Постанова № 39813589, 15.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 липня 2014 року № 826/4509/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Інтербанк» (ПАТ«КБ«Інтербанк») про застосування заходів реагування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Інтербанк» (ПАТ«КБ «Інтербанк»), в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення подальшої роботи ПАТ«КБ «Інтербанк» по вул. В.Гетьмана,27 в Солом'янському районі міста Києва (код ЄДРПОУ 14358604), шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень ПАТ«КБ «Інтербанк» по вул. В.Гетьмана, 27 в Солом'янському районі міста Києва; обов'язок щодо забезпечення рішення суду, покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що під час проведення перевірки було виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, у зв'язку з чим суб'єктом господарювання недотримані вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.

В судовому засіданні, представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача, в судове засідання, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В матеріалах справи містяться заперечення проти позову, у відповідності до яких, відповідач заперечує проти позову зазначивши, що ПАТ«КБ «Інтербанк» являється лише орендарем приміщення за адресою вул. В.Гетьмана, 27 в Солом'янському районі міста Києва, а отже відповідальність за виявленні під час перевірки порушення несе власник приміщення підприємство «Центральний будинок ТСО України». Окрім того, повне зупинення роботи ПАТ«КБ «Інтербанк»призведе до порушення відповідачем зобов'язань перед вкладниками, унеможливить виплату фізичним особам вкладів відповідно до норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з огляду на розпочату процедуру виведення ПАТ«КБ«Інтербанк» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Солом'янським районним управлінням ГУ ДСНС України у м.Києві, на підставі наказу №90 від 20.02.14р. та посвідчення на перевірку №216 від 04.02.14р., в період з 18.03.14 по 21.03.14р. проведено планову перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб, приміщення ПАТ«КБ«Інтербанк», що знаходиться по вул.В.Гетьмана,27 в м.Києві, за результатами якої складено акт від 21.03.2014р. №478.

В ході проведення перевірки, встановлено порушення ПАТ«КБ«Інтербанк»: не наданий акт приймання системи автоматичної пожежної сигналізації в експлуатацію з підписами представників органів Державного пожежного нагляду (порушення п. 6.1.10. НАПБ А.01.001-2004); не наданий договір на технічне обслуговування системи автоматичної пожежної сигналізації зі спеціалізованою організацією, яка отримала ліцензію на право виконання цих робіт (порушення п. 6.1.3., п. 6.1 4 НАПБ А 01 001- 2004); не наданий договір на вивід сигналу від контрольно-приймального приладу системи автоматичної пожежної сигналізації на пульт централізованого пожежного спостереження (порушення п 6. 1. 2. НАПБ А.01.001-2004); приміщення серверної не обладнані системою автоматичного пожежогасіння згідно з п. 13.1. Додатку В Таблиці В.2. ДБН В.2.5-56:2010 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту» (порушення п. 6.1.2. НАПБ А.01.001-2004); приміщення для зберігання цінностей (депозитарій) не обладнано автоматичною системою пожежогасіння згідно з п. 4.7.2. таблиці В.1 Додатку В, ДБН В.2.5-56:2010 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту» (порушення п. 6.1.2. НАПБ А.01.001-2004); коридори, які не мають природного освітлення, не обладнані спеціальною системою димовидалення в порушенні п. 5.2. СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование" (порушення п. 6.2.1. НАПБ А.01.001-2004); приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу 2-ого типу згідно з п. 1.1., Додатку Г ДБН В.2.5-56:2010 «Системи протипожежного захисту» (порушення п. 6.2.3.1., п. 6.2.3.3. НАПБ А.01.001-2004); не надані акти проведення вимірів опору ізоляції електричних мереж та електроустановок (порушення п. 5.1.34. НАПБ А.01.001-2004); не надані акти виконаних робіт по схованому прокладанню електропроводки за підвісними стелями (порушення п. 5 1 15 НАПБ А 01 001- 2004); шляхи евакуації захаращені матеріальними цінностями (порушення п 4.3.11. НАПБ А.01.001-2004); запасний вихід з приміщень не забезпечений замками, що легко відчиняються (порушення п. 4.3.11. НАПБ А.01.001-2004); у тамбурі запасного виходу допускається зберігання матеріальних цінностей (порушення п. 4.3.11. НАПБ А.01.001-2004); приміщення не забезпечені нормативною кількістю первинних засобів пожежогасіння (вогнегасниками) (порушення п. 6.4.1., п. 6.4.8 п 6 4 9 НАПБ А.01.001-2004, п. 3.8, 3.10 НАПБ Б.03.001-2004); НАПБ А.01.001-2004); існуючі вогнегасники не перевірені та не пройшли технічне обслуговування (порушення п. 6.4.18., п. 6.4.20. НАПБ А.01.001-2004); пожежні крани не розміщені у відповідних вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання (порушення п 6 3 2 4 НАПБ А.01.001-2004); пожежні крани не укомплектовані стволами та рукавами (порушення п 6.3.2.3, п. 6.3.2.4 НАПБ А.01.001-2004); пожежні крани не перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів у журналі обліку технічного обслуговування (порушення п. 6.3.2.6. НАПБ А.01.001-2004); грати на вікнах, під час перебування в приміщеннях людей, не відчинені (порушення п.4.2.14 НАПБ А.01.001-2004); посадовою особою, відповідальною за протипожежний стан приміщення, не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки (порушення п.3.19. НАПБ А.01.001.-2004).

За результатами перевірки, посадову особу відповідальну за протипожежний стан приміщень, згідно наказу ПАТ КБ «Інтербанк» від 20.02.2014р. №08 - начальника відділу технічного обслуговування телекомунікацій і будівництва гр. ОСОБА_1 за порушення правил пожежної безпеки притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В пояснені до протоколу про адміністративне правопорушення гр.ОСОБА_1 погодився з вказаними в ньому порушеннями.

Акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 21.03.2014р. №478, посадовій особі суб'єкта господарювання - начальнику відділу технічного обслуговування телекомунікацій і будівництва гр.ОСОБА_1 - було вручено особисто, про що зроблений відповідний запис в акті.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Так, згідно зі ст. 1, ч. 5 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ч.ч.1, 4, 5, ст.5 , ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

За змістом ч.ч.1,4,5, ст.5 Закону Планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю). Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Строк здійснення планового заходу не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до статті 1 Кодексу цивільного захисту України Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

З аналізу викладених положень, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Слід зазначити, що порушення які не усунуті відповідачем можуть спричинити настання негативних наслідків та створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які знаходяться у приміщеннях відповідача, а також особам які будуть здійснювати гасіння пожежі, у разі її виникнення.

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI передбачені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до частини першої якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях (частина друга статті 55 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI).

Положеннями частини 2 статті 51 та частини 5 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладено на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Відповідно до положень статей 4-7 Закону України "Про пожежну безпеку" Правила пожежної безпеки в Україні є обов'язковими для виконання всіма центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності), посадовими особами та громадянами.

Судом встановлено, що ПАТ«КБ «Інтербанк» орендувало у товариства сприяння обороні України "Центральний будинок ТСО України", нежитлове приміщення площею 470 кв.м., яке розташоване у будівлі за адресою: м.Київ, вул. В.Гетьмана,27, перший поверх, відповідно до договору оренди віл 01.09.2013р. №1.

Відповідно до п.4.9, п.4.10 вказаного договору, ПАТ«КБ «Інтербанк» зобов'язується забезпечувати та утримувати приміщення в належному технічному та санітарному стані. Самостійно нести повну відповідальність за виконання вимог та дотримання правил протипожежної безпеки, техніки безпеки та охорону праці, санітарно-епідеміологічних норм та правил. З метою здійснення своєї господарської діяльності орендар зобов'язується самостійно отримувати всю необхідну погоджувальну та дозвільну документацію від спеціально-уповноважених органів державної виконавчої влади, в тому числі, але не виключно Державного пожежного нагляду, Державного комітету України з нагляду за охороною праці, Державного управління охорони навколишнього природного середовища, Санітарно - епідеміологічної служби та інших органах.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, хоч і є орендарем майна, проте наділений обсягом прав та обов'язків щодо здійснення всіх протипожежних заходів, з огляду на викладене суд дійшов висновку, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки на орендованому приміщенні є обов'язком саме відповідача, як особи, що здійснює господарську діяльність у вказаному приміщенні.

Окрім того, безпідставними є посилання відповідача відносно того, що вразі задоволення позову, можливе повне зупинення роботи ПАТ«КБ «Інтербанк», яке може призвести до порушення відповідачем зобов'язань перед вкладниками, унеможливить виплату фізичним особам, з огляду на розпочату процедуру виведення ПАТ«КБ«Інтербанк» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації, оскільки позивач просить застосувати заходи реагування щодо повного зупинення подальшої роботи ПАТ"КБ"Інтербанк" у вигляді відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень та стосуються лише приміщення розташованого за адресою м. Київ, вул. В.Гетьмана, 27, а відповідачем вказувалось на використання ним декількох приміщень.

Відповідно до статті 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч. 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що також підтверджується матеріалами справи, що відповідачем, виявлені порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки, які зафіксовані в акті перевірки, не усунуті.

Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач належним чином обґрунтував та надав суду необхідні докази на підтвердження заявлених ним вимог. В свою чергу, доводи відповідача щодо відсутності підстав для застосування заходів реагування не підтверджуються наданими у справу документами.

Крім того, за змістом ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Окрім того, суд звертає увагу відповідача, що відповідач не позбавлений права на звернення до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду даної справи, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) в порядку, встановленому ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення подальшої роботи ПАТ«КБ «Інтербанк» по вул. В.Гетьмана, 27 в Солом'янському районі міста Києва (код ЄДРПОУ 14358604), шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень ПАТ«КБ«Інтербанк» по вул. В.Гетьмана, 27 в Солом'янському районі міста Києва.

Обов'язок щодо забезпечення виконання рішення суду покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов