ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
18 липня 2014 року м. Київ К/800/34228/14
Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,
перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва 03.03.2014 р.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 р.
у справі № 826/19042/13-а
за позовом Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
до товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківський Арматурний завод»
про стягнення коштів за податковим боргом, -
В С Т А Н О В И В :
Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківський Арматурний завод», у якому просила стягнути податковий борг з відповідача у сумі 77 785,19 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва 03.03.2014 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 р., позов задоволено частково; стягнуто податковий борг з товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківський Арматурний завод» в сумі 73 710,70 грн., шляхом стягнення коштів з відкритих рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківський Арматурний завод», обслуговуючих вказаного платника податків. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Однак у зв'язку із тим, що касаційна скарга не відповідала вимогам ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України скарга була залишена без руху із встановленням строку до 01.08.2014 р. для виправлення зазначених недоліків, про що було постановлено ухвалу від 01.07.2014 р.
Відповідно, на виконання зазначеної ухвали скаржник виправив вказані недоліки, в межах встановленого строку.
Крім того, скаржник звернувся до суду касаційної інстанції із клопотанням про поновлення порушеного строку на касаційне оскарження.
Суддя-доповідач, розглянувши дане клопотання дійшов висновку, що наведені скаржником обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
З урахуванням викладеного, суддя-доповідач приходить до висновку, що провадження по вказаній касаційній скарзі не підлягає відкриттю.
На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В :
1. Визнати поважними підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва 03.03.2014 р. та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 р. у справі № 826/19042/13-а.
2. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відмовити.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити у суді касаційної інстанції.
4. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Бухтіярова
Судове рішення № 39817319, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 18.07.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/19042/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: