Ухвала суду № 39817388, 23.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" червня 2014 р. м. Київ К/9991/19216/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Федорова М.О.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.02.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011

у справі № 2а-0570/1087/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВПРОМРЕСУРС»

до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька

про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.02.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька щодо відмови у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «АКТИВПРОМРЕСУРС» свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі міста Донецька вчинити дії щодо проведення реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВПРОМРЕСУРС» платником податку на додану вартість. У задоволенні решти позову відмовлено.

Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі міста Донецька подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, п.п. 14.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 № 79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за № 208/4429, ч. 4 ст. 11, ст.ст. 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

У запереченнях на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «АКТИВПРОМРЕСУРС» вказує на обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку з добровільним прийняттям рішення про реєстрацію платником податку на додану вартість 23.12.2010 позивачем подано до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька реєстраційну заяву платника податку на додану вартість форми 1 ПДВ.

Листом від 25.12.2010 № 57518/10/15-213 податковим органом повідомлено позивача про відмову в проведенні реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВПРОМРЕСУРС» платником податку на додану вартість у зв'язку з невиконанням вимог п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» 03.04.1997 № 168/97-ВР, згідно з якими особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для вирішення справи, та надали їм правову оцінку.

Згідно з п. 2.1 ст. 2 Закону № 168/97-ВР платником податку є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Відповідно до п. 2.2 ст. 2 Закону № 168/97-ВР платником податку є будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.

Пунктом 2.3 статті 2 Закону № 168/97-ВР визначено перелік підстав, за наявності яких особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку.

Згідно з абз. 1 п. 9.4 ст. 9 Закону № 168/97-ВР якщо особа, на яку не поширюється дія п. 2.3 ст. 2 цього Закону, як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам п.п. 2.2 ст. 2 цього Закону, така реєстрація провадиться за її заявою.

Відповідно до п. 14.1 Положення встановлено, що податковий орган відмовляє в реєстрації платником податку на додану вартість та видачі Свідоцтва, якщо заявник не підпадає під означення платника податку згідно з п. 2 цього Положення або за наявності обставин, які є підставою для анулювання реєстрації та визначені п. 25 цього Положення.

Таким чином, законодавством передбачено можливість реєстрації платником податку на додану вартість на добровільній основі та в обов'язковому порядку, а також відповідні для цих форм підстави для відмови у такій реєстрації податковим органом.

Зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що податковим органом підставою для відмови в реєстрації платником податку на додану вартість позивача визначено відсутність обсягу оподатковуваних операцій у сумі 300000 грн. за останні 12 місяці. Однак, відповідно до п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону № 168/97-ВР така умова як: перевищення загальної суми від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), є підставою для обов'язкової реєстрації платником податку на додану вартість.

Враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АКТИВПРОМРЕСУРС» добровільно звернулося до податкового органу із заявою про реєстрацію платника податків на додану вартість, то є правильними висновки судів попередніх інстанцій щодо протиправності рішення податкового органу про відмову у реєстрації платником податку на додану вартість з підстав, передбачених для обов'язкової форми реєстрації.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.02.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді М.О. Федоров

Ю.І. Цвіркун