Постанова № 39813515, 14.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 липня 2014 року 08:25 № 826/8141/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Штраус Україна»

до

Київської міжрегіональної митниці Міндоходів,

Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві

про

визнання неправомірним рішення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Штраус Україна» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (далі по тексту – відповідач-1) та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі по тексту – відповідач-2) про визнання неправомірним рішення про відсутність правових підстав для повернення коштів з Державного бюджету, викладене у листі №14-1/6-11/8607 від 03.12.2013р. у відповідь на заяви №509, 510 та 511 від 14.11.2013р. та стягнення з Державного бюджету на користь позивача надмірно сплачену суму податку на додану вартість у загальному розмірі 1 245 631,25грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення прийняте неправомірно та просив стягнути з Державного бюджету надмірно сплачені суми податку на додану вартість.

Відповідач-1 проти позову заперечив та пояснив, що відсутні правові підстави для повернення грошових коштів з Державного бюджету на користь позивача.

В судовому засіданні 09.07.2014р. суд по справі перейшов в письмове провадженян на підставі статті 128 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2013 року ТОВ «Штраус Україна» звернулось до Київської регіональної митниці із заявами № 509, 510 та 511 про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів.

Звертаючись з вказаними заявами позивач посилався на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2011р. у справі №2а-15713/11/2670 про скасування рішень Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товарів №100000006/2011/412129/1 від 21.07.2011р., №100000006/2011/412422/1 від 23.08.2011р. та №100000006/2011/412781/1 від 27.09.2011р. та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012р. у справі №2а-15713/11/2670.

Київська регіональна митниця листом №14-1/6-11/8607 від 03.12.2013р. повідомила про відсутність правових підстав для повернення коштів з Державного бюджету України.

Як встановлено судом, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2011р. у справі №2а-15713/11/2670 в задоволені позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012р. постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2011р. скасована, а позов задоволено повністю.

Визнано неправомірними та скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України №100190000/1/10607 від 22.07.2011 року, № 100190000/1/10972 від 23.08.2011 року; №100190000/1/11544 від 27.09.11 року.

Визнано неправомірними та скасовані рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товарів № 100000006/2011/412129/1 від 21.07.2011 року, №100000006/2011/412422/1 від 23.08.2011 року; №100000006/2011/412781 від 27.09.2011 року.

Зобов'язано Київську регіональну митницю вчинити дії щодо визначення митної вартості товарів за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортувалися Товариством з обмеженою відповідальністю «Штраус Україна» на підставі декларацій №100190000/2011/188999 від 26.07.2011 року; №100190000/2011/189000 від 26.07.2011року; №100190000/2011/190323 від 12.08.2011 року; №100190000/2011/190321 від 12.08.2011 року; №100190000/2011/190075 від 09.08.2011 року; №100190000/2011/191051 від 23.08.2011 року; №100190000/2011/191260 від 26.08.2011 року; №100190000/2011/191434 від 29.08.2011 року; №100190000/2011/191437 від 29.08.2011 року; №100190000/2011/192092 від 05.09.2011 року; №100190000/2011/192093 від 05.09.2011 року; №100190000/2011/192432 від 09.09.2011 року; №100190000/2011/192561 від 12.09.2011 року; №100190000/2011/192949 від 15.09.2011 року; №100190000/2011/193776 від 26.09.2011 року; №100190000/2011/194110 від 29.09.2011 року; №100190000/2011/194111 від 29.09.2011 року; №100190000/2011/194803 від 07.10.2011 року; №100190000/2011/195127 від 11.10.2011 року; №100190000/2011/195261 від 12.10.2011 року; №100190000/2011/195665 від 17.10.2011 року; №100190000/2011/195659 від 17.10.2011 року; №100190000/2011/195657 від 17.10.2011 року; №100190000/2011/196105 від 21.10.2011 року; №100190000/2011/196265 від 24.10.2011 року; №100190000/2011/196261 від 24.10.2011 року; №100190000/2011/196599 від 27.10.2011 року; №100190000/2011/197952 від 07.11.2011 року; №100190000/2011/197872 від 11.11.2011 року; №100190000/2011/198058 від 14.11.2011 року; №100190000/2011/198060 від 14.11.2011 року; №100190000/2011/198483 від 18.11.2011 року; №100190000/2011/198666 від 21.11.2011 року; №100190000/2011/198668 від 21.11.2011 року; №100190000/2011/199165 від 25.11.2011 року; №100190000/2011/199301 від 28.11.2011 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 12.06.2013р. постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012р. залишено без змін.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 5 Наказу Мінфіну України від 03.09.2013р. №787, яким затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Постановою Кабінету Міністрів від 16.11.2005р. № 1093 “Про переведення митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, на розрахунково-касове обслуговування через органи Державного казначейства” встановлено, що митні та інші платежі, які вносяться до/або під час митного оформлення, переводяться на розрахунково-касове обслуговування через органи Державного казначейства.

