Вирок № 39806951, 18.07.2014, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/1-1005/2011

Провадження № 1/344/67/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2014 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Болюк І.І.,

з участю секретарів Макаранюк М.

прокурора Федорук Ю.В.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

представника потерпілого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, раніше несудимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.15, ч.4 ст.190; ч.2 ст.358; ч.3 ст.358 КК України

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Туапсе Російської Федерації, жителя АДРЕСА_2, росіянина, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, непрацюючого, раніше несудимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.15, ч.4 ст.190; ч.2 ст.358; ч.2, 4, 5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.5 ст.191; ч.2, 4, 5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366; ч.1 ст.388 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_5 вчинив замах на заволодіння чужим майном, шляхом обману, у особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб; підроблення документа, який посвідчується підприємством, за попередньою змовою групою осіб; а також використання завідомо підробленого документа.

Підсудний ОСОБА_6 вчинив замах на заволодіння чужим майном, шляхом обману, у особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб; підроблення документа, який посвідчується підприємством, за попередньою змовою групою осіб; а також вчинив незаконні дії (знищення) щодо майна, яке описано.

Злочини скоєно за наступних обставин.

28 березня 2011 року підсудний ОСОБА_5 за попередньою змовою із підсудним ОСОБА_6, з метою заволодіння майном ПП "Маррос", а саме шкіряним напівфабрикатом "Вет-Блу", в кількості 1009 штук, загальною вартістю 329325 грн., підробили довіреність ПП "Маррос" №03 від 28.03.2011 року на прізвище ОСОБА_3, внісши в неї рукописний текст, підписи та відтиск печатки ПП "Маррос", який не відповідає відтиску печатки, яка використовувалась ПП "Маррос".

Реалізуючи свій злочинний намір, підсудні 28.03.2011 року, з метою заволодіння майном ПП "Маррос" шляхом обману, прибули на Івано-Франківську філію ТзОВ "Спіловер Шкіряний завод", що в м.Івано-Франківську по вул.К.Левицького, 10, після чого, підсудний ОСОБА_5, направився на територію Івано-Франківської філії ТзОВ "Спіловер Шкіряний завод", а підсудний ОСОБА_6, залишився чекати його неподалік території заводу в кафе "Опель".

Знаходячись на території ТзОВ "Спіловер Шкіряний завод", підсудний ОСОБА_5, з метою заволодіння майном ПП "Маррос" шляхом обману, надав виконавчому директору ОСОБА_7, підроблену довіреність за №03 від 28.03.2011 року виписану на ім'я потерпілого ОСОБА_3, про отримання на Івано-Франківській філії ТзОВ "Спіловер Шкіряний завод", шкіряного напівфабрикату "Вет-Блу". Згідно наданої довіреності, підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 намагались заволодіти шляхом обману на Івано-Франківській філії ТзОВ "Спіловер Шкіряний завод", майном ПП "Маррос", а саме шкіряним напівфабрикатом "Вет-Блу", в кількості 1009 штук, загальною вартістю - 329 325 грн.

Однак, свої злочинні дії підсудні до кінця не довели з причин, що не залежали від їх волі, так як ОСОБА_5, був затриманий працівниками Івано-Франківської філії ТзОВ "Спіловер Шкіряний завод", а ОСОБА_7, отримавши інформацію про його затримання з місця вчинення злочину скрився.

Крім цього, 02 березня 2011 року слідчим СВ СУ УМВС України в Івано-Франківській області майором міліції ОСОБА_8 по матеріалах перевірки, проведеної УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області за фактом підроблення та незаконного використання службовими особами ПП "Маррос" (м.Тисмениця, вул.Вербова, 9/25) завідомо підробленого документа - ветеринарного свідоцтва серії НОМЕР_1 від 21.11.2010 року, порушено кримінальну справу №323062 за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України, у якій ним же проводилось досудове слідство.

18 березня 2011 року вищевказаним слідчим винесено постанову про визнання належних ПП «Маррос» 2 152 штук шкір ВРХ, що пройшли переробку до напівфабрикату «Вет-Блу», речовими доказами у вищезазначеній кримінальній справі з визначенням їх місця зберігання на території ТзОВ «Світ шкіри» в м.Болехів Івано-Франківської області, вул.Д.Галицького,171.

Оперативним супроводженням розслідування кримінальної справи згідно ч.3 п.1.6. Положення "Про основи організації розкриття злочинів органами внутрішніх справ України" затвердженого наказом МВС України від 24.09.2010 року N456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 січня 2011 року за N105/18843 займалися працівники економічного блоку УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області під постійним керівництвом виконуючого обов'язків заступника начальника УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області, особи матеріали кримінальної справи відносно якої виділено в окреме провадження. Того ж таки дня, а саме 18 березня 2011 року слідчим ОСОБА_8 було винесено в порядку ст.114 КПК України доручення, адресоване начальнику УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_9 та за письмовим розпорядженням особи матеріали кримінальної справи відносно якої виділено в окреме провадження, оперуповноваженим УБОЗ в області, особою, матеріали кримінального провадження відносно якої перебувають на розгляді в Івано-Франківському міському суді в порядку КПК 2012 року, на території ТзОВ «Світ Шкіри» в м.Болехові було проведено огляд речових доказів - шкір ВРХ в кількості 2152 штуки і на підставі складеного ним протоколу опису майна станом на 18.03.2011 року передано на відповідальне зберігання директору ТзОВ «Світ шкіри» - ОСОБА_10.

Окрім того, у зв'язку з замахом на незаконне заволодіння майном на території ТОВ "Спіловер", що по вул.Левицького,10 в м.Івано-Франківську, та на виконання доручення заступника начальника СВ СУ УМВС України в Івано-Франківській області, майора міліції ОСОБА_8 у порядку ст.114 КПК України 1960 року, оперуповноваженим УБОЗ УМВС України, особою, матеріали кримінального провадження відносно якої перебувають на розгляді в Івано-Франківському міському суді в порядку КПК 2012 року, за вказівкою та під безпосереднім і постійним керівництвом виконувача обов'язків заступника начальника УБОЗ УМВС України, особи матеріали кримінальної справи відносно якої виділено в окреме провадження, на виконання постанови слідчого, 28 березня 2011 року з ТОВ «Спіловер», було проведено виїмку документів про співпрацю ПП "Маррос" з ТОВ «Спіловер» та повторно оглянуто залишки напівфабрикату «ВЕТ-БЛУ» в кількості 1009 штук шкір, який належав ПП «Маррос», однак, попередньо, на виконання постанови слідчого ОСОБА_8 про проведення огляду, було зірвано з піддонів бірки з печатками міськвідділу міліції, оскільки в постанові слідчий, посилався на ймовірність знаходження шкірсировини на ТОВ «Спіловер». Після проведеного огляду, з метою унеможливити доступ будь-яких сторонніх осіб до вказаних товаро-матеріальних цінностей їх повторно було опечатано бірками з відтисками печаток УБОЗ УМВС України, а вказаний напівфабрикат передано на зберігання комірнику складу ТОВ «Спіловер» ОСОБА_11, під розписку.

Виходячи з того, що 28.03.2011 року, мав місце факт, невдалої спроби незаконного вивезення по підроблених документах з території ТОВ «Спіловер» шкірсировини ПП «Маррос» та з метою запобігти будь-якому вивезенню, підміні, розтраті чи втраті шкірсировини з обох заводів, яка являється речовим доказом, майором міліції ОСОБА_8, 29.03.2011 року, на адресу начальника УБОЗ УМВС України в області ОСОБА_9 в порядку ст.114 КПК України 1960 року направлено доручення про встановлення окремого місця зберігання речових доказів - 3161 шкіри ВРХ перероблених до напівфабрикату «Вет-Блу», з належними умовами зберігання на максимально вигідних умовах, виконавцем якого, за вказівкою особи матеріали кримінальної справи відносно якої виділено в окреме провадження, було призначено особу, матеріали кримінального провадження відносно якої перебувають на розгляді в Івано-Франківському міському суді в порядку КПК 2012 року, який перебував під безпосереднім його керівництвом.

В свою чергу, у зв'язку з проведенням працівниками міліції досудового слідства у кримінальній справі №3230062 щодо ПП «Маррос» та відсутністю в цей період часу директора даного підприємства ОСОБА_3, бухгалтер даного підприємства ОСОБА_12, не маючи можливості спілкування по виробничих питаннях з директором підприємства, вирішила зателефонувати до ОСОБА_6, оскільки їй достовірно було відомо, що у період з 2008 року по 2010 рік у ОСОБА_3 були довірливі партнерські стосунки із ОСОБА_6, зокрема, останній неодноразово ОСОБА_3 постачав шкіру ВРХ для переробки, а також на умовах партнерства, вкладав власні кошти для діяльності підприємства, та повідомила останньому про події на підприємстві. Після чого ОСОБА_6, близько 23-24 березня 2011 року, прибув в офіс ПП «Маррос» та зустрівся з працівниками підприємства ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_12 та ОСОБА_5 та зокрема в присутності вищевказаних працівників, став просити ОСОБА_13 документально підтвердити поставки ним шкіри, оскільки безпосередній огляд, отримання та погрузку цих шкір ВРХ здійснював ОСОБА_13, так як мав великий досвід роботи в даній свері та являвся довіреною особою ОСОБА_3, а також, просив повернути кошти за продаж поставленої ним сировини. Однак, не отримавши для себе позитивного результату, підсудний ОСОБА_6 був змушений звернутися із заявою в УБОЗ УМВС України з приводу неправомірних дій ОСОБА_3 та після спілкування з заступником начальника СВ СУ УМВС України в області, майором міліції ОСОБА_8 у провадженні якого перебувала кримінальна справа, останній повідомив ОСОБА_6, що оперативне супроводження розслідування даної справи згідно ч.3 п.1.6. Положення "Про основи організації розкриття злочинів органами внутрішніх справ України", затвердженого наказом МВС України від 24.09.2010 року N456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 січня 2011 року за N105/18843, займаються працівники економічного блоку УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області під постійним керівництвом виконуючого обов'язків заступника начальника УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області, особи матеріали кримінальної справи відносно якої виділено в окреме провадження, з яким ОСОБА_6 зустрівся в його службовому кабінеті та в процесі спілкування повідомив, що він являється партнером ОСОБА_3 по бізнесу, та протягом 10 років займається діяльністю у сфері заготівлі та переробки шкірсировини ВРХ на території Львівської та Івано-Франківської областей. Так як ОСОБА_3, від продажу шкір ВРХ заборгував йому певну суму коштів, за місцем праці він на даний час відсутній, на телефонні дзвінки не відповідає, а його довірена особа ОСОБА_13 відмовляється від повернення коштів за сировину, то він змушений звернувся до даного органу із заявою, так як неправомірними діями ОСОБА_3 йому завдано матеріальну шкоду на значну суму.

Виходячи з того, що майором міліції ОСОБА_8, 29.03.2011 року, на адресу начальника УБОЗУ УМВС України в області ОСОБА_9 в порядку ст.114 КПК України 1960 року направлено доручення про встановлення окремого місця зберігання речових доказів - 3161 шкіри ВРХ перероблених до напівфабрикату «Вет-Блу», з метою уникнення їх повторного вивезення, з належними умовами зберігання на максимально вигідних умовах, то на виконання даного доручення, особа, стосовно якого матеріали справи виділені в окреме провадження, через короткий проміжок часу, звернувся в телефонній розмові до підсудного ОСОБА_6 з проханням взяти речові докази на безоплатне відповідальне зберігання, на що останній погодився, вказавши при цьому, що в нього є належні для цього умови. За вказівкою особи матеріали кримінальної справи відносно якої виділено в окреме провадження, виконання даного доручення здійснювалося працівниками відділу УБОЗУ на пріоритетних напрямках економіки ОСОБА_15 та особою, матеріали кримінального провадження відносно якої перебувають на розгляді в Івано-Франківському міському суді в порядку КПК 2012 року.

30.03.2011 року, речові докази в кількості 3161 шт. шкір ВРХ згідно двох протоколів опису майна, які було складено особою, матеріали кримінального провадження відносно якої перебувають на розгляді в Івано-Франківському міському суді в порядку КПК 2012 року, на місці зустрічі поблизу с.Новий Яричів було предано на відповідальне зберігання ОСОБА_6, та попереджено останнього про кримінальну відповідальність за їх втрату в чому останній розписався, однак підсудний ОСОБА_6, отримавши на відповідальне зберігання речові докази, шкіряний напівфабрикатом "Вет-Блу", в кількості 3161 штука, загальною вартістю 589 186 грн., яке йому було ввірено, знищив, чим порушив вимоги правового рішення щодо забезпечення відповідного правового режиму майна яке описано, завдавши при цьому «ПП Маррос» майнової шкоди на вищевказану суму.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненому визнав частково та пояснив, що знайомий з потерпілим ОСОБА_3 з 2008 року, в них були доволі дружні стосунки, він консультував його в галузі юриспруденції та за дорученням представляв інтереси потерпілого ОСОБА_3 в судах.

Так, в березні 2011 року до нього зателефонував потерпілий та вказав, що на даний час в нього виникли проблеми, оскільки відносно його підприємства ПП "Маррос" розслідується кримінальна справа, та у зв'язку з кримінальним переслідуванням, попросив поїхати на Івано-Франківську філію ТзОВ "Спіловер" та організувати перевезення шкіряного напівфабрикату "ВЕТ-БЛУ" на ПП "Маррос", що в м.Тисмениці.

28.03.2011 року, підсудним, на прохання потерпілого було замовлено автомобіль, марки «МАН», яким він направився на Івано-Франківську філію ТзОВ "Спіловер" та розпорядився здійснювати погрузку напівфабрикату. А сам, пішов до кабінету директора підприємства ОСОБА_7, та на виконання вказівки потерпілого надав директору підприємства заповнену ним власноручно довіреність на отримання шкірсировини, бланк з печаткою якого він напередодні взяв у кабінеті ОСОБА_12, без її відома, оскільки в них були дружні стосунки і він міг вільно заходити в її кабінет. Хоча його вільно пустили на територію заводу і не чинили перешкод в погрузці шкірсировини, однак, коли автомобіль марки «МАН» намагався покинути територію заводу то охоронець вказав, що директор заборонила покидати територію та вказала повернутись та розгрузити назад напівфабрикат, оскільки, так вказав потерпілий ОСОБА_3 в телефонній розмові, після чого, на підприємство приїхали працівники міліції, яким він надав відповідне письмове пояснення з даного приводу.

Підсудний зазначив, що свою вину у вчиненні злочину за ч.2 ст.358 КК України визнає повністю та розуміє, що він не мав права використовувати заповнене ним доручення. А за ч.3 ст.358 КК та ч.1 ст.15, ч.4 ст.190 КК України не визнає зовсім, оскільки діяв самостійно без попередньої змови з ОСОБА_6, корисливої мети в нього не було, оскільки він лише хотів допомогти потерпілому перевезти шкірсировину. Підсудний також зазначив, що так, як в матеріалах справи відсутня інформація щодо дійсної вартості шкірсировини, то їх вартість в розмірі 415 500 грн. зазначена лише зі слів потерпілого ОСОБА_3 та являється надто завищеною. Просив суд за ч.3 ст.358 та ч.1 ст.15, ч.4 ст.190 КК України його виправдати, а за ч.2 ст.358 КК України взяти до уваги його визнання вини та суворо не карати.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів заперечив, та пояснив, що з потерпілим ОСОБА_3 він знайомий на протязі тривалого часу. В них були дружні партнерські стосунки, в період з грудня 2008 року по червень 2009 року підсудний передав потерпілому ОСОБА_3, в тому числі і через свідка ОСОБА_13, грошові кошти в сумі близько 1179592 грн. на розвиток бізнесу. Однак, протягом 2009-2010 років коштів підсудному потерпілий так і не повернув. В 2011 році, коли до нього зателефонувала бухгалтер ПП "Маррос", свідок ОСОБА_12 та повідомила, що потерпілий ОСОБА_3 не виходить на телефонний зв'язок, а за наслідками діяльності підприємства порушена кримінальна справа, підсудний ОСОБА_6, близько 23-24 березня 2011 року, прибув в офіс ПП «Маррос» та зустрівся з працівниками підприємства ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_12 та ОСОБА_5 та зокрема в присутності вищевказаних працівників, став просити ОСОБА_13, щоб той документально підтвердив поставки ним шкіри, оскільки саме свідок ОСОБА_13 здійснював погрузку та огляд всієї шкіри, яка поступала на підприємство та являвся довіреною особою ОСОБА_3, а також, просив повернути кошти за продаж поставленої ним шкірсировини, однак, не отримавши для себе позитивного результату, був змушений звернутися із заявою в УБОЗ УМВС України з приводу неправомірних дій ОСОБА_3

Вислухавши підсудного, слідчий ОСОБА_8 відвів його до заступника начальника УБОЗ, особи матеріали кримінальної справи відносно якої виділено в окреме провадження, який сказав, щоб підсудний з цього приводу написав відповідну заяву.

Коли до підсудного зателефонував особа матеріали кримінальної справи відносно якої виділено в окреме провадження, з приводу поданої ним заяви, то окрім того, в розмові, повідомив, що слідчий ОСОБА_8 з метою перешкодити втраті речових доказів по кримінальній справі, просив знайти відповідне приміщення для зберігання шкірсировини та особу, яка б погодилась взяти на відповідальне зберігання речові докази, безоплатно, окрім того, просив допомогти з транспортуванням даних речових доказів. А тому, враховуючи те, що в його користуванні з відома приватного підприємця ПП «Сант -компанія» ОСОБА_16, з яким він перебував у партнерських стосунках, були складські приміщення за адресою: АДРЕСА_4, він погодився допомогти з транспортуванням та взяти на відповідальне зберігання речові докази - шкірсировину.

В с.Запитів Львівської області на автозаправці підсудний зустрівся з працівником УБОЗ особою, матеріали кримінального провадження відносно якої перебувають на розгляді в Івано-Франківському міському суді в порядку КПК 2012 року, якому він представився представником приватного підприємця ОСОБА_16, так, як саме ОСОБА_16, орендував складські приміщення за адресою: АДРЕСА_4 в ДП ВАТ «Темоізоляція», надавши йому свій паспорт та вказав, що доручення від імені ОСОБА_16, він привезе наступного дня. При цьому, особою, матеріали кримінального провадження відносно якої перебувають на розгляді в Івано-Франківському міському суді в порядку КПК 2012 року, було складено всі необхідні документи, в тому числі протокол прийняття речових доказів, в яких підсудний власноручно підписався. Все це відбувалося з участю понятих. Крім цього, працівником УБОЗ, особою, матеріали кримінального провадження відносно якої перебувають на розгляді в Івано-Франківському міському суді в порядку КПК 2012 року, було попереджено його про кримінальну відповідальність за зберігання речових доказів.

30.03.2011 року підсудний не зміг додзвонитися до приватого підприємця ОСОБА_16, і так, як була вже пізня пора доби і він не знайшов погружчик для відвантаження шкіри за адресою: АДРЕСА_4, то зателефонував до свого знайомого ОСОБА_17 в якого був склад та наявний погружчик, з проханням взяти шкіру на тимчасове зберігання, на що останній погодився та після оформлення всіх необхідних документів, підсудний направився з вказаною шкірсировиною на склад до ОСОБА_17, однак при розвантаженні було виявлено, що шкірсировина була в незадовільному стані (з піддонів неприємно пахло і вони протікали), а тому підсудний дав вказівку припинити розгрузку та попросив своїх знайомих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 пересортувати шкіри. Під час сортування шкіри було виявлено, що вона пошкоджена, на ній виявлена пліснява. Про все це підсудний повідомив особі, матеріали кримінального провадження відносно якої перебувають на розгляді в Івано-Франківському міському суді в порядку КПК 2012 року, який в телефонній розмові йому вказав, що останній взяв шкіри на відповідальне зберігання, та за її цілісність та схоронність несе відповідальність. В зв'язку з тим, що шкіри були в непридатному стані та неприємно пахли він самостійно прийняв рішення їх знищити.

Підсудний зазначив, що він повністю визнає свою вину в тому, що в результаті його неправомірних дій було втрачено речові докази, які були віддані йому на зберігання, однак вони були неналежної якості та з пліснявою.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 в частині зменшених позовних вимог в розмірі 589 186 грн. матеріальної шкоди та 100 000 грн. моральної шкоди не визнає, однак на даний час спричинена ним шкода потерпілому ОСОБА_3 в розмірі 589 186 грн. повністю відшкодована. Просив суд взяти до уваги той факт, що ним було взято на відповідальне зберігання речові докази, які він свідомо знищив, оскільки вважав їх неналежної якості, однак за їх цілісність та схоронність ніс відповідальність в чому розписався особисто, та суворо його не карати.

Незважаючи на часткове визнання вини підсудним ОСОБА_5 у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.15, ч.4 ст.190; ч.2 ст.358; ч.3 ст.358 КК України та невизнання вини підсудним ОСОБА_6 у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.15, ч.4 ст.190, ч.2 ст.358 КК України по даному епізоду їх вина повністю доведена сукупністю зібраних та перевірених в судовому засіданні доказів.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що він являється директором та власником ПП "Маррос". 28.03.2011 року, коли він перебуваючи в м.Києві до нього на мобільний телефон зателефонувала директор Івано-Франківської філії ТзОВ "Спіловер" ОСОБА_7 та повідомила, що на територію заводу приїхав невідомий чоловік та представив заповнену рукописним текстом довіреність на отримання шкіряного напівфабрикату "Вет-Блу", що належить ПП "Маррос". Потерпілий повідомив, що ніякої довіреності на отримання шкіряного напівфабрикату "Вет-Блу" він не давав та попросив, щоб ОСОБА_7 не відпускала шкіряний напівфабрикат вказаному чоловікові. Одночасно потерпілий зателефонував за консультацією до свого адвоката ОСОБА_4 Як згодом виявилося майном ПП "Маррос" намагались заволодіти підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з якими потерпілий до того був добре знайомий.

Через два дні до потерпілого знову зателефонувала ОСОБА_7 та повідомила, що працівниками УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області було вилучено шкіряний напівфабрикат "ВЕТ-БЛУ" та вивезено в невідомому напрямку. Як в подальшому йому стало відомо підсудний ОСОБА_6 разом з працівниками УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області незаконно вилучили шкірсировину, яка належала ПП "Маррос" та нібито передали на зберігання приватному підприємцю ОСОБА_16.

Потерпілий зазначив, що неправомірними діями підсудного йому було спричинено матеріальну шкоду в сумі 2 833 074 грн. 30 коп, однак в процесі судового слідства свої позовні вимоги зменшив та просив стягнути з ОСОБА_6, 589 186 грн. матеріальної шкоди, які внесені підсудним ОСОБА_6 на депозитний рахунок на його ім'я в органах прокуратури та по 100 000 грн. моральної шкоди з підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона працювала на ПП "Маррос" бухгалтером. На вказаному підприємстві облік товарно-матеріальних цінностей фактично не вівся. Приблизно вкінці 2008 року на підприємстві почалися фінансові проблеми. З грудня 2008 року підсудний ОСОБА_6 почав вкладати кошти в ПП "Маррос", зокрема надав близько одного мільйона гривень. Коли на фірмі почалась перевірка по факту підробленого ветеринарного свідоцтва потерпілий ОСОБА_3 перестав відповідати на телефонні дзвінки, а тому вона зателефонувала до ОСОБА_6, так як той вкладав кошти в діяльність та розвиток фірми та в них з ОСОБА_3 були дружні та партнерські стосунки. Окрім того, на прохання ОСОБА_6 робила розрахунок по кожній поставленій машині з шкірсировиною. Була присутньою, коли підсудний ОСОБА_6 просив ОСОБА_3 повернути йому кошти за шкірсировину, однак останній відмовився, а фінансові розрахунки по боргах - знищив. Свідок підтвердила, що вкінці березня 2011 року вона, також була присутня при розмові між ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_13, яка відбувалась в офісі ПП "Маррос", що в м.Тисмениці, в ході якої підсудний ОСОБА_6 наполягав на поверненні своїх коштів або шкірсировини, яку він привозив для переробки на завод.

28.03.2011 року до неї зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що він знаходиться на території Івано-Франківської філії ТзОВ "Спіловер" і в нього виникли якісь проблеми. Приїхавши до території заводу ОСОБА_12 неподалік кафе "Опель" побачила автомобіль ОСОБА_6, а сам підсудний знаходився в приміщенні кафе. Вона розмовляла з підсудним ОСОБА_6 понад 3 години, після чого він відвіз її додому.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що з 2008 року він знайомий з потерпілим ОСОБА_3, підприємство якого знаходилось в м.Тисмениці, а він на прохання ОСОБА_3, допомагав своєму синові, свідку ОСОБА_14 здійснювати сортування шкірсировини. Свідок також підтвердив, що в ході своєї діяльності ПП "Маррос" купляло шкірсировину в підсудного ОСОБА_6, в якого з потерпілим ОСОБА_3 до цього були дружні відносини. Вкінці березня 2011 року на ПП "Маррос" приїхав підсудний ОСОБА_6 з дружиною та почав розпитувати про ОСОБА_3, якого на той час не було. В ході розмови підсудний розпитував, що буде з підприємством, чи буде воно працювати. Крім цього, підсудний хотів оформити на заводі накладну, щоб взяти шкірсировину на зберігання.

28.03.2011 року до нього зателефонував потерпілий та повідомив, що з Івано-Франківської філії ТзОВ "Спіловер" хтось намагається викрасти шкірсировину, і попросив, щоб він разом з ОСОБА_20 поїхали на територію заводу та розібрались, що там сталося. Коли свідок приїхав на місце, то недалеко від заводу він побачив автомобіль ОСОБА_6, а згодом і самого підсудного. Зупинившись біля прохідної, ОСОБА_13 побачив адвоката ОСОБА_4, який являється представником ПП "Маррос". Останній повідомив, що на місце події вже приїхали працівники міліції. В подальшому, йому стало відомо, що підсудний ОСОБА_5 намагався незаконно вивезти з ТзОВ "Спіловер" шкірсировину, яка належала ПП "Маррос".

Свідок ОСОБА_7, будучи директором Івано-Франківської філії ТзОВ "Спіловер" суду пояснила, що 28.03.2011 року на територію заводу прийшов ОСОБА_5 та представившись представником ПП "Маррос" повідомив, що він хоче забрати шкіру "Вет-Блу", надавши доручення. Зателефонувавши до потерпілого ОСОБА_3, в розмові з останнім вона дізналась, що ніяких вказівок на відгрузку шкіри він не давав. Через деякий час на завод приїхав представник ПП "Маррос", адвокат ОСОБА_4, а також було викликано працівників міліції. Наступного дня приїхали працівники УБОЗу та шкірсировину в кількості 1009 штук - опечатали. Після чого, на завод знову приїхали працівники УБОЗ та на підставі постанови про виїмку за підписом слідчого ОСОБА_8, вилучили з заводу вказану шкірсировину. В період всіх цих подій підсудного ОСОБА_6 вона не бачила.

Свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що він являється приватним підприємцем та здійснює вантажні перевезення по території України.

Так, 28.03.2011 року до нього на телефон зателефонував незнайомий чоловік та повідомив, що треба здійснити перевезення шкіри з ТзОВ "Спіловер" на ВАТ "Хутрофірма Тисмениця", на що він погодився. Він без перешкод заїхав на територію заводу ТзОВ "Спіловер", після чого, з допомогою погрузчика почали завантажувати шкірсировину. Однак, після завантаження шкірсировини, автомобіль з території заводу не відпустили та сказали розвантажити, після чого, приїхали працівники міліції.

