Постанова № 39814941, 17.07.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2014 року Справа № 904/2422/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів: Євстигнеєва О.С., Кощеєва І.М.

секретар судового засідання : Назаренко С.Г.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОВАЖМАШ» м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014р. у справі № 904/2422/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРОТРЕЙД» м. Макіївка Донецька обл.

до: Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОВАЖМАШ» м. Дніпропетровськ

про стягнення 49 771,87 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 10.06.2014 р. у справі № 904/2422/14 (суддя Кеся Н.Б.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРОТРЕЙД» м. Макіївка Донецька обл. до Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОВАЖМАШ» м. Дніпропетровськ про стягнення 49 771,87 грн.

Вказаним рішенням стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" м. Дніпропетровськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Феротрейд" Донецька область, м. Макіївка суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції у розмірі 47741,70 грн., три відсотка річних у розмірі 157,72 грн., пеню у розмірі 1872,45 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827,00 грн.

Відповідач не погодився з вказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, зменшивши розмір штрафних санкцій.

Скаржник вважає оскаржуване рішення необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм процесуального та матеріального права, з наступних підстав.

Відповідач вказує у скарзі, що скрутне фінансове становище в металургійній промисловості, спричинене кризою мирової та вітчизняної економіки, зробило неможливим своєчасне виконання умов договору № 61/289 від 21.11.2013 р.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

Крім того, скаржник зазначає у скарзі, що не мав можливості надати відзив, вчасно з`явитись у судове засідання та надати витребувані судом матеріали у зв`язку з відсутністю належного повідомлення про дату та час розгляду справи, що позбавило його права на врегулювання договірних зобов`язань в добровільному порядку, а також скаржник вважає, що суд порушив надане відповідачу право статтею 69 ГПК України.

14.07.2014 р. відповідач надав заяву про відкладення розгляду справи, у зв`язку з можливістю врегулювання даного спору.

Колегія суддів клопотання відповідача залишила без задоволення, так як, відповідно до вимог ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що відповідач був повідомлений про дату розгляду справи належним чином, в судовому засіданні 08.05.14 р. був присутній та надав відзив на позовну заяву, саме за клопотанням відповідача було оголошено перерву до 10.06.14 р., а тому доводи відповідача вважає необґрунтованими.

Позивач вказує у відзиві, що апелянт не проявив ініціативи щодо врегулювання договірних зобов`язань в добровільному порядку, і станом на 08.07.14 р. заборгованість у розмірі 47 362,80 грн. не сплатив.

Крім того, позивач надав клопотання розглянути справу у відсутності свого представника.

В судовому засіданні оголошено постанову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Феротрейд" (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш" (Покупець) укладений договір поставки № 61/289 від 21.11.2013 р.

Відповідно до умов п.1.1 Договору Постачальник зобов'язався в порядку і терміни, встановленні цим Договором, передати у власність Покупцеві продукцію, в певній кількості, відповідної якості і по цінах, що вказані в специфікаціях, а Покупець зобов'язується прийняти продукцію і сплатити її на умовах, визначених у цьому Договорі.

Кількість асортимент та ціни продукції, що поставляється, вказуються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору. Специфікації оформляються на кожну партію продукції, що поставляється (п.1.2 Договору).

Загальна кількість продукції, що постачається за даним договором, визначається як наростаюча кількість по всіх поставках, проведених згідно оформлених специфікацій і накладних (п.1.3 Договору).

Загальна сума цього Договору визначається як наростаюча сума по всіх поставках, проведених протягом всього терміну дії цього Договору (п.2.1 Договору).

Ціни на продукцію, що постачається за даним Договором, можуть бути змінені за погодженням Сторін. Постачальник повинен погоджувати нову ціну з Покупцем за 3 дні до постачання (п.2.2 Договору).

Покупець розраховується за продукцію згідно умов, що вказуються в специфікаціях (п.3.1 Договору).

Оплата проводиться в національній валюті України. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з банківського рахунку Покупця (п.3.2 Договору).

Термін постачання протягом 3 календарних днів після перерахування передплати або надання заявки (п.4.1 Договору).

Договору діє до 31.12.2014 р. (п. 11.1 Договору).

На виконання умов договору була складена та підписана специфікація №1 від 21.11.2013р. (а.с. 16) якою визначено, що має бути поставлено феротитан ФТі-35 ГОСТ 4761-91 кл.кр.2,3 у кількості 6,0 тон, по ціні 14500,00 грн. без ПДВ, загальна вартість якого становить 87000,00 грн. З урахуванням суми ПДВ 20% - 17400,00 грн., сума поставки по специфікації №1 від 21.11.2013р. становить 104400,00 грн. Оплата поставленої продукції має здійснюватися не пізніше 20 календарних днів з дати поставки.

22.11.2013 року позивач відвантажив відповідачу продукцію - феротитан ФТі-35С7 у кількості 6 тон по ціні 14500,00 грн. на загальну суму 104400,00 грн., з урахуванням ПДВ, доказом чого є товарно-транспортна накладна №17 від 22.11.2013р. та довіреність на отримання цінностей № 6982 від 22.11.2013р., яка видана відповідачем на ім'я Галеницької С.Б. (а.с. 17, 18).

Продукція у кількості 3,285 тон загальною сумою 57032,20 грн. була повернута позивачу, оскільки 25.11.2013 р. відповідачем частина продукції була забракована на повернута.

Таким чином, 22.11.2013 р. фактично було поставлено продукції у кількості 2,722 тон по ціні 14500,00 грн., що становить 39469,00 грн. з урахуванням ПДВ 20%, загальна вартість поставки становить 47362,80 грн., що підтверджується видатковою накладною №00000151 від 22.11.2013 року, яка підписана сторонами за договором (а.с. 20).

Пунктом 2 специфікації №1 від 21.11.2013р. встановлено, що оплата поставленої партії продукції здійснюється не пізніше 20 календарних днів з дати поставки.

Відповідач свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті отриманої продукції не здійснив, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 47362,80 грн. основного боргу за поставлений на його адресу феротитан ФТі-35С7.

Позивач направляв на адресу відповідача акт звірки розрахунків від 01.04.2014р. (а.с. 24), який з боку відповідача не підписано.

Пунктом 7.4 договору встановлено, що за невчасну сплату поставленої продукції, Покупець сплачує Постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування, від суми несплаченої в строк продукції за кожний день прострочення .

Згідно з розрахунком Позивача сума пені складає 1872,45 грн., яка нарахована за період з 13.12.13р. по 03.04.14р. Сума пені розрахована на суму боргу з правильним визначенням періоду прострочення та правильним застосуванням розміру облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки.

На підставі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу суму 157,72 грн. 3% річних за період з 13.12.2013р. по 03.04.2014р. та 378,90 грн. індексу інфляції за той же період. Нараховані Позивачем 3% річних та індекс інфляції відповідають вимогам чинного законодавства.

З метою досудового врегулювання спору Позивач направив на адресу Відповідача претензію вих.№18 від 04.02.14р. про сплату заборгованості, яка останнім отримана 10.02.14р. та залишена без відповіді та задоволення (а.с. 22, 23).

Відповідач доказів погашення заборгованості не надав.

Правовідносини сторін ґрунтуються на договорі поставки, який регулюється статтями 264-271 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1 і 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

В силу ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У зв'язку з тим, що матеріалами справи підтверджено факт поставки, проти чого відповідач не заперечує, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно повністю задовольнив позовні вимоги і відмовив відповідачу у зменшенні штрафних санкцій через незначний розмір цих санкцій у порівнянні із сумою основного борг

На підстав викладеного, керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОВАЖМАШ» м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014 р. у справі № 904/2422/14 залишити без змін.

Головуючий суддя Р.М. Бахмат

Судді: О.С. Євстигнеєв

І.М. Кощеєв