Згідно п. 2.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006р. № 25/44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.01.2006р. № 64/11938 (далі - Порядок), що був розроблений на виконання вказаної Постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2005р. № 1093, для зарахування коштів, що вносяться платниками та громадянами до/або під час митного оформлення товарів, на балансі Головного управління Державного казначейства України у м. Києві відкриті на ім’я митних органів за балансовим рахунком 3734 “депозитні рахунки митних органів” ( далі - депозитний рахунок 3734).

Відповідно до п. 3.1, 3.3, 3.4 Порядку сплата коштів у національній валюті, призначених для забезпечення справляння митних та інших платежів, здійснюється платниками до/або під час митного оформлення товарів з рахунків, відкритих ними в банках, у вигляді передплати та/або доплати, а також готівкою через банки на депозитні рахунки 3734, відкриті на ім'я митних органів в Головному управлінні Казначейства. Кошти, що надійшли на депозитні рахунки 3734 митних органів згідно з цим Порядком, перераховуються митними органами виключно для здійснення таких операцій: зарахування до відповідних бюджетів України; повернення платникам помилково та/або надміру сплачених коштів. Розпорядження коштами, що обліковуються на депозитних рахунках 3734 митних органів згідно з цим Порядком, здійснюється виключно на підставі платіжних доручень, що оформленні митними органами в установленому порядку. Повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що зараховані на депозитні рахунки митних органів 3734, зокрема, здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007р. № 618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007р. за № 1097/14364 (далі – Порядок № 618). ГУДК України у місті Києві на підставі платіжних доручень митних органів забезпечує перерахування коштів на: банківські рахунки платників, відкриті в банках; банківські рахунки 2603, відкриті митним органам у відповідних відокремлених підрозділах уповноваженого банку за місцезнаходженням митного органу для виплати коштів платникам готівкою, якщо такі кошти вносилися готівкою.

Відповідно до п. 1 розд. ІІІ Порядку № 618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів: а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку; б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на банківський рахунок 2603; в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою, - на банківський рахунок 2603; г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету.

До заяви додаються: аркуші з позначенням “3/8” комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі; документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Положеннями п. 2 - 4, 6 розд. ІІІ Порядку № 618 визначений наступний порядок розгляду заяви платника. Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007р. № 611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів).

Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Приписами п. 7 розд. ІІІ цього ж Порядку встановлено, що висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

За відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь (п. 11 розд. ІІІ Порядку № 618).

Наявними матеріалами справи підтверджується подання позивачем до митного органу в межах встановлених строків та за встановленою формою письмових заяв про повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість всього у розмірі 1 245 631,25грн. До таких заяв ТОВ «Штраус Україна» були додані всі необхідні у даному випадку документи.

Натомість відповідачем-1 за результатами отримання таких письмових заяв позивача не було вжито жодних з вищеописаних дій, визначених Порядком № 618 (як то проведення перевірки, встановлення факту відсутності надмірної сплати податку, встановлення факту оформлення заяви не за встановленими порядком і формою), а лише направлено на адресу Товариства лист від 03.12.2013р. № 14-1/6-11/8607, в якому відсутні обґрунтовані причини для відмови у розгляді заяви ТОВ «Штраус Україна».

У відповідності до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи викладені норми законодавства та обставини по справі, суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача-1 полягала у фактичному не розгляді заяви позивача за процедурою, встановленою в законодавстві, а тому суд для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача в рамках даного адміністративного спору вважає за необхідно вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо не розгляду заяв позивача від 14.11.2013р. №509, №510 та №511 та зобов’язати відповідача -1 розглянути вказані заяви за відповідною процедурою, а також скасувати оскаржуване рішення.

При цьому при прийнятті рішення у даній справі судом враховується, що в силу приписів норми ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 255 цього ж Кодексу обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

В задоволенні решти позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити з огляду на те, що стягненню коштів передує процедура розгляду заяв позивача, яка не була дотримана відповідачем - 1, а тому питання стягнення коштів є передчасним.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Штраус Україна» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про відсутність правових підстав для повернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Штраус Україна» коштів з Державного бюджету, викладене у листі №14-1/6-11/8607 від 03.12.2013р. у відповідь на заяви №509, 510 та 511 від 14.11.2013р.

3. Визнати протиправною бездіяльність Київської міжрегіональної митниці Міндоходів щодо не розгляду заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «Штраус Україна» від 14 листопада 2013 року №509, №510 та №511.

4. Зобов’язати Київську міжрегіональну митницю Міндоходів розглянути заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Штраус Україна» від 14 листопада 2013 року №509, №510 та №511 за процедурою, встановленою законодавством.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 14.07.2014р.

Суддя В.В. Амельохін