Свідок ОСОБА_20, суду пояснила, що з вересня 2009 року вона працює на посаді заступника директора ПП "Маррос", яке займалося придбанням шкіри ВРХ. В той же час між ПП "Маррос" та Івано-Франківською філією ТзОВ "Спіловер" було укладено договір на зберігання продукції, так як складських приміщень на ПП "Маррос" не було. 28.03.2012 року до неї зателефонував потерпілий ОСОБА_3 та повідомив, що хтось намагається вивезти з території заводу "Спіловер" шкіряний напівфабрикат "Вет-Блу". Коли вони разом зі свідком ОСОБА_13 приїхали до заводу "Спіловер" то біля прохідної побачили адвоката ОСОБА_4, який повідомив, що на місце приїхали працівники міліції, які розбираються в ситуації, що склалася. Свідок також ствердно вказала, що біля території заводу вона бачила автомобіль ОСОБА_6 та самого підсудного, який був неподалік від нього.

Крім цього, вина підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні даних злочинів підтверджується також іншими дослідженими у судовому засіданні письмовими матеріалами справи.

Відповідно до протокол-заяви потерпілого ОСОБА_3 від 29.03.2011 року, останній зазначив, що 28.03.2011 року підсудний ОСОБА_5 використовуючи підроблену довіреність ПП "Маррос" намагався заволодіти на Івано-Франківській філії ТзОВ "Спіловер Шкіряний завод", шкіряним напівфабрикатом "Вет-Блу" який належить ПП "Маррос", вартість якого становить 415 500 грн. (а.с.18 т.1).

Відповідно до заяви виконавчого директора Івано-Франківської філії ТзОВ "Спіловер Шкіряний завод" ОСОБА_7, остання повідомила, що 28.03.2011 року підсудний ОСОБА_5 представляючись представником потерпілого ОСОБА_3, намагався заволодіти шкіряним напівфабрикатом "Вет-Блу", який належить ПП "Маррос" (а.с.17 т.1).

Згідно протоколу огляду місця події від 28.03.2011 року, було оглянуто складські приміщення ТзОВ Івано-Франківської філії "Спіловер Шкіряний завод", що в м.Івано-Франківську по вул.Левицького, 10, в приміщенні якого знаходиться шкірсировина, а саме готовий напівфабрикат "Вет-Блу" (а.с.19-20 т.1).

Відповідно до протоколу добровільної видачі від 28.03.2011 року, виконавчий директор ТзОВ Івано-Франківської філії "Спіловер Шкіряний завод" ОСОБА_7, видала довіреність №03 від 28.03.2011 року, яку використовував ОСОБА_5 В подальшому вказана довіреність була визнана та оглянута в якості речового доказу по справі (а.с.22 т.1, а.с.196-198 т.2).

Відповідно до протоколу пред'явлення на впізнання від 08.07.2011 року, свідок ОСОБА_13, впізнав підсудного ОСОБА_6, якого він бачив 28.03.2011 року в м.Івано-Франківську поблизу Івано-Франківської філії ТзОВ "Спіловер Шкіряний завод" (а.с.102 т.1).

Згідно даних висновку почеркознавчої експертизи від 13.06.2011 року, всі рукописні написи у довіреності №03 від 28.03.2011 року виконані не ОСОБА_3, а іншою особою. Підписи в графах "Підпис засвідчую", "Керівник підприємства, "Головний бухгалтер" у довіреності №03 від 28.03.2011 року виконані не ОСОБА_3, а іншою особою (а.с.96-101 т.2).

Згідно даних висновку почеркознавчої експертизи від 09.08.2011 року, рукописні написи у довіреності №03 від 28.03.2011 року виконані підсудним ОСОБА_5 (а.с.116-120 т.2).

Відповідно до даних висновку технічної експертизи документів від 05.08.2011 року, відтиски круглої печатки "Україна місто Івано-Франківськ приватне підприємство "Маррос" №25067100 у довіреності №03 від 28.03.2011 року виконаний не печаткою, відтиски якої виконані у договорі №10/010 від 01.04.2007 року, у договорі №10/010 від 01.04.2007 року, у договорі №10/04 від 01.01.2007 року, у розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів від 09.02.2008 року. Відповідно до довідки з ДС СОГП Івано-Франківського МВ УМВС, дозвіл на оформлення замовлення на виготовлення печатки ПП "Маррос", протягом 2009-2011 років, не видавався. 29.07.2010 року, було видано квитанцію № 248 про знищення однієї круглої печатки ПП "Маррос" (а.с.110 т.5, а.с.156-165 т.2).

Отже, як на досудовому слідстві так і в ході судового слідства, судом достовірно встановлено, що 28.03.2011 року з метою заволодіння чужого майна, яке належало ПП "Маррос", шляхом шахрайства, підсудний ОСОБА_6 приїхав в м.Івано-Франківськ та при зустрічі з підсудним ОСОБА_5 передав останньому бланк довіреності №03 від 28.03.2011 року виписану від імені потерпілого ОСОБА_3 про отримання на Івано-Франківській філії ТзОВ "Спіловер" шкіряного напівфабрикату "Вет-Блу", яку підсудний ОСОБА_5 власноручно заповнив та намагався незаконно отримати на вказаному підприємстві шкіряний напівфабрикат "Вет-Блу" в кількості 1009 шт., а підсудний ОСОБА_6 при цьому, прибувши з м.Львів, чекав на нього неподалік заводу в кафе «Опель» провівши там понад 3 години, однак, підсудні свій злочинний намір до кінця не довели з причин, що не залежали від їх волі, оскільки їхні дії були припинені працівниками Івано-Франківської філії ТзОВ "Спіловер". Вказані обставини підтверджені, як показанням самого підсудного ОСОБА_6, який не заперечував, що будучи мешканцем м.Львова, саме цього дня перебував в м.Івано-Франківську в кафе «Опель», яке знаходится неподалік заводу, а не в будь-якому іншому відпочинковому закладі м.Івано-Франківська та при цьому спілкувався зі свідком ОСОБА_12, яка в телефонній розмові з ОСОБА_5 дізналася, що він на території заводу та в нього виникли якісь проблеми, так і показаннями самої ОСОБА_12, яка не заперечувала факт перебування ОСОБА_6 в кафе неподалік заводу саме в ту пору, коли підсудний ОСОБА_5 намагався вивезти шкірсировину та коли його було затримано працівниками заводу, а також показами свідків ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_20, які були допитані в судовому засіданні. Твердження ОСОБА_5, що в даному випадку він діяв самостійно та доручення підробляв самостійно, яке знайшов в кабінеті на території заводу ПП "Марос" суд відкидає як такі, що спрямовані на уникнення відповідальності за вчинення злочину групою осіб, та бере до уваги в даній частині його покази, які він давав на досудовому слідстві, де послідовно вказував вчинення даного злочину в групі з ОСОБА_6

Обставини використання підсудними 28.03.2011 року підробленої довіреності №3 від 28.03.2011 року підтверджується висновками почеркознавчих експертиз від 13.06.2011 року та від 09.08.2011 року, а також висновком технічної експертизи від 05.08.2011 року, які були предметом дослідження в ході судового слідства по справі.

Окрім того, органами досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, 4, 5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.5 ст.191; ч.2, 4, 5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366 КК України, та його дії кваліфіковано як співучасть в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, у співучасті з працівниками правоохоронного органу, виконувачем обов'язків заступника начальника УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області, собою, кримінальна справа стосовно якого виділена в окреме провадження, так як його місце перебування невідоме та оперуповноваженим УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області особою, кримінальне провадження стосовно якого перебуває на розгляді в Івано-Франківському міському суді в порядку КПК 2012 року; а також у співучасті як співвиконавця, підбурювача та пособника в службовому підробленні, тобто внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, іншому підробленні документів, а також у складанні та видачі завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам у вигляді підриву престижу та авторитету правоохоронного органу і охоронюваним законом правам та інтересам юридичної особи.

Дана кваліфікація не знайшла свого об'єктивного підтвердження дослідженими та перевіреними в процесі судового слідства доказами виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч.2 п.1.6 Положення про основи організації розкриття злочинів органами внутрішніх справ України», (надалі «Положення»), затвердженого Наказом міністерства внутрішніх справ України № 456, який зареєстровано 24.01.2011 року, оперативне супроводження кримінальної справи у якій особі пред'явлено обвинувачення, є обов'язковим наступним етапом подальшої роботи з розкриття злочину до закінчення її розслідування та являє собою комплекс оперативно-розшукових заходів у конкретній кримінальній справі з метою пошуку і фіксації фактичних даних, які можуть бути доказами в цій справі. Слідчим СВ СУ УМВС України в Івано-Франківській області майором міліції ОСОБА_8, в провадженні якого перебувала кримінальна справа за фактом підроблення та незаконного використання службовими особами ПП "Маррос" (м.Тисмениця, вул.Вербова, 9/25) завідомо підробленого документа - ветеринарного свідоцтва серії НОМЕР_1 від 21.11.2010 року, порушено кримінальну справу №323062 за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України, у якій ним же проводилось досудове слідство та ним же 18 березня 2011 року винесено постанову про визнання належних ПП «Маррос» 2152 штук шкір ВРХ, речовими доказами у вищезазначеній кримінальній справі з визначенням їх місця зберігання на території ТзОВ «Світ шкіри» в м.Болехів Івано-Франківської області, вул.Д.Галицького,171.

Оперативним супроводженням розслідування кримінальної справи відповідно ч.3 п.1.6. вищевказаного "Положення" займалися працівники економічного блоку УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області під постійним керівництвом виконуючого обов'язків заступника начальника УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області, особи матеріали кримінальної справи відносно якої виділено в окреме провадження. 18 березня 2011 року слідчим було винесено доручення в порядку ст.114 КПК України 1960 року, виконання якого за письмовим розпорядженням особи матеріали кримінальної справи відносно якої виділено в окреме провадження здійснював оперуповноважений особа, матеріали кримінального провадження відносно якої перебувають на розгляді в Івано-Франківському міському суді в порядку КПК 2012 року, який діяв при цьому відповідності до п.1.12 «Положення» та перебував в підпорядкуванні за принципом керівної ролі та контролю слідчого за повним всебічним та об'єктивним розслідуванням справи.

Так, на виконання доручення та постанови слідчого ОСОБА_8 від 28.03.2011 року, за вказівкою та під безпосереднім керівництвом особи матеріали кримінальної справи відносно якого виділено в окреме провадження на ТОВ «Спіловер» та у відповідності до ч.2 п.2.3.1 "Положення" особою, матеріали кримінального провадження відносно якої перебувають на розгляді в Івано-Франківському міському суді в порядку КПК 2012 року було проведено виїмку документів про співпрацю ПП "Маррос" з ТОВ «Спіловер» та повторно оглянуто залишки напівфабрикату «ВЕТ-БЛУ» в кількості 1009 штук шкір, який належав ПП «Маррос», та при цьому ним було зірвано бірки з печатками міськвідділу міліції, оскільки в постанові слідчий ОСОБА_8, посилався на ймовірність знаходження шкірсировини на ТОВ «Спіловер», та повторно з метою втрати матеріальних цінностей їх було опечатано бірками з відтисками печаток УБОЗ УМВС України, а вказаний напівфабрикат передано на зберігання комірнику складу ТОВ «Спіловер» ОСОБА_11, під розписку.

29.03.2011 року майором міліції ОСОБА_8, на адресу начальника УБОЗ УМВС України в області ОСОБА_9 в порядку ст.114 КПК України 1960 року, направлено доручення про встановлення окремого місця зберігання речових доказів - 3161 шкіри ВРХ перероблених до напівфабрикату «Вет-Блу», з належними умовами зберігання на максимально вигідних умовах, безоплатно, виконавцем доручення за вказівкою особи матеріали кримінальної справи відносно якого виділено в окреме провадження, у відповідності до п.1.13 «Положення» було призначено особу, матеріали кримінального провадження відносно якої перебувають на розгляді в Івано-Франківському міському суді в порядку КПК 2012 року, який перебував під безпосереднім його керівництвом та 30.03.2011 року, вищевказані речові докази, згідно двох протоколів опису майна, які було складено особою, матеріали кримінального провадження відносно якої перебувають на розгляді в Івано-Франківському міському суді в порядку КПК 2012 року, на місці зустрічі поблизу с.Новий Яричів було предано на відповідальне зберігання підсудному ОСОБА_6, та попереджено останнього про кримінальну відповідальність за їх втрату, в чому останній розписався.

Відповідно до оголошених показів в порядку ст.306 КПК України 1960 року, особи, кримінальне провадження стосовно якої перебуває на розгляді в Івано-Франківському міському суді в порядку КПК 2012 року, вбачається, що за вказівкою особи матеріали кримінальної справи відносно якого виділено в окреме провадження, він здійснював оперативний супровід у кримінальній справі №323062, порушеній 02.03.2011 року слідчим ОСОБА_8 за ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України. 29.03.2011 року слідчий ОСОБА_8 надав доручення на встановлення місця зберігання речових доказів по вказаній кримінальній справі - шкір напівфабрикату "Вет-Блу". Цього ж дня особа матеріали кримінальної справи відносно якого виділено в окреме провадження в своєму службовому кабінеті повідомила йому, що шкірсировину ПП "Маррос", яка зберігалася на Івано-Франківській філії ТзОВ "Спіловер" та ТзОВ "Світ Шкіри" готовий прийняти на зберігання приватний підприємець ОСОБА_16, і що ОСОБА_6 надасть автотранспорт для перевезення шкірсировини в м.Львів. В подальшому на підставі постанови слідчого 30.03.2011 року особою, матеріали кримінального провадження відносно якої перебувають на розгляді в Івано-Франківському міському суді в порядку КПК 2012 року було вилучено шкірсировину з ТзОВ "Спіловер" (м.Івано-Франківськ) та ТзОВ "Світ Шкіри" (м.Болехів) та він направився в м.Львів. Перед виїздом в м.Львів він зателефонував до ОСОБА_22, який продиктував номер телефону ОСОБА_6 Перебуваючи поблизу с.Новий Яричів до них під"їхав ОСОБА_6 на автомобілі, марки "Мерседес" чорного кольору. В свою чергу, особою, матеріали кримінального провадження відносно якої перебувають на розгляді в Івано-Франківському міському суді в порядку КПК 2012 року було складено два протоколи опису майна, у відповідності до яких, ОСОБА_6 було передано 3161 шт. шкір ВРХ. У вказаних протоколах останній власноручно розписався. Також, особа, матеріали кримінального провадження відносно якої перебувають на розгляді в Івано-Франківському міському суді в порядку КПК 2012 року перетелефонував до особи матеріали кримінальної справи відносно якого виділено в окреме провадження та доповів, що шкірсировину він передав ОСОБА_6 (а.с.189-200 т.5).

Відповідно до оголошених показів в порядку ст.306 КПК України 1960 року, особи, кримінальна справа стосовно якого виділена в окреме провадження, останній зазначав, що на виконання окремого доручення слідчого ОСОБА_8 його підлеглий працівник особа, матеріали кримінального провадження відносно якої перебувають на розгляді в Івано-Франківському міському суді в порядку КПК 2012 року особи, проводив заходи по встановленню місця можливого зберігання речових доказів. В подальшому до нього звернувся підсудний ОСОБА_6, який запропонував свої послуги з приводу зберігання шкірсировини в м.Львові. Зокрема, він стверджував, що 30.03.2011 року особа, матеріали кримінального провадження відносно якої перебувають на розгляді в Івано-Франківському міському суді в порядку КПК 2012 року, здійснив передачу речових доказів саме підсудному ОСОБА_6 (а.с.1-13 т.6).

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що в нього в провадженні перебувала кримінальна справа порушена за фактом підроблення та використання завідомо фіктивного документа - ветеринарного свідоцтва на шкіру ВРХ. В процесі провадження досудового слідства було встановлено, що частина шкірсировини, яка належить ПП "Маррос" знаходиться на Івано-Франківській філії ТзОВ "Спіловер" та ТзОВ "Світ шкіри" (м.Болехів). Вказана шкірсировина була визнана по справі речовим доказом. В подальшому свідок надав доручення працівникам УБОЗ України в Івано-Франківській області щодо встановлення можливого місця зберігання шкіри. На виконання вказаного доручення йому було надано інформацію про те, що у підприємеця ОСОБА_16 в користування є склади, де можна зберігати шкірсировину, у зв'язку з чим свідок знову надав доручення працівникам УБОЗ про організацію передачі речових доказів на відповідальне зберігання. Вказану процесуальну дію було здійснено працівником УБОЗ особою, матеріали кримінального провадження відносно якої перебувають на розгляді в Івано-Франківському міському суді в порядку КПК 2012 року, від якого свідок отримав всі необхідні документи. Йому достовірно було відомо, що шкірсировина була передана не безпосередньо підприємцю ОСОБА_16., а підсудному ОСОБА_6 згідно протоколу опису та передачі речових доказів. Свідок також підтвердив, що в березні 2011 року підсудний ОСОБА_6 звертався в УБОЗ України в Івано-Франківській області та розповідав, що потерпілий ОСОБА_3 винен йому велику суму коштів.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10., - директор, та ОСОБА_23, - економічний директор ТзОВ "Світ шкіри" (м.Болехів) вказали, що їхнє товариство надавало послуги по переробці шкірсировини ПП "Маррос", відповідно до умов договору, який укладався з потерпілим ОСОБА_3. Шкірсировину на переробку, як правило привозив ОСОБА_13, його знали, як сортувальника та довірену особу потерпілого ОСОБА_3 Станом на березень місяць 2011 року на заводі знаходилось 2152 штук шкіри ВРХ. 30.03.2011 року на завод приїхали працівники УБОЗ України в Івано-Франківській області, та на підставі постанови слідчого, в присутності понятих, було вилучено всю документацію та шкірсировину, яка належала ПП "Маррос". Згідно документів шкірсировину передали на зберігання іншій особі.

Допитаний свідок ОСОБА_16 суду підтвердив, що підсудного ОСОБА_6 він знає на протязі тривалого часу, зокрема, ним разом з ОСОБА_6 було відкрито фірму ПП "Сант компанія", яка дійсно з 2000 року орендувала складські приміщення за адресою: АДРЕСА_4 для зайняття шкірсировиною. Проте, всіма справами займався підсудний ОСОБА_6, так як він йому довіряв. Щодо надання підсудному довіреності по зберіганню шкіри то таких документів свідок ОСОБА_6 не надавав.

