Рішення № 39815107, 15.07.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2014 р.Справа № 922/2677/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Лук'яненко Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" м. Харків до ВЧ А-4104 м. Чугуїв про стягнення коштів за участю представників сторін:

від позивача: Каплун К.О. (дов. № 2202 від 16.01.2014 року);

від відповідача: Маяцька Т.Г. (дов. № 148/9/18/5 від 08.01.2014 року).

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" м. Харків (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області із позовом до Військової частинои А-4104 (відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі - 3179,18 грн., з якихзаборгованість з орендної плати у розмірі - 2789,40 грн., 3% річних у розмірі - 25,33грн., пеня у розмірі - 126,23 грн., інфляційні втрати - 238,22 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі - 1 827 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням зобов'язань за договором договором оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) № 115-09 від 01.06.2013 року та договором оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) №201-09 від 29.04.2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.07.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.07.2014 року.15.07.2014 року представник відповідача через канцелярію суду надав клопотання про долучення до матеріалів справи довіреності на представника та відзив на позовну заяву у якому зазначає що сума заборгованості згідно договору оренди нерухомого майна № 115-19 від 01.06.2013 року по орендній платі - склалася у зв'язку із несвоєчасним фінансування Міністерства оборони, тому військова частина А4104 позовну заяву публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" визнає у повному обсязі.

15.07.2014 року представник позивача у судовому засіданні надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Суд визнав можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 15.07.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Господарський суд, розглянувши доводи позовної заяви, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін встановив наступне.

01 червня 2013 року між позивачем - ПАТ "Укртелеком" (орендодавцем) та відповідачем - Військовою частиною А-4104 (орендарем) було укладено Договір оренди нерухомого майна товариства № 115-19 (далі - Договір № 115-19 від 01.06.13р.), відповідно до умов якого орендодавець (позивач) прийняв на себе зобов'язання передати, а орендар (відповідач) прийняти у строкове платне користування частину нежитлового приміщення, що є власністю орендодавця та розташоване на 3-му поверсі триповерхового будинку № 118 по вул. Харківській в м. Чугуєві Харківської області загальною площею 1 кв.м. технологічних приміщень для розміщення технологічного обладнання зв'язку (п. 1.1 Договору).

Пунктом 3.6. Договору № 115-19 від 01.06.13р. сторони погодили, що орендна плата перераховується орендарем (відповідачем) в безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною.

Відповідно до п. 6.1.3. вищенаведеного Договору № 115-19 від 01.06.13р., орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені договором.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи Акту приймання-передачі майна № 56, позивач, на виконання прийнятих на себе зобов'язань, 01 червня 2014 року передав, а відповідач прийняв відповідно до умов Договору № 115-19 від 01.06.13р. у будинку № 118 по вул. Харківській в м. Чугуєві Харківської області частину нежитлового приміщення площею 1 кв.м. технологічних приміщень для розміщення технологічного обладнання зв'язку (а.с. 24).

Окрім того, 29 квітня 2014 року між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) було укладено Договір оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) № 201-19/32 (далі - Договір 201-19/32 від 29.04.14р.), відповідно до умов якого позивач (орендодавець) прийняв на себе зобов'язання передати, а відповідач (орендар) прийняти у строкове платне користування частину нежитлового приміщення, розташованого на 3 поверсі триповерхового будинку № 118 по вул. Харківській в м. Чугуєві Харківської області, загальною площею 1 кв. м. технологічних приміщень для розміщення технологічного обладнання зв'язку.

З огляду на умови пункту 12.1 вищенаведеного Договору № 201-19/32 від 29.04.14 року, сторони погодили, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 30.04.2014 р. Керуючись п. З ст. 631 Цивільного Кодексу, сторони домовилися, що умови цього договору поширюються на відносини між ними, які виникли до його укладення, а саме з 01.01.2014 р.

