Рішення № 39806015, 02.07.2014, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/2558/14-ц

Провадження № 2/643/1866/14

02.07.2014 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Довготько Т.М.

при секретарі - Бахметьєвій Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Московський РВ у м.Харкові ГУДМС України в Харківській області про виселення та зняття з реєстраційного обліку,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014 року ОСОБА_1 звернулася до Московського районного суду м.Харкова з позовом про виселення та зняття з реєстраційного обліку, після уточнення якого просила зняти ОСОБА_2 з реєстраційного обліку з належної їй квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та виселити ОСОБА_2 із вище вказаної квартири, судові витрати покласти на відповідача. Свої вимоги мотивувала тим, що згідно договору купівлі-продажу вона є власником зазначеної квартири, відповідач ОСОБА_2 зареєстрована в квартирі та продовжує проживати в ній, чим порушує її права як власника квартири.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав, посилаючись на підстави в вказані в позові, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, повідомлені нею причини неявки визнані неповажними. За таких підстав, відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України та за згодою позивача, суд вважає за можливе розглянути справу заочно на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи Московський РВ ГУДМС України у м.Харкові в Харківській області в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в своєму листі просить розглядати справу у його відсутність.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з договору купівлі-продажу квартири від 18.02.2011року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передали, а ОСОБА_1 прийняла у власність належну продавцям 2-х кімнатну квартиру, АДРЕСА_1. Державну реєстрацію права власності на квартиру проведено приватним нотаріусом ОСОБА_5 18.02.2011року за № 533. (а.с.5-6).

Згідно Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.03.2013 року, зареєстроване в реєстрі за №299471, ОСОБА_1 належить на праві власності 2-х кімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином позивачка - ОСОБА_1 набула право власності на вказану квартиру згідно ст. 328 ЦК України і є єдиним власником квартири.

Як було встановлено у судовому засіданні та передбачено п.12 договору купівлі-продажу квартири, продавці, зобов'язалися знятися з реєстраційного обліку та звільнити квартиру від особистих речей не пізніше 18.05.2011року.

Відповідно до повідомлення КП «Жилкомсервіс» за №10279/2/07-05 від 13.06.2014року, та Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області за №67/21595 від 17.06.2014року, на час розгляду справи у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована та мешкає ОСОБА_2 /а.с.59-60/.

Згідно ст. ст. 317,319 ЦК України власник володіє, користується, розряджається своїм майном на власний розсуд .

Положеннями глави 29 ЦК України регламентовано спеціальні способи, спрямовані на захист права власності та інших речових прав, які, зокрема, не обмежуються наявним переліком.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За вимогами ч. 1 ст. 109 ЖК України виселення із займаного приміщення допускається з підстав, встановлених законом, тобто, виселення є можливим лише з передбачених законом підстав.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави вважати, що до способів захисту речових прав, які підлягають до застосування відповідно до положень глави 29 ЦК України, віднесено з поміж інших і усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном шляхом виселення.

Тому саме власник майна може ставити питання про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном шляхом виселення осіб, які перешкоджають у здійсненні цього права.

ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_7, обґрунтовувала свої позовні вимоги саме необхідністю захисту права її приватної власності шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку відповідача, оскільки після укладення договору купівлі-продажу відповідач не звільнила квартиру, не знялася з реєстраційного обліку, чим перешкоджає позивачу здійснювати право власності на житлове приміщення.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України).

Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них. Глава 28 ЦК України визначає житло об'єктом права приватної власності.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

З дня укладення договору купівлі-продажу було припинено право власності продавця на спірну квартиру. Крім того, чинним законодавством України не передбачено перехід прав та обов'язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом членів сім'ї колишнього власника у випадку зміни власника.

Припинення права власності на квартиру припиняє право попереднього власника користування цим майном, проживання відповідача в зазначеній квартирі, яка належить на праві приватної власності позивачу, перешкоджає останній в користуванні та розпорядженні належним їй майном, тому позовні вимоги про виселення відповідача підлягають до задоволення.

Також підлягає задоволенню позовна вимога про зняття відповідача з реєстраційного обліку, оскільки відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 15, 60, 88, 212-215, 224-233 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Московський РВ у м.Харкові ГУДМС України в Харківській області про виселення та зняття з реєстраційного обліку задовольнити.

Виселити та зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1, усунувши тим самим ОСОБА_1 перешкоди в користуванні її власністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м.Харкова в десяти денний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Т.М.Довготько