Факт здачі в оренду складських приміщень підтверджується також оголошеними в порядку ст.306 КПК України, показами свідка ОСОБА_24, з яких вбачається, що працюючи виконавчим директором ЛСУ № 49 ДП ВАТ «Термоізоляція» з 2000 року останній здавав в оренду складські приміщення за адресою: АДРЕСА_4 ПП "Сант компанія», та жодної шкірсировини в березні 2011 році туди не поступало (а.с.150-154 т.5).

Відповідно до оголошених в порядку ст.306 КПК України 1960 року, показів свідка ОСОБА_11, комірника складу готової продукції Івано-Франківської філії ТзОВ "Спіловер", остання підтвердила той факт, що 28.03.2011 року за вказівкою виконавчого директора ОСОБА_7 вона давала вказівку водієві завантажити вантажний автомобіль напівфабрикатом "Вет-Блу" в кількості 1009 штук, який належав ПП "Маррос". Однак, через деякий час на завод приїхали працівники міліції, а ще через деякий час на територію заводу приїхали працівники УБОЗу за участю особи, матеріали кримінального провадження відносно якої перебувають на розгляді в Івано-Франківському міському суді в порядку КПК 2012 року, які опечатали піддони з напівфабрикатом своїми бірками та склали відповідний протокол огляду. А 30.03.2011 року на територію заводу приїхав особа, матеріали кримінального провадження відносно якої перебувають на розгляді в Івано-Франківському міському суді в порядку КПК 2012 року, в супроводі працівників "Соколу" та вилучив документи про співпрацю з ПП "Маррос" та шкіряний напівфабрикат "Вет-Блу", що зберігався на складі готової продукції та належав ПП "Маррос" в кількості 1009 штук (а.с.177-180 т.5).

Відповідно до оголошеного протоколу допиту свідка ОСОБА_17, останній, на прохання підсудного ОСОБА_6 в березні місяці 2011 року надав приміщення своїх складів, що в АДРЕСА_3 для розміщення вантажу. Однак, так як з розгружених піддонів на складі неприємно пахло і вони протікали свідок попросив підсудного ОСОБА_6 забрати вантаж, що підсудний і зробив через декілька днів (а.с.95-100 т.3).

Відповідно до оголошених показів свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19, останні підтвердили, що дійсно на прохання підсудного ОСОБА_6 проводили огляд шкірсировини з метою визначення її якості та сортності. Проте дану шкірсировину вони в нього не придбавали (а.с.36-49 т.6).

З оголошених показів свідка ОСОБА_25 вбачається, що в березні 2011 року на прохання ОСОБА_17 в складські приміщеннях, що в с.Новий Яричів він розгружав піддони, проте, що в них було свідку невідомо, однак при розгрузці з них текло і стояв неприємний запах (а.с. 121 т.6).

Свідок ОСОБА_26 суду пояснив, що вкінці березня 2011 року він та ОСОБА_27 були запрошені в якості понятих при передачі шкірсировини підсудному ОСОБА_6 Вони разом з працівником УБОЗ особою, матеріали кримінального провадження відносно якої перебувають на розгляді в Івано-Франківському міському суді в порядку КПК 2012 року, спочатку поїхали на Івано-Франківську філію ТзОВ "Спіловер" загрузили шкіру, потім поїхали в м.Болехів, де догрузили іншу частину шкірсировини та поїхали в напрямку м.Львова. Зупинившись на обочині дороги через деякий час до них приїхав підсудний ОСОБА_6 Після оформлення відповідних документів, поняті власноручно розписалися в протоколі. Свідок підтвердив, що ОСОБА_6 на наступний день мав привести копію довіреності від імені тієї особи, яку він ніби-то представляв.

Свідок ОСОБА_27 дав аналогічні покази, оголошені в судовому засіданні в порядку ст.306 КПК України 1960 року.

Допитаний на досудовому слідстві свідок ОСОБА_28, водій автомобіля "МАN 18343", д.н.з.НОМЕР_2 підтвердив факт перевезення шкірсировини "Вет-Блу" з м.Івано-Франківська та м.Болехова до с.Яричів та с.Куликів Львівської області. До с.Запитів Львівської області супроводження вантажу здійснювалось в супроводі працівників УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області та працівників спецпідрозділу "Сокіл". Вказані обставини детально були підтверджені свідком під час відтворення обстановки та обставин події (а.с.139-144 т.5, а.с.139-160 т.6).

Згідно протоколів пред'явлення фотознімків для впізнання від 07.09.2011 року свідки ОСОБА_29 та ОСОБА_30 - працівники ВШР "Сокіл" УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області впізнали підсудного ОСОБА_6, як особу, яка 30.03.2011 року у с.Запитів Львівської області під'їжджала на автомобілі "Мерседес-Бенц", чорного кольору до автобусної зупинки та отримувала шкірсировину, яку вони супроводжували з м.Івано-Франківська та м.Болехова (а.с.147-148, 155-156 т.7).

Відповідно до протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 09.09.2011 року свідок ОСОБА_28 впізнав підсудного ОСОБА_6, як особу, якій 30.03.2011 року у с.Запитів Львівської області працівник УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області особа, матеріали кримінального провадження відносно якої перебувають на розгляді в Івано-Франківському міському суді в порядку КПК 2012 року передавав шкірсировину, яку він перевозив з м.Івано-Франківська та м.Болехова у с.Запитів Львівської області, і що саме ОСОБА_6 оплачував йому кошти за надані послуги по перевезенню. Також, відповідно до протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 09.09.2011 року свідок ОСОБА_28 упізнав працівника УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області особу, матеріали кримінального провадження відносно якої перебувають на розгляді в Івано-Франківському міському суді в порядку КПК 2012 року, та підтвердив, що саме він 30.03.2011 року у с.Запитів Львівської області передавав вказану шкірсировину підсудному ОСОБА_6 (а.с.171-173, 177-179 т.7).

Відповідно до даних протоколу огляду транспорту від 02.08.2011 року було оглянуто автомобіль, марки "МАN 18343", 1998 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 та причеп марки "Vanhool", д.н.з.НОМЕР_3, яким було здійснено перевезення переробленого напівфабрикату "Вет Блу" належного ПП "Маррос" (а.с.85-87 т.7).

Відповідно до інформації про надані послуги абонента мобільного зв'язку підтверджено факт спілкування ОСОБА_6 з особою, матеріали кримінальної справи відносно якого виділено в окреме провадження, за допомогою мобільного зв'язку в період з 21.03.2011 року року по 05.04.2011 року, чого й не заперечує сам підсудний ОСОБА_7, оскільки, проживаючи у м.Львові, спілкувався цією особою саме шляхом телефонного зв'язку з приводу результатів розгляду заяви про вчинення стосовно нього злочину ОСОБА_3, оскільки вважав себе потерпілим, та саме особа, матеріали кримінальної справи відносно якого виділено в окреме провадження йому телефонував та цікавився чи може він взяти на зберігання речові докази (а.с.с.82-120 т.9).

Стенограмою розмови, яка відбулась 23.03.2011 року між ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, підтверджується факт партнерських та фінансових стосунків підсудного ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_3, а також наявність у потерпілого ОСОБА_3 перед підсудним ОСОБА_6 боргових зобов'язань на підтвердження чого, останній вимагав документи на належну ПП "Маррос" шкірсировину та розписки про боргові зобов'язання потерпілого ОСОБА_3 перед ним та попереджав, що звернеться із відповідною заявою до працівників УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області. Копмакт-диск з записами вказаної вище розмови був предметом дослідження в ході судового слідства (а.с.221-238 т.12).

Виходячи з вимог ч.1 ст. 334 КК України 1960 року, суд відкидає, як доказ факт проведення переговорів особи, матеріали кримінальної справи відносно якого виділено в окреме провадження, з підсудним ОСОБА_6, як в службовому кабінеті УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області так і поза ним, зокрема в кафе «Десятка», що в м.Івано-Франківську, оскільки останній являється припущенням та не підтверджений іншими, дослідженими в судовому засіданні доказами.

Крім того, суд також відкидає, як доказ надане ОСОБА_6 доручення від імені ОСОБА_16, оскільки беручи на відповідальне зберігання речові докази, саме він здійснюючи підписи вказував прізвище ОСОБА_6 при цьому зазначав, що особисто ОСОБА_6 отримав від особи, матеріали кримінального провадження відносно якої перебувають на розгляді в Івано-Франківському міському суді в порядку КПК 2012 року, дані речові докази згідно опису, на відповідальне зберігання, які він же потім знищив.

Відповідно до даних почеркознавчої експертизи №09/03-505 від 30.09.2011 року підпис від імені ОСОБА_16 в графі "підпис" довіреності серії ВРН № 135976 від 08.11.2009 року виконаний не ОСОБА_16, а іншою особою (а.с.217-219 т.9).

Відповідно до інформації Івано-Франківської філії ДП "Інформаційний центр" міністерства юстиції України №1044/03-17 від 21.07.2011 року та №1192/03-17 від 18.08.2011 року, інформація щодо бланку серії ВРН №135976 в Єдиному реєстрі спеціальних бланків нотаріальних документів відсутня, що в свою чергу підтверджує, що ОСОБА_16 підсудному ОСОБА_6 довіреність не видавав. Вказана обставина також підтверджена даними Львівського державного нотаріального архіву за №1652/01-30 від 08.09.2011 року (а.с.120-122, 125-126, 128 т.7).

