Постанова № 39813405, 18.07.2014, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2014 р. м. Чернівці Справа № 824/2273/14-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівці" про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області (далі - позивач) і звернулося до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівці" (далі - відповідач) суму боргу несплачених пільгових пенсій за квітень - червень 2014 р. в сумі 13586,52 грн.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість по платежах до Пенсійного фонду України, а саме по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до п.п. "б"- "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за квітень - червень 2014 р. на загальну суму 13586,52 грн. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку.

Відповідач належним чином повідомлений про відкриття скороченого провадження даної справи за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення від 02.07.2014 р. (а.с. 34).

14.07.2014 р. відповідачем до суду подано письмові заперечення проти позову, відповідно до яких, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю. Вказував, що згідно "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України та особам, пенсії яким призначені відповідно до п. "в"-"е" та "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 01.01.2005 р. за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з січня 2005 р. - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вважає, що в даному випадку необхідно застосовувати ті Списки, які були чинними на період роботи конкретної особи. Також вказує, що позивач не направляв на адресу відповідача вимоги про сплату недоїмки та акти перевірки. Вважає, що вказана обставина є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 183-2 КАС України, дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені сторонами обставини, суд вважає, що наявні достатні підстави для прийняття судового рішення у порядку скороченого провадження і приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, з таких міркувань.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Тарасівці" (60350, Чернівецька область, Новоселицький район, с. Тарасівці, ідентифікаційний код 03801924) зареєстроване як юридична особа 16.03.2000 р. (а.с. 11 - 12).

Відповідно до довідок виданих відповідачем, останній підтвердив громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 особливий характер та умови праці, необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах (а.с. 16, 19, 23, 26, 30).

Як видно із матеріалів справи, Управлінням Пенсійного фонду України призначено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які працювали у відповідача, пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 згідно п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується протоколами №6278 від 14.02.2011 р., №6281 від 29.02.2012 р., №645 від 23.03.2010 р., №669 від 17.03.2011 р., № 6184 від 20.01.2010 р. ( а.с. 15, 18, 22, 25, 28).

Крім того, позивачем надано до суду докази, які підтверджують фактичну виплату пенсій на пільгових умовах пенсіонерам, а саме довідки від 03.07.2014 року про зарахування сум пенсій на поточні рахунки пенсіонерів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, (а.с. 38, 39, 40, 41, 42).

У зв'язку з призначенням вказаним особам пільгових пенсій, Управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області надіслало на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій відповідно до пунктів п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підлягають відшкодуванню з квітня 2014 р., з травня 2014 р. та з червня 2014 р. на суму 4528,84 грн. щомісячно (а.с. 7, 8, 9, 36, 37).

Вказані розрахунки отримані відповідачем 14.04.2014 р., 12.05.2014 р., 06.06.2014 р., що підтверджується відповідними відмітками про вручення рекомендованих поштових відправлень (а.с. 7 на звороті, 8 на звороті, 9 на звороті).

Оскільки відповідач добровільно не відшкодував фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за квітень - червень 2014 р. в сумі 13586,52 грн., позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення боргу.

Відповідно до ст. 67 Конституції роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати належні йому страхові внески.

Згідно ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) відповідач взятий на облік в органах Пенсійного фонду України та є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", абз. 4 п. 1 ст. 2 Закон № 400/97-ВР, ч. 1 п. 6.1 п. 6 Інструкції про Порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1), підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Отже, зазначеною нормою прямо визначено обов'язок підприємств стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списками №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 6.4, 6.5 та 6.8 Інструкції № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 розділу XV Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду України зазначених в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У відповідності до п. 6.9 вищевказаної Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Судом встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області надіслало на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій відповідно до п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підлягає відшкодуванню з квітня 2014 р., з травня 2014 р., з червня 2014 р. на суму 4528,84 грн. щомісячно.

Як вбачається із матеріалів справи, розрахунки отримані відповідачем 14.04.2014 р., 12.05.2014 р., 06.06.2014 р., що підтверджується відповідними відмітками про вручення рекомендованих поштових відправлення.

Відповідачем зазначена в розрахунках сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за квітень - червень 2014 р. не сплачена, у зв'язку із чим утворилась заборгованість в сумі 13586,52 грн. (4528,84 грн. х 3).

Статтею 17 Закону № 400/97-ВР встановлено обов'язок страхувальника виконувати вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 64 цього Закону управління Пенсійного фонду має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми.

З матеріалів справи видно, що відповідач не виконав свої зобов'язання в частині відшкодуванню витрат Пенсійному фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тому суд приходить до висновку про можливість задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості в сумі 13586,52 грн.

Стосовно доводів відповідача щодо відсутності у нього обовязку покривати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 4 п.п. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абз. 5 цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"є" та "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Тобто аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за Списком №1, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат па виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, зі змісту ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Таким чином, аналіз змісту п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV у контексті вимог ст. 14 Закону дає підстави для висновку про те, що порядок, згідно якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що спір у справі стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам відповідно до п.п. "б"- "з" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", то суд приходить до висновку про обов'язок відповідача щодо покриття витрат на виплату та доставку пенсій таким особам.

Аналогічна правова позиція висловлена в судових рішеннях Вищого адміністративного суду від 13.03.2014 р. в справі №К/800/24891/13 та Верховного Суду України від 23.04.2013 р. в справі №21-113а13.

Окрім цього, суд вважає також необґрунтованими твердження відповідача, що позивач зобов'язаний надіслати йому вимогу про сплату боргу з огляду на наступне.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції № 21-1.

Пунктом 6.4 Інструкції № 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Отже, обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на органи Пенсійного фонду, а підприємство зобов'язано здійснити відшкодування зазначених витрат у розмірах, визначених органами Пенсійного фонду.

Таким чином, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій є узгодженими і обов'язковими для виконання підприємством з моменту їх отримання, тому породжують певні публічно-правові відносини між сторонами та передбачають настання юридичних наслідків.

Крім того, суд звертає увагу на те, що п. 8.2 Інструкції № 21-1 чітко передбачені випадки коли органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки, зокрема в таких випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що підставою для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунок цих витрат, який надсилається підприємству.

Також суд звертає увагу, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Як вбачається із матеріалів справи, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Тарасіці" в 2014 р. не є платником фіксованого сільськогосподарського податку та підтверджується довідкою Новоселицької міжрайонної ДПІ (а.с.13).

Оскільки громадяни, які представлені відповідачем на пільгову пенсію набули необхідного пільгового стажу в колгоспі "Радянський прикордонник", правонаступником якого є сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Тарасівці", що підтверджується довідкою від 02.04.2008 р. №130, тому відповідно і відшкодовувати витрати в повному обсязі повинен тільки відповідач (а.с. 14).

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним заборгованості.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 35, 71, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 183-2 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівці" на користь Управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області суму боргу несплачених пільгових пенсій за травень-червень 2014 р. в сумі 13586,52 грн.

3. Постанову звернути до негайного виконання.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.

Суддя В.К. Левицький