Рішення № 39810973, 15.07.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/5076/14 Провадження № 22-ц/795/1503/2014 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Коверзнев В. О. Доповідач - Страшний М. М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСтрашного М.М., суддів:Литвиненко І.В., Шарапової О.Л.,при секретарі:Герасименко Ю.О.за участю:представника позивача ОСОБА_5, третьої особи ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка навчається,

в с т а н о в и в:

В травні 2014 року ОСОБА_7 звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_8 аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, в розмірі 1\4 частини всіх видів його заробітку, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян щомісяця, до закінчення навчання.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 червня 2014 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_8 аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання дочки ОСОБА_6, в розмірі 1/8 частини заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для особи відповідного віку, починаючи з 22.05.2014 року і до закінчення навчання - до 30.06.2017 року включно. В задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить зазначене рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі. Апелянт посилається на те, що поза увагою суду залишилось те, що стипендія сплачується дочці не постійно, дитина навчається в іншому місці і повинна сплачувати за гуртожиток, дитина є інвалідом дитинства і потребує постійного лікування. Крім того, апелянт вказує, що на її утримання знаходиться ще одна дитина.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач та відповідач є батьками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9), яка навчається в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя на 1 курсі денного відділення (а.с. 5), у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, яку батько може надавати.

Такий висновок суду ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам закону.

Згідно ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і в зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Зазначена норма закону передбачає обов'язок батьків надавати матеріальну допомогу повнолітній дитині саме у зв'язку з її навчанням, в т.ч. враховуючи не тільки оплату за навчання та проїзд до навчального закладу, а й вартість підручників, витрати для забезпечення побутових умов.

Суд першої інстанції у повному обсязі дослідив надані відповідачем документи, що підтверджують його матеріальний стан, матеріальний стан отримувача аліментів, склад сім'ї платника аліментів і ці обставини були враховані судом при вирішенні питання про можливість надання відповідачем матеріальної допомоги повнолітній дочці у зв'язку з її навчанням та при визначенні розміру аліментів.

Доводи апелянта про те, що дитина є інвалідом та потребує постійного лікування не можуть бути прийняті до уваги, оскільки предметом спору є аліменти саме у зв'язку з навчанням.

Крім того, апеляційний суд враховує приписи ч. 2 ст. 200 СК України, згідно з якими при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків.

В матеріалах справи мається довідка про щомісячний розмір заробітної плати ОСОБА_7 (а.с.27) та доходів ОСОБА_6 (а.с.26), яки судом першої інстанції дана обґрунтована оцінка.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування рішення суду та збільшення розміру аліментів.

Проте висновок суду першої інстанції про те, що розмір стягуваних аліментів не може бути меншим 30 % прожиткового мінімуму на особу, є таким, що суперечить нормам матеріального права, оскільки зазначене положення закону стосується випадку стягнення аліментів на неповнолітніх дітей.

За таких обставин з резолютивної частини рішення необхідно виключити слова „але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для особи відповідного віку".

В іншій частині рішення суду є законним та обгрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ч.1 ст. 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 червня 2014 року змінити, виключивши з його резолютивної частини слова „але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для особи відповідного віку".

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: