Постанова № 39813334, 18.07.2014, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 липня 2014 року Чернігів Справа № 825/4329/13-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лобана Д.В.,

при секретарі Кондратенко О.В.,

за участю представників сторін

від позивача Коленченка О.О.,

від відповідача Бисикало Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом дочірнього підприємства "Пассервіс" відкритого акціонерного товариства "Чернігівавтосервіс" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

22.11.2013 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними дій щодо внесення до акту перевірки від 04.10.2013 № 1/22/30504925 безпідставних висновків про порушення ДП «Пассервіс» п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2, п. 85.4 ст. 85, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185, п.п. 186.2.1 п. 186.2 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 197.1.8 п. 197.1 ст. 197, п. 198.6 ст. 198, ст. 200 Податкового кодексу України, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 2.6 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області в період з 09.09.2013 по 27.09.2013 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП „Пассервіс", про що складено акт від 04.10.2013 за № 1/22/30504925 „Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Дочірнього підприємства „Пассервіс" Відкритого акціонерного товариства „Чернігівавтосервіс", код за ЄДРПОУ 30504925, з питань, зазначених у постанові старшого слідчого з ОВС ВКР СУУ ФР ГУ Міндоходів у Чернігівській області В.В. Василенка від 06.09.2013 за період з 01.01.2010 по 31.07.2013" (надалі - акт перевірки).

Позивач з діями відповідача щодо відображення в акті перевірки таких висновків не погоджується, вважає такі дії відповідача незаконними, виходячи з наступного.

Так, в акті перевірки вказано (стор. 4 - 5 акту перевірки), що управлінням податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів у Чернігівській області 06.09.2013 отримано постанову старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у Чернігівській області В.В. Василенка про призначення у кримінальному провадженні № 32013260000000123 позапланової документальної перевірки ДП «Пассервіс» ВАТ «Чернігівавтосервіс» код за ЄДРПОУ 30504925 з питань нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 та податку на додану вартість за період з 01.07.2010 по 31.07.2013.

Для проведення перевірки станом на 10.09.2013 посадовими особами підприємства були надані лише квитково-касові листки до книги КОРО за січень 2013 року.

З приводу первинних бухгалтерських та податкових документів за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 головним бухгалтером підприємства Мамровою О.Є. надані наказ від 17.06.2013 № 73-Б «Про знищення первинних бухгалтерських та інших документів» та акт про знищення таких документів від 17.06.2013.

Зважаючи на зазначене, 10.09.2013 за № 1883/10/22-610 платнику через канцелярію головного підприємства ВАТ «Чернігівавтосервіс» (зі слів головного бухгалтера власна канцелярія у ДП «Пассервіс» відсутня) наданий запит про надання документів (вх. № 62 від 10.09.2013).

Проте, станом на 13.09.2013 посадовими особами платника не надані документи для перевірки в повному обсязі, про що складений акт «Про ненадання документів» від 13.09.2013 № 188.

Разом з тим, 13.09.2013 повторно направлені по пошті з відміткою про вручення запити від 12.09.2013 № 1962/10/22-610 та № 1963/10/22-610 про надання ДП «Пассервіс» документів для проведення перевірки. Згідно поштового повідомлення вказані запити 16.09.2013 отримані уповноваженою особою платника - Кіценко.

Окрім переліку документів, які необхідно надати для проведення перевірки, у листі зазначений порядок надання документів для перевірки згідно з вимогами Податкового кодексу України.

Не зважаючи на вимоги Податкового кодексу України та направлені запити, посадовими особами ДП «Пассервіс» для перевірки не надані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджують задекларовані витрати у деклараціях з податку на прибуток та задекларований податковий кредит у деклараціях з ПДВ за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

По податку на прибуток підприємств позивач вважає за необхідне зазначити наступне.

У перевіряємому періоді з 01.01.2010 по 31.03.2011 формування витрат у деклараціях з податку на прибуток платники провадили з урахуванням вимог Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (надалі по тексту - Закон № 283).

Згідно з вимогами п. 5.1 ст. 5 Закону № 283 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону № 283 до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно підпункту 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону № 283 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У перевіряємому періоді з 01.04.2011 по 31.12.2012 формування витрат у деклараціях з податку на прибуток платники провадили згідно вимог Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог п. 138.2 ст. 132 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України при визначенні оподатковуваного прибутку не враховуються витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, не надавши для перевірки первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують витрати, задекларовані у деклараціях з податку на прибуток за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, посадовими особами ДП „Пасссервіс" порушені вимоги п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2, п. 85.4 ст. 85, п. 138.2 ст. 132, п.п. 139.1.9 п .139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення витрати в сумі 66421969,00 грн, у т.ч.: за 2010 рік - 18929320,00 грн; за І кв. 2011 рік - 4876546,00 грн; за ІІ-IV кв. - 16309527,00 грн; за 2012 рік - 26306576,00 грн.

Згідно з вимогами п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв у перевіряємому періоді з 01.01.2010 по 31.12.2010. податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до вимог п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, який діяв у перевіряємому періоді з 01.01.2011 по 31.12.2012, сума грошового зобов'язання. обчислена платником самостійно вважається узгодженою.

Як зазначено у п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Отже, зважаючи на вище зазначене за результатами даної перевірки ДП «Пассервіс» розмір доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, залишений в обсязі, який підтверджений матеріалами перевірок від 30.08.2011 № 2234/23/30504925 та від 06.06.2013 № 1318/22/30504925.

Як свідчать акти перевірок від 30.08.2011 № 2234/23/30504925 та від 06.06.2013 № 1318/22/30504925 за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 ДП «Пассервіс» отримано дохід, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 70863746,00 грн (21251924 + 5735579 + 17073878 + 26802365), а саме : за 2010 рік - 21251924,00 грн; за І кв. 2011 року - 5735579,00 грн; за ІІ-ІV кв. - 17073878,00 грн; за 2012 рік - 26802365,00 грн.

За період з 01.01.2010 по 31.03.2011 ДП "Пассервіс" задекларовано амортизаційні відрахування у сумі 2608347,00 грн.

Проте, не надавши для перевірки первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують амортизаційні відрахування, задекларовані у деклараціях з податку на прибуток за період з 01.01.2010 по 31.03.2011, посадовими особами ДП «Пассервіс» порушено вимоги п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2, п. 85.4 ст. 85, п. 138.2 ст. 132, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення амортизаційних відрахувань в сумі 2608347,00 грн, у т.ч.: за 2010 рік -2009880,00 грн; за І кв. 2011 року -598467,00 грн.

За період з 01.01.2010 по 31.12.2012 ДП "Пассервіс" задекларовано податок на прибуток у сумі 423240,00 грн.

Внаслідок порушень податкового законодавства, описаних у п.п. 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3 даного акту, перевіркою ДП "Пассервіс" за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 встановлено заниження податку на прибуток у сумі 15879125,00 грн, у т.ч. : за 2010 рік -5234800,00 грн; за І кв. 2011 року -1368753,00 грн; за ІІ-ІVкв. 2011 року -3751191,00 грн; за 2012 рік -5524381,00 грн.

Проте з такими діями відповідача щодо відображення в акті перевірки відомостей про заниження позивачем податку на прибуток підприємств позивач не погоджується, виходячи з такого.

Відповідно до п. 135.1 п. 135.2 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу, п. 135.2 ст. 135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Таким чином, як валові витрати, так і валові доходи платника податків повинні бути підтверджені первинними документами. Якщо такі документи відсутні, то податковий орган повинен був прийти до висновку про завищення валових доходів позивача за перевіряємі періоди.

Відповідно до п. 86.10 ст. 86 ПК України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Згідно п. 149.1 ст. 149 ПК України податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу, тобто шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього кодексу.

В свою чергу, валові доходи так як і валові витрати повинні бути підтверджені первинними документами.

Посилання відповідача на приписи п. 56.11 ст. 56 ПК України, в даному випадку є некоректним, та таким, що суперечить самому поняттю грошового зобов'язання щодо порядку нарахування та сплати такого грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств.

З урахуванням норм ПК України податок на прибуток підприємств вираховується як різниця між валовим доходом звітного податкового періоду (який також повинен бути підтверджений первинним документами, як і валові витрати) та собівартістю реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього кодексу.

Згідно до акту перевірки (стор. 9 - акту перевірки) за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 ДП „Пассервіс" задекларовано податок на прибуток у сумі 423240,00 грн - це і є самостійно узгоджена платником податку сума податкових зобов'язань.

Тобто, відповідач в акт перевірки протиправно ототожнив поняття самостійно задекларованого (узгодженого) зобов'язання та поняття доходу платника податку, які не є ідентичними між собою, а останній є арифметичною складовою першого.

Таким чином, в порушення ст. 14, ст. 44, п. 86.10 ст. 86 ст. 135, ст. 149 ПК України при проведенні перевірки щодо визначення податкових зобов'язань позивача з податку на прибуток підприємств відповідач діяв однобоко, врахував лише відсутність документів для підтвердження валових витрат, але не врахував та навіть не навів в акті перевірки тієї обставини, що первинні документи також були і відсутні і для підтвердження валових доходів та доходів, а тому відповідач не мав права у відповідності до чинного податкового законодавства України брати до уваги і валові доходи та доходи за перевіряємий період.

Посилання відповідача на попередні акти перевірок позивач також вважає безпідставними, оскільки у відповідності наказу ДПА України від 22.12.2010 № 984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Таким, чином попередні акти перевірки, як доказ мають свою силу щодо конкретних порушень податкового законодавства за перевірені періоди і не є носієм доказової інформації про сукупні суми та розмір сформованих валових доходів та доходів платника податку за вказані податкові періоди, оскільки акт перевірки не є первинним документом, який би підтверджував валові доходи та доходи.

Позивач звертає увагу суду на однобокість проведення перевірки відповідачем з цього питання, оскільки відповідач при проведенні цієї перевірки взявши до уваги обсяг валового доходу та доходу з 01.01.2010 по 31.12.2012 на підставі попередніх актів перевірок, мабуть вважаючи їх в такому випадку за первинні документи, на які посилається п. 135.2 ст. 135 ПК України, не взяв до уваги розмір валових витрат за вказаний період, оскільки валові витрати за вказані періоди також відображені в попередніх актах перевірок.

Відповідно до п. 83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1 документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2 податкова інформація; 83.1.3 експертні висновки; 83.1.4 судові рішення; 83.1.5 виключено; 83.1.6 інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Якщо відповідач вважає попередні акти перевірок за інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом, то у вказаних актах перевірок прописано і розмір валових витрат позивача, який відповідачем під час проведення цієї перевірки не взято до уваги.

По податку на додану вартість, позивач вважає за необхідне зазначити наступне.

В акті перевірки вказано (стор. 11 - 12 акту перевірки) рішенням виконавчого комітету Чернігівської місткої ради від 29.08.2011 № 235 встановлено для суб'єктів господарювання (незалежно від форми власності, відомчої підпорядкованості та організаційно-правової форми господарювання), які здійснюють перевезення пасажирів на міських маршрутах за загального користування та введено в дію з 28.05.2011: вартість разового квитка на проїзд в автобусі, що працює у звичайному режимі руху - 1,75 грн; граничну вартість разового квитка на проїзд у автобусі, що працює у режимі маршрутного таксі - 2,5 грн. Суб'єктам господарювання, які здійснюють перевезення пасажирів у режимі маршрутного таксі, встановити конкретну вартість разового квитка у межах граничної вартості.

Згідно вимог п.п. 197.1.8 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи па які регулюються в установленому законом порядку.

Відповідно до Інструкції про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 27.05.1996 № 150 міські перевезення - перевезення пасажирів і багажу в міському сполученні за міським тарифом.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 17.11.2009 № 1175, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.11.2009 за № 1146/17162, визначено: тариф регульований - тариф на послуги, який відповідно до законодавства встановлюється (затверджується або погоджується) органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування; тариф на автобусних маршрутах загального користування - вартість разового проїзду одного пасажира у міському сполученні чи вартість перевезення пасажира на один кілометр у приміському, міжміському, міжнародному сполученні.

Постановою КМ України від 31.12.1993 № 1094 "Про затвердження Правил дорожнього руху" надане визначення маршрутні транспортні засоби - автобуси, тролейбуси, трамваї та таксі, що рухаються за встановленими маршрутами і мають визначені зупинки.

Статтею 1 Закону України від 05.04.2011 "Про автомобільний транспорт" зазначено, що автобус може працювати у трьох режимах руху: звичайному, експресному або в режимі маршрутного таксі.

Перевезення пасажирів у звичайному режимі руху - перевезення пасажирів автобусами на маршруті загального користування з дотриманням усіх зупинок, передбачених розкладом руху;

Перевезення пасажирів у режимі маршрутного таксі - перевезення пасажирів на міському чи приміському автобусному маршруті загального користування за розкладом руху, в якому визначається час відправлення автобусів з початкового та кінцевого пунктів маршруту з висадкою і посадкою пасажирів чи громадян на їхню вимогу на шляху прямування автобуса в місцях, де це не заборонено правилами дорожнього руху.

Отже, згідно Закону України від 05.04.2001 "Про автомобільний транспорт" перевезення пасажирів у режимі маршрутного таксі відрізняється від перевезення пасажирів у звичайному режимі руху.

У Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМ України від 18.02.1997 № 176, зазначено наступне: місця зупинки автобуса, який здійснює перевезення у звичайному режимі руху на міському маршруті, встановлюються на відстані 400 - 600 метрів одна від одної у межах розташування багатоповерхової забудови і на відстані 600 - 800 метрів - у межах розташування одно- та двоповерхової забудови; посадка та висадка пасажирів з автобуса, що здійснює перевезення в експресному режимі руху, проводиться на зупинках громадського транспорту; місцями зупинки автобуса, який здійснює перевезення у режимі маршрутного таксі, визначаються кінцеві пункти маршруту.

Враховуючи вище вказане та вимоги п.п. 197.1.8 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України, згідно якої пільга з податку на додану вартість не розповсюджується на послуги з перевезення пасажирів на таксі, ДП «Пассервіс» необхідно було з доходу від перевезення пасажирів в режимі маршрутного таксі визначити податкові зобов»язання з ПДВ в загальновстановленому порядку та задекларувати їх у відповідних звітних періодах.

Позивач вважає, що такі висновки податкового органу є такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, виходячи з такого.

Відповідно до листа ДПА України від 02.02.2012 за № 4303/3/15-3314 встановлено, що підпунктом 197.1.8 п. 197.1 ст. 197 Кодексу визначено, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку. Ця норма не поширюється на операції з надання пасажирського транспорту в оренду (прокат).

Статтею 35 Закону України від 05.04.2001 № 2344-III "Про автомобільний транспорт" визначено, що перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

При цьому перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування може здійснюватися у режимах: звичайному; експресному; маршрутного таксі.

Згідно із статтею 28 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97 "Про місцеве самоврядування в Україні" до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні, транспортні та інші послуги (починаючи з 22.07.2010 відповідно до змін, внесених до статті 28 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97 "Про місцеве самоврядування в Україні", погодження тарифів щодо оплати послуг не відноситься до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад).

З огляду на зазначене, дія підпункту 197.1.8 п. 197.1 ст. 197 Кодексу поширюється на операції з надання послуг з перевезення пасажирів маршрутними таксі у разі, якщо послуги з перевезення здійснюються у межах населеного пункту, та тарифи на такі перевезення встановлено уповноваженим органом.

Щодо зменшення податкового кредиту за перевіряємий період, то таке зменшення відбулося внаслідок ненадання первинних документів позивачем, які б підтверджували право на податковий кредит.

Проте, знову ж таки, податкові зобов'язання з ПДВ відповідачем були враховані в даному акті перевірки на підставі попередніх актів перевірок, а податковий кредит за цими ж актами перевірок врахований не був.

Пункт 5.2 наказу ДПА України від 22.12.2010 № 984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, передбачено, що «у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів…».

В акті перевірки не зазначено перелік документів що підтверджують факт порушення.

Щодо оприбуткування готівки в касі підприємства позивач зазначає.

Перевіркою оприбуткування надходжень готівки в касу підприємства встановлено наступне (стор. 22-23 акту перевірки): відповідно до п.п. 2.6 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (із змінами і Доповненнями), уся готівка, що надходить до кас має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до п. 7 ст. 3 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.

Згідно з Порядком подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) № 614 від 01.12.2000 зі змінами та доповненнями: звітність, пов'язана із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) або використанням розрахункових книжок (далі - РК), подається СГ щодо всіх зареєстрованих РРО, незалежно від застосування чи незастосування їх у звітному місяці, та щодо всіх книг обліку розрахункових операцій, зареєстрованих на господарську одиницю (депо, кондуктор, об'єкт виїзної торгівлі), які ведуться разом із розрахунковими книжками у випадках, визначених законом (крім виходу РРО з ладу або відключення електроенергії).

Дані щодо виручки водіїв, яка здається до каси підприємства (оборотно-сальдова відомість по рахунку 361-1) та дані звітів РРО наведені в таблиці № 1.

Перевіркою встановлено факти неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі даних розрахункових документів в сумі 958139,60 грн, чим порушено п.п. 2.6 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національні валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (із змінами і доповненнями).

Проте таку позицію податкового органу позивач вважає незаконною виходячи з такого.

Як вказувалося вище перевірка проводилась по питаннях, зазначених у постанові старшого слідчого з ОВС ВКР СУУ ФР ГУ Міндоходів у Чернігівській області В.В. Василенка від 06.09.2013 за період з 01.01.2010 по 31.07.2013. Перелік вказаних питань відображено на стор. 4 акту перевірки, а саме: з питань нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 та податку на додану вартість за період з 01.07.2010 по 31.07.2013.

Питання про проведення перевірки оприбуткування готівки в касі підприємства не було включено до вказаного переліку.

Як вказувалося вище підставами для формування висновків податкового органу про порушення податкового законодавства мають бути первинні документи бухгалтерського та податкового обліку. Натомість відповідачем висновки в акті перевірки сформовані лише на підставі актів попередніх перевірок, вибірково лише в частині валових доходів та доходів, без перевірки первинних бухгалтерських та податкових документів, в тому числі і щодо формування доходів та податкових зобов'язань з ПДВ. При проведенні цієї перевірки в перевіряючими навіть не було посилання на наявну у податкового органу податкову звітність, за основу взято лише акти попередніх перевірок.

З урахуванням вищевикладеного позивач просить задовольнити позовні вимоги в повнму обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, в його задоволенні просила відмовити, посилаючись на письмові додаткові пояснення (т. 88 а. с. 38-40), в яких зазначено, що на підставі направлень від 09.09.2013 № 519, № 520, від 10.09.2013 № 552 № 553 працівниками ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області на підставі вимог п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, п.п. 78.1.11 п. 78 ст. 78, ст. 81, ст. 82 Податкового кодексу України та на виконання постанови старшого слідчого з ОВС ВКР СУ фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Чернігівській області В.В. Василенка від 06.09.2013 проведена позапланова документальна виїзна перевірка дочірнього підприємства «Пассервіс» відкритого акціонерного товариства «Чернігівавтосервіс» (скорочене найменування відповідно до установчих документів - ДП «Пассервіс») з питань, зазначених у постанові, за період з 01.01.2010 по 31.07.2013.

