Постанова № 39815108, 16.07.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2014 року Справа № 904/21/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Орєшкіної Е.В. (доповідач)

суддів: Пруднікова В.В., Широбокової Л.П.,

секретар судового засідання: Валяр М.Г.,

представники сторін:

від відповідача-1: Шляєв І.В., представник, довіреність №84 від 01.01.2014 року;

від позивача та відповідача -2 представники у судове засідання не з'явились.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2014 року у справі №904/21/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод", АР Крим, м.Красноперекопськ

до відповідача-1: державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ

відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", Луганська область, м.Ровеньки

про стягнення 17 0420 грн. 06 коп.

В С Т А Н О В И В:

В січні 2014 року публічне акціонерне товариство "Кримський содовий завод" (надалі - ПАТ "Кримський содовий завод") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з державного підприємства "Придніпровська залізниця" (надалі - ДП "Придніпровська залізниця") на свою користь 17 042 грн. 06 коп. вартості нестачі вантажу та 1 720 грн. 50 коп. понесених витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2014 року до участі у справі №904/21/14 в якості відповідача-2 залучено товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" (надалі - ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит").

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2014 року у справі №904/21/14 (суддя Кеся Н.Б.) позов задоволено частково; з ДП "Придніпровська залізниця" на користь ПАТ "Кримський содовий завод" стягнуто 7 773 грн. 60 коп. вартості нестачі вантажу та 784 грн. 80 коп. судового збору; з ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" на користь ПАТ "Кримський содовий завод" стягнуто 8 384 грн. 04 коп. вартості нестачі вантажу та 846 грн. 42 коп. судового збору; в частині стягнення з ДП "Придніпровська залізниця" вартості нестачі вантажу на суму 884 грн. 42 коп. в позові відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд в частині стягнення вартості недостачі вантажу в сумі 8 384 грн. 04 коп. та витрат по сплаті судового збору в сумі 846 грн. 42 коп. з ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" його скасувати, прийняти нове рішення, яким звільнити відповідача-2 від відповідальності за виявлений факт недостачі спірного вантажу.

Апелянт на виклик суду двічі не з'явився, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином (а.с.135, 155).

Позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з заявою, якою просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду - без змін.

Відповідач-1 проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд в її задоволенні відмовити, рішення суду першої інстанції переглянути в повному обсязі, вважає, що збитки позивача підлягають покладенню на вантажовідправника (відповідача-2).

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутнього в судових засіданнях представника відповідача-1, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт", Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами законодавства України.

Ст.307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст.908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлює, що нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту та комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статут залізниць України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 року із змінами та доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України №1510 від 11.10.2002 року та № 1973 від 25.12.2002 року (надалі - Статут залізниць України), визначає обов'язки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до п.1 ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (п.п.1, 2, 3 ст.909 Цивільного кодексу України)).

Накладна, у відповідності із ст.6 Статуту залізниць України, це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

За договором залізничного перевезення вантажу, згідно ч.1 ст.22 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється відправниками та одержувачами (ч.1 ст.30 Статуту залізниць України).

Під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса (ч.1 ст.37 Статуту залізниць України).

Згідно ст.920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами (ст.105 Статуту залізниць України).

Як вбачається з матеріалів між товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ТРЕЙДІНГ" (надалі - ТОВ "ДТЕК ТРЕЙДІНГ") (постачальник) та ПАТ "Кримський содовий завод" (покупець) укладений договір №4600006225 від 27.12.2012 року, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти і оплатити вугільну продукцію по марочному складу, цінам та в кількості, зазначеними у відповідних специфікаціях до договору (п.1.1 договору).

Специфікацією №3 від 28.06.2013 року до договору №4600006225 від 27.12.2012 року, його сторони домовилися про поставку вугілля марки «АК 50/100» у кількості 16 500 тонн загальною вартістю 22 176 000 грн. з ПДВ. Строк поставки: липень 2013 року - 29.09.2013 року. Вантажовідправник вугілля: ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит".

Згідно п. 2.1 договору вугілля постачається на умовах "FCA - станція відправлення" згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" у редакції 2000 року, з урахуванням умов, положень і приміток, наявних у цьому договорі.

Датою поставки вугілля вважається дата календарного штемпеля залізничної станції відправлення на залізничній накладній, що посвідчує приймання вантажу до перевезення. Сторони обумовили, що усі ризики (втрата або пошкодження вугілля (його частини)), постачаємого по договору, переходить від постачальника до покупця з моменту (дати) поставки вугілля (його частини) (п. 2.3 договору).

Ціна вугілля визначена на базисних умовах поставки, передбачених договором і вказується сторонами у відповідних специфікаціях до нього (п.3.1 договору).

Ціна підлягає коригуванню за зольністю та вологістю на процент скидки/приплати відповідно до вимог п.3.3 договору.

Базова ціна 1т. вугілля за період: липень 2013 року - 29.09.2013 року складає 1 120 грн. без ПДВ (п.1 специфікації №3 від 28.06.2013 року до договору №4600006225 від 27.12.2012 року).

