Постанова № 39813658, 08.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08 липня 2014 року 08:00 № 826/8396/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна Б.В. при секретарі судового засідання Борисовій Т.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування санкції ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Центренерго» (надалі-позивач/ПАТ «Центренерго») з адміністративним позовом до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі-відповідач/ЦТД НКЦПФР/Комісія), в якому просить суд:

1. Визнати протиправною та скасувати постанову ЦТД НКЦПФР від 14.05.2014 р. №523-ЦД-1-Е про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів;

2. Судовий збір, сплачений позивачем покласти на відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.06.2014 р. провадження по справі було відкрито та призначено до судового розгляду.

В судове засідання з'явились представники позивача, які позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять суд задовольнити їх з підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначають про те, що оскаржувана постанова №523-ЦД-1-Е від 14.05.2014 р. про накладення санкції у вигляді попередження за правопорушення на ринку цінних паперів (надалі-Постанова №523-ЦД-1-Е) є протиправною та такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання відповідач не з'явився, про дату час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, заяв щодо перенесення розгляду справи або слухання справи за його відсутності до суду не подавав, про причини неявки суду не повідомляв.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Зважаючи на відсутність в судовому засіданні представника відповідача та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, на підставі ст.3 та ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі-КАС України), суд дійшов висновку про можливість перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши письмові заперечення Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 09.02.2004 р. ухвалою Господарського суду м. Києва було порушено провадження у справі №15/76-б про банкрутство ПАТ «Центренерго».

В той же час, 13.09.2013 р. ухвалою Господарського суду м. Києва №15/76-б розпорядником майна ПАТ «Центренерго» було призначено арбітражного керуючого Луговського Є.В.

21.03.2013 р. загальними зборами акціонерів ПАТ «Центренерго» було прийнято рішення (протокол) №1, відповідно до якого було вирішено здійснити нарахування та виплату дивідендів за 2012 р. у розмірі 30% від чистого прибутку у термін до 01.07.2013 р.

01.07.2013 р. ухвалою Господарського суду м. Києва №910/12368/13 було заборонено ПАТ «Центренерго» вчиняти дії по виплаті дивідендів акціонерам ПАТ «Центренерго» за результатами роботи у 2012 р.

24.10.2013 р. ухвалою Господарського суду м. Києва №910/12368/13 заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.07.2013 р. було скасовано.

14.05.2014 р. за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення на ринку цінних паперів ЦТД НКЦПФР було винесено Постанову №523-ЦД-1-Е відповідно до якої за порушення вимог законодавства про цінні папери, на ПАТ «Центренерго» було накладено санкцію у вигляді попередження.

Не погоджуючись із винесеною відповідачем Постановою №523-ЦД-1-Е, вважаючи її незаконною та такою, що порушує права ПАТ «Центенерго», позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до преамбули Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (надалі-Закон №448) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), цей Закон визначає правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №448 державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

При цьому, ст.2 Закону №448 передбачено, що, проведення державного регулювання цінних паперів здійснюється, в тому числі, і з метою дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства.

Згідно ст.5 Закону №448 державне регулювання ринку цінних паперів здійснює НКЦПФР. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Відповідно до ст. 6 Закону №448 НКЦПФР здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи.

Водночас, відповідно до п.14 ч.1 ст.8 Закону №448 НКЦПФР має право: накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Крім того, порядок та строки розгляду НКЦПФР справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів затвердженні рішенням НКЦПФР від 16.10.2012 № 1470 «Про затвердження Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій» (надалі-Правила №1470).

Відповідно до ч.5 р.I Правил №1470 уповноважені особи Комісії в межах своїх повноважень зобов'язані в кожному випадку виявлення правопорушення вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту правопорушення, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, а також своєчасно застосувати передбачені законодавством санкції. Рішення у справі повинно бути законним та обґрунтованим. Рішення повинно ґрунтуватися лише на тих доказах, які були досліджені під час розгляду справи.

Згідно з ч.3 р.III Правил №1470 уповноважена особа Комісії розглядає справу про правопорушення та виносить рішення за справою у точній відповідності із законодавством та оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи.

Відповідно ч.1 р.VII Правил №1470 розглянувши справу про правопорушення, уповноважена особа приймає рішення у справі. Рішення уповноваженої особи у справі оформлюється у вигляді постанови.

Частиною 3 р.VII Правил №1470 у справі про правопорушення уповноважена особа приймає одне з таких рішень: про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів; про закриття справи.

Таким чином, відповідач має право здійснювати контроль та нагляд за ринком цінних паперів та їх похідних, а також сприяти запобіганню зловживанням і порушенням у цій сфері.

Однак, суд критично ставиться до дій відповідача щодо винесення оскаржуваної Постанови №523-ЦД-1-Е з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 ст.30 Закону України «Про акціонерні товариства» (надалі-Закон №514) виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.

Так, 21.03.2014 р. на чергових загальних зборах акціонерів ПАТ «Центенерго» було прийнято Рішення (протокол) №1 про нарахування та виплату дивідендів за 2012 р. у розмірі 30% від чистого прибутку до 01.07.2013 р.

Водночас, як встановлено під час розгляду адміністративної справи 01.07.2013 р. Господарським судом м. Києва за позовом розпорядника майна ПАТ «Центренерго» було порушено провадження у справі №910/12368/13 про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ПАТ «Центренерго» щодо виплати дивідендів акціонерам товариства за результатами роботи у 2012 р., а також вжиті заходи забезпечення позову, а саме починаючи з 01.07.2013 р. ПАТ «Центренерго» було заборонено вчиняти дії по виплаті дивідендів акціонерам за підсумками роботи товариства у 2012 р.

В той же час, 24.10.2013 р. ухвалою Господарського суду м. Києва на підставі поданої розпорядником майна ПАТ «Центренерго» арбітражним керуючим Луговським Є.В. заяви про відмови від позову провадження у справі №910/12368/13 закрито, як наслідок заходи забезпечення позову скасовані.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, щодо у відсутності у останнього можливості здійснити виплату дивідендів акціонерам ПАТ «Центренерго» за підсумками роботи у 2012 р., у період з 01.07.2013 р. по 24.10.2013 р. оскільки в даний час діяла судова заборона.

Крім того, суд критично ставиться до посилань відповідача, щодо пропущення позивачем шестимісячного строку на виплату дивідендів, так як вбачається з матеріалів справи акціонер-фізична особа ОСОБА_3 звернувся 20.01.2014 р., тобто після закінчення граничного шестимісячного терміну встановленого законом для виплати дивідендів, який сплив 21.09.2013 р.

Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.06.2014 р. відповідача було зобов'язано надати до суду належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких була прийнята оскаржувана Постанова №523-ЦД-1-Е, однак станом на дату розгляду адміністративної справи, жодних документів на адресу суду від відповідача не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи вищевикладене відповідачем не спростовано доводи позивача, та не доведено суду правомірності винесеної останнім Постанови №523-ЦД-1-Е.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ч.1, ч.4, ч.5 та ч.6 ст.72 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до положень ст.94 КАС України, судовий збір позивачу відшкодовується в повному обсязі.

Керуючись положеннями керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Центренерго» до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати Постанову Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.05.2014 р. №523-ЦД-1-Е про накладення на санкції за правопорушення на ринку цінних паперів;

3. Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» понесені судові витрати в розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007 до ГУ ДКСУ у м. Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва справи №826/8396/14.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б.В. Санін