Ухвала суду № 39815631, 15.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3965/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

15 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Кобаля М.І., Петрика І.Й. Чайка О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області та Військової частини 3041 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області до Військової частини 3041 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2013 року Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини 3041 в якому просило стягнути з відповідача заборгованість в сумі 324 585,76 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Військової частини 3041 на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 324 397,21 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, також подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Військова частина 3041 як платник страхових внесків перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області та є страхувальником в розумінні положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В березні-червні 2013 року витрати Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 працівникам відповідача, становили 324 585, 76 гривень, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: розрахунком фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників), а саме: розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за березень 2013 рік в загальній сумі - 81 146, 44 гривень, за квітень 2013 року - 81 146, 44 гривні, за травень 2013 року - 81 146, 44 гривень, за червень 2013 року - 81 146, 44 гривень.

Позивачем до розрахунку витрат на виплату і доставку пенсій за списком № 1 включено осіб, яким пенсії призначено до 1 січня 2004 року (до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») та осіб, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідачем відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно списку № 1 за березень-червень 2013 року в розмірі 324 585,76 грн. у строки, встановлені законодавством, не здійснено, а тому позивач просить стягнути суму заборгованості з відповідача в судовому порядку.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: працівники зайняті повний робочий день на роботах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць (пункт «а» ст. 13 Закону), за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «б» ст. 13 Закону) та інші (пункти «в» - «з» ст. 13 Закону).

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 01 січня 2004 року.

Відповідно до ч. 16 Прикінцевих положень вказаного Закону, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Згідно з пунктом «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, значеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статті 27, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що набрав чинності 01.01.2004, визначають розмір та порядок визначення пенсії за віком.

Таким чином, у абзаці третьому підпункту 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вказано на збереження порядку покриття витрат на пенсії, призначені за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням ст. ст. 27, 28 цього Закону, тобто після 01.01.2004, оскільки дія цього абзацу не може поширюватись на пенсії, що були призначені до набрання ним законної сили.

В абзаці четвертому підпункту 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чітко встановлений обов'язок підприємств та організацій з коштів, призначених на оплату праці, вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 - відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком.

Відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» постановою правління Пенсійного фонду від 19 грудня 2003 року № 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Згідно абзацу 3 пункту 6.1 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Застосована у абзаці 3 пункту 6.1 Інструкції № 21-1 конструкція «призначених та/або виплачених у 2004 році» відповідає змісту положення «починаючи з дня набрання чинності цим Законом», вжитому законодавцем в абзаці 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV, оскільки з дня набрання ним чинності (з 1 січня 2004 року), цей Закон встановлює загальний обов'язок всіх підприємств відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 з поетапним (щорічним) збільшенням частки відшкодування, без винятків і пільг.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що встановлюючи обов'язок підприємств та організацій вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, зокрема, призначених на пільгових умовах, Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не пов`язує обов`язок відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій з датою призначення пенсії.

Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що під час розгляду справи суд не дослідив повною мірою питання чорнобильців, тому що позивач не надав на огляд пенсійні справи осіб, зазначених в розрахунку, а суд їх не витребував, на цьому наголошувалось у суді. Відповідач вважає, що тільки пенсійні справи можуть підтвердили інформацію про статус осіб, які є в розрахунках - більшість з осіб, які вказані в розрахунку є ліквідаторами або постраждалими внаслідок чорнобильської катастрофи.

З урахуванням зазначеного, відповідач вказує, що фінансування витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, на користь осіб, яким пенсійний вік знижено як постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв'язку з таким зниженням має здійснюватись за рахунок коштів державного бюджету. Включення позивачем таких витрат до розрахунку з метою їх відшкодування за рахунок військової частини, є неправомірним та безпідставним.

Суд апеляційної інстанції з цього приводу зазначає наступне.

Абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV прямо передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 … до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Умови призначення пенсії за віком визначено статтею 26 Закону України № 1058-IV, згідно якої «особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років…». Винятків, які б передбачали зменшення пенсійного віку на підставі інших законодавчих актів, Закон України № 1058-IV не містить.

Норми Закону України № 1058-IV є спеціальними для відносин, що склались у системі пенсійного забезпечення. Так, у Законі України № 1058-IV прямо передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках, передбачених цим законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина 1 статті 5 Закону України № 1058-IV) та до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону (пункт 16 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV).

Разом із тим, статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено додаткове зниження пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Правила вирішення вказаної ситуації визначено пунктом 6.7 Інструкції № 21-1, згідно якого, фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, які призначені з додатковим зниженням пенсійного віку, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відшкодовуються протягом періоду цього додаткового зниження.

Періодом додаткового зниження пенсійного віку є різниця між загальним пенсійним віком, встановленим статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зниженим пенсійним віком, визначеним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином, витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, що були виплачені Пенсійним фондом України особам, які досягли зменшеного пенсійного віку, згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підлягають відшкодуванню підприємствами до досягнення такими особами загального пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки виплата пільгових пенсій не припиняється у зв'язку з набуттям особою права виходу на пенсію за зменшеним пенсійним віком.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, гр. ОСОБА_6 за червень 2013 року.

Як вбачається з розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до вказаного розрахунку включено осіб, зокрема, гр. ОСОБА_6 - сума витрат становить 188, 55 грн.

Суми витрат по зазначеній особі, включені позивачем у червень 2013 року.

Однак, вказана особа досягла пенсійного віку 21.05.2013 року, що також відображено у графі 4 розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пенсій.

З огляду на зазначене, у відповідача відсутній обов'язок відшкодовувати витрати на виплату і доставку пенсій даній особі за червень 2013 року у розмірі 188, 55 гривень, оскільки фактичні витрати на виплату і доставку пенсій такій особі в силу закону здійснюються за рахунок державного бюджету.

Таким чином, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо стягнення з військової частини 3041 на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області заборгованості в розмірі 324 397,21 грн. (324 585,76 грн. - 188,55 грн.), оскільки чинним законом визначено обов'язок підприємств та організацій відшкодовувати витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, а відтак адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області та Військової частини 3041 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк М.І. Кобаль І.Й. Петрик

Повний текст ухвали складено та підписано - 18.07.2014

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Кобаль М.І.

Петрик І.Й.