19.08.2013 року ТОВ " ДТЕК Ровенькиантрацит" здало для перевезення на станції Фащевка Донецької залізниці у вагонах №№52586773, 56958606, 55020929, 56925688 вантаж - антрацит марки АК 50/100 мм. для доставки його одержувачу - ПАТ "Кримський содовий завод", станція призначення - Красноперекопськ Придніпровської залізниці, що підтверджується залізничною накладною №51215903 (а.с. 17).

Згідно ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

25.08.2013 року на станції Красноперекопськ Придніпровської залізниці вантаж виданий одержувачу зі складенням комерційних актів АА №047804/12, АА №047805/13, АА №047806/14, АА №047807/15 (а.с.19-22) та акту загальної форми від 25.08.2013 року (а.с. 18).

В комерційних актах АА №047804/12 та АА №047805/13 зазначено, що нестача у вагоні №52586773 склала 4 300 кг., у вагоні №56958606 - 4 800 кг. Протікання, поглиблень немає, люки, двері зачинені. За документом вантаж маркований двома паралельними смужками вапна. У графі найменування вантажу зазначено "завантаження нижче бортів", розміри не вказані. Вантаж прибув у технічно справному вагоні. Відсутній вантаж у вагонах вміститися міг. При повторному переважуванні комісією результати не змінилися.

В комерційних актах АА №047806/14, АА №047807/15 вказано, що нестача у вагоні у вагоні №55020929 склала 4 800кг., у вагоні №56925688 - 4 100кг. Протікання, поглиблень немає, люки, двері зачинені. Маркування не порушено. За документом вантаж маркований двома паралельними смужками вапна. У графі найменування вантажу зазначено "завантаження нижче бортів", розміри не вказані. Вантаж прибув у технічно справному вагоні. Відсутній вантаж у вагонах вміститися міг. При повторному переважуванні комісією результати не змінилися.

ПАТ "Кримський содовий завод" розраховує вартість нестачі спірного вантажу з урахуванням природної втрати ваги - 2% (вантаж зданий у вологому стані) відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №862/5083. До стягнення пред'явлено 17 042 грн. 06 коп.

Згідно ст.924 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст.314 Господарського кодексу України, ст.ст.113, 114 Статуту залізниць України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти, сталося не з його вини.

Відповідно до ст.111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Згідно ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право (не зобов'язана) перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Придатність вагона чи контейнера для перевезення вантажу у комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами.

В комерційних актах АА №047804/12 та АА №047805/13 щодо вагонів №52586773, №56958606 зазначається, що згідно з документами вантаж маркірований, але дані про його наявність у будь-якому вигляді (пошкодженому або непошкодженому) в акті відсутні, в зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов висновку, що при складанні вищезазначених актів працівники залізниці не виявили обставин, які звільняють залізницю від відповідальності, внаслідок чого збитки позивача в сумі 7 773 грн. 60 коп. віднесено на відповідача-1.

Але при цьому суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що комерційні акти АА №047804/12 та АА №047805/13 складені на додаток до комерційного акту ст.Дебальцеве-Сортувальна Донецької залізниці БН №722289/404 від 21.08.2013 року. У вказаному акті, зокрема, зазначено, що спірні вагони прибули на ст.Дебальцеве-Сортувальна в комерційному відношенні справні, маркування не порушене, вага у вагонах №52586773, №56958606 менша за зазначену у перевізному документі на 4 300 кг. та 4 800 кг. відповідно. Саме з такою різницею вагони були видані одержувачу. З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що збитки в сумі 8 658 грн. 02 коп., розраховані за ціною вугілля, вказаного у рахунку №2208-21 від 22.08.2013 року, підлягають стягненню з відповідача-2.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що збитки у зв'язку з виявленою нестачею у вагонах №55020929 та №56925688 в сумі 8 384 грн. 04 коп. підлягають покладенню на відповідача-2, оскільки комерційними актами АА №047806/14, АА №047807/15 засвідчені ті обставини, що маркування в вагонах не порушено, тобто під час перевезення залізниця забезпечила збереженість вантажу, а нестача стала наслідком невірного зазначення відомостей вантажовідправником у залізничну накладну або недовантаження вугілля відповідачем-2.

Посилання апелянта на ті обставини, що під час перевезення вантажу відбулося його розкрадання, про що було повідомлено ЛВ ГУУМВС України в Донецькій області на ст. Дебальцево, та в провадженні СВ ЛВ на ст. Дебальцево УМВС України Донецькій залізниці знаходиться матеріал досудового розслідування, внесений до ЄРДР №12013050910000505 від 20.08.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України за фактом невідповідності маркування вантажу, колегія суддів прийняти до уваги не може, оскільки, як правильно зазначено в оскаржуваному рішенні, про наявність відповідної кримінальної справи в суді загальної юрисдикції на момент розгляду даної справи доказів не надано.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2014 року у справі №904/21/14 скасувати частково, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції.

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" на користь публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод" 17 042 грн. 06 коп. вартості недостачі вантажу та 1 720 грн. 50 коп. судового збору за подання позову до господарського суду.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати наказ відповідно до ст.ст.116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

Припинити стягнення за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2014 року у справі №904/21/14.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя В.В. Прудніков

Суддя Л.П. Широбокова

(Повний текст постанови складено 17.07.2014 р.)