Ухвала суду № 39816093, 15.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 р.Справа № 818/854/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.05.2014р. по справі №818/854/14

за позовом Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України

до Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції Сумської області

про скасування рішення та зобов'язаннявчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

01.04.2013 року позивач, Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України, звернувся до суду з позовом до Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції Сумської області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 8857970 від 10.12.2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;

- зобов'язати відповідача зареєструвати за державою право власності на нежитлове приміщення площею 710,00 кв.м. за адресою: м. Суми, вул. 1-а Замостянська, 92 в особі уповноваженого органу управління майном щодо реалізації прав держави як власника такого об'єкту - Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06.05.14 року по справі № 818/854/14 адміністративний позов Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України до Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції Сумської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано Рішення Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції Сумської області № 8857970 від 10.12.2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Зобов'язано Реєстраційну службу Сумського міського управління юстиції Сумської області (40030, м. Суми, вул. Воскресенська, 13/7) повторно розглянути заяву Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, код 37472261) про реєстрацію за державою права власності на нежитлове приміщення площею 710,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. 1-а Замостянська, 92, в особі уповноваженого органу управління майном щодо реалізації прав держави як власника такого об'єкту - Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України, зареєстровану Реєстраційною службою Сумського міського управління юстиції Сумської області 03.12.2013 року за реєстраційним номером 4296985.

В іншій частині позову - відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанову винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України дана справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, нежитлове приміщення площею 710,00 кв.м., розташоване в м. Суми по вул. 1-а Замостянська, 92 є державною власністю та перебувало в управлінні Державної інспекції з карантину рослин по Сумській області.

Указом Президента України № 1085/2010 "Про оптимізацію органів виконавчої влади" вказана установа була реорганізована шляхом злиття в Державну фітосанітарну інспекцію по Сумській області як територіальний орган Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. В зв'язку з цим Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 380-р від 20.06.2012 року цілісний майновий комплекс Державної інспекції з карантину рослин по Сумській області, в тому числі і нежитлове приміщення в м.Суми по вул. 1-а Замостянська, 92 були передані позивачу. На виконання згаданої постанови КМУ Держветфітослужбою був прийнятий Наказ № 211 від 04.07.2012 року "Про передачу цілісних майнових комплексів підприємств, установ та організацій до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби" та складений акт приймання-передачі.

За результатами розгляду заяви позивача про реєстрацію права власності, зареєстрованої відповідачем у базі даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 03.12.2013 року за реєстраційним номером 4296985 Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції Сумської області Коломоєць А.С. 10 грудня 2013 року прийняте рішення № 8857970 про відмову у державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення, розташоване в м.Суми по вул. 1-а Замостянська, 92 в зв'язку з тим, що після завершення п'ятиденного строку з дня отримання письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, не усунені обставини, що були підставою для прийняття такого рішення. Заявником була надана копія акту приймання-передачі із зазначенням технічних характеристик та копія наказу Державетфітослужби "Про передачу цілісних майнових комплексів підприємств, установ та організацій до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України". Однак в наданому наказі відсутні відомості про передачу об'єктів у власність.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням відповідача, позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем Державному реєстратору прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції Сумської області Коломоєць А.С. були надані всі документи, що підтверджують право державної власності на нежитлове приміщення площею 710, 00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. 1-а Замостянська, 92 в особі уповноваженого органу управління майном щодо реалізації прав держави як власника такого об'єкту - Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, а тому рішення відповідача від 10.12.2013 р. № 8857970 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим позовні вимоги Держветфітослужби в частині скасування цього рішення підлягають задоволенню.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача та часткового задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 грудня 2013 року Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України до Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції Сумської області була подана заява про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, до якої були додані договір купівлі-продажу від 11.08.2009 року, технічний паспорт, довіреність № 15-7-11/25725 від 06.09.2013 року, довідка Держветфітослужби № 15-7-7/25726 від 06.09.2013 року, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АА № 912351 видана 15.08.2012 року, накази № 495 від 27.12.2012 року і № 275 від 21.08.2012 року та акт приймання-передачі № 1 від 02.01.2013 року.

За результатами розгляду указаної заяви та доданих до неї документів, Державним реєстратором прав на нерухоме майно Коломоєць Аліною Сергіївною 03 грудня 2013 року прийняте рішення № 8602067 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у зв'язку з неподанням заявником усіх необхідних документів, а саме: рішення правонабувача майна, уповноваженого ним органу про надання згоди на передачу об'єкта нерухомого майна у власність та акту приймання-передачі об'єкта нерухомого майна із зазначенням технічних характеристик.

