Постанова № 39812140, 16.07.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 липня 2014 р. Справа № 802/1038/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жернакова М. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Боровської Т. А.,

представника позивача: Ліфанчука М. О.,

представника відповідача: Янушкевича А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: філії "Вінницький спецкар'єр" дочірнього підприємства "Західдорвибухпром" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до: Іллінецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася філія "Вінницький спецкар'єр" дочірнього підприємства "Західдорвибухпром" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - філія "Вінницький спецкар'єр" ДП "Західдорвибухпром" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", позивач) з адміністративним позовом до Іллінецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів (далі - Іллінецька ОДПІ, відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.03.2014 № 0001211701 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що філія "Вінницький спецкар'єр" ДП "Західдорвибухпром" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" не в повному обсязі перераховувала податки на доходи фізичних осіб, оскільки у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем не виплачувала заробітну плату своїм працівникам. На переконання представника позивача, відповідач протиправно визначив суму грошового зобов'язання філії "Вінницький спецкар'єр" ДП "Західдорвибухпром" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", оскільки відповідно до положень п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, що подається контролюючому органу. Крім того, позивач вважає безпідставним нарахування йому штрафних санкцій, оскільки, на його думку, таке нарахування можливе за умови ненарахування, неутримання та/або несплати (неперахування) податків платником податків під час виплати доходу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з обґрунтувань, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на підстави, викладені в наданих суду письмових запереченнях. Зокрема, представник Іллінецької ОДПІ зазначив, що під час проведення перевірки філії "Вінницький спецкар'єр" ДП "Західдорвибухпром" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд установи такі фактичні обставини.

На підставі направлень від 12.03.2014 №№ 16, виданих Іллінецькою ОДПІ, відповідно до наказу № 111 від 11.03.2014 працівники Іллінецької ОДПІ з 12.03.2014 по 19.03.2014 провели планову виїзну перевірку філії "Вінницький спецкар'єр" ДП "Західдорвибухпром" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013.

За результатами перевірки Вінницька ОДПІ склала акт № 18/22/03333877 від 19.03.2014. Згідно з висновками вказаного акта перевірки відповідач установив, що позивач порушив п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого він (позивач) як податковий агент не перерахував податок на доходи фізичних осіб під час нарахування оподатковуваного доходу на суму 176108,96 грн.

На підставі акта перевірки Вінницька ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001211701 від 28.03.2014, яким позивачу визначила суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 220136,20 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 176108,96 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 44027,24 грн.

Вважаючи прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним, філія "Вінницький спецкар'єр" ДП "Західдорвибухпром" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулася до суду з цим адміністративним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з такого.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.п. 162.1.3 п. 162.1 ст.162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Відповідно до положень підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу

Філія "Вінницький спецкар'єр" ДП "Західдорвибухпром" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" виступає податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб і в розумінні статті 162 ПК України є одночасно платником податку на доходи фізичних осіб.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету регламентує стаття 168 ПК України, пункт 168.1, якої передбачає порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Відповідно до пп. 168.1.2 п. 168.1. ст. 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Разом з тим, згідно з п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Пунктами 176.2 а, б ст.176 ПК України визначено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, серед іншого, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Отже, філія "Вінницький спецкар'єр" ДП "Західдорвибухпром" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" як податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб мало сплачувати (перераховувати) податок до бюджету під час виплати заробітної плати працівникам, а у випадку нарахування заробітної плати, але її невиплати, мало проводити перерахування податку до бюджету у строки, встановлені ПК України для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу (строк сплати податкових зобов'язань, за якими податковий період складає один місяць обчислюється, виходячи з положень підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 та пункту 57.1 статті 57 ПК України).

Відповідно до акта перевірки від 19.03.2014 № 18/22/03333877 філія "Вінницький спецкар'єр" ДП "Західдорвибухпром" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у період з січня по грудень 2013 року щомісяця нараховувала податок на доходи фізичних осіб, однак не повністю перераховувала його до бюджету. Станом на грудень 2013 року (з урахуванням боргу станом на 01.01.2013 в суму 105402,14 грн.) позивач не перерахував до бюджету податок на доходи фізичних осіб в розмірі 176108,96 грн.

При цьому, на переконання представника позивача, відповідно до положень ст. 168 ПК України податок на доходи фізичних осіб сплачується лише одночасно з виплатою заробітної плати. Представник позивача зазначає, що у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем філія "Вінницький спецкар'єр" ДП "Західдорвибухпром" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" заробітну плату своїм працівникам не виплачувала, відтак не повинна була сплачувати нарахований податок на доходи фізичних осіб.

Однак, такі твердження представника позивача суд вважає помилковими. Стаття 168 ПК України, визначаючи порядок сплати (перераховується) податку на доходи фізичних осіб до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу, при цьому не ставить у залежність сплату податку з моментом виплати заробітної плати та не звільняє від обов'язку його сплати (перерахування) за відсутності виплати заробітної плати.

На це вказують п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України, з яких випливає, що коли оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то сума податкових зобов'язань платника податку все одно підлягає утриманню з такого нарахованого доходу і перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПК України для місячного податкового періоду.

Відтак, позивач як податковий агент, не зважаючи на факт невиплати заробітної плати, повинен був сплачувати (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб.

Згідно з п. 54.2 ст. 54 ПК України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку-фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Підпунктом 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

З огляду на зазначене суд доходить висновку про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині визначення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, а саме за основним платежем в сумі 176108,96 грн.

Щодо правомірності нарахування штрафних санкцій суд зазначає таке.

Пунктом 127.1 ст. 127 ПК України визначено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відтак, з огляду на те, що станом на 31.12.2013 у позивача була наявна заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб, відповідачем правомірно застосував до позивача штрафні санкції в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач під час розгляду справи довів, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі та у спосіб, що визначені положеннями чинного законодавства. Відтак, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог філії "Вінницький спецкар'єр" ДП "Західдорвибухпром" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України."

Підстави для відшкодування судових витрат відповідно до положень ст. 94 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жернаков Михайло Володимирович