Ухвала суду № 39816130, 16.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 р.Справа № 638/14518/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.04.2014р. по справі № 638/14518/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції

про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі по тексту - Дзержинський ВДВС ХМУЮ, відповідач), в якому просила суд визнати дії державного виконавця протиправними та скасувати постанову від 23.08.2013 року ВП № 37681783 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 510 грн.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.04.2014 року по справі № 638/14518/13-а в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення штрафу відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.04.2014 року по справі № 638/14518/13-а скасувати, прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що позивач неодноразово повідомляв відповідача в усному та письмовому порядку про неможливість виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.10.2012 року з об'єктивних причин, оскільки огорожа, яку слід перенести, взагалі відсутня. Крім того, наполягає на пропуску відповідачем строку накладення адміністративних стягнень, передбаченого ст.38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки акт, яким встановлено невиконання позивачем рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.10.2012 року, складений 07.05.2013 року. У зв'язку з чим, вважає дії державного виконавця по винесенню постанови від 23.08.2013 року ВП № 37681783 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 510 грн. незаконними, а постанову державного виконавця - такою, що підлягає скасуванню.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 22.10.2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи - територіальна громада в особі Харківської міської ради, Харківське міське бюро технічної інвентаризації, Управління держкомзему в м.Харкові про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та встановлення твердих меж земельних ділянок - задоволено частково.

Вирішено усунути перешкоди у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 ОСОБА_2 шляхом зобов'язання ОСОБА_1 перенести огорожу, яка встановлена впродовж житлового будинку АДРЕСА_1 на відстань 1,5 метра від тильної сторони житлового будинку АДРЕСА_1 по всій довжині будинку.

Рішення набуло законної сили.

18.04.2013 року державним виконавцем Дзержинського ВДВС ХМУЮ була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з актом державного виконавця від 07.05.2013 року, складеного у присутності двох понятих при виході державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що рішення суду боржником ОСОБА_1 не виконано, також не повідомлено поважних причин невиконання рішення суду (а.с.51).

15.08.2013 року та 23.08.2013 року державним виконавцем Дзержинського ВДВС ХМУЮ Євсюковим О.В. при примусовому виконанні виконавчого листа №2-30/11р 2/2011/55/2012, виданого Дзержинським районним судом м.Харкова 04.04.2013 року, були винесені постанови, якими констатовано невиконання боржником вищевказаного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.10.2012 року, неповідомлення поважних причин його невиконання та накладено на боржника ОСОБА_1 штрафи у розмірі 255 грн. та 510 гривень відповідно за невиконання рішення суду (а.с.16, 55).

Вказані постанови були надіслані боржнику рекомендованим листом, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії відповідних квитанцій (а.с.17, 53-54, 57-58).

Не погодившись із постановою державного виконавця від 23.08.2013 року ВП № 37681783, позивач звернувся до суду з даним позовом про її скасування та визнання незаконними дій державного виконавця по її винесенню до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова про накладення штрафу у розмірі 510грн. від 23.08.2013 року прийнята відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", дії державного виконавця відповідають чинному законодавству України, а тому позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Колегія суддів зазначає, що правовідносини з приводу примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані нормами Закону України "Про виконавче провадження".

Положеннями ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження визначено як завершальну стадію судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, як ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом (п.2 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження").

У відповідності до ч.1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова (ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Відповідно до ст.89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, державним виконавцем Дзержинського ВДВС ХМУЮ 18.04.2013 року була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 37681783 по виконанню рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.10.2012 року, яким ОСОБА_1 зобов'язано усунути перешкоди у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання перенести огорожу, яка встановлена впродовж вказаного житлового будинку на відстань 1,5 метра від тильної сторони житлового будинку АДРЕСА_1 по всій довжині будинку.

Однак, як вбачається зі складеного державним виконавцем акта від 07.05.2013 року, та не заперечується позивачем по справі, рішення суду боржником ОСОБА_1 не виконано.

У зв'язку з невиконанням у встановлений строк вищевказаного судового рішення 15.08.2013р. державним виконавцем Дзержинського ВДВС ХМУЮ Євсюковим О.В. при примусовому виконанні виконавчого листа №2-30/11р 2/2011/55/2012, виданого Дзержинським районним судом м.Харкова 04.04.2013 року, були винесено постанову про накладення на боржника ОСОБА_1 за невиконання рішення суду без поважних причин штраф у розмірі 255,00 грн.

Судом першої інстанції з'ясовано та підтверджено в суді апеляційної інстанції, постанова державного виконавця про накладення штрафу від 15.08.2013р. боржником не оскаржувалась.

15.05.2013р. ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова із заявою про відстрочку виконання рішення суду.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.06.2013р. по справі № 638/6771/13-ц у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.10.2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи - територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради, Харківське міське бюро технічної інвентаризації, Управління Держкомзему у м. Харкові про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та встановлення твердих меж земельних ділянок - відмовлено.

Між тим, як встановлено судом першої інстанції та не спростовано позивачем по справі, що будь-яких дій, спрямованих на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк, боржником - ОСОБА_1 вчинено не було.

З приводу тверджень позивача про те, що рішення суду не було виконано нею з об'єктивних причин та про належне повідомлення державного виконавця про поважність причин невиконання судового рішення, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки жодних доказів повідомлення позивачем державного виконавця про виконання судового рішення, або про фактичну відсутність спірної огорожі, або про інші причини неможливості виконання судового рішення, яке набрало законної сили, позивачем до матеріалів справи не надано.

Натомість, з наданих позивачем до матеріалів справи фото таблиць вбачається наявність огорожі та калитки, які заважують доступу до однієї зі стін сусіднього будинку (а.с.45-48).

Крім того, колегія суддів зауважує, що у випадку фактичної відсутності спірної огорожі, яку позивачеві належного перенести на відстань 1,5 м. від тильної сторони житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не була позбавлена звернутися до суду із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання на підставі ст.373 ЦПК України для вирішення цього питання за наявності є обставин, що утруднюють виконання рішення.

Однак, позивач з такою заявою до Дзержинського районного суду м. Харкова не зверталася.

Також, слід відмітити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази реагування боржника ОСОБА_1 на постанову державного виконавця від 15.08.2013 року, якою на боржника було вперше накладено штраф.

Враховуючи викладене, колегія суддів вказує на відсутність поважних причин невиконання рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 22.10.2012 року по справі № 2-30/11, що у свою чергу свідчить про невиконання позивачем своїх обов'язків як боржника у виконавчому провадженні та тягне за собою повторне накладення штрафу у подвійному розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що постанова державного виконавця Дзержинського ВДВС від 23.08.2013 року ВП № 37681783 про накладення на боржника ОСОБА_1 за повторне невиконання рішення суду без повідомлення поважних причин виконання, штрафу в розмірі 510,00 грн. прийнята державним виконавцем Дзержинського ВДВС ХМУЮ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України, а тому підстави для скасування вищевказаної постанови та визнання неправомірними дій щодо винесення даної постанови - відсутні.

Щодо тверджень позивача про пропущення державним виконавцем при прийнятті оскаржуваної постанови строків накладення адміністративних стягнень, передбачених ст.38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, колегія суддів зазначає, що на підставі постанови від 23.08.2013 року відповідачем застосовано не адміністративне стягнення у вигляді штрафу, а специфічну санкцію за невиконання судового рішення, передбачену Законом України «Про виконавче провадження», а відтак, норми КУпАП не підлягають застосуванню до спірних відносин.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198 ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.04.2014р. по справі № 638/14518/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.