Рішення № 39814030, 07.07.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/38/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2014 Справа № 908/1583/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, Київська область, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6)

До відповідача: Публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мазіна, 65/97)

про стягнення 11 530 174, 31 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від позивача: Сидоренко А.С., довіреність № 14-100 від 18.04.2014

Від відповідача: Тодоров І.П., довіреність № 1 від 06.05.2014

СУТНІСТЬ СПОРУ:

13.05.2014 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" про стягнення 11 530 174, 31 грн.

Ухвалою суду від 13.05.2014 порушено провадження у справі №908/1583/14, присвоєно справі номер провадження №5/38/14, судове засідання призначено на 16.06.2014. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 07.07.2014. У судовому засіданні 07.07.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Позивач повністю підтримав позовні вимоги та надав суду пояснення: 28.12.2012 між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та Публічним акціонерним товариством «Бердянське підприємство теплових мереж» було укладено договір №13/3741-ТЕ-13 купівлі-продажу природного газу. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свої зобов'язань за зазначеним договором, а саме: несвоєчасна оплата отриманого природного газу, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 11 530 174,31 грн., яку позивач просить стягнути. Просить позов задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у письмовому відзиві, а саме: відповідач надає послуги з теплопостачання у м. Бердянськ, основним споживачем яких є населення. Тарифи затверджені для населення на 15 % нижче економічно обґрунтованих. Крім того, населення (основний споживач послуг) сплачує надані послуги до кінця поточного місяця, в той же час відповідач повинен сплачувати позивачу за газ до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Крім того, різницю між тарифами повинно компенсуватись державою, відповідач сплачує отриманий газ без врахування суми компенсації різниці в тарифах з боку держави. Також відповідачем було заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 10 % та відстрочення виконання рішення суду строком до 01.01.2015.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, строк виконання продавцем обов'язку передати товар покупцеві встановлюється у договорі, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язань, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

28.12.2012 між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (далі - продавець) та Публічним акціонерним товариством «Бердянське підприємство теплових мереж» (далі - покупець) було укладено договір № 13/3741-ТЕ-13 купівлі-продажу природного газу (далі - договір з усіма змінами, додатками та доповненнями), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупця у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (далі - газ), на умовах цього договору.

Пунктом 1.2. договору продавець за цим договором використовується покупцем для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Відповідно до п. 2.1. та пп.. 2.1.1. договору продавець передає покупцю з 01.01.2013 по 31.12.2013 газ обсягом до 25808 тис. куб. м.

Обсяги газу, що планується передати за цим договором можуть змінюватись сторонами протягом місяця в установленому порядку.

Відповідно до п. 3.1. договору продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця.

Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Підпунктами 3.1.2., 3.1.3. п. 3.1., п.п. 3.2.-3.4. договору передбачено, що покупець до 20-го числа місяця, що передує м'ясцю поставки газу, надає продавцю належним чином оформлену заявку на планові обсяги споживання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. Плановий обсяг поставки підтверджується продавцем та доводиться до відома газотранспортних підприємств в електронному вигляді оператором ЄГТСУ на відповідний місяць поставки.

У разі невиконання або неналежного виконання та/або несвоєчасного виконання покупцем вимог п. 6.1. договору продавець має право зменшити плановий обсяг поставки, який зазначається в заявці на наступний місяць поставки, пропорційно загальній сумі грошових коштів, не сплачених покупцем станом на 20 число місяця, що передує місяцю поставки.

Корегування планових обсягів газу оформлюється покупцем у вигляді заявки.

Приймання-передача газу протягом місяця здійснюється рівномірно з припустимим відхиленням добових обсягів від середньодобового не більше + 5 відсотків.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8 числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктами 6.1. - 6.4. договору передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, без урахування сум різниці в тарифах.

При невиконанні покупцем вимог, передбачених п. 6.1. договору, продавець має право обмежити передачу газу покупцеві або припинити передачу газу до повного погашення заборгованості за переданий газ по цьому договору.

В платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений у минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.

У разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати неустойки сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від покупця, погашає вимоги продавця у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного покупцем: у першу чергу відшкодовуються витрати продавця, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу погашається неустойка; у третю чергу погашається основна сума боргу.

У випадку відсутності простроченої заборгованості та заборгованості зі сплати неустойки за цим договором сума, яка була сплачена покупцем понад вартість фактично отриманого газу за розрахунковий місяць, повинна зараховуватись продавцем як авансовий платіж на наступний розрахунковий місяць.

Відповідно до п. 7.2. договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

В матеріалах справи міститься акт звіряння розрахунків від 30.04.2014 на суму 4 114 122, 62 грн., підписаний обома сторонами (а.с. 73).

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за одговором у розмірі 11 530 174, 31 грн., з яких 9 985 631, 18 грн. - сума основного боргу, 1 155 997, 37 грн. - пеня, 272 937, 52 грн. - 3 % річних та 115 608, 24 грн. - інфляційні витрати.

В матеріалах справи містяться акти приймання - передачі природного газу від 31.03.2013 на суму 5 867 614, 45 грн., від 31.03.2013 на суму 4 912 564, 83 грн., від 31.03.2013 на суму 4 942 864, 96 грн., від 30.04.2013 на суму 1 176 712, 90 грн., від 31.10.2013 на суму 2 150 459, 19 грн., від 30.11.2013 на суму 3 124 636, 23 грн., від 31.12.2013 на суму 5 871 508, 01 грн., підписані обома сторонами (а.с. 19 - 25).

Відповідачем були здійснені часткові оплати за поставлений газ, а саме: платіжним дорученням від 11.04.2014 № 39 було сплачено 4 362 918, 56 грн., платіжним дорученням від 18.04.2014 № 773 сплачено 30 000, 00 грн., платіжним дорученням від 23.04.2014 №776 сплачено 500 000, 00 грн., платіжним дорученням від 24.04.2014 № 778 сплачено 400 000, 00 грн., платіжним дорученням від 25.94.2014 № 3764 сплачено 578 590, 00 грн., платіжним дорученням від 23.05.2014 № 41 сплачено 255 668, 38 грн., платіжним дорученням від 23.05.2014 № 43 сплачено 807 123, 38 грн. (а.с. 70-72, 88).

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було сплачено 1 062 791, 76 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи, під час розгляду справи.

В зв'язку з чим, суд приходить до висновку про необхідність припинення провадження у справі з власної ініціативи в частині стягнення 1 062 791, 76 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки відсутній предмет спору.

Також, відповідачем було сплачено 5 871 508, 56 грн. до подачі позову до господарського суду запорізької області, що підтверджується наведеними вище платіжними дорученнями.

Позовна заява надійшла до господарського суду запорізької області 13.05.2014.

В зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 5 871 508, 56 грн. є безпідставно заявленими та відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню частково у розмірі 3 051 330, 86 грн.

При зверненні до суду позивач просив стягнути з відповідача на його користь пеню відповідно до п. 7.2 Договору за загальний період прострочки з 14.02.2013 по 07.04.2014 у розмірі 1 155 997, 37 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно приписів ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність здійснення власного перерахунку пені, оскільки, як вбачається з розрахунку суми пені, позивач помилково нарахував пеню на один день здійснення фактичної оплати за договором, оскільки помилково вважає день здійснення оплати днем прострочки виконання грошового зобов'язання та період нарахування пені більш ніж 6 місяців.

Таким чином, суд дійшов висновку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня за період з 15.02.2013 по 07.04.2014 у загальній сумі 1 142 883, 33 грн. саме: за період з 15.02.2013 по 26.06.2013 у розмірі 104 664, 82 грн., за період з 15.03.2013. по 29.08.2013 у розмірі 254 206, 55 грн., за період з 15.04.2012 по 13.10.2013 у розмірі 332 953, 35 грн., за період з 15.05.2013 по 13.11.2013 у розмірі 80 435, 57 грн., за період 15.11.2013 по 07.04.2014 у розмірі 70 182, 83 грн., за період з 15.12.2013 по 07.04.2013 у розмірі 126 868, 79 грн., за період з 15.01.2014 по 07.04.2014 у розмірі 173 571, 42 грн., з відмовою у стягненні пені в розмірі 13 114, 04 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач простить суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 272 937, 52 грн.

Суд прийшов до висновку про необхідність здійснення власного перерахунку 3 % річних, оскільки позивачем невірно визначена кількість днів прострочення, на які нараховуються 3% річних, оскільки позивач помилково вважає день здійснення оплати відповідачем днем прострочки виконання грошового зобов'язання у повному обсязі без врахування оплаченої суми.

Згідно розрахунку суду до стягнення підлягає сума у розмірі 247 670, 64 грн. з відмовою у стягненні суми 3% річних в розмірі 25 266, 88 грн.

Також, позивач просить стягнути на свою користь інфляційні витрати у розмірі 115 608, 24 грн. згідно розрахунку позивача, який є вірним та міститься в матеріалах справи.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково у розмірі 4 557 493, 07 грн., з яких сума основного боргу - 3 051 330, 86 грн., сума пені - 1 142 883, 33 грн., сума 3 % річних - 247 670, 64 грн., сума інфляційних витрат - 115 608, 24 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 10 % та надання відстрочки виконання судового рішення строком до 01.01.2015 суд відзначає, що відповідач, обґрунтовуючи зазначене клопотання, посилається на те, що він надає послуги з теплопостачання у м. Бердянськ, основним споживачем яких є населення. Станом на 01.06.2014 заборгованість населення за послуги з теплопостачання перед ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» становить 9325 тис. грн., заборгованість держави з пільг та субсидій становить 973,4тис.грн. Тарифи затверджені для населення на 15 % нижче економічно обґрунтованих. Крім того, населення (основний споживач послуг) сплачує надані послуги до кінця поточного місяця, в той же час відповідач повинен сплачувати позивачу за газ до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 30 від 29.01.2014 «Деякі питання надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувались або погоджувались органами державної влади чи місцевого самоврядування» після подачі позову державою було проведено часткову компенсацію з різниці в тарифах відповідачу. Згідно звіту про фінансові результати діяльності відповідач є збитковим підприємством і станом на 31.12.2013 збитки становили 7112 тис. грн. Стягнення з відповідача пені у повному розмірі може призвести до ускладнення фінансового становища підприємства.

Позивач заперечує в повному обсязі проти клопотання про надання відстрочки виконання судового рішення строком до 01.01.2015 та зменшення розміру пені на 10 %,оскільки НАК «Нафтогаз України» також перебуває у тяжкому фінансовому стані, що підтверджується звітом про фінансові результати за 2013 рік. Відповідно до консолідованого балансу на 30.06.2013 поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги становить 21 775 822 тис. грн., довгострокова кредиторська заборгованість перед банками становить 15 329 63 тис. грн. Зменшення судом розміру пені спричинить позивачу збитки та унеможливить здійснення розрахунків позивача з газопостачальними підприємствами. Крім того, заборгованість відповідача є значною, яка виникла внаслідок порушення відповідачем договірних зобов'язань перед позивачем, яка виникла майже рік тому. Також, відповідачем не надано виписки банків про відсутність коштів на його рахунках, щоб свідчило про неможливість виконання ним своїх зобов'язань.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони , що порушила зобов'язання.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе зменшити розмір суми пені на 50 % та стягнути з відповідача пеню у розмірі 571 441, 66 грн. та відмовляє в задоволенні клопотання про відстрочку виконання рішення суду та звертає увагу відповідача на те, що він не позбавлений права повторно звернутися із клопотання про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України на стадії виконання рішення.

Судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 49, п. 11 ст. 80, ст. ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мазіна, 65/97, код ЄДРПОУ 05541120) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, Київська область, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) основний борг у розмірі 3 051 330 (три мільйони п'ятдесят одна тисяча триста тридцять) грн. 86 коп., пеню у розмірі 571 441 (п'ятсот сімдесят одна тисяча чотириста сорок одна) грн. 66 коп., 3 % річних у розмірі 247 670 (двісті сорок сім тисяч шістсот сімдесят) грн. 64 коп., інфляційні витрати у розмірі 115 608 (сто п'ятнадцять тисяч шістсот вісім) грн. 24 коп., 35 619 (тридцять п'ять тисяч шістсот дев'ятнадцять) грн. 19 коп. судового збору. Видати наказ.

3. Провадження у справі в частині стягнення 1 062 791, 76 грн. припинити.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя К.В. Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 14.07.2014