Ухвала суду № 39816170, 08.07.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 р. Справа № 815/7773/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.при секретаріПолянській А.М.

за участю сторін: ТОВ „Два слона"Вольська Т.В. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Два слона" до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002602230, № 0002612230 від 24.10.2013 року, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002602230, № 0002612230 від 24.10.2013 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 24.10.2013 року №0002602230. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 24.10.2013 року №0002612230.

Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, відповідач зазначає, що суд першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення надав невірну правову оцінку обставинам справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Два слона" в якості юридичної особи зареєстроване 03.06.2002 року виконавчим комітетом Одеської міської ради та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області.

Згідно з пп. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, на підставі наказу від 30.08.2013 року №553 та направлення від 30.08.2013 року №000289/423, №000290/424, фахівцями ДПІ у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області була проведена виїзна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Два слона" з питань підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Крок М» за період вересень, жовтень 2012 року, січень 2013 року, ТОВ «Бес Тайм Інвест» за квітень 2013 року.

Копія наказу №553 від 30.08.2013 року вручена 30.08.2013 року директору підприємства Павловій У.Б.

З акту перевірки вбачається, що ТОВ "Два слона", в порушення п. 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, завищено податковий кредит з ПДВ на суму 87037,9 грн.

До такого висновку перевіряючи дійшли, використовуючи, в тому числі висновки акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 14.02.2013 року №741/22-5/20958082 «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Крок М», акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 09.09.2013 року №2896/22-3/20958082 «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Крок М», якими встановлено, що операції купівлі-продажу мають ознаки нереальності та акт перевірки ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 21.06.2013 року №166/22-40/38464398 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бес Тайм Інвест», яким встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 185.1, 188.1, 187.1, ст. ст. 185,188, 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6, ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, у зв'язку з чим, задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит підлягають зменшенню до « 0».

На підставі вказаного акту перевірки, ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення №0002612230 від 24.10.2013 року про збільшення позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 108 798 грн. (а.с. 11).

Цього ж дня, згідно з пп. 78.1.1, п.78.1, ст. 78, п.79.2 ст. 79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами га доповненнями), на підставі наказу від 07.10.2013 року № 866, фахівцями ДПІ у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області була проведена невиїзна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Два слона" з питань підтвердження господарських взаємовідносин з контрагентами за період лютий-серпень, листопад 2012 року.

Перевірку проведено з відома та у присутності директора підприємств Павлової У.Б.

З акту перевірки вбачається, що ТОВ "Два слона", в порушення п. 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, завищено податковий кредит з ПДВ на суму 115 727,23 грн.

До такого висновку перевіряючи дійшли, використовуючи, в тому числі висновки акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 20.11.2012 року №7032/22-5/20958082 «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Крок М», акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 14.02.2013 року №741/22-5/20958082 «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Крок М», якими встановлено, що операції купівлі-продажу мають ознаки нереальності.

На підставі зазначеного акту перевірки, ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення №0002602230 від 24.10.2013 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 173 592 грн. (а.с. 10).

Судами першої та апеляційної інстанції досліджені наступні копії первинної бухгалтерської документації, а саме: видаткова накладна та податкова накладна від 03.05.2012 року, видаткова накладна та податкова накладна від 10.05.2012 року, видаткова накладна та податкова накладна від 31.05.2012 року, видаткові накладні та податкові накладні від 02.07.2012 року, видаткова накладна та податкова накладна від 07.07.2012 року, видаткова накладна та податкова накладна від 17.07.2012 року, видаткова накладна та податкова накладна від 19.07.2012 року, видаткова накладна та податкова накладна від 26.07.2012 року, видаткова накладна та податкова накладна від 30.07.2012 року, видаткові накладні та податкові накладні від 01.11.2012 року, видаткова накладна та податкова накладна від 07.11.2012 року, видаткова накладна та податкова накладна від 30.11.2012 року, видаткові накладні та податкові накладні від 01.09.2012 року, видаткові накладні та податкові накладні від 24.09.2012 року, видаткові накладні та податкові накладні від 01.10.2012 року, видаткова накладна та податкова накладна від 02.10.2012 року, видаткова накладна та податкова накладна від 03.10.2012 року, видаткова накладна та податкова накладна від 22.10.2012 року, видаткова накладна та податкова накладна від 29.10.2012 року, видаткова накладна та податкова накладна від 31.01.2013 року, видаткова накладна та податкова накладна від 01.04.2013 року, видаткова накладна та податкова накладна від 02.04.2013 року, договір постачання товарів №27/03 від 27.03.2013 року, договір купівлі-продажу №09/01/12 від 09.01.2012 року, договір №090113 від 09.01.2013 року, договір суборенди №28/03 від 28.03.2013 року, договір купівлі-продажу №1 від 01.04.2013 року, договір купівлі-продажу №02/06/13 від 02.06.2013 року, договір купівлі-продажу №06/02/12 від 06.02.2012 року, видаткова податкова накладні від 02.04.2013 року, копія довіреності від 01.04.2013 року та податкових накладних за квітень 2013 року, копії довіреностей від 01.10.2012 року, від 19.10.2012 року та податкових накладних за жовтень 2012 року, копії довіреностей від 01.09.2012 року, від 30.08.2012 року, від 20.09.2012 року та копії податкових накладних за вересень 2012 року, копія довіреності від 03.05.2012 року та податкових накладних за травень 2012 року, копії довіреностей від 01.10.2012 року, від 19.10.2012 року та податкових накладних за жовтень 2012 року, копії довіреностей від 02.07.2012 року, від 11.07.2012 року, від 20.07.2012 року, від 23.07.2012 року та податкових накладних за липень 2012 року, копія довіреності від 01.11.2012 року та податкових накладних за листопад 2012 року.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (п. 201. 4 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Таким чином, Податковим кодексом України, передбачені випадки не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку: відсутність податкової накладної, оформлення її з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу, складання податкової накладної особою, яка у встановленому порядку не зареєстрована як платник податку на додану вартість, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у випадках, передбачених Кодексом, та/або відсутність мети їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Кодекс не передбачає.

З актів перевірок вбачається, що відповідач при встановленні фактів порушення позивачем податкового законодавства посилається на акт перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 20.11.2012 року №7032/22-5/20958082 «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Крок М», акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 09.09.2013 року №2896/22-3/20958082 «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Крок М», акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 14.02.2013 року №741/22-5/20958082 «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Крок М», акт перевірки ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 21.06.2013 року №166/22-40/38464398 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бес Тайм Інвест», не беручи до уваги первинну документацію позивача.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. №984, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п. 6 розділу І Порядку).

Акт, на якій робиться посилання в акті перевірки підприємства позивача не є таким документом. Тобто сам по собі акт перевірки є лише документом, що фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, та не містить у собі доказової бази щодо виявлених у ході перевірки обставин, які повинні підтверджуватись первинними документами.

Відповідно до п. 10 Розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року, у разі неможливості проведення перевірки складається відповідний акт, який засвідчує такий факт.

Відповідно до пп. 5.2.3 Наказу від 28 лютого 2007 року № 110 «Про затвердження Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків», якщо за наслідками перевірки встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то складається акт перевірки місцезнаходження платника податків та проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків.

Тобто, зі змісту вищевказаних норм, вбачається, що за результатами перевірки платника податку, місцезнаходження якого не встановлено, складається акт, проте в ньому повинно зазначатися лише причини неможливості проведення перевірки, та ніяким чином не можуть робитися висновки за результатами перевірки, які впливатимуть на права, свободи та інтереси інших осіб, в даному випадку позивача.

Крім того, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

В свою чергу, дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача надані в судовому засіданні, суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов до висновку, що позивач довів суду, що за господарськими операціями з ТОВ «Крок М» та ТОВ «Бес Тайм Інвестмент» позивач отримав товар, у спірний період зазначені контрагенти були належним чином зареєстровані як платники ПДВ, податкові накладні були належним чином оформлені, у відповідності до вимог Податкового кодексу України, придбаний товар оприбуткований підприємством та використовувався у господарській діяльності підприємства позивача. Суду не надані докази щодо встановлення факту умисного відхилення підприємства позивача від уплати податків та зборів шляхом укладення вказаних господарських угод. Первинні бухгалтерські документи, що є в матеріалах справи не містять недостовірні, суперечливі дані.

Отже, відповідачем не доведено правомірність прийняття податкових повідомлень - рішень №0002602230 від 24.10.2013 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 173 592 грн., та №0002612230 від 24.10.2013 року про збільшення позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 108 798грн., а тому вони підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідач не довів правомірність прийняття податкових повідомлень - рішень №0002602230, №0002612230 від 24.10.2013 року, а тому, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Доводи апеляційної скарги один в один дублюють заперечення на адміністративний позов а.с. 53), були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року по справі № 815/7773/13-а, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі - 09 липня 2014 року.

Головуючий суддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль