Ухвала суду № 39815667, 15.07.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 р. № 876/5088/13 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичани» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

21.12.2012 ТОВ «Галичани» звернулося в суд із адміністративним позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова у якому просило визнати протиправним податкове повідомлення-рішення від 12.10.2012 № 0006811630/16872.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 01.08.2011 № 0001411630, є протиправним, оскільки грошові зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 01.08.2011, станом на 12.10.2012 оскаржувалось у судовому порядку та відповідно не було узгодженим.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.02.2013 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС від 12.10.2012 № 0006811630/16872.

Із цією постановою не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, а тому просить її скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що за інформацією наявною у ДПІ в Шевченківському районі м. Львова, ТОВ «Галичани», не погодившись із податковим повідомленням-рішенням від 01.08.2011 № 0001411630, оскаржувало його у Львівському окружному адміністративному суді. За результатами судового розгляду, 05.03.2012 на адресу відповідача надійшла постанова від 24.02.2012 по справі № 2а-10750/11/1370, якою у задоволенні позову відмовлено. ТОВ «Галичани» не повідомляло податковий орган про оскарження постанови суду першої інстанції, а ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду станом на 12.10.2012 на адресу ДПІ не надходила.

Особи, які беруть участь у справі у судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується відповідними розписками, а тому враховуючи те, що цю справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, апеляційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведено перевірку дотримання ТзОВ «Галичани» вимог пп. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України за період з 06.09.2011 по 27.08.2012, результати якої відображені в акті від 01.10.2012 № 349/15-2013/20825145.

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату самостійно визначеного грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість. Підставою проведення нарахування узгодженого податкового зобов'язання визначено податкове повідомлення-рішення від 01.08.2011 № 0001411630.

На підставі висновків зазначеного акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.10.2012 за № 0006811630/16872, яким до підприємства застосовано штрафні санкції в розмірі 1373,80 грн за затримку у 356 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 6869 грн. Штрафні санкції застосовані на підставі підпункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити, оскільки податкове повідомлення-рішення від 01.08.2011 № 0001411630 не було узгодженим, так як підприємство не погоджувалось з ним та оскаржило його спочатку в адміністративному, а потім в судовому порядку. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.02.2012 у справі № 2а-10750/11/1370 позивачеві було відмовлено в задоволенні позовних вимог, після чого 05.03.2012 року таке рішення суду ТОВ «Галичани» оскаржено у апеляційному порядку.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на таке.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналіз положень статті 126 Податкового кодексу свідчить, що обов'язковою умовою притягнення платника податків до відповідальності за порушення строків сплати суми грошового зобов'язання у вигляді штрафу є несплата саме узгодженої суми податкового зобов'язання.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів встановлений статтею 56 ПК України, відповідно до пункту 56.1 якої такі рішення можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 56.4 ст. 56 ПК України під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

У відповідності до підпункту 56.18 ст. 56 ПК України процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно акта перевірки від 01.10.2012 № 349/15-2013/20825145, штрафні санкції до позивача були застосовані податковим органом за порушення сплати суми узгодженого податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 01.08.2011 № 0001411630 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, вказане податкове зобов'язання не було узгодженим, оскільки підприємство не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, оскаржувало його у Львівському окружному адміністративному суді.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.02.2012 року у справі № 2а-10750/11/1370 позивачеві було відмовлено в задоволенні позовних вимог.

05.03.2012 ТОВ «Галичани» на вказану вище постанову подано апеляційну скаргу, за якою 16.03.2012 відкрито апеляційне провадження.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014, яка набрала законної сили з моменту проголошення, апеляційну скаргу ТОВ «Галичани» задоволено, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.02.2012 у справі № 2а-10750/11/1370 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Зокрема, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 01.08.2011 № 0001411630/18939.

З огляду на це, податкове зобов'язання, яке визначене податковим повідомленням-рішенням від 01.08.2011 № 0001411630, на час винесення рішення про застосування штрафних санкцій (12.10.2012), не було узгодженим, що виключає можливість застосування штрафних санкцій за несвоєчасність його сплати.

Відповідач не заперечує те, що йому було відомо про оскарження позивачем вказаного вище податкового повідомлення-рішення та те, що 05.03.2012 ним отримана копія постанови Львівського окружного адміністративного суду від 24.02.2012 у справі № 2а-10750/11/1370. Однак, він вказує на те, що на його адресу не надходила ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду щодо оскарження цієї постанови та ТОВ «Галичани» про це не повідомляло.

Проте, такі посилання апелянта не заслуговують на увагу, оскільки податковий орган, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій, повинен був з'ясувати обставини щодо узгодження податкового зобов'язання та не був позбавлений можливості звернутися до суду з заявою про надання інформації про набрання законної сили постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.02.2012 у справі № 2а-10750/11/1370. Однак, податковим органом цього зроблено не було, внаслідок чого прийнято незаконне податкове повідомлення-рішення.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно положень п. 56.5 ст. 56 ПК України обов'язок платника податків повідомляти контролюючий орган про оскарження податкового повідомлення-рішення, виникає тільки у разі подання скарги контролюючому органу вищого рівня. Положення Податкового кодексу України не передбачено обов'язку платника податків повідомляти податковий орган про подання апеляційної скарги на рішення адміністративного суду першої інстанції. Згідно ст. 190 КАС України таке повідомлення здійснюється апеляційним судом шляхом надіслання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження разом з копією апеляційної скарги.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки воно прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення та з порушенням податкового законодавства, а тому таке рішення має бути скасованим.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а тому підстав для скасування чи зміни оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року у справі № 2а-10769/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.Я. Качмар

В.В. Ніколін