Постанова № 39813614, 10.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

10 липня 2014 року №826/6244/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомпублічного акціонерного товариства «Науково-виробничого підприємства «Каскад»додержавної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.07.2013 №0004912208 та від 18.07.2013 №0004902208,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Науково-виробничого підприємства «Каскад» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.07.2013 №0004912208 та від 18.07.2013 №0004902208.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 19.06.2013 №110/22.7/21632282 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Соло-25», необґрунтовано прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.07.2013 №0004912208 та від 18.07.2013 №0004902208. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 19.06.2013 №110/22.7/21632282 та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 18.07.2013 №0004912208 та від 18.07.2013 №0004902208 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

В судове засідання 26.05.2014 відповідач явку свого представника не забезпечив, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, докази чого містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено позапланову виїзну перевірку публічного акціонерного товариства «Науково-виробничого підприємства «Каскад» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Соло-25» за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

Перевіркою встановлено порушення публічним акціонерним товариством «Науково-виробничого підприємства «Каскад» підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 161 368,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.4 та 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість за 2012 рік на суму 32 274,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 19.06.2013 №110/22.7/21632282 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 18.07.2013 №0004912208, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на прибуток за 2012 рік у розмірі 161 368,00 грн.;

від 18.07.2013 №0004902208, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 48 411,00 грн. у тому числі: 32 274,00 грн. - основний платіж, 16 137,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 19.06.2013 №110/22.7/21632282 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між публічним акціонерним товариством «Науково-виробничого підприємства «Каскад» та товариством з обмеженою відповідальністю «Соло-25» за рахунками-фактури від 22.02.2012 №220209, від 22.02.2012 №220208, від 20.02.2011 №200211, від 21.02.2012 №210208.

З матеріалів справи вбачається, що між публічним акціонерним товариством «Науково-виробничого підприємства «Каскад» (одержувач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Соло-25» (постачальник) відбулися господарські відносини на підставі рахунків-фактури від 22.02.2012 №220209, від 22.02.2012 №220208, від 20.02.2011 №200211, від 21.02.2012 №210208, відповідно до яких постачальник зобов'язувався поставити одержувачу запасні частини, суміші бетонні, щебінь із природного каменю, труби тощо.

На підтвердження виконання умов рахунків-фактури, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: рахунків-фактури від 22.02.2012 №220209, від 22.02.2012 №220208, від 20.02.2011 №200211, від 21.02.2012 №210208; платіжних доручень за відповідні періоди; податкових накладних.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між публічним акціонерним товариством «Науково-виробничого підприємства «Каскад» та товариством з обмеженою відповідальністю «Соло-25» вказано на лист ГВПМ державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва ДПС від 09.01.2013 №108/7/07-2/3 та протокол допиту директора товариства з обмеженою відповідальністю «Соло-25» ОСОБА_1, відповідно до якого ОСОБА_1 не підписував ніяких документів бухгалтерської звітності та йому не відомо чим займається підприємство.

Аналізуючи первинні документи, на підставі яких позивачем сформовані дані свого податкового обліку, на предмет їх відповідності вимогам чинного законодавства, суд наголошує на наступному.

З матеріалів справи вбачається, що рахунки-фактури від 22.02.2012 №220209, від 22.02.2012 №220208, від 20.02.2011 №200211, від 21.02.2012 №210208 не відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Так, відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

· назву документа (форми);

· дату і місце складання;

· назву підприємства, від імені якого складено документ;

· зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

· посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

· особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наданих позивачем рахунків-фактур вбачається, що в них відсутні такі реквізити як: дата і місце складання; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також, суд звертає увагу, що публічне акціонерне товариство «Науково-виробничого підприємства «Каскад» не надало суду оригінали документів первинної звітності.

Окрім того, позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження здійснення поставки товару визначеного в рахунках-фактури: актів здачі-приймання товару, товарно-транспортних накладних, облікування названого товару на складі підприємства.

Водночас, суд вважає за необхідним на голосити на тому, що позивачем придбавався такий товар як суміші бетонні, який потребує спеціального зберігання та перевезення, проте публічним акціонерним товариством «Науково-виробничого підприємства «Каскад» не надано доказів можливості перевезення та зберігання даного товару.

За таких обставин, позивачем не надано суду доказів, що дані податкового обліку сформовані ним на підставі належних первинних документів, які відповідають вимогам закону і відображають рух активів в процесі здійснення господарської операції.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту 47.1.1 пункту 47.1 статті 47 Податкового кодексу України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Враховуючи викладене, позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Науково-виробничого підприємства «Каскад» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.07.2013 №0004912208 та від 18.07.2013 №0004902208, не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.

Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 18.07.2013 №0004912208 та від 18.07.2013 №0004902208 позивачеві визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 209 779,00 грн., 2 відсотка від якої складає суму 4 195,58 грн.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 505,45 грн., з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 3 690,13 грн. (4 195,58 грн. - 505,45 грн.).

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути із публічного акціонерного товариства «Науково-виробничого підприємства «Каскад» (03151, місто Київ, проспект Повітрофлотський, 54, код ЄДРПОУ 21632282) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 3 690,13 грн. (три тисячі шістсот дев'яносто гривень 13 копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.