Рішення № 39814342, 10.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9061/14 10.07.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до Публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Представники сторін: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

13 травня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 2794/26/цв від 09.04.2014 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування" (відповідач) суми страхового відшкодування в розмірі 15 887,72 грн. (п'ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім гривень 72 копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № АЕ/2451311.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову, за викладених у відзив підстав, заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2014 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/9061/14, розгляд справи призначено на 10.06.2014 року.

В судовому засіданні 10 червня 2014 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 10 липня 2014 року, про що сторін було повідомлено під розписку.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2013 року між позивачем (далі по тексту - Страховик) та ОСОБА_1 (надалі - Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 110401Га/13лв/лчАС (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту - Договір добровільного страхування або Договір).

Об'єктом договору добровільного страхування є транспортний засіб «Мазда» державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Транспортний засіб «Мазда» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належить Страхувальнику на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (належним чином засвідчена копія свідоцтва міститься в матеріалах справи).

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування на випадок пошкодження внаслідок страхових подій, зокрема - пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 12.06.2013р. у місті Львові по вул. Данькевича-Замарстинівській, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «Мазда» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився під керуванням Страхувальника і автомобіля «Пежо», державний номер НОМЕР_3, що знаходився під керуванням ОСОБА_2.

Факт настання і обставини вказаної ДТП підтверджуються постановою Франківського районного суду міста Львова від 26.06.2013р. по справі № 465/5872/13-п 3/465/2271/13 (належним чином засвідчена копія постанови міститься в матеріалах справи), у відповідності до якої ОСОБА_2 о 18 год. 00 хв. керуючи автомобілем «Пежо», державний номер НОМЕР_3, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Мазда» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, завдавши технічних пошкоджень та матеріальних збитків. У відповідності до вказаної постанови дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 п.п. 13.1. Правил дорожнього руху України.

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 8 750,45 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 41 298 від 27.06.2013р. (копія платіжки в матеріалах справи). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом від 26.06.2013р. (належним чином засвідчена копія страхового акту міститься в матеріалах справи).

Відповідно до положень частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до статті 27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Страхувальник має право вибору страховика для укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 14 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

З урахуванням положень пункту 21.3. статті 21 вказаного закону на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування (ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_2 застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Пежо», державний номер НОМЕР_3, шляхом укладення з відповідачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/2451311 (належним чином засвідчена копія витягу з полісу міститься в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

У відповідності до п.п. 1.7., 1.5. ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» забезпечений транспортний засіб - це наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах. Наземні транспортні засоби - це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку в органах Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах.

Законодавством України встановлюються певні вимоги до транспортних засобів, зокрема щодо обов'язкової їх державної реєстрації. У відповідності до п. 3 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998р. N 1388 державна реєстрація транспортних засобів проводиться підрозділами Державтоінспекції з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів передбачає реєстрацію, накопичення, узагальнення, зберігання і передачу інформації про такі засоби та відомостей про їх власників, які вносяться до Єдиного державного реєстру Державтоінспекції.

Зважаючи на все вищевикладене, державний реєстраційний номер (надалі - ДРН) автомобіля є його суттєвою ознакою, яка ідентифікує його серед інших транспортних засобів, а визначення у Полісі страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів конкретних характеристик (в тому числі ДРН) транспортного засобу є відображенням характеристик забезпеченого транспортного засобу, внаслідок експлуатації якого застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб.

Враховуючи те, що в полісі № АЕ/2451311 забезпеченим транспортним засобом визначений автомобіль - «Пежо», державний номер НОМЕР_3, відповідачем відшкодовується шкода саме в разі завдання її майну третіх осіб внаслідок експлуатації вказаного транспортного засобу.

У відповідності до ч. 5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

У відповідності до ст. 221 КпАП України справи про адміністративні правопорушення передбачені ст. 124 КпАП України розглядаються суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів. Відповідно до ст. 254 КпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою. А згідно із ст. 283 КпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити, зокрема, викладення обставин, установлених при розгляді справи.

У відповідності до частини другої ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, факти та обставини вчинення ДТП встановлюються в межах справи про адміністративні правопорушення та фіксуються у відповідній постанові суду про притягнення до адміністративної відповідальності винної в ДТП особи. А тому у відповідності до ч. 5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України такі факти не доводяться при розгляді господарського справи.

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Постановою Франківського районного суду міста Львова від 26.06.2013р. по справі № 465/5872/13-п 3/465/2271/13 встановлено факт керування винною особою (ОСОБА_2) транспортним засобом «Пежо», державний номер НОМЕР_3 реєстраційний номер якого не відповідає номеру забезпеченого за полісом № АЕ/2451311 транспортного засобу - «Пежо», державний номер НОМЕР_3.

Таким чином, позивачем не доведено факт наявності обов'язку відповідача відшкодувати шкоду, завдану майну страхувальника позивача - автомобілю «Мазда» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що відбулося - 12.06.2013р.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Копію даного рішення направити сторонам по справі № 910/9061/14.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.07.2014р.

Суддя О.В. Котков