Постанова № 39814956, 15.07.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2014 року Справа № 904/1483/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач),

суддів: Герасименко І.М., Орєшкіної Е.В.,

при секретарі судового засідання: Литвин А.П.,

представники сторін у судове засідання не з’явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова Група “ЛІДЕР ПЛЮС” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2014р. по справі №904/1483/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “НІАН”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова Група “ЛІДЕР ПЛЮС”, м.Дніпропетровськ

про стягнення 132 674, 32 грн.

ВСТАНОВИВ:

В березні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю “НІАН” (далі ТОВ “НІАН”) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова Група “ЛІДЕР ПЛЮС” (далі ТОВ “Торгова Група “ЛІДЕР ПЛЮС”) про стягнення 132 674, 32 грн. основного боргу за договором №014/12 від 19.01.2012р. та витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2014р. по справі №904/1483/14 (суддя Кеся Н.Б.) позов задоволено.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин неналежного виконання відповідачем умов договору №014/12 від 19.01.2012р. в частині оплати поставленої за цим договором продукції.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ “Торгова Група “ЛІДЕР ПЛЮС” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2014р. по справі №904/1483/14 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ “НІАН” відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що точну суму заборгованості відповідача перед позивачем судом встановлено не було, оскільки на дату розгляду спору сторони звірку взаємних розрахунків не проводили; відповідач як суб’єкт господарської діяльності веде свою діяльність через відокремлений підрозділ, розташований по вул. Кубанській, 22-Д у м.Сімферополі, який самостійно здійснює оплату поставленого товару на розрахункові рахунки контрагентів відповідача, і за інформацією відповідача вищезазначеним відокремленим підрозділом здійснене часткове погашення позивачу суми боргу, що є предметом даного спору, однак точну суму, що була відшкодована позивачу, відповідачу встановити не вдається, а позивачем не надано документів, які б підтверджували факт здійснення погашення заборгованості відокремленим підрозділом відповідача.

В апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про витребування у відокремленого підрозділу ТОВ “Торгова Група “ЛІДЕР ПЛЮС”, розташованого по вул. Кубанській, 22-Д у м. Сімферополі, інформації щодо здійснення платежів та повернення товару на погашення заборгованості ТОВ “Торгова Група “ЛІДЕР ПЛЮС” перед ТОВ “НІАН”.

В відзиві на апеляційну скаргу ТОВ “НІАН” просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2014р. по справі №904/1483/14 залишити без змін, в задоволенні апеляційної скарги ТОВ “Торгова Група “ЛІДЕР ПЛЮС” відмовити в повному обсязі.

Представники сторін у судове засідання не з’явились, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином (а.с.83-84). Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

19.01.2012р. між ТОВ “НІАН” (постачальник) та ТОВ “Торгова Група “ЛІДЕР ПЛЮС” (покупець) укладений договір №014/12, за умовами якого постачальник зобов’язується поставити та передати у власність (повне господарське відання) покупця товар, а покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Весь поставлений покупцю постачальником товар вважається поставлений на умовах даного договору, якщо інше не зазначено в документах (п.1.1. договору).

В п. 4.1., п. 4.2. договору сторони погодили, що ціна на товар визначається постачальником в національній валюті України та вказується в накладних, які підписуються сторонами; загальна сума даного договору складає суму вартості товару, поставленого під час дії договору; оплата товару здійснюється в національній валюті України.

За п. 5.1., п. 5.3. договору, товар, який є предметом даного договору, поставляється згідно заявкам покупця в строк до 3-х днів з дня розміщення заявки; товар, який поставляється по даному договору, вважається поставленим на умовах DDP в редакції “Інкотермс” 2000 року.

Покупець сплачує постачальнику 100% за поставлений йому товар протягом 10 календарних днів, починаючи з дати поставки товару (п. 6.2. договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 19.12.2012р.; у випадку, якщо за 30 календарних днів жодна із сторін не попередить про розірвання договору, договір вважається продовженим на наступний календарний рік (п. 10.1., п. 10.2. договору).

Доказів припинення дії договору сторонами не надано.

ТОВ “НІАН” на виконання умов договору поставило ТОВ “Торгова Група “ЛІДЕР ПЛЮС” товар на загальну суму 355 233, 58 грн. за видатковими накладними: №РН-19132 від 28.11.2013р. на суму 199 733, 76 грн., №РН-19133 від 28.11.2013р. на суму 26 099, 98 грн., №РН-20386 від 18.12.2013р. на суму 129 399, 84 грн., що підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково в розмірі 222 559, 26 грн., що підтверджується довідкою банку про оплату №319 від 24.02.2014р.

Докази оплати ТОВ “Торгова Група “ЛІДЕР ПЛЮС” заборгованості в сумі 132 674, 32 грн. суду не надані, в матеріалах справи відсутні.

В акті звірки взаєморозрахунків, підписаному представниками сторін та завіреному печатками підприємств, борг ТОВ “Торгова Група “ЛІДЕР ПЛЮС” визначено в розмірі 132 674, 32грн.

Відповідно ч. 1, ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи порушення відповідачем умов договору №014/12 від 19.01.2012р. в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару та ненадання ним доказів, які б спростовували таке порушення, господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи скаржника про те, що при розгляді справи господарським судом не було встановлено точної суми заборгованості визнані колегією суддів безпідставними, оскільки в порядку, передбаченому ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини щодо суми заборгованості, пред'явленої до стягнення, скаржником не спростовані, належні докази, які б спростовували ці обставини, у тому числі, платіжні документи, виписки банківської установи, накладні на повернення товару скаржником не надані, контррозрахунок суми заборгованості в матеріалах справи відсутній.

Щодо клопотання скаржника про витребування у відокремленого підрозділу ТОВ “Торгова Група “ЛІДЕР ПЛЮС”, розташованого по вул. Кубанській, 22-Д у м. Сімферополі, інформації щодо здійснення платежів та повернення товару на погашення заборгованості, а також посилання на можливість оплати вартості товару відокремленим підрозділом, то клопотання скаржника задоволенню не підлягає, а наведені доводи колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки: по-перше, укладеним сторонами договором №014/12 від 19.01.2012р. чітко визначено, що покупцем, який зобов’язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору, є ТОВ “Торгова Група “ЛІДЕР ПЛЮС”; по-друге, у видаткових накладних по спірних поставках пунктом доставки визначено “м. Дніпропетровськ, вул. Кільченська, 5”; по-третє, згідно п. 5.1 договору скаржником не надані докази направлення позивачу заявок щодо поставки товару за пунктом розвантаження по місцезнаходженню відокремленого підрозділу.

Договором №014/12 від 19.01.2012р. саме ТОВ “Торгова Група “ЛІДЕР ПЛЮС” визначено як особу, на яку покладено обов'язок по оплаті товару, у зв'язку з чим названа юридична особа і є відповідальною за належне виконання зобов'язань за договором, інший спосіб розрахунків сторонами не узгоджено.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова Група “ЛІДЕР ПЛЮС”, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2014р. по справі №904/1483/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя І.М. Герасименко

Суддя Е.В. Орєшкіна

(Повний текст постанови складений 17.07.2014р.)