ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2014 року Справа № 910/23473/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Дерепи В.І.суддівБондар С.В. (доповідач), Грека Б.М.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" від позивача: не з'явились від відповідача: Дзера Ю.М.на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.05.2013 рокуу справі№ 910/23473/13за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Геос"доПублічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2"провизнання частково недійсним договору
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Геос" (далі позивач) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" (далі відповідач) про визнання недійсним пункту 5.2.1 договору № 53 на будівництво житлового будинку № 7 у другому мікрорайоні житлового масиву "Позняки" у Дарницькому р-ні міста Києва від 15.12.2010 року (далі Договір).
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тією обставиною, що пеня в оскаржуваному пункті Договору визначена у розмірі подвійної облікової ставки від орієнтовної суми, що суперечить діючому законодавству, а саме ч.1 ст. 230, ч.4 ст. 231, ч.ч.2,3 ст.549 ЦК України, оскільки дані норми визначають порядок визначення штрафних санкцій, які не встановлюють можливості нарахування пені у відсотках від орієнтовної суми.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.12.2013 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.
Судове рішення мотивовано тим, що Договір, в частині якій оспорюється позивачем, не протирічить діючому законодавству.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 року апеляційна скарга позивача була задоволена, рішення суду першої інстанції скасоване та прийняте нове рішення, яким визнано недійсним підпункт 5.2.1 п.5.2 Договору.
Суд прийшов до висновку про те, що оскільки підпунктом 5.2.1 п.5.2 Договору передбачено визначення розміру пені у відсотковому відношенні від орієнтовної суми зобов'язання, то даний підпункт не відповідає ч.2 ст. 231 ГК України.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 року у даній справі та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 25.12.2013 року.
В своїй касаційній скарзі відповідач звертає увагу на ту обставину, що судом апеляційної інстанції порушено діюче законодавство, підстав для визнання Договору частково недійсним у суду апеляційної інстанції не було.
До початку розгляду справи від позивача надійшло клопотання про відкладення її розгляду.
Обговоривши клопотання позивача, судова колегія не знаходить підстав для його задоволення.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
15.12.2010 року між сторонами у справі було укладено Договір (відповідач - Генпідрядник, позивач - головний підрядник). Предметом Договору є будівництво житлового будинку № 7 секція № 4 з 2 по 22 поверх; секція № 5 з 11 по 24 поверх; секція № 6 з 13 по 24 поверх у другому мікрорайоні житлового масиву "Позняки" у Дарницькому р-ні міста Києва (далі Об'єкт).
Пунктом 2.1 Договору визначено, що вартість будівництва є договірною ціною Об'єкту, яка визначається відповідно до норм ДБН Д.1.1- 1-2000, з урахуванням фактично виконаних обсягів робіт, вартості матеріалів і обладнання, узгоджених з замовником. Договірна ціна визначена разом з ПДВ - 88 434 500 грн.
Пунктом 2.2 Договору передбачено: Договірна ціна є динамічною. Договірна ціна може переглядатись в разі зміни нормативних та законодавчих актів, зміни проектно - кошторисної документації та у випадку збільшення вартості матеріально - технічних ресурсів.
Зміна ціни допускається в разі надання Генпідрядником, в письмовій формі, додаткових обсягів робіт, непередбачених проектом. Зміна договірної ціни або термінів виконання робіт оформлюється додатковою угодою підписаної сторонами.
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 Договору передбачено, що за несвоєчасне введення об'єкта в експлуатацію з вини Головного підрядника (позивач), головний підрядник сплачує Генпідряднику (відповідач) пеню у розмірі 0,1 % від вартості будівельно - монтажних робіт за цим Договором за кожен день прострочення, починаючи з дня наступного за датою закінчення робіт передбаченою п.1.3 цього Договору, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
За своєю правовою природою Договір укладений між сторонами є договором підряду в капітальному будівництві.
Постановою КМУ від 01.08.2005 року № 668 затверджені загальні умови укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі Умови).
Абз. 3 пункту 21 Умов передбачено, що якщо договір підряду укладається за результатами переговорів сторін, рішення щодо застосування приблизної або твердої договірної ціни, порядку погодження кошторису та проведення розрахунків приймаються за домовленістю сторін.
Пунктом 32 Умов передбачено, що виконання зобов'язань за договором підряду забезпечується гарантією, порукою, неустойкою, заставою, притриманням, завдатком, іншими видами забезпечення виконання зобов'язань, визначеними договором підряду.
Пунктом 38 Умов передбачено, що забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду здійснюється відповідно до вимог ЦК України, цих умов інших актів законодавства та умов договору підряду.
Пунктом 61 Умов передбачено, що підрядник може, якщо інше не встановлено договором підряду залучати до виконання робіт інших осіб (субпідрядників). При цьому, договори субпідряду укладаються та виконуються з дотриманням вимог визначених цими загальними умовами. Підрядник відповідає за результати роботи субпідрядників і виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками, як замовник.
Відповідно до ч. 1 ст. 322 ГК України за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Аналіз зазначених вище норм діючого законодавства, свідчить про те, що при укладанні договору підряду капітального будівництва сторони мають право самостійно встановити розмір та підстави відповідальності підрядника.
Як зазначено вище п. 2.2 Договору передбачено, що зміна договірної ціни (відповідно до п. 2 .1 - встановлена в розмірі 88 434 500 грн.) або терміну виконання робіт оформлюються додатковою угодою підписаною сторонами, тобто зміна договірної ціни встановленої Договором можливе лише за згодою сторін.
Вказані пункти договору не притирічать абз. 3 п.21 Умов.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України передбачено, що
1.Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Враховуючи ту обставину, що зміна договірної ціни яка визначена в п. 2.1. Договору відповідно до п.2.2 Договору може бути змінена тільки за згодою сторін, оскільки її зміна оформлюється додатковою угодою підписаною сторонами, діючим законодавством передбачено, що підрядник, у відповідності до умов договору відповідає за його порушення, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що п.п. 5.2.1 п. 5.2 Договору не протирічить діючому законодавству.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції повинно бути залишено без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" задовольнити.
2.Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2013 року прийняту у справі № 910/23473/13 скасувати.
3. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.12.2013 року прийняте у справі № 910/23473/13 залишити без змін.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Геос" (78256, Івано - Франківська область, Коломийський р-н, село Підгайчики, вул. Соборна, 15) на користь Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" (02105 м. Київ, вул. Тампере, 13-Б код ЄДРПОУ 04012721) 852, 60 (вісімсот п'ятдесят дві) грн. судового збору сплаченого за подання касаційної скарги до Вищого господарського суду.
5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
Головуючий В.І.Дерепа
Судді С.В.Бондар
Б.М.Грек
Судове рішення № 39813741, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 17.07.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/23473/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: