Постанова № 39812577, 10.07.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2014 р. Справа № 809/1641/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Григорука О.Б.

при секретарі Мельничуку Є.С.

за участю: представника позивача - Бабака А.В., представника відповідача - Сухарського С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом:

Приватного підприємства "Перевал"

до відповідача: Державної податкової інспекції в Косівському районі Головного Управління Міндоходів в Івано-Франківській області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000842301, №0000852301 від 21.12.2012 р.,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Перевал" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Косівському районі Головного Управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000842301, №0000852301 від 21.12.2012.

Позовні вимоги мотивує тим, що податковою інспекцією проведено перевірку з питань дотримання вимог валютного законодавства ПП "Перевал". За результатами розгляду виявлених перевіркою порушень податковою інспекцією прийнято податкові повідомлення -рішення №0000842301, №0000852301 від 21.12.2012, якими позивачу нарахована сума грошових зобов'язань за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД. Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення рішення безпідставними, такими, що суперечать нормам законодавства, базуються на висновках перевірки, які носять характер суб'єктивних припущень, оскільки на думку позивача жодних порушень законодавства у сфері, що регулює порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті, підприємством не вчинялося. Просить визнати недійсними податкові повідомлення - рішення №0000842301, №0000852301 від 21.12.2012.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві, позов просив задоволити повністю.

Представник відповідача щодо заявлено позивачем позову заперечив, з підстав наведених у письмовому запереченні (а.с.47- 49). Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті в межах наданих повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства. Просить відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши наявні та подані докази, судом встановлено наступне.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ПП "Перевал" укладено договір №К06/2011 від 22.04.2011 року з A.S "МOPAS" (республіка Чехія, 76901 Holesov Samostatnost) на покупку автомобіля після ремонту Т815 Р17 26208 6Х6/2 (UDS), рік випуску - 1986, IZ8 3680. 43371-128, тип мотору ТЗ - 929.30 №41796.(а.с. 27-30).

На виконання умов договору №К06/2№КО6/11 від 22.04.2011 року ПП "Перевал" 23.06.2011 року здійснено авансовий платіж на суму 9800,00 доларів США.

Відповідно до додатку №2 до Договору №К06/2011 від 22.04.2011, сторонами вирішено договір №К/06/2011 розірвати. Після розірвання контракту вказана суму позивачу не повернута, а зарахована в рахунок кредиторської заборгованості по договору підряду №1/01/2012 від 21.01.2012 року, який укладений між позивачем та A.S "МOPAS" (республіка Чехія, 76901 Holesov Samostatnost) щодо ремонту автомобіля марки Т815 (а.с. 12 -14).

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами податкової інспекції на підставі наказу №496 від 22.11.2012, проведено позапланову невиїзну перевірку ПП "Перевал" з питань дотримання валютного законодавства при здійснені зовнішньоекономічних операцій відповідно до договору №КО6/11 від 22.04.2011 року та №1/01/2012 від 27.01.2012 року за період з 22.04.2011 по 27.11.2012 роки.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт за №1316/22/0/25653989 від 07.07.2012 року, у відповідності до висновків якого податковим органом встановлено порушення позивачем вимог законодавства, а саме Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" .

За наслідками розгляду акта за №1316/22-0/25653989 від 07.12.2012 року позивач податковим повідомленням-рішенням за №0000842301 від 21.12.2012 року нарахував суму грошового зобов'язання в розмірі 75404 гривень та податковим повідомленням-рішенням за №0000852301 від 21.12.2012 року нарахував штрафні санкції в розмірі 340 гривень (а. с. 7, 8).

Підставою для нарахуавння грошових зобов'язань застосованих податковим повідомленним - рішенням за №0000842301 від 21.12.2012 слугували висновки проведеної перевірки, згідно яких встановлено, що відповідачем порушено ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", зокрема допущено порушення граничного строку розрахунків, а саме на 321 день здійснено завершення імпортної операції, шляхом зарахування 9800 доларів США в рахунок кредиторської заборгованості за ремонтні роботи по договору підряду за №1/01/2012 від 27.01.2012 року в погашення дебіторської заборгованості (неповернення передоплати) по контракту за №К 06/2011 від 22.04.2011 року.

Згідно ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею (ч.5 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті").

Посилання представника позивача на відсутність порушення Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" носить формальний характер та не спростовують виявленого відповідачем факту перевищення 180 денного терміну розрахунків по договору №К06/2011 від 22.04.2011, що тягне за собою застосування положень ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"

Підставою застосування штрафних санкці у розмірі 340,00 грн. застосованих податковим повідомленням рішення №000852301 від 21.12.2102 року стали висновки відповідача щодо порушення позивачем пункту 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" в частині несвоєчасного подання Декларації про валютні цінності, доходи та майна, що належить резиденту і знаходяться за межами України станом на 01.01.2012 року та неподання Декларації про валютні цінності, доходи та майна, що належить резиденту і знаходяться за межами України станом 01.07.2012 року.

Відповідно до п. 1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" - валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.12.1995, № 207 "Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами" пунктом 3 встановлено обов'язкове декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за наведеною формою щоквартально в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності, починаючи з підсумків за 1995 рік, а спільними підприємствами з іноземними інвестиціями - щоквартально до 20 числа наступного місяця за звітним кварталом і у терміни, встановлені для подання річної звітності, починаючи з підсумків діяльності за 1995 рік.

Абзацом 8 п.2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" передбачено, що за несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Згідно Постанови Національного банку України "Про затвердження Положення про валютний контроль" від 08.02.2000 року за № 49 порушення строків декларування тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.

Наказом ДПА України від 04.10.1999 року за № 542 передбачено право органів державної податкової служби застосовувати штрафи за порушення резидентами норм Декрету КМ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Таким чином, вказними нормами законодавчих актів передбачено обов'язок суб'єктів господарювання, які здіснюють свою діяльність та мають валютні цінності за межами України подавати до податкових органів декларації про валютні цінності, доходи та майно.

Однак, вказаної декларації про валютні цінності, доходи та майна позивачем за вказаний період ПП"Перевал" не надано, що призвело до порушення норм податкового законодавства.

За таких обставин, суд вважає, що податковим органом на підставі акту перевірки за №1316/22/0/25653989 від 07.07.2012 правомірно прийнято податкові повідомлення-рішення №0000842301 від 21.12.2012 року нарахувано суму грошового зобов'язання в розмірі 75404,00 грн. та за №0000852301 від 21.12.2012 року нараховано штрафні санкції в розмірі 340,00 грн. (а. с. 7, 8).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги заявлені необґрунтовано та безпідставно, тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Перевал", код 25653989, у дохід Державного бюджету України решту суми судового збору у розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 15.07.2014 року.