Пунктом 3.6. Договору № 201-19/32 від 29.04.14р. сторони погодили умови та порядок здійснення відповідачем (орендарем) розрахунків, так, зокрема, орендна плата перераховується відповідачем не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються позивачем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим.

З огляду на умови пункту 6.1.3. Договору № 201-19/32 від 29.04.14р. відповідач прийняв на себе зобов'язання своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі.

З наявного в матеріалах справи Акту приймання-передачі майна вбачається, що позивач, на виконання прийнятих на себе зобов'язань, 30 квітня 2014 року передав, а відповідач прийняв відповідно до умов Договору № 201-19/32 від 29.04.2014 року у будинку № 118 по вул. Харківській в м. Чугуєві Харківської області частину нежитлового приміщення площею 1 кв.м. технологічних приміщень для розміщення технологічного обладнання зв'язку (а.с. 30), проте відповідач (орендар), в порушення умов вищевказаних Договорів, розрахунки з позивачем (орендодавцем) проводив несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого, у останнього утворилась заборгованість за Договором № 115-19 від 01.06.2013 року за грудень 2013 року в розмірі 557,88 грн., а також за Договором № 201-19/32 від 29.04.2014 року за період з січня 2014р. по квітень 2014р. в розмірі 2231,52 грн.

Таким чином, загальна сума заявленої до стягнення заборгованості складає 2789,40 грн.

З огляду на вищенаведене, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за вищевказаними Договорами в частині своєчасного та повного внесення орендної плати, що є порушенням погоджених сторонами пунктів 3.6., 6.1.3. Договорів: № 115-19 від 01.06.2013 року та № 201-19/32 від 29.04.14 року.

Відповідач під час розгляду справи заявлені позовні вимоги визнав, наявну перед позивачем заборгованість обґрунтовує несвоєчасним фінансуванням Міністерства оборони України, що позбавило можливості відповідача своєчасно розрахуватись із позивачем.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, на момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи № 922/2677/14 відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно з п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріали справи № 922/2677/14 свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до вимог частин 1, 5 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на вищевикладене та враховуючи приписи ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами Договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 2789,40 грн. заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи, такою, що не спростована відповідачем та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім того, позивачем пред'явлено до стягнення пеню в розмірі 126,23 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 230 ГК України, у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 8.2 Договорів № 115-19 від 01.06.13р. та № 201-19/32 від 29.04.14р. сторони передбачили, що у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлена договором або законом, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання повинно бути виконано.

Судом перевірено правильність нарахування позивачем суми пені та встановлено, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з дотримання вимог ст. 232 ГПК України та не перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ. Тому суд приходить до висновку, що пеня нарахована позивачем в розмірі 126,23 грн. підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 25,33грн. за весь час прострочення виконання зобов`язання та інфляційні витрати в сумі 238,22 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши надані позивачем нарахування 3 % річних в розмірі 25,33 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 238,22 грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Наведені обставини є підставою для повного задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, витрати по сплаті судового збору покладаються при задоволенні позову - на відповідача. Таким чином, судовий збір в розмірі 1827,00 грн. за вимоги майнового характеру спору в даному разі, покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19,124,129 Конституції України, статтями 526, 530, 610, 611, 625, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 11, 12, 22, 32, 33, 38, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обзсязі.

Стягнути з Військової частини А-4104, 63501, Харківська область, м/р Авіатор (п/р 35215002000298 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 07785381) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", 61002, м. Харків, вул. Іванова, 7/9 (р/р 26009442935, в ХОД АТ "Райфайзен банк Аваль" МФО 380805, код ЄДРПОУ 25614660)- 2789 (дві тисячі сімсот вісімдесят дев"ять) грн. 40 коп. - заборгованості по орендній платі; 126 (сто двадцять шість) грн. 23 коп. - пені; 238 (двісті тридцять вісім) грн. 22 ком. - інфляційних, 25 (двадцять п"ять) грн. 33 коп. - 3 % річних, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області.

Повний текст рішення складено 18.07.2014 року

Суддя О.О. Ємельянова