Відповідно до досліджених в судовому засіданні речових доказів - постанови про визнання предметів речовими доказами та долучення їх до кримінальної справи від 30.03.2011 року та постанови про передачу на зберігання речових доказів по кримінальній справі від 30.03.2011 року, вилученими 24.10.2011 року з матеріалів кримінальної справи №323062, у вказаних документах розписався підсудний ОСОБА_6 (а.с. 23-24; 187-188 т.10).

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи №09/03-560 від 03.11.2011 року встановлено, що підпис від імені ОСОБА_16 у постанові про визнання предметів речовими доказами та долучення їх до кримінальної справи від 30 березня 2011 року виконаний не ОСОБА_16, а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_16 у постанові про передачу на зберігання речових доказів по кримінальній справі від 30 березня 2011 року виконаний не ОСОБА_16, а іншою особою. Підписи від імені ОСОБА_16 в графі "підпис особи, у якої було проведено опис" та у графі "копію протоколу одержав" в протоколі опису майна від 30.03.2011 року, на підставі якого було передано 2152 штуки шкір ВРХ напівфабрикату "Вет-Блу" виконані не ОСОБА_16, а іншою особою. Підписи від імені ОСОБА_16 в графі "підпис особи, у якої було проведено опис" та у графі "копію протоколу одержав" в протоколі опису майна від 30.03.2011 року, на підставі якого було передано 1009 штук шкір ВРХ напівфабрикату "Вет-Блу" виконані не ОСОБА_16, а іншою особою. Підписи від імені ОСОБА_16 у постанові про визнання предметів речовими доказами та долучення їх до кримінальної справи від 30 березня 2011 року та у постанові про передачу на зберігання речових доказів по кримінальній справі від 30 березня 2011 року виконані однією і тією ж особою. Підписи від імені ОСОБА_16 в графі "підпис особи, у якої було проведено опис:", у графі "копію протоколу одержав" в протоколі опису майна від 30.03.2011 року, на підставі якого було передано 1009 штук шкір ВРХ напівфабрикату "Вет-Блу" та підписи від імені ОСОБА_16 у графі "копію протоколу одержав" в протоколі опису майна від 30.03.2011 року, на підставі якого було передано 2152 штуки шкір ВРХ напівфабрикату "Вет-Блу" виконані однією і тією ж особою (а.с.139-143 т.10).

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи №09/03-556 від 04.11.2011 року підписи в графі "Начальник" оригіналу супровідного листа на бланку УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області від 11.04.2011 року за №15/1775; в графі "Начальник" оригіналу супровідного листа на бланку УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області від 06.04.2011 року за №15/1702; в графі "Начальник" оригіналу супровідного листа на бланку УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області від 06.04.2011 року за № 15/1706; в графі "Начальник" оригіналу супровідного листа на бланку УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області від 06.04.2011 року за №15/1704 виконаний, ймовірно особою матеріали кримінальної справи відносно якого виділено в окреме провадження (а.с.163-166 т.10).

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи №09/03-559 від 03.11.2011 року рукописний текст: "Ознайомлений 30.03.2011 ОСОБА_16" у постанові про визнання предметів речовими доказами та долучення їх до кримінальної справи від 30.03.2011 року; рукописний текст: "Ознайомлений 30.03.2011" у постанові про передачу на зберігання речових доказів по кримінальній справі від 30 березня 2011 року; рукописний текст: "ОСОБА_16" у графі "копію протоколу одержав:" в протоколі опису майна від 30.03.2011, на підставі якого було передано 2152 штуки шкір ВРХ напівфабрикату "Вет-Блу"; рукописний текст: "ОСОБА_16" у графі "копію протоколу одержав:" в протоколі опису майна від 30.03.2011 року, на підставі якого було передано 1009 штуки шкір ВРХ напівфабрикату "Вет-Блу" виконаний ОСОБА_6 (а.с.181-186 т.10).

Відповідно до даних висновку судово-почеркознавчої експертизи № 09/03-557 від 02.11.2011 року, підпис в графі "Протокол склав" оригіналу протоколу опису майна від 30.03.2011 року у відповідності до якого було передано 2152 штук шкір ВРХ напівфабрикату "Вет-Блу"; рукописні написи "за дорученням від імені якого діяв ОСОБА_6, паспорт серії НОМЕР_4 виданий Личаківським РВ від 26.06.2002 року" в графі "Описане майно здано на збереження" оригіналу протоколу опису майна від 30.03.2011 року у відповідності до якого було передано 2152 штук шкір ВРХ напівфабрикату "Вет-Блу"; підпис в графі "Протокол склав" оригіналу протоколу опису майна від 30.03.2011 року у відповідності до якого було передано 1009 штук шкір ВРХ напівфабрикату "Вет-Блу"; рукописні написи "за дорученням від імені якого діяв ОСОБА_6, паспорт серії НОМЕР_4 виданий Личаківським РВ від 26.06.2002 року" в графі "Описане майно здано на збереження" оригіналу протоколу опису майна від 30.03.2011 року у відповідності до якого було передано 1009 штук шкір ВРХ напівфабрикату "Вет-Блу" виконаний особою, матеріали кримінального провадження відносно якої перебувають на розгляді в Івано-Франківському міському суді в порядку КПК 2012 року (а.с.196-200 т.10).

З висновку судово-почеркознавчої експертизи №09/12-1223 від 08.11.2011 року вбачається, що напис в наданому протоколі про передачу 1009 штук шкір "приватному підприємцю ОСОБА_16., за адресою АДРЕСА_4" та напис в цій же графі даного протоколу "за дорученням від імені якого діяв ОСОБА_6, паспорт серії НОМЕР_4 виданий Личаківським РВ від 26.06.2002 р.", а також напис в наданому протоколі про передачу 2152 штук шкір "приватному підприємцю ОСОБА_16., за адресою АДРЕСА_4" та напис в цій же графі даного протоколу "за дорученням від імені якого діяв ОСОБА_6, паспорт серії НОМЕР_4 виданий Личаківським РВ від 26.06.2002 року" виконані різними фарбовими матеріалами. Фарбові матеріали, якими були виконані написи в двох наданих протоколах "за дорученням від імені якого діяв ОСОБА_6 паспорт серії НОМЕР_4 виданий Личаківським РВ від 26.06.2002 року" співпадають за комплексом ознак. Вказані написи могли бути виконані одним і тим самим фарбовим матеріалом (а.с.217-221 т.10).

Відповідно до ст.191 КК України, з об'єктивної сторони, злочин може бути, зокрема, вчинено у формі заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та має місце тоді, коли службова особа незаконно обертає майно на свою користь чи користь третіх осіб, використовуючи при цьому своє службове становище. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом. Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вважається закінченим з моменту отримання можливості розпорядитися ним на власний розсуд. Суб'єктом заволодіння може бути лише службова особа, а відповідно до ч.2 ст.28 КК України домовленість про обернення майна на свою користь чи користь третіх осіб можлива на стадії готування до злочину або в процесі замаху на злочин, при цьому відповідно до ч.2, 4, 5 ст.27 КК України вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, означає спільне вчинення цього злочину декількома суб'єктами цього злочину, які домовились про спільне вчинення заздалегідь. З чого слідує, що співвиконавець - це особа, яка безпосередньо вчинила злочин та за ознаками, являється суб'єктом даного злочину; підбурювач - це особа, яка схилила іншого співучасника до вчинення злочину, а пособник - це особа, яка сприяла вчиненню злочину іншим співучасникам, які являються суб'єктами злочину.

Так, судом встановлено, що речові докази в кількості 3161 шт. шкір ВРХ згідно двох протоколів опису майна, являються предметом злочину передбаченого ч.1 ст.388 КК України, де об'єктивна сторона даного злочину полягає у знищенні даного майна, яке без відома та діючи умисно, вчинив підсудний ОСОБА_6, являючись при цьому особою, якій ввірено описане майно та будучи при цьому, як зберігач майна попередженим про ряд дій стосовно цього майна.

А отже, дії підсудного ОСОБА_6 в частині пред'явленого звинувачення за ч.2, 4, 5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.5 ст.191; ч.2, 4, 5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366 КК України слід перекваліфікувати на ч.1 ст.388 КК України, оскільки він вчинив незаконні дії (знищення) щодо майна, яке описано, чим завдав матеріальної шкоди ПП «Маррос», на суму 589 186 грн., та за таких обставин в його обвинуваченні не може залишатись така кваліфікуюча ознака, як попередня змова з працівниками правоохоронного органу, яку слід виключити з обвинувачення ОСОБА_6

Окрім того, при розгляді даної справи суд приходить до переконання, що органом досудового слідства невірно визначено вартість предмету злочину - шкіряного напівфабрикату "Вет-Блу" в кількості 3161 штук на суму 899672,30 грн., оскільки, такий розмір шкоди не відповідає фактичним обставинам справи.

Так, відповідно до експертного дослідження №4 приватного підприємства "КОНЕКС-ІНІ", витрати ПП "Маррос" без ПДВ за період з 31.12.2010 року по 28.02.2011 року, згідно представлених на дослідження документів склали 899672 грн. 30 коп. (а.с.121-133 т.11). Саме ця сума лягла в основу обвинувачення підсудному ОСОБА_6

Суд звертає увагу, що при розгляді вказаної справи має значення саме вартість предмета злочину - шкіряного напівфабрикату "Вет-Блу" в кількості 3161 шкір ВРХ. В той же час, допитаний в судовому засіданні в якості свідка слідчий ОСОБА_32, вказав, що експерту ОСОБА_31 не було надано на дослідження документи, що встановлюють перелік і склад статтей калькулювання виробничої собівартості продукції ПП "Маррос" та остання складала свій висновок за відсутності постанови про призначення саме товарознавчої експертизи з визначенням в резолютивній частині питань на які експерту необхідно дати відповідь, з зазначенням підстав призначення експертизи, а в метріалах справи лише наявна постанова слідчого про залучення експерта ОСОБА_31 Більше того, в самому висновку економічного експертного дослідження №4, експерт зазначає, що вказане дослідження він робить не на підставі постанови слідчого про призначення експертизи, а за запитом слідчого. Окрім того, у вказаному висновку не має посилання експерта про те, що його попереджено про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку. Вказані вище обставини не відповідають вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5, зареєстрованої в МЮУ 3 листопада 1998 року за №705/3145. З врахуванням зазначених вище обставин вказаний висновок економічного експертного дослідження №4 від 29.10.2011 року не може бути врахований судом при розгляді даної справи.

В той же час, відповідно до матеріалів кримінальної справи, вартість напівфабрикату "Вет-Блу", вилученого працівниками УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області, згідно даних первинних бухгалтерських документів ПП "Маррос", складає 589 186 грн., про що в матеріалах справи міститься також довідка слідчого (а.с.86 т.11). Зокрема, відповідно до накладної №6 від 22.02.2011 року, акта приймання-передачі давальницької сировини на переробку №14 від 22.02.2011 року та акта №ИФ-0000036 здачі приймання робіт (надання послуг), вартість шкір ВРХ в кількості 1009 штук, переданих ПП "Маррос" Івано-Франківській філії "Спіловер. Шкіряний завод" ТзОВ з ІІ "Спіловер" становить 231010 грн., а вартість її переробки складає 98315 грн. 40 коп., що в загальному становить 329 325 грн. 40 коп. (а.с.32-34 т.1). Окрім того, відповідно до довідки ДПС в Івано-Франківській області №901/10/09-015/562 від 28.05.2012 року, вартість напівфабрикату "Вет-Блу", згідно первинних бухгалтерських документів ПП "Маррос", що містяться в матеріалах кримінальної справи №323062 становить 589 186 грн. З врахуванням наведеного, суд вважає, що вартість напівфабрикату "Вет-Блу" в кількості 3161 шкір ВРХ, що належали ПП "Маррос", які незаконно знищив підсудний ОСОБА_6, складає 589 186 грн., а відповідно вартість шкірсировини в кількості 1009 штук, якими намагалися заволодіти шляхом обману на Івано-Франківській філії ТзОВ "Спіловер Шкіряний завод" майном ПП "Марррос" підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 складає 329 325 грн., а тому саме вказану суму спричиненої шкоди суд бере до уваги при кваліфікації дій підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Таким чином, оцінюючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч.1 ст.15, ч.4 ст.190 КК України як замах на заволодіння чужим майном, шляхом обману, у особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб; за ч.2 ст.358 КК України, як підроблення документа, який посвідчується підприємством, за попередньою змовою групою осіб; а також за ч.3 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Дії підсудного ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч.1 ст.15, ч.4 ст.190 КК України як замах на заволодіння чужим майном, шляхом обману, у особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб; за ч.2 ст.358 КК України, як підроблення документа, який посвідчується підприємством, за попередньою змовою групою осіб; а також за ч.1 ст.388 КК України, як незаконні дії (знищення) щодо майна, яке описане.

Призначаючи покарання підсудним, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про осіб підсудних, які позитивно характеризуються по місцю проживання, обставини, що обтяжують і пом'якшують їх покарання, а також позицію апеляційного суду щодо міри покарання підсудних, визначену ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 02.10.2013 року, яка залишилася не зміненою та не скасованою.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_5 суд визнає часткове визнання вини, те, що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, являється пенсіонером.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_6 є також часткове визнання вини, повне відшкодування матеріальної шкоди, те, що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, має на утриманні малолітню дитину, а також незадовільний стан здоров'я підсудного.

Обставин, що обтяжують покарання підсудним ОСОБА_5 та ОСОБА_6 судом не встановлено.

З врахуванням наведених вище обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, позиції апеляційного суду щодо міри покарання підсудних, визначеної ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 02.10.2013 року, яка залишилася не зміненою та не скасованою, суд вважає за необхідне призначити підсудному ОСОБА_5 покарання в межах санкцій ч.2 ст.358 та ч.3 ст.358 КК України у виді арешту, ОСОБА_6 - в межах санкції ч.3 ст.358 КК України у виді арешту та ч.1 ст.388 КК України у вигляді штрафу без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, а також вважає за можливе при призначенні покарання застосувати до підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6, вимоги ст.69 КК України та призначити їм основне покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.4 ст.190 КК України, а також не застосовувати до підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 додаткове покарання у виді конфіскації майна, що передбачено санкцією ч.4 ст.190 КК України. Остаточне покарання підсудним за сукупністю злочинів визначити на підставі ст.70 КК України.

Суд вважає, що призначення підсудним основного покарання саме у виді позбавлення волі буде необхідне і достатнє для їх виправлення і попередження вчинення нових злочинів.

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_3 до підсуднього ОСОБА_6 підлягають до часткового задоволення, а до підсуднього ОСОБА_5 не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Так, відповідно до обвинувачення, що знайшло своє підтвердження в ході судового слідства неправомірними діями підсудного ОСОБА_6, внаслідок знищення майна ПП "Маррос", яке було передано останньому на відповідальне зберігання, як речовий доказ було спричинено матеріальну шкоду в сумі 589 186 грн., (вартість шкіряного напівфабрикату "Вет-Блу" в кількості 3161 шт.). Однак, при цьому суд враховує факт добровільного відшкодування матеріальної шкоди підсудним в сумі 589 186 грн., відповідно до квитанції №1 від 02.12.2011 року (а.с.63-64 т.14), а тому дані кошти слід повернути ПП "Маррос".

Щодо морального відшкодування, то суд вважає, що факт завдання потерпілому ОСОБА_3 моральної шкоди внаслідок неправомірних дій підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в процесі судового слідства не знайшов свого підтвердження виходячи з наступного. Так, відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.95 року зі змінами від 27.02.2009 року, під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Виходячи з вищевикладеного, те, що потерпілим ОСОБА_3, як директором ПП «Маррос», не було наведено жодних доказів, які б вказували на тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, з врахуванням матеріального становища, як потерпілого так і підсудних, в задоволенні вимог про стягнення із підсудних моральної шкоди слід відмовити.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст.81 КПК України 1960 р.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України 1960 р., суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.15, ч.4 ст.190; ч.2 ст.358; ч.3 ст.358 КК України, та призначити покарання:

- за ч.1 ст.15, ч.4 ст.190 КК України - із застосуванням ст.69 КК України, у виді позбавлення волі на строк два роки, без конфіскації майна;

- за ч.2 ст.358 КК України - у виді шести місяців арешту;

- за ч.3 ст.358 КК України - у виді п'яти місяців арешту.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк два роки, без конфіскації майна.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - підписку про невиїзд.

Зарахувати в строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_5 строк перебування його під вартою з 07 липня 2011 року по 17 грудня 2013 року та вважати покарання відбутим повністю.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.15, ч.4 ст.190, ч.2 ст.358, ч.1 ст.388 КК України та призначити покарання:

- за ч.1 ст.15, ч.4 ст.190 КК України - із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді позбавлення волі на строк два роки п'ять місяців, без конфіскації майна;

- за ч.2 ст.358 КК України - у виді шести місяців арешту;

- за ч.1 ст.388 КК України - у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк два роки п'ять місяців, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, та без конфіскації майна.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - підписку про невиїзд.

Зарахувати в строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_6 строк перебування його під вартою з 08 липня 2011 року по 17 грудня 2013 року та вважати покарання відбутим повністю.

В задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_3 в частині відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Кошти в сумі 589186 грн., які зараховані на р/р 37311903530483 МФО836014 ГУДК України в Івано-Франківській області, відповідно до квитанції №1 від 02.12.2011 року повернути ПП "Маррос" (код ЄДРПОУ 25067100).

Речові докази: довіреність ПП "Маррос" №3 від 28.03.2011 року (а.с.197-198 т.2), компакт-диск формату DVD-R (а.с.238 т.9) - залишити при матеріалах кримінальної справи

Стягнути із засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в солідарному порядку в користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС Івано-Франківської області, р/р 31255272210165 код 25574765 МФО 836014 Банк одержувача УДК Івано-Франківської області, 2251 (дві тисячі двісті п'ятдесят одну) грн. 12 коп. за проведення судових експертиз.

Стягнути із засудженого ОСОБА_6 в користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС Івано-Франківської області, р/р 31255272210165 код 25574765 МФО 836014 Банк одержувача УДК Івано-Франківської області, 3967 (три тисячі дев'ятсот шістдесят сім) грн. 20 коп. за проведення судових експертиз.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п'ятнадцяти діб з часу проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку шляхом подачі апеляції через Івано-Франківський міський суд.

Суддя Болюк І.І.