З метою усунення обставин, що стали підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, Держветфітослужбою відповідачу були надані Наказ № 211 від 04.07.2011 року з додатком та акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу.

Розглянувши зазначені документи, державним реєстратором 10 грудня 2013 року було прийняте рішення № 8857970 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на нежитлове приміщення площею 710,00 кв.м., розташоване в м. Суми по вул. 1-а Замостянська, 92.

Підставою для прийняття рішення відповідачем були визначені положення ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п. 16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011 року, зокрема те, що "після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунені обставини, що були підставою для прийняття такого рішення".

Обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного рішення, Державна реєстраційна служба зазначила, що заяву подано позивачем про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, а зі змісту наказів Держветфітослужби № 495 від 27.12.2012 року, № 211 від 24.07.2012 року та акту приймання-передачі встановлено, що нежитлове приміщення передається заявнику в оперативне управління, а не у власність.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів не може погодитись з указаними доводами відповідача, з огляду на наступне.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон).

Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, на час виникнення спірних правовідносин визначались Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011 року.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Статтею 17 згаданого Закону встановлено, що текст документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, повинен бути написаний розбірливо. Прізвище, ім'я, по батькові фізичних осіб та їх місце проживання, а також найменування юридичних осіб та їх місцезнаходження повинні бути написані повністю. Не приймаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст. Документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Підставою для реєстрації права власності у відповідності до ст. 19 Закону є: договори, укладені у порядку, встановленому законом; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видані відповідно до вимог цього Закону; свідоцтва про право власності, видані органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державні акти на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішення судів, що набрали законної сили; інші документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, подані органу державної реєстрації прав разом із заявою.

На виконання ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено лише у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію до суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Колегія суддів зазначає, що аналогічні норми містяться і в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.11 року.

Згідно п.п. 7, 10, 12, 13 згаданого Порядку для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст. Разом із заявою про державну реєстрацію заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита. Документи, необхідні для проведення державної реєстрації, що подані з порушенням вимог, установлених законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами, є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію або відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, а не для відмови в прийнятті заяви про державну реєстрацію.

Під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

У разі подання не в повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття.

На виконання п. 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У відповідності до п. 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат та рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що нежитлове приміщення площею 710,00 кв.м., розташоване за адресою: м. Суми, вул. 1-а Замостянська, 92 зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за Державною інспекцією з карантину рослин по Сумській області як державна власність.

З метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, усунення дублювання їх повноважень, забезпечення скорочення чисельності управлінського апарату та витрат на його утримання, підвищення ефективності державного управління, Указом Президента України № 1085/2010 від 09.12.2010 року була створена Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України шляхом реорганізації Державного комітету ветеринарної медицини України, на яку покладені функції з реалізації державної політики у сфері охорони прав на сорти рослин.

Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України № 380-р від 20.06.2012 року "Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби" було прийнято пропозицію Міністерства аграрної політики та продовольства і Державної ветеринарної та фітосанітарної служби щодо передачі до сфери управління Служби цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій, зокрема, цілісного майнового комплексу Державної інспекції з карантину рослин по Сумській області.

На виконання вказаного Розпорядження, згідно Наказів № 211 від 04.07.2012 року та № 275 від 21.08.2012 року, цілісний майновий комплекс Державної інспекції з карантину рослин по Сумській області, в тому числі і нежитлове приміщення площею 710,00 кв.м. розташоване за адресою: м. Суми, вул. 1-а Замостянська, 92 був переданий Державній ветеринарній та фітосанітарній службі України, про що складений акт приймання-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, до заяви про реєстрацію прав та їх обтяжень, позивачем були додані договір купівлі-продажу від 11.08.2009 року, технічний паспорт, довіреність № 15-7-11/25725 від 06.09.2013 року, довідка Держветфітослужби № 15-7-7/25726 від 06.09.2013 року, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АА № 912351 видана 15.08.2012 року, накази № 495 від 27.12.2012 року і № 275 від 21.08.2012 року та акт приймання-передачі № 1 від 02.01.2013 року. На виконання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, Держветфітослужбою були надані Наказ № 211 від 04.07.2012 року та акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу, в тому числі і нежитлового приміщення площею 710,00 кв.м.

Колегія суддів, враховуючи згадані положення Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем Державному реєстратору прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції Сумської області Коломоєць А.С. були надані всі документи, що підтверджують право державної власності на нежитлове приміщення площею 710,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. 1-а Замостянська, 92, в особі уповноваженого органу управління майном щодо реалізації прав держави як власника такого об'єкту - Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 06.05.14 року по справі № 818/854/14 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.05.2014р. по справі №818/854/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді П'янова Я.В. Чалий І.С.