Таким чином, підставою для проведення перевірки є п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, яким передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності отримання судового рішення про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ним відповідно до закону. За результатами перевірки складено акт від 04.10.2013 № 1/22/30504925.

Актом перевірки ДП „Пассервіс" встановлено порушення:

- п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2, п. 85.4 ст. 85, п. 138.2 ст. 132, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 занижений податок на прибуток у сумі 15879125,00 грн.

- п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2, п. 85.4 ст. 85, п. 198.6 ст. 198, ст. 200 ПК України, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 в сумі 1306781,00 грн;

- п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п.п. 186.2.1 п. 186.2 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 197.1.8 п. 197 ст. 197 Податкового кодексу України, внаслідок чого за період з 01.01.2013 по 31.07.2013 встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 801886,00 грн та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24) в сумі 152946 грн.

- на підставі ст. 1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року № 436/95 (із змінами та доповненнями) необхідно застосувати штрафні санкції за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми або в сумі 4790698,00 грн.

ДП «Пассервіс» посадовими особами ДП «Пассервіс» для перевірки не надані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджують задекларовані витрати у деклараціях з податку на прибуток та задекларований податковий кредит у деклараціях з ПДВ за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

Відповідач вважає, що позовні вимоги ДП «Пассервіс» щодо визнання протиправними дій ДПІ у м.Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області щодо внесення до акту перевірки від 04.10.2013 року за № 1/22/30504925 безпідставних висновків про порушення ДП «Пассервіс» п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2, п. 85.4 ст. 85, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185, п.п. 186.2.1 п. 186.2 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 197.1.8 п. 197 ст. 197, п. 198.6 ст. 198, ст. 200 Податкового кодексу України, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 2.6 п. 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, є такими, що не підлягають розгляду в адміністративних судах України та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень на неї суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, дочірне підприємство "Пассервіс" відкритого акціонерного товариства "Чернігівавтосервіс" (код 30504925) зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 22.07.1999, що підтверджується копією довідки АА № 680820 (т. 1 а. с. 39), копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04.10.2013 № 17306909 (т. 1 а. с. 40-41), є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва № 33919684 про державну реєстрацію платника податку на додану вартість (т. 1 а. с. 38).

Згідно довідки АА № 680820 (т. 1 а. с. 39) основними виами діяльності дочірнього підприємства "Пассервіс" відкритого акціонерного товариства "Чернігівавтосервіс" є: пасажирський наземний транспорт міського та приміського сплучення, інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 09.09.2013 № 519, № 520, від 10.09.2013 № 552 № 553 працівниками ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області на підставі вимог п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, п.п. 78.1.11 п. 78 ст. 78, ст. 81, ст. 82 Податкового кодексу України та на виконання постанови старшого слідчого з ОВС ВКР СУ фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Чернігівській області В.В. Василенка від 06.09.2013 проведена позапланова документальна виїзна перевірка дочірнього підприємства «Пассервіс» відкритого акціонерного товариства «Чернігівавтосервіс» (скорочене найменування відповідно до установчих документів - ДП «Пассервіс») з питань, зазначених у постанові, за період з 01.01.2010 по 31.07.2013.

Таким чином, підставою для проведення перевірки є п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, яким передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності отримання судового рішення про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ним відповідно до закону. За результатами перевірки складено акт від 04.10.2013 № 1/22/30504925 (т. 1 а. с. 17-29).

В судовому засіданні 03.12.2013 представником позивача заявлено клопотання про призначення судово-економічної експертизи з метою з'ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору, що потребує спеціальних знань. Виконання експертизи просить доручити експертам Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Так, 03 грудня 2013 року клопотання дочірнього підприємства "Пассервіс" відкритого акціонерного товариства "Чернігівавтосервіс" про призначення судово-економічної експертизи - задоволено.

Призначено судово-економічну експертизу.

Доручено експертам Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за адресою: вул. Старобілоуська, 25-а, м. Чернігів, провести судово-економічну експертизу, попередивши їх про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

На вирішення експерта поставити питання:

1. Чи підтверджується документально та нормативно висновок акту перевірки від 04.10.2013 № 1/22/30504925 щодо завищення валових витрат дочірнім підприємством "Пассервіс" відкритого акціонерного товариства "Чернігівавтосервіс" за 2010 рік на суму 18929320,00 грн, за 1 квартал 2011 року на суму 4876546,00 грн?

2. Чи підтверджується документально та нормативно висновок акту перевірки від 04.10.2013 № 1/22/30504925 щодо завищення витрат дочірнім підприємством "Пассервіс" відкритого акціонерного товариства "Чернігівавтосервіс" за 2-4 квартали 2011 року на суму 16309527,00 грн, за 2012 рік на суму 26306576,00 грн?

3. Чи підтверджується документально та нормативно висновок акту перевірки від 04.10.2013 № 1/22/30504925 щодо заниження дочірнім підприємством "Пассервіс" відкритого акціонерного товариства "Чернігівавтосервіс" податку на прибуток за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 на загальну суму 15879125,00 грн?

4. Чи підтверджується документально та нормативно висновок акту перевірки від 04.10.2013 № 1/22/30504925 щодо заниження дочірнім підприємством "Пассервіс" відкритого акціонерного товариства "Чернігівавтосервіс" податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2013 по 31.07.2013 на суму 1392250,11 грн та заниження податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2013 по 31.07.2013 на загальну суму 542065,35 грн?

5. Чи підтверджується документально та нормативно висновок акту перевірки від 04.10.2013 № 1/22/30504925 щодо заниження дочірнім підприємством "Пассервіс" відкритого акціонерного товариства "Чернігівавтосервіс" податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за січень-липень 2013 року на суму 801886,00 грн та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24 Декларації з ПДВ) за квітень-липень 2013 року на суму 152946,00 грн?

6. Чи підтверджується документально та нормативно висновок акту перевірки від 04.10.2013 № 1/22/30504925 щодо завищення дочірнім підприємством "Пассервіс" відкритого акціонерного товариства "Чернігівавтосервіс" податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 на загальну суму 1216179,00 грн?

7. Чи підтверджується документально та нормативно висновок Акту перевірки від 04.10.2013 № 1/22/30504925 щодо заниження дочірнім підприємством "Пассервіс" відкритого акціонерного товариства "Чернігівавтосервіс" податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за лютий 2010 року по грудень 2012 року на суму 801886,00 грн та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за січень-вересень 2010 року на суму 619275,00 грн?

Відповідно до заданих питань проведено судово-економічну експертизу, за результатом якої зробелно висновок експертів (т. 86 а. с. 177-233), відповідно до якого:

- висновки по першому питанню: документально та нормативно не підтверджується висновок акту перевірки від 04.10.2013 № 1/22/30504925 щодо завищення дочірнім підприємством "Пассервіс" відкритого акціонерного товариства "Чернігівавтосервіс" податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 на загальну суму 1216179,00 грн;

- висновки по другому питанню: щодо заниження дочірнім підприємством "Пассервіс" відкритого акціонерного товариства "Чернігівавтосервіс" податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за лютий 2010 року по грудень 2012 року на суму 1306781,00 грн та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за січень-вересень 2010 року на суму 619275,00 грн документально та нормативно не підтверджується;

- висновки по третьому питанню: в межах наданих на дослідження документів документально та нормативно підтверджується висновок акту перевірки від 04.10.2013 № 1/22/30504925 щодо заниження дочірнім підприємством "Пассервіс" відкритого акціонерного товариства "Чернігівавтосервіс" податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2013 по 31.07.2013 на суму 195597,21 грн. Документально та нормативно не підтверджується висновок акту перевірки від 04.10.2013 № 1/22/30504925 щодо заниження дочірнім підприємством "Пассервіс" відкритого акціонерного товариства "Чернігівавтосервіс" податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2013 по 31.07.2013 на загальну суму 542065,35 грн;

