Рішення № 39814363, 08.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7382/14 08.07.14

За позовомПриватного акціонерного товариства «Інститут паперу» До Фонду державного майна України Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна казначейська служба України Простягнення 569 600 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача - Єловікова В.В., представник за довіреністю;

Від відповідача - Васильківська В.Є., представник за довіреністю;

Від третьої особи - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь заборгованість по договору №42 від 22.01.2013р. у розмірі 569 600,00 грн.

Ухвалою суду від 24.06.2014р. залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державну казначейську службу України. Також, вказаною ухвалою продовжено строк розгляду справи за клопотанням позивача на підставі ст. 69 ГПК України.

Відповідач проти позову заперечив у поданому до суду відзиві на позовну заяву з тих підстав, що відповідач є бюджетною установою, що повністю фінансується за рахунок державного бюджету і є неприбутковою, бере бюджетні зобов'язання (укладає договори, придбає послуги) та здійснює платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами (п.п. 6,7,8,12, ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України).

Відповідач стверджує, що сторони у Договорі дійшли згоди щодо порядку здійснення розрахунків за надані послуги, а саме: Фонд проводить оплату за надані послуги протягом 10 робочих днів з дати підписання Сторонами акта приймання - передачі наданих послуг при наявності бюджетного фінансування. У разі відсутності фінансування з Державного бюджету України, Фонд не несе відповідальності за прострочення оплати, але зобов'язується оплатити надані послуги відразу після надходження відповідного фінансування з Державного бюджету. України ( пункти 4.1, 4.5,4.6 Договору).

Вказані умови, на думку Відповідача, повністю відповідають положенням ч.1 ст.530 ЦК України, згідно з якими зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2013 року між Приватним акціонерним товариством «Інститут паперу» (Позивачем) та Фондом державного майна України (Відповідачем) було укладено договір №42 оренди нерухомого майна.

Відповідно до положень п.1.1 договору позивач зобов'язався у 2013 році надати Фонду державного майна України послуги зі здавання під найм власної нерухомості

(орендна службових приміщень для працівників центрального апарату Фонду державного майна України), а Орендар (Відповідач) зобов'язався прийняти і оплатити зазначені послуги.

Об'єктом оренди за вищевказаними Договором стали нежилі приміщення (кімнати №601,612,613,616,617,618,619,621а,б,в,г,д,е,ж) загальною площею 638,8кв.м, розташовані в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Кутузова,буд.18/7.

Строк дії Договору оренди за погодженням сторін становив - до 31.12.2013р.

Згідно з п. 3.1 договору загальна ціна договору оренди становить 1 968 000,00 грн. в тому числі ПДВ (відповідно до підпункту 197.1.22 статті 197 Податкового кодексу України).

Розмір місячної орендної плати та порядок розрахунків було визначено сторонами у розділі ІУ Договору.

Відповідно до п. 4.5 договору розрахунки здійснюються через Державну казначейську службу України.

У разі відсутності фінансування з Державного бюджету України Орендар не несе відповідальності за прострочення оплати, але зобов'язується оплатити надані послуги відразу після надходження відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунок за Договором повинен проводитися наступним чином: Орендар перераховує щомісяця оплату за надані послуги протягом 10 робочих днів з дати підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг при наявності бюджетного фінансування.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що розмір місячної орендної плати становить 89 000,00грн.

27.02.2014р. між сторонами був підписаний Додатковий Договір №59 до Договору оренди 42 від 22.01.2013р.

В п.1 вказаного Додаткового Договору передбачалося, що ціна Договору у 2014р., до проведення процедури закупівлі, дорівнюватиме 20 відсотків від суми, визначеної у 2013р. у Договорі. Пунктом 2 Додаткового договору встановлювалося, що послуги за додатковим договором надаються з 01.01.2014р.. В п.3 даного Додаткового Договору вказувалося, що вартість послуг за цим Додатковим договором становить 213 600,00грн в т.ч. ПДВ-35 600,00грн..

Позивач свої обов'язки за Договором оренди виконав належним чином, а саме: надав Відповідачу послуги з оренди приміщення, а останній прийняв надані йому послуги без жодних зауважень, що підтверджується підписаними обома сторонами Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за вересень,жовтень, листопад, грудень місяці 2013р. та січень,лютий,березень місяці 2014р. на суму 569 600,00 грн.

Натомість Відповідач, в порушення умов Договору, взятого на себе грошового зобов'язання зі сплати вартості наданих йому послуг з надання в оренду нерухомого майна належним чином не виконав, у зв'язку із чим за період з вересня по грудень місяць включно 2013р. та січень, лютий, березень місяці 2014р. за Відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 569 600,00 грн.

8 квітня 2014р. сторони підписали Додатковий договір №117 до Договору оренди №42 від 22.01.2013р., в якому встановили, що Договір оренди припиняється з 13.03.2014р.

Суду доведено, що орендовані приміщення були фактично звільнені Відповідачем 13.03.2014р., що підтверджується Актом приймання-передачі (повернення) орендованих приміщень від 13.03.2014р.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та мови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як було зазначено раніше, відповідно до п. 4.1 договору Орендар перераховує щомісяця оплату за надані послуги протягом 10 робочих днів з дати підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг при наявності бюджетного фінансування.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами підписано Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за вересень, жовтень, листопад, грудень місяці 2013р. та січень, лютий, березень місяці 2014р. на суму 569 600,00 грн., отже матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором оренди №42 від 22.01.2013р. належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами визначено, що Орендар перераховує щомісяця оплату за надані послуги протягом 10 робочих днів з дати підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг при наявності бюджетного фінансування.

Отже, строк виконання грошового зобов'язання зі сплати відповідачем 569 600 грн. є таким, що настав.

Проте, відповідач, всупереч умовам Договору свого зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг в повному обсязі не виконав. У зв'язку у із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором за відповідачем рахується заборгованість в сумі 569 600 грн. за період з вересня по грудень місяць включно 2013р. та січень, лютий, березень місяці 2014р., що також підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобов'язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

Відповідач вказує на те що, розрахунки за Договором здійснюється Державною казначейською службою України. У разі відсутності фінансування з Державного бюджету України, Фонд не несе відповідальності за прострочення оплати, але зобов'язується оплатити надані послуги відразу після надходження відповідного фінансування з Державного бюджету України (п.п. 4.5, 4.6 Договору).

Отже, на думку Відповідача факт порушення умов договору з боку відповідача відсутній.

Вказані доводи судом відхиляються, оскільки на підставі частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках Державного бюджету України не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Отже, суд зазначає, що відсутність бюджетних коштів чи затримки фінансування за рахунок бюджетних коштів, не є підставою для звільнення від відповідальності чи обов'язку оплатити виконані роботи.

Такої позиції також дотримується Верховний суд України по справі № 11/446 за позовом ТОВ "Компанія "Тітал" до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій про стягнення коштів, Вищий господарський суд України у своєму листі "Про практику вирішення спорів, пов'язаних з виконанням договорів підряду" від 18.02.2013р. № 01-06/374/2013, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 23.08.2012р. по справі № 15/5027/715/2011, Постановою пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про державний матеріальний резерв" від 17.10.2012р. № 11.

Отже, факт наявності боргу у відповідача за договором від 22.01.2013р. №42 у сумі 569 600,00 грн. позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/9, Код: 00032945) на користь Приватного акціонерного товариства «Інститут паперу» (01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/9, Код: Код: 31812534) заборгованість по Договору від 22.01.2013р. №42 у сумі 569 600,00 грн. (п'ятсот шістдесят дев'ять тисяч шістсот) грн. та судовий збір в розмірі 11 392 (одинадцять тисяч триста дев'ятсот дві) грн.00коп.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 17.07.2014р.

Суддя І.І. Борисенко