Рішення № 39814323, 14.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11164/14 14.07.14За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал

Страхування"

До Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"

Про стягнення 11 349,66 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Євсеєва І.П. - представник (дов. № 120514-01/с від 12.05.2014 р.)

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 1128/Тз-К від 07.10.2011 р. в розмірі 11 349,66 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором добровільного страхування наземного транспорту № 1128/Тз-К від 07.10.2011 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою страхувальника автомобіля «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_2, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1187, 1188 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб - автомобіль «Volkswagen» державний номер НОМЕР_3, за участю якого сталась дорожньо-транспортна пригода, водій якого ОСОБА_3 визнаний винним у її скоєнні, застрахований у СТзДВ «Гарантія» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9066390, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 11 270, 00 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 79, 66 грн. в якості 3% річних в порядку ст. 625 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.06.2014 р. порушено провадження у справі №910/11164/14, та призначено справу до розгляду на 23.06.2014 р.

19.06.2014 р. відділом діловодства суду отримано від Моторного (транспортного) страхового бюро України відповідь на запит суду на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 06.06.2014 р., з якої вбачається, що згідно з інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, за полісом № АВ/9066390 застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3 в страховій компанії СТзДВ «Гарантія» за типом договору « 1» в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «Volkswagen» державний номер НОМЕР_3, ліміт по майну 50000 грн.

Також 19.06.2014 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

У судове засідання 23.06.2014 р. представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

За таких обставин, у зв'язку з нез'явленням у судове засідання 23.06.2014 р. представників сторін, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 14.07.2014 р., про що виніс відповідну ухвалу.

У судове засідання 14.07.2014 р. представник відповідача повторно не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/11164/14 від 06.06.2014 р. про порушення провадження у справі та від 23.06.2014 р. були направлені відповідачу за адресою, вказаній у позовній заяві (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська 56, оф. 13), що відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі, так само, як і ухвала від 23.06.2014 р. вручені відповідачу належним чином (повідомлення про вручення вказаних ухвал суду за адресою відповідача з відмітками про вручення останніх уповноваженому представнику містяться в матеріалах справи).

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 23.06.2014 р. та 14.07.2014 р. до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 14.07.2014 р. та за відсутності представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 14.07.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.10.2011 р. між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 1128/Тз-К від 07.10.2011 р. (далі - Договір), згідно з яким на страхування був прийнятий автомобіль «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_1.

Згідно з постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.02.2013 р. та довідкою відділення ДАІ Києво-Святошинського РВ ГУМВС України в Київській області про дорожньо-транспортну пригоду № 9160317, 19.02.2013 р. о 08 год. 30 хв., в н/п Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області по вул. Машинобудівній, трапилась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, та транспортного засобу «Volkswagen» державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, яку визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.02.2013 р.

До ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору є страховим випадком.

Відповідно до Висновку №164/13 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 08.03.2013 р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження в ДТП складає 17 926, 80 грн., вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 13 860, 85 грн.

01.04.2013 р. ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на підставі Страхового акту № 1128/Тз-К-1 від 01.04.2013 р. здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 11 270, 65 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6012 від 01.04.2013 р.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У ч. 2 зазначеної статті вказано, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Таким чином, між винною та потерпілою особами виникло зобов'язання з відшкодування заподіяної майнової шкоди.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача як особи, що виплатила страхувальнику розмір страхового відшкодування за Договором, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль «Volkswagen» державний номер НОМЕР_3, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_1, знаходився під керуванням ОСОБА_3

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну будь-якою особою внаслідок експлуатації автомобіля «Volkswagen» державний номер НОМЕР_3 була застрахована у СТзДВ «Гарантія» на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АВ/9066390).

Вина водія ОСОБА_3, який керував автомобілем «Volkswagen» державний номер НОМЕР_3, підтверджується постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.02.2013 р.

Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № АВ/9066390), а до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_3 як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АВ/9066390) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 50 000, 00 грн., франшиза - 0,00 грн.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Таким чином, враховуючи ліміт відповідальності за шкоду у розмірі 50 000, 00 грн., франшизу у розмірі 0, 00 грн., встановлену судом вартість матеріального збитку, завданого власнику застрахованого у позивача автомобіля, а також суму виплаченого позивачем страхового відшкодування у розмірі 11 270, 65 грн., заявлена вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми 11 270, 00 грн. є обґрунтованою .

Позовною вимогою позивача є також стягнення з відповідача 79, 66 грн. в якості 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання з оплати фактично понесених позивачем витрат.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних становить 79, 66 грн. та обчислюються з 22.01.2014 р. по 07.04.2014р.

Перевіривши розрахунок позивача, та здійснивши власний розрахунок 3% річних, суд зазначає, що стягненню 3% річних за заявлений позивачем період підлягає грошова сума в розмірі 70, 40 грн., а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме у вказаній сумі.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково стосовно 3% річних.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська 56, оф. 13, ідентифікаційний код 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська 154, ідентифікаційний код 33908322) шкоду в розмірі 11 270 (одинадцять тисяч двісті сімдесят) грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 70 (сімдесят) грн. 40 коп. та судовий збір в розмірі 1825 (одна тисяча вісімсот двадцять п'ять) грн. 51 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 18.07.2014 р.

Суддя Ю.В. Картавцева