- висновки по четвертому питанню: в межах наданих на дослідження документів, висновок акту перевірки від 04.10.2013 № 1/22/30504925 щодо заниження дочірнім підприємством "Пассервіс" відкритого акціонерного товариства "Чернігівавтосервіс" податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за січень-липень 2013 року на суму 147299,00 грн документально та нормативно підтверджується. Документально та нормативно підтверджується висновок акту перевірки від 04.10.2013 № 1/22/30504925 щодо завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2013 року на суму 48298,00 грн;

- висновки по п'ятому питанню: в межах наданих на дослідження документів, висновок акту перевірки від 04.10.2013 № 1/22/30504925 щодо завищення валових витрат дочірнім підприємством "Пассервіс" відкритого акціонерного товариства "Чернігівавтосервіс" за 2010 рік на суму 18929320,00 грн, за 1 квартал 2011 року на суму 4876546,00 грн документально та нормативно не підтверджується;

- висновки по шостому питанню: документально та нормативно висновок акту перевірки від 04.10.2013 № 1/22/30504925 щодо завищення витрат дочірнім підприємством "Пассервіс" відкритого акціонерного товариства "Чернігівавтосервіс" за 2-4 квартали 2011 року на суму 16309527,00 грн, за 2012 рік на суму 26306576,00 грн не підтверджується;

- висновки по сьомому питанню: щодо заниження дочірнім підприємством "Пассервіс" відкритого акціонерного товариства "Чернігівавтосервіс" податку на прибуток за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 на загальну суму 15879125,00 грн документально та нормативно не підтверджується.

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Податкові повідомлення-рішення за результатами розгляду даного акту ДПІ у м. Чернігова ГУ Міндоходів у Чернігівській області станом порушення провадження у справі не приймалися і не можуть бути прийняти взагалі, оскільки постановою від 10.02.2014 кримінальне провадження № 32013260000000123 (т. 88 а. с. 47-48) внесене до єдиного реєстру досудових розслідувань 05.09.2013, відносно службових осіб ДП «Пассервіс» ВАТ «Чернігівавтосервіс» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу України, закрито у зв'язку з відсутністю в їх діях події кримінального правопорушення. Вказана обставина є реабілітуючою.

Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Виходячи із загальних засад адміністративного судочинства задоволенню підлягають ті вимоги, які фактично відновлюють порушене право особи у взаємовідносинах з суб'єктом владних повноважень.

Висновки, викладені в акті, не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу і є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів щодо встановлених в ході перевірки порушень

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України надано право платникам податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням вимог чинного законодавства тощо.

Відтак, дії службової особи щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки відповідно до пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Зі змісту викладеної норми слідує, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є по суті виконанням перевіряючим обов'язків, а самі по собі висновки обов'язкової сили не мають.

Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта (в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, або у випадку можливого використання такого акта, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.

Аналогічна позиція викладена в постановах Вищого адміністративного суду України від 19.12.2013 у справі № К/800/30029/13, від 23.01.2014 у справі № К/800/31047/13.

Крім того, такий підхід в застосуванні норм права відповідає позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року у справі № 21-237а13 за позовом до Державної фінансової інспекції у Волинській області, головного контролера- ревізора відділу інспектування у сфері матеріального виробництва та послуг Інспекції Омельчук С. І. про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити дії (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 33770792).

Частиною 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову дочірнього підприємства «Пассервіс» відкритого акціонерного товариства «Чернігівавтосервіс», - відмовити.

Відповідно до ст. ст. 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а у разі проголошення її вступної та резолютивної частин, або прийняття її у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або її подано з пропуском строку, у поновленні якого було відмовлено, а у разі вчасного подання апеляційної скарги, з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції, якщо оскаржувану постанову не скасовано.

Суддя Д.В. Лобан