.

18 листопада 2013 року на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000573720, згідно якого зменшено суму бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2010 року, січень, травень, липень, вересень-грудень 2011 року, січень, лютий, квітень-серпень, жовтень, листопад 2012 року на загальну суму 4 853 479,00 грн., та зобов'язано сплатити штрафні (фінансові) санкції у розмірі 925 779,80 грн.; та № 0000583720, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 179 117,00 грн., в тому числі за основним платежем - 126 078,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 63 039,00 грн.

Не погоджуючись з вище вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ "АТ Каргілл" звернулася до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, прийшов до висновку, про те, що позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з ПП ВКФ "Гермесімпекс", ТОВ "Фуміком", ТОВ "Агрофірма Христофорівське", ПП "ВП Агропромінвест", ТОВ "Аннона Центр", ТОВ "Алекс Трейд і Ко", ТОВ "Будагротех", ТОВ "Форт-М" та ТОВ "Актив Трейд Компані" носять реальний характер, а придбані товари використані в межах господарської діяльності або придбавались із такою метою.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між ТОВ "АТ Каргілл" (покупець) та ПП ВКФ "Гермесімпекс" (постачальник) укладено ряд договорів поставки, за умовами яких постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця насіння соняшника.

Згідно видаткових накладних протягом жовтня-грудня 2010 року ПП ВКФ "Гермесімпекс" поставило позивачу насіння соняшника та виписало податкові накладні на загальну суму 11 486 867,46 грн., у тому числі податок на додану вартість - 1 914 477,91 грн.

Між ТОВ "АТ Каргілл" (покупець) та ТОВ "Агрофірма Христофорівське" (постачальник) укладено ряд договорів поставки, за умовами яких постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця насіння соняшника.

Згідно видаткових накладних протягом жовтня-грудня 2010, березня 2011 року, вересня та жовтня 2012 року ТОВ "Агрофірма Христофорівське" поставило позивачу насіння соняшника, ріпак, пшеницю та виписало податкові накладні, зокрема на суму 8 927 267,10 грн., у тому числі податок на додану вартість - 1 487 877,85 грн.

Відповідно до договору поставок, укладених між ТОВ "АТ Каргілл" (покупець) та ПП "ВП Агропромінвест" (постачальник), останній зобов'язується поставити та передати у власність покупця насіння соняшника.

Згідно видаткових накладних протягом жовтня-грудня 2010 року ПП "ВП Агропромінвест" поставило позивачу насіння соняшника та виписало податкові накладні, на загальну суму 8 055 996,12 грн., у тому числі податок на додану вартість - 1 342 666,12 грн.

Між ТОВ "АТ Каргілл" (замовник) та ТОВ "Фуміком" (виконавець) 14 червня 2007 року укладено контракт, відповідно до якого виконавець зобов'язується проводити роботи по фумігації різних вантажів, а також транспортних засобів з вантажами та без вантажів, призначених для споживання за межами території України.

Як зазначалось судом першої інстанції, первинні документи та податкові накладні по відносинам із ТОВ "Фуміком" та рештою контрагентів - ТОВ "Аннона Центр", ТОВ "Алекс Трейд і Ко", ТОВ "Будагротех", ТОВ "Форт-М", ТОВ "Актив Трейд Компані", в матеріалах справи були відсутні.

Позивач вказує, що дійсно, з об'єктивних причин не зміг надати у повному обсязі документи, що підтверджують реальність господарських операцій із зазначеними контрагентами та підтверджують використання Позивачем придбаних за цими господарськими операціями товарів у своїй господарській діяльності.

Разом з тим, як зазначає апелянт, під час провадження по справі №826/19170/13-а у суді першої інстанції він звертав увагу суду на те, що низка первинних документів стосовно правовідносин із деякими з контрагентів звітного періоду перебуває у регіональних підрозділах компанії або взагалі досі не повернута контрагентами.

Разом з тим, судом першої інстанції, не було витребувано документів по господарським операціям вищевказаних контрагентів з операціями позивача, чим було порушено ст. 69 КАС України.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість можливе, за умови придбання ним товарів та послуг для використання їх при здійсненні ним господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Щодо договорів поставки насіння соняшника, укладених Позивачем з ППВПФ «Гермесімпекс», TOB «Агрофірма Христофорівське», ПП «ВП Агропромінвест» та договорів поставки ріпаку та зерна, укладених з TOB «Будагротех», колегія суддів зазначає наступне.

Договорами складського зберігання сільськогосподарської продукції, укладеними між Позивачем та зерновими складами, передбачено, що зерновий склад на підтвердження прийняття продукції на зберігання від поклажодавця, зобов'язується надати один з наступних документів: перший примірник оригіналу складської квитанції, складське та заставне свідоцтво подвійного складського свідоцтва, просте складське свідоцтво.

Так в матеріалах справи є копії складських квитанцій, отриманих від зернових складів на підтвердження факту придбання товару, а також оригінали Витягів з «Основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання» на підтвердження факту погашення таких складських квитанцій.

Крім того, на підтвердження факту транспортування насіння соняшника, придбаного у ППВПФ «Гермесімпекс», ТОВ «Агрофірма Христофорівське» та ПП «ВП Агропромінвест» з зернового складу (пункт відправлення) до ТОВ «Комбінат Каргілл» (пункт призначення), де таке насіння було перероблене в олію, а також товаротранспортні накладні, отримані від ТОВ «Будагротех» на підтвердження факту транспортування ріпаку та зерна з зернового складу (пункт відправлення) до морського порту (пункт призначення), які в подальшому були експортовані, було надано копії товаротранспортних накладних, отриманих від ТОВ «Актив Трейд».

Слід звернути увагу суду на той факт, що Договорами складського зберігання сільськогосподарської продукції передбачено, що її зберігання є знеособленим, тобто в момент оформлення права власності на таку продукцію, її ідентифікація є неможливою.

Єдиною можливістю Позивача підтвердити рух зазначеного товару, є Звіти про рух та наявність товарів за періоди, протягом яких були здійснені спірні операції.

Зі Звітів про рух та наявність товарів за оскаржуваний період можна простежити, що в Позивач придбавав у своїх постачальників продукцію та відповідно відправляв на переробку.

Факт переробки насіння соняшника підтверджується Актами переробки та Розрахунками вартості переробки.

Крім того, позивачем було надано копії вантажно митних декларацій за відповідні періоди на підтвердження факту експортування олії, яка була перероблена з насіння соняшника, придбаного у ППВПФ «Гермесімпекс», ТОВ «Агрофірма Христофорівське», ПП «ВП Агропромінвест», а також ріпаку та насіння, придбаного у ТОВ «Будагротех».

Також, позивачем на підтвердження якісного придбання товару було надано копії журналів кількісно-якісного обліку хлібопродуктів, копії складських квитанцій на зерно та копії карток аналізу зерна.

Також додатково апелянтом було надано документи, що підтверджують експорт у травні 2011 року соняшникової олії, переробленої з придбаного у вищевказаних контрагентів зерна соняшника, а саме - експортний контракт №Y-2 від 15.05.2007р. на поставку сирої нерафінованої олії першого ґатунку, доповнення №CVS 14047/50000690 до вказаного контракту, а також копії вантажної митної декларації №1543 від 25.05.2011р. та виписки з банківського рахунку від 09.08.2011р.

Враховуючи наведене колегія суддів приходить до висновку, що факт використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності повністю підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи.

Щодо підтвердження факту реальності господарських операцій між позивачем та TOB "Фуміком", TOB "Алекс Трейд і Ко", TOB "Будагротех" та TOB "Актив Трейд Компані", колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або ґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Так, ТОВ "АТ Каргілл" було надано до суду апеляційної інстанції копію Договору по TOB "Актив Трейд Компані" №10/08-Б складського зберігання сільськогосподарської продукції від 10.08.2011р. з додатковими угодами №№1-4, на виконання умов якого було надано: податкові накладні від 03.05.2012р. №96 та від 15.05.2012р. №106, та акти здачі-прийому робіт (надання послуг) №М 12-000047 від 03.05.2012р. та №М12-000072 від 02.07.2012р., та довідки Філії «КІБ» ПАТ «Креді Агріколь Банк» №14116_01 /IN-379 від 02.06.2014р. про підтвердження розрахунку ТОВ "АТ Каргілл" з TOB "Актив Трейд Компані".

Також, ТОВ "АТ Каргілл" було надано до суду апеляційної інстанції копію договору поставки №CVP27537 від 27.02.2012р. з ТОВ "Будагротех", відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність, а покупець прийняти та оплатити насіння соняшника урожаю 2011 року українського походження, надалі товар, на умовах «DAP доставлено до Філії «Степовий елеватор» ТОВ "АТ Каргілл".

На виконання умов договору було надано: копії складських квитанцій на зерно; копії податкових накладних; копії видаткових накладних; копії накладних та товарно-транспортних накладних; копії реєстрів товарно-транспортних накладних на прийняте зерно і насіння з визначенням якості та копію довідки Філії «КІБ» ПАТ «Креді Агріколь Банк» №14116_02/IN-380 від 02.06.2014р. про підтвердження розрахунку ТОВ "АТ Каргілл" з ТОВ "Будагротех".

Крім того, ТОВ "АТ Каргілл" було надано до суду апеляційної інстанції копію Контракту з TOB "Фуміком" №140607 від 14.06.2007р.на проведення фумігації зернових вантажів на судах та інших транспортних засобах з Додатками №№1-7.

На підтвердження виконання умов контракту було надано: копії податкових накладних від 16.03.2012р. №17 та від 16.03.2012р. №18; копію довідки Філії «КІБ» ПАТ «Креді Агріколь Банк» №14116_03/IN-381 від 02.06.2014р. про підтвердження розрахунку ТОВ "АТ Каргілл" з ТОВ "Фуміком" та копії виписок з рахунків виданих Філією «КІБ» ПАТ «Креді Агріколь Банк».

Також, ТОВ "АТ Каргілл" було надано до суду апеляційної інстанції копію договору транспортного експедирування з TOB "Алекс Трейд і Ко" №02/2010-А від 01.08.2010р. з Додатками №№1-2, на виконання умов якого було надано: копії податкових накладних від 04.05.2011р. №1, від 24.03.2011р. №6 та від 12.04.2011р. №3, від 01.02.2011р. №1, від 17.01.2011р. №2, від 01.12.2010р. №77. Крім того, було надано копії Актів виконаних робіт №2 від 30.12.2010р., №3 від 31.01.2011р., №4 від 28.02.2011р., №5 від 31.03.2011р., №6 від 30.04.2011р. та №7 від 31.05.2011р. до договору №02/2010-А від 01.08.2010р. з Додатком, копію довідки Філії «КІБ» ПАТ «Креді Агріколь Банк» №14116_385 від 03.06.2014р. про підтвердження розрахунку ТОВ "АТ Каргілл" з TOB "Алекс Трейд і Ко" та копії товарно-транспортних накладних на підтвердження виконання робіт за заявками по №02/2010-А від 01.08.2010р. з Додатками №№1-2.

Самі по собі порушення норм податкового законодавства іншими, аніж позивач особами, не можуть бути доказом протиправної поведінки позивача.

Крім того, відповідно до ст.16 ПК України, навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту та витрат.

Таким чином, надання податковому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень доказів списання товарів не надав, та не надав доказів витребування у позивача будь-яких документів, що стосуються факту списання, виявлених під час проведення перевірки.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові суду першої інстанції, та є підставою для її скасування.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з помилковим застосуванням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову.

Відповідно до ст. 198, 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2014 р. - скасувати та винести нову постанову.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 18 листопада 2013 року №0000583720 та №0000573720.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.