Постанова № 39812353, 12.06.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 р. Справа № 804/6022/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГорбалінського В.В. при секретаріРешетнік А.М. за участю: представника позивача Федоренко Р.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гольфстрим" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

29.04.2014 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гольфстрим» до Дніпродзержинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач з урахуванням заяви про зміну предмета позовних вимог від 12.05.2014 року просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.04.2014 року №0001772203, видане Дніпродзержинською об`єднанню державною податковою інспекцією головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Дніпродзержинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі висновків, викладених у акті перевірки від 09.04.2014 року № 1238/53/04-03-22-03/31980145, винесено податкове повідомлення - рішення від 28.04.2014 року № 0001772203, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 176 749 грн. Позивач з зазначеним рішенням не погоджується, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки здійснював господарську діяльність у відповідності до вимог податкового законодавства, а висновки податкового органу не відповідають дійсності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням змін підтримав в повному обсязі та навів обставини, викладені в позові.

Представник відповідача в письмових запереченнях проти позову заперечував та зазначив, що податкове повідомлення-рішення винесене у відповідності до вимог чинного законодавства та ґрунтується на висновках, викладених в акті перевірки від 09.04.2014 року № 1238/53/04-03-22-03/31980145, відповідно до яких в ході перевірки не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій позивача з ПП «Торгбудова». Враховуючи викладене, відповідач вважає, що висновки податкового органу є обґрунтованими та правомірними, а тому податкове повідомлення-рішення скасуванню не підлягає. Відповідачем було подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши письмові докази в справі, встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гольфстрим» зареєстроване як юридична особа 26.04.2002 року та перебуває на податковому обліку в Дніпродзержинській ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

09.04.2014 року працівниками Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області складено акт № 1238/53/04-03-22-03/31980145 «Про результати проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Гольфстрим» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з ПП «Торгбудова» за грудень 2013 року».

Відповідно до висновків, викладених в акті перевірки, встановлено наступне:

1. Перевіркою ТОВ «Гольфстрим» документально не підтверджено здійснення господарських відносин у грудні 2013 року з ПП «Торгбудова».

2. Враховуючи те, що в ході проведення перевірки відсутні відповідні документи, що підтверджують факт відвантаження чи отримання товарів та порушення п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст. 44, п.180.1 ст. 180, п.185.1 ст. 185, п.192.1 ст. 192, п.198.1 п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість на загальну суму ПДВ 141 399 грн. в т.ч. за грудень 2014 року.

28.04.2014 року Дніпродзержинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001772203, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 176 749 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 141 399 грн. та за штрафними санкціями - 35 350 грн.

Вирішуючи правомірність визначеного податковим органом ТОВ «Гольфстрим» грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а також з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування податкового кредиту суд зазначає, що йому належить з'ясувати, зокрема, такі обставини, як: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Вказана позиція викладена в Листах Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 та від 01.11.2011 року №1936/11/13-11.

Зокрема, у листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» проаналізовано відповідні законодавчі норми та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції.

Відповідно до зазначеного Листа, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, якщо реальність здійснених господарських операцій ставиться під сумнів.

З матеріалів справи судом встановлено, що висновки відповідача про документальне не підтвердження здійснення господарських відносин позивача у грудні 2013 року з ПП «Торгбудова» ґрунтуються, зокрема, на акті Дніпродзержинської ОДПІ від 07.04.2013 року № 1205/52/04-03/24609852 про результати документальної перевірки ПП «Торгбудова». Згідно висновків вказаного акту не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами - покупцями та контрагентами - постачальниками за грудень 2013 року.

Суд зазначає, що при дослідженні господарської операції оцінюватись повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Досліджуючи взаємовідносини позивача з ПП «Торгбудова» у грудні 2013 року судом встановлено наступне.

06.08.2013 року між ПП «Торгбудова» (постачальник) та ТОВ «Гольфстрим» (покупець) укладено договір № 4/08-13, за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити покупцеві труби, комплектуючі та обладнання, а також супутні товари (товар), а покупець прийняти та оплатити товар.

На підтвердження виконання умова вказаного договору позивачем надано: специфікація № 1 від 06.08.2013 року до договору від 06.08.2013 року на поставку товару на загальну суму 3 589 359,24 грн., в т.ч. ПДВ - 598 225,04 грн.; видаткова накладна №543 від 30.12.2013 року на постачання товару на загальну суму 3 020 503,42 грн. в т.ч. ПДВ - 503 417,24 грн.; платіжні доручення №328-13 від 27.12.2013 року, №329-13 від 27.12.2013 року, №330-13 від 27.12.2013 року, №331-13 від 27.12.2013 року, № 332-13 від 27.12.2013 року, №333-13 від 27.12.2013 року, №45 від 27.12.2013 року, податкова накладна №46 від 30.12.2013 року; платіжні доручення № 341-13 від 30.12.2013 року, № 342-13 від 30.12.2013 року, №343-13 від 30.12.2013 року, №344-13 від 30.12.2013 року, №345-13 від 30.12.2013 року, №346-13 від 30.12.2013 року, №347-13 від 30.12.2013 року.

08.08.2013 року між позивачем (покупець) та ПП «Торгбудова» (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 5/08-13, за умовами якого продавець зобов'язувався продати товар,а покупець прийняти та оплатити товар на визначених даним договором умовах.

На підтвердження виконання умова вказаного договору позивачем надано: специфікація № 1 від 03.09.2013 року до договору від 08.08.2013 року № 5/08-13 на поставку товару на загальну суму 2 009 313,60 грн. в т.ч. ПДВ - 334 885,60 грн., видаткова накладна № 552 від 27.12.2013 року на постачання товару на загальну суму 1 403 217,12 грн. в т.ч. ПДВ - 233 869,52 грн.

05.08.2013 року між позивачем (покупець) та ПП «Торгбудова» (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 2/08-13, за умовами якого продавець зобов'язувався продати товар, а покупець прийняти та оплатити товар на визначених даним договором умовах.

На підтвердження виконання умова вказаного договору позивачем надано: специфікація № 1 від 05.08.2013 року до договору від 05.08.2013 року № 2/08-13 на поставку товару на загальну суму 4 104 087,86 грн. в т.ч. ПДВ - 684 014,64 грн., видаткова накладна № 547 від 30.12.2013 року на постачання товару на загальну суму 714 973,14 грн. в т.ч. ПДВ - 119162,19 грн., податкова накладна від 19.09.2013 року № 52.

06.08.2013 року між позивачем (покупець) та ПП «Торгбудова» (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 3/08-13, за умовами якого продавець зобов'язувався продати товар, а покупець прийняти та оплатити товар на визначених даним договором умовах.

На підтвердження виконання умова вказаного договору позивачем надано: специфікація від 06.08.2013 року до договору від 06.08.2013 року № 3/08-13 на поставку товару на загальну суму 1 685 768,40 грн. в т.ч. ПДВ - 280 961,40 грн., видаткова накладна № 547 від 30.12.2013 року на постачання товару на загальну суму 714 973,14 грн. в т.ч. ПДВ - 119 162,19 грн., податкова накладна від 05.12.2013 року № 4, розрахунок № 3 від 05.12.2013 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

Також, до матеріалів справи долучено реєстр виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2013 року.

На підтвердження реальності придбання товару позивачем у ПП «Торгбудова» надано документи, що підтверджують походження придбаного позивачем товару, а саме: договір № 432 від 31.07.2013 року, укладений між ТОВ «Торгівельний дім «Євротрубопласт» (постачальник) та ПП «Торгбудова» (покупець), предметом якого є поставка товару - поліпропіленових труб виробництва Німеччини, специфікація до вказаного договору, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні.

Пов'язуючи господарську діяльність позивача з придбаними товарами, суд зазначає, що відповідно до договору підряду № 19/2-сп від 19.08.2013 року ТОВ «Гольфстрім» в якості субпідрядника за замовленням генпідрядника - ПрАТ «УкрНДІОГаз» з використанням поліпропіленових труб проводить роботи з модернізації виробничих потужностей ПАТ «Кременчуцькій сталеливарний завод». Вказані поліпропіленові труби виробництва Німеччини ТОВ «Гольфстрім» за договором № 4/08-13 від 06.08.2013 року придбані у ПП «Торгбудова».

У вересні 2013 року на розрахунковий рахунок ПП «Торгбудова» надійшла передоплата від ТОВ «Гольфстрим» на поставку товарів, що підтверджується банківськими виписками, реєстром виданих податкових накладних та податкових накладних: № 40 від 11.09.2013 року на 364 502,40 грн., №42 від 12.09.2013 року на 359 064,00 грн., №44 від 13.09.2013 року на 709 200,00 грн., №49 від 16.09.2013 року на 500 542,56 грн., №50 від 19.09.2013 року на 120 564,30 грн., №54 від 20.09.2013 року на 118 238,40 грн.

В грудні 2013р. на рахунок ПП «Торгбудова» надійшла передоплата від ТОВ «Гольфстрим» на поставку товарів, згідно умов договору №4/08-13 від 06.08.2013р. на загальну суму 848 392,15 грн.

Придбані позивачем труби зі складу ТД «Євротрубпласт» доставлялися безпосередньо на виробничу площадку, розташовану на території ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», де позивач в субпідряді у ПрАТ «УкрНДІОГаз» з використанням поліпропіленових труб проводить роботи з модернізації виробничих потужностей заводу, що підтверджується вище вказаними товарно-транспортними накладними та Актом доставки труб № П-11/1.

Таким чином, невизнання факту отримання товару ТОВ «Гольфстрим» від ПП «Торгбудова» без оформлення товарно-транспортної накладної є безпідставним.

Податковим органом не надано суду доказів щодо наявності дефектів у правовому статусі контрагентів позивача, зокрема відсутності реєстрації їх як платників податку на додану вартість або припинення як юридичних осіб на час укладання та виконання угод.

Окремо суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Відповідно до п.п. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Склад витрат та порядок їх визначення передбачені статтею 138 Податкового кодексу України. Вказаною статтею встановлено наступне.

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу (пункт 138.1.).

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункт 138.1.1).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2.).

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пункт 138.4).

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок формування податкового кредиту визначений статтею 198 Податкового кодексу України. Вказаною статтею встановлено наступне.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг ( пункт 198.1.).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2.).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3.).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6.).

Отже, з огляду на вказане, висновок відповідача про не підтвердження здійснення господарських операцій позивача з ПП «Торгбудова» у грудні 2013 року є безпідставним і необґрунтованим, оскільки реальність господарських операцій по укладеним правочинам підтверджена відповідними первинними документами. Всі первинні документи відповідають вимогам законодавства щодо їх оформлення.

Таким чином, відповідач прийшов помилкового висновку про заниження позивачем податку на додану вартість за наслідками укладених правочинів з ПП «Торгбудова».

Вказане призвело до неправомірного визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість та накладення штрафних санкцій.

За таких умов, суд вважає податкове повідомлення-рішення від 28.04.2014 року № 0001772203 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Гольфстрим" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.04.14 р. №0001772203.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 17 червня 2014 року, згідно з вимогами ч. 3 ст. 160 КАС України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 17.06.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля