Справа №: 630/429/14-аП О С Т А Н О В А
Іменем України
15 липня 2014 року м. ЛюботинЛюботинський міський суд Харківської області у складі головуючого Зінченка О.В., за участю секретаря судового засідання Медяник А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Люботин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУ МВС України в Харківській області, відділення з обслуговування Комінтернівського району відділу ДАІ з обслуговування м. Харків ГУ МВС України в Харківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати неправомірними дії щодо винесення постанови про адміністративне правопорушення, а також визнати протиправною та скасувати постанову ПС1 № 460181 від 27.05.2014р., якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не дослідив докази по справі, не надав можливості скористатися правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Позивач в судовому засіданні поданий позов підтримав, просив його задовольнити.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, заперечень проти позову не надали, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином завчасно, клопотання про відкладення розгляду справи не заявили, тому суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.
Під час розгляду справи судом встановлено наступне.
Постановою по справі про адміністративне правопорушення від 27.05.2014р. серії ПС1 № 460181, було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 140 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Відповідно до постанови 26.05.2014р. о 13 год. 20 хв. ОСОБА_1 в районі перехрестя вул. Морозова - вул. Плеханівська проводив роботи автовишкою без узгодження з ДАІ, встановлював рекламоносій, порушивши визначений законодавством порядок погодження з ДАІ.
Позивач, не погодившись із вказаною постановою, оскаржив її до суду в порядку, встановленому ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, підтверджені доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 2 статті 140 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, зокрема за порушення визначеного законодавством порядку погодження з Міністерством внутрішніх справ України: встановлення рекламоносіїв, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах.
Розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 2 статті 140 КУпАП, віднесено до компетенції органів внутрішніх справ, від імені яких розглядати такі справи та накладати адміністративні стягнення мають право начальник або заступник начальника підрозділів МВС України, що забезпечують безпеку дорожнього руху (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 222 КУпАП).
Таким чином, суд дійшов висновку, що приймаючи постанову по справі про адміністративне правопорушення, підставою для чого був відповідний протокол, начальник відділення з обслуговування Комінтернівського району відділу ДАІ з обслуговування м. Харків ГУ МВС України в Харківській області діяв в межах повноважень, наданих йому Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Виходячи з викладеного, позовні вимоги про визнання неправомірними дії щодо винесення постанови про адміністративне правопорушення не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо дотримання відповідачем встановленого законом порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також обґрунтованості прийнятого рішення, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явилсиь, хоча належним чином повідомлені про день, час та місце судового розгляду справи та не навели належних доводів щодо правомірності свого рішення - постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у відношенні позивача.
Ухвалами Люботинського міського суду Харківської області від 13.06.2014р. відповідача було зобов'язано надати всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті оскаржуваної постанови.
Однак відповідачем витребувана інформація суду надана не була, доказів, передбачених ст. 251 КУпАП не надано, в зв'язку з чим факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП, не має підтвердження.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що твердження позивача про незаконність постанови по справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими, а постанова є такою, що підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 158, 159, 160, 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУ МВС України в Харківській області, відділення з обслуговування Комінтернівського району відділу ДАІ з обслуговування м. Харків ГУ МВС України в Харківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ПС1 № 460181 від 27.05.2014р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 140 КУпАП та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Зінченко
Повний текст постанови виготовлений 18.07.2014р.
Судове рішення № 39805999, Люботинський міський суд Харківської області було прийнято 15.07.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 630/429/14-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: