Ухвала суду № 39808366, 03.07.2014, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/2519/14-ц

Провадження № 2/200/1563/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2014 року Бабушкінський районний суд

м. Дніпропетровськ

у складі:

Головуючого судді - Циганкова В.О.,

при секретарі - Сабій О.В.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014 року позивач звернувся у суд з позовом, в якому просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь суму основного боргу за договором позики у розмірі 3 660,00 грн. та суму штрафних санкцій на загальну суму 1 398,22 грн., а також судовий збір.

Свій позов позивач мотивує тим, що 02 липня 2012 року між ним та відповідачем було укладено договір позики, відповідно до умов якого позивачем було передано відповідачеві безпроцентну поворотну позику в розмірі 3 660,00 грн., яку відповідач зобов'язався повертати позивачу щомісячно до 30 числа рівними частинами та повністю розрахуватися з позивачем до 02.07.2013 року.

У вказаний строк відповідач борг не повернув, чим порушив свої договірні зобов'язання.

На даний час відповідач ухиляється від виконання зобов'язання, в зв'язку з чим і подано до суду даний позов.

Представник позивача Лісіченко О.В. в судове засідання не з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про розгляд справи у його відсутність не надав, причини своєї неявки суду не повідомив, а тому справа слухається в порядку заочного провадження, по згоді представника позивача.

Суд, вивчивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що змінений позов підлягає до задоволення на підставі наступного.

Відповідно до ст. ст. 10, 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд, в свою чергу, розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

А тому суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та які надані суду представником позивача, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 02 липня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, який був підписаний сторонами з дотриманням всіх істотних умов договору, та відповідно до п. 1 якого позикодавець надав, а позичальник прийняв безпроцентну поворотну позику у національній грошовій валюті гривні, яку зобов'язувався повертати щомісячно і погасити до 02 липня 2013р.

Згідно з частиною першою статті 638 та частиною першою статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

На підставі частини другої статті 640 ЦК України у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії.

Відповідно до п. 12 договору даний договір набирає сили з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що вказаний договір був укладений в належній формі з дотриманням всіх істотних умов, а підтвердженням отримання Пірієвим Р.А. Огли від позивача суми коштів (позики) в розмірі 3 660,00 (три тисячі шістсот шістдесят) грн. є укладений договір позики від 02 липня 2012 року та видатковий касовий ордер № 549 від 02.07.2012 року.

В п. 2 договору сторони домовились, що розмір позики складає 3 660,00 (три тисячі шістсот шістдесят) грн., що в доларовому еквіваленті, згідно курсу НБУ на день видачі позики, становить 457,93 доларів США (чотириста п'ятдесят сім доларів США 93 цента).

Відповідно до п. 5 та підпункту 5.1. п. 5 договору позичальник зобов'язався повертати позикодавцю, щомісячно до 30 числа, позику рівними частинами та повністю розрахуватись з позикодавцем до 02 липня 2013 року.

У визначений сторонами п.5 договору позики строк 02 липня 2013 р., відповідач борг не повернув, чим порушив договірні зобов'язання.

Станом на 14.01.2014 року, на вказаний строк позивач надав суду всі розрахунки, відповідач борг не повернув і позивач в межах строку позовної давності звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до п.7 договору позики за невиконання, повне чи часткове, взятих на себе зобов'язань сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства України та договору позики .

до п. 9 договору за кожен день прострочення вимог, передбачених у п. 5 та підпункті 5.1. пункту 5 за не повернення позичальником позикодавцю позики, позичальнику щоденно нараховується: індекс інфляції, пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, неустойка в розмірі 15 % від загальної суми заборгованості та 30 % річних.

Відповідно до частин 1,2 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно наданого позивачем розрахунку штрафних санкцій станом на 14.01.2014р. інфляційних витрат, пені, неустойки в розмірі 15 %, 30 % річних, з урахуванням основної суми боргу, заборгованість відповідача перед позивачем складає 1 398,22 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договором встановлені інші проценти, а тому суд керується умовами договору.

Відповідно до роз'яснень, даних у п.п. 18, 27 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 30.03.2012 р. « Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів,що виникають із кредитних правовідносин» за змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦКінфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання. При цьому слід ураховувати, що проценти на неустойку не нараховуються (частина друга статті 550 ЦК).

Тобто, нарахована позивачем неустойка у розмірі 15% від загальної суми заборгованості, яка становить 549 грн. та 30% річних від загальної суми заборгованості, яка становить 589 грн. 61 коп., які передбачені у п.9 договору підлягають стягненню у повному обсязі, бо є засобом забезпечення виконання зобов'язання.

У даній постанові також вказано, що положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу.

Відповідно до правових позицій Верховного суду України, висловлених у постанові від 6 червня 2012 р. № 6-49 цс 12, аналіз правових норм, зокрема статей 536, 549, частини другої статті625 ЦК України, дає підстави для висновку про те, що проценти та неустойка є різними правовими інститутами, обмеження можливості одночасного застосування яких законом не встановлено.

Таким чином, оскільки відповідачем договір позики був підписаний, а отже він погодився з усіма істотними умовами договору, суд вважає необхідним задовольнити позов та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по договору позики на загальну суму 5 058,22 грн.

При подачі позову позивачем сплачено 243,60 грн. судових витрат, який підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57 - 60, 88, 158, 212 215, 224-228, ч. 1 ст. 294 ЦПК України; ч. 1 ст.256, ч. 1 ст. 257, п. 1 ч. 2 ст.258, ч. 1 ст. 259, ч. 1 ст. 546, ч. 3 ст. 549, частинами 1, 2 ст. 625, частинами 1, 2 ст. 1046, ч. 1 ст.1048, ч. 1 ст. 1049, ч. 2 ст. 1050 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса проживання 49017, АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (ЄДРПОУ 31316718) заборгованість по договору позики від 02 липня 2012 року, яка виникла станом на 14.01.2014 року, на загальну суму 5 058,22 гривень (3 660,00 гривень сума боргу за договором позики; 1398,22 гривень штрафні санкції), та 243,60 гривень судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